Моя компанія: 10 років успіху ЮФ «Лавринович і Партнери»

Десять років поспіль українська юридична фірма «Лавринович і Партнери» захищає право своїх клієнтів на успіх. Її партнери стверджують, що секретом впевненої позиції на ринку юридичних послуг їхньої команди є не лише знання та досвід, а й вміння знайти підхід до кожного клієнта та злагоджена робота колективу. «УЮ» дізнався, яким чином компанія утримує клієнтів та співробітників, організовує внутрішні процеси та як готується до роботи у надскладних умовах, які обіцяє наступний рік

Далекого 2004 року, коли лихі дев’яності вже давно закінчилися, а світова фінансова криза ще й не думала розпочинатися, юристи ­аудиторської компанії Arthur Andersen (згодом Ernst & Young) Максим Лавринович та Ірина Марушко вирішили заснувати власну юридичну фірму. Причини такого кроку були досить стандартними як для бізнесменів-початківців — хотілося більше свободи у прийнятті рішень, масштабніших проектів та, звичайно, більших прибутків. Тож 14 грудня на юридичному ринку з’явився новий гравець — ЮФ «Лавринович і Партнери». Десять років роботи показали, що рішення піти з іноземної компанії фактично «в нікуди» було правильним.

Еволюція і революція

 

Можна сказати, що молодим юристам вдалося опинитися у потрібному місці в потрібний час. «Особливістю тих часів була відсутність жорсткої конкуренції на ринку юридичних послуг, — згадує керуючий партнер компанії Максим Лавринович. — Було декілька упізнаваних фірм, як і чимало інших, що виконували функцію листонош, які розносили конверти у потрібні інстанції. Тож усім вистачало місця. Тоді, у 2004-му, у юрфірм були хороші прибутки, і ці прибутки росли, як на дріжджах».

Утім, оскільки страх перед новим усе ж таки стримував від такого кардинального кроку, Максим Лавринович (як, власне, чимало юридичних стартаперів того часу) пішов за порадою до Василя Кисіля. Благословення від Василя Івановича остаточно закріпило юриста у думці, що час змін настав.

Першими клієнтами компанії стали «Луї Дрейфус», «МакДональдс», Exxon Mobil, а першими практиками — корпоративне право, іноземні інвестиції, податкове та антимонопольне право. Із розвитком ринку практики постійно еволюціонували залежно від потреб ринку та законодавства. З часом ускладнювалися і проекти.

«Якщо банківське право починалося з простих речей, то сьогодні ми супроводжуємо випуск єврооблігацій, синдиковані кредити, — ­говорить партнер ЮФ «Лавринович і Партнери» Ірина Марушко. — Є також унікальні одиничні для українського ринку транзакції, які ми обслуговуємо». Одним із таких проектів є супроводжуваний фірмою торішній випуск на суму 500 мільйонів доларів США строком на п’ять років, здійснений підприємствами залізничного транспорту України, які знаходяться під управлінням Укрзалізниці. Це був перший незабезпечений державною гарантією випуск, що здійснено державними підприємствами. Партнер юрфірми Олена Зубченко, яка відповідає за практики фінансового права, корпоративного права та M&A, стверджує, що в її роботі таких проектів майже 90 %.

За словами партнерів, для подіб­них транзакцій юридичну фірму «Лавринович і Партнери» досить часто наймають іноземні юркомпанії, яким потрібні консультації з українського права в рамках транз­акцій. І таких проектів стає дедалі більше. Щоправда, складна ситуація, в якій опинилася українська економіка у 2014 році, внесла свої корективи — відсоток іноземних клієнтів дещо зменшився. «Якщо раніше клієнти з іноземним капіталом складали 70—80 %, то тепер їхня доля становить приблизно половину клієнтського портфеля», — відзначає Ірина Марушко.

Юристи пояснюють це не лише відтоком інвестицій, а й тим, що українські компанії почали знач­но активніше наймати юридичних консультантів. «Вони розуміють, що ліпше звернутися до радника заздалегідь, аніж потім розв’язувати великі проблеми», — ділиться спостереженнями Олена Зубченко.

Загалом нинішня ситуація надмірного песимізму у партнерів компанії не викликає. Досвід 2008 року показав, що при правильній диверсифікації клієнтів можна пройти кризові моменти без особливих втрат. «Ми є, мабуть, однією з небагатьох юрфірм, які 2008—2009 роки пережили не лише нікого не звільнивши, а й не скоротивши зарплати та не зменшивши прибуток, — говорить Максим Лавринович. — Пояснюю це тим, що ми мали правильно структуровану роботу: клієнти були як українські, так і іноземні, проекти як великі, так і дрібні. Крім того, мені не видається правильним підхід, що пропагується деякими представниками юрбізнесу, за яким юрфірма повинна мати одного системного клієнта, який має приносити понад половину коштів і за чий рахунок можна почуватися захищеним. На щастя, у нас ніколи не було жодного клієнта, який давав би 15—20 % від загального прибутку. Ну і ми ніколи не мали вузькоспеціалізованих практик».

Звичайно, ситуація 2014 року суттєво відрізняється від кризи 2008 року, адже йдеться не лише про фінансові негаразди. Хоча юрфірми відчули проблеми у першу чергу фінансово, оскільки чим більше проблем у бізнесу, тим більше роботи в юристів. Не стала винятком і «Лавринович і Партнери». «В країні панував шок економічний та політичний, — відзначає Максим Лавринович. — Дебіторська заборгованість у першому півріччі стала, мабуть, найбільшою за всі десять років нашого існування». Проте, починаючи з липня, ситуація вирівнялася, і переважну більшість рахунків за юридичні послуги було сплачено, а робота увійшла у більш-менш звичайне русло. Клієнти починають шукати інших можливостей для розвитку бізнесу, зокрема ініціюють корпоративні реструктуризації. Більше того, сьогодні юристи спостерігають збільшення обсягу роботи, що перевищив осінь 2013 року.

Серед найактуальніших запитів — податкові консультації та реструктуризація. З літа цього року кілька серйозних іноземних клієнтів фірми перебувають у процесі реструктуризації. Один із поточних проектів юрфірми — корпоративна реструктуризація для українського клієнта, яка проводиться спільно з британськими юристами. Ситуація вкрай складна, адже промисловість клієнта частково залишається в материковій Україні, а інша частина втрачена — як у Криму, так і на сході країни. Що стосується звернень з податкових питань, то їхня кількість змусила фірму відкрити спеціальну сервісну лінію для їхнього вирішення.

2015 рік, на думку партнерів фірми, стане лакмусовим папірцем для українського бізнесу. «Усьому бізнесу (і не лише юридичному), який не є ефективним, буде важко, — вважає Олена Зубченко. — Криза зробить зріз. І це лише показник того, чи правильними були управлінські рішення та фінансова модель компаній».

 

У міжнародному форматі

 

Максим Лавринович упевнений, що не всі юркомпаній переживуть наступний період і готується прий­мати клієнтів тих колег по ринку, хто не впорається із ситуацією. Він згадує 2008 рік, коли його компанії «перепали» навіть клієнти великих іноземних юрфірм, що мали досвід роботи з «Лавринович і Партнери» і шукали меншої вартості юрпослуг. Утім, іноземних клієнтів фірма звик­ла отримувати і за більш спо­кійних часів. За його досвідом, серйоз­ні іноземні клієнти спершу цікавляться, чи представлені в країні міжнародні юридичні фірми і починають працювати з ними, оскільки міжнародні компанії часто спові­дують принцип роботи з однією юрфірмою в усіх країнах свого представництва. Але оскільки такі клієнти звикли рахувати гроші, вже після адаптації в Україні вони починають шукати юристів із локальним досвідом роботи, які знають цей ринок зсередини і водночас є зрозумілими за форматом та стандартам роботи.

«Перевагою роботи з українською юрфірмою є те, що вона націлена на роботу з клієнтом із початку проекту до його реалізації, є гнучкою у встановленні системи визначення вартості своїх юридичних послуг, реагуванні на виклики ринку та потреби клієнта, — впевнена Ірина Марушко. — Локальні офіси іноземних юрфірм, як правило, мають у тому меншу свободу».

Максим Лавринович називає свою компанію типовим взірцем української фірми, яка є повністю зрозумілим «лекалом» для іноземця. Крім того, вона активно співпрацює з вісьмома найбільшими міжнародними юридичними компаніями, які або були клієнтами, або передавали роботу до «Лавринович і Партнери».

«Нам імпонує така співпраця, адже вона також показує якість роботи, довіру, — говорить керуючий партнер. — І така взаємодія дає можливість найкращого обслу­говування і обміну клієнтами: чи від нас до колег, чи від колег до нас. Крім того, ми продовжуємо просування України як правової держави серед наших іноземних клієнтів — існуючих, і серед тих, хто міг би ними стати. І це лише частина з того, що ми вже робимо як для розвитку фірми, так і підняття іміджу країни та її інвестиційної привабливості».

 

Партнерські відносини

 

Зрозумілою для будь-якого іноземного клієнта «Лавринович і Партнери» є також завдяки своїй структурі. На відміну від багатьох українських конкурентів, партнерство у ній не є формальністю: кожен юрист може пройти шлях від молодшого юриста до партнера. Якщо захоче, звичайно.

Першими партнерами компанії стали, як водиться, заснов­ники — Ірина Марушко і Максим Лавринович з урахуванням того, що Ірина Марушко фактично приєдналася до фірми у 2005 році після повернення з навчання у Лондонському університеті. Потім до них долучилася Валерія Лутковська, яка згодом змінила юрбізнес на держслужбу. У свою чергу, Ігор Сюсель змінив партнерство в фірмі на такий самий статус у Baker & McKenzie, що також свідчить про його високий фах та якість «Лавринович і Партнери» в ролі «кузні кадрів». Усі інші нинішні партнери доросли до цього статусу в рамках фірми. Станіслав Скрипник та Олена Зубченко починали з посади старшого юриста, а Андрій Мороз, який сьогодні є асоційованим партнером із перспективою пов­ноцінного партнерства, — з посади молодшого юриста.

Звісно, партнером стати непрос­то — від співробітника вимагається бути не просто юристом, а й кваліфікованим організатором, психологом і вміти реалізовувати складні проекти без конфліктів і з максимальним задоволенням клієнта. Потрібно інвестувати в цю посаду, показати, що ти можеш брати на себе відповідальність, підтверджувати це. Авансів тут нікому не роздають. «Якщо людину просувають на певну позицію, це трапляється не тому, що вона у майбутньому може це робити, а тому, що вона вже показала, що може робити це тепер», — відзначає Ірина Марушко.

У той же час у «Лавринович і Партнери» немає правила, за яким юрист або має просуватися далі, або йти з компанії. Якщо у співробітника немає амбіцій обійняти посаду старшого юриста чи партнера, проте є здібності до роботи, яку він якісно виконує, він може обіймати комфортну для нього посаду стільки, скільки захоче. Утім, таких співробітників у компанії небагато.

Кар’єрною сходинкою, яка передує партнерству, у компанії є посада «асоційований партнер», на якій людина «тренується» бути ­партнером, тобто має той самий функціонал, що й партнер, але перебуває під контро­лем наставника. За словами партнера фірми Станіслава Скрипника, компанія намагається вирощувати кадри сама. Він також зауважує, що працювати з людьми, не розвиваючи їх, не так цікаво. Тож на молодих фахівців очікує як активна робота, так і активне включення у комунікацію із клієнтами і публічна діяльність.

«Пропрацювавши у різних компаніях, можу з упевненістю сказати, що ми маємо перевагу для юристів та молодих юристів, оскільки активно включаємо у роботу та спілкування з клієнтом із ранніх етапів їхньої роботи в фірмі, — говорить Ірина Марушко. — Беремо їх на зустрічі, надаємо можливість писати коментарі для преси. У нас немає правила, за яким імейл має відправлятися лише від старшого юриста або партнера. Але ми маємо серйозний ризик-менеджмент, тож правила чітко передбачають, хто, що, кому і за яких умов може писати, хто має бути у копії та інше». Що стосується коментарів та статей у пресі, то спершу всі новачки проходять «тестування» у корпоративній газеті. Якщо юрист демонструє талант, його допускають до зовнішніх медіа.

 

Колективний імпульс

 

Усі партнери компанії стверджують, що відносини між ними є дружніми, а атмосфера сімейною. «Ми розуміємо, що Максим Олександ­рович є засновником та керуючим партнером, що він багатьох зібрав та навчив, дав можливість працювати, але відносини є дружніми і ми допомагаємо один одному не лише у роботі», — зауважує асоційований партнер фірми Андрій Мороз.

За словами Олени Зубченко, за умов, коли багато часу доводиться проводити на роботі, колектив є дуже важливим, і робочі відносини переростають у дещо більше. «Тому важливо створити таку атмосферу в компанії, коли всім членам команди комфортно і хочеться йти на роботу зранку, — говорить вона. — Лише мотивації зростання недостатньо, адже у разі відсутності комфорту неможливо працювати разом і завершувати проекти».

За створення атмосфери відповідають не лише партнери. Для укріплення корпоративного духу менеджер з маркетингу компанії Катерина Андреєва щороку організовує корпоративні заходи, які роблять із співробітників ще більш організовану команду.

Так, на початку літа обов’язково відбувається захід із тімбілдингу, який для багатьох стає бойовим хрещенням, оскільки містить чимало каверзних випробувань — як індивідуальних, так і командних. І з кожним роком завдання стають усе складнішими. Участь у тімбілдингу беруть усі співробітники — від водіїв до партнерів. Це хороша можливість ліпше познайомитися. Окрім того, зі співробітниками компанії працюють професійні тренери, які під час проходження випробувань виявляють проблеми у комунікації і пропонують шляхи їхнього розв’язання.

Традиційним є також виїзд до Одеси на початку осені. Це — можливість провести час зі співробітниками одеського офісу, прогулятися визначними місцями міста, спробувати нові страви, а також зустріти схід сонця після закритої пляжної вечірки. «Ми самі все організовуємо, прикрашаємо, граємо музику. Прибираємо за собою теж самі», — говорить Катерина Андреєва.

Обов’язковими для святкування є також День юриста та День народження фірми, святкування якого зазвичай об’єднується з новорічною вечіркою. Наприкінці вечірки відбувається нагородження найкращих співробітників за різними номінаціями (голосування відбувається заздалегідь і участь у ньому беруть усі). Це велика інтрига та напруження, тож завжди знаходяться бажаючі «пошпигувати» та з’ясувати, хто ж яку нагороду отримає. Проте Катерина Андреєва та Максим Лавринович — єдині, хто знають імена переможців, — секретів не видають.

Цього року, з огляду на круглу дату, свято буде особливим. Утім, компанії є чим пишатися та є з чим іти у наступне десятиріччя.

Максим

ЛАВРИНОВИЧ,

керуючий партнер

Освіта: Київський інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Магістр міжнародного права, бакалавр міжнародних відносин.

 

Досвід роботи: починаючи з 1999 року, працював штатним юристом у провідних українських компаніях. У 2001—2004 роках — старший юрист в Arthur Andersen (з 2002 року — Ernst & Young). З 2004 року — керуючий партнер ЮФ «Лавринович і Партнери».

 

Спеціалізація: злиття та поглинання, корпоративне право, захист конкуренції, антимонопольне законодавство, захист бізнесу, приватизація, представництво у суді.

 

Рекомендований: The Legal 500: Europe, Middle East & Africa 2014 (вирішення спорів), Best Lawyers (корпоративне право).

 

Хобі: стрибки з парашутом, гірські лижі, картинг.

 

Ірина МАРУШКО,

партнер

 

Освіта: Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана, має ступніть магістра права University of London.

 

Досвід роботи: починаючи з 1998 року, працювала юристом, старшим юристом в Arthur Andersen (з 2002 року — Ernst & Young) за напрямами: фінансове та банківське право, міжнародне та українське податкове законодавство. З 2002-го по 2004 рік — старший юрист ЮФ «Магістр і Партнери». У 2005 році практикувалася у White & Case London, департамент Capital Markets. З 2005 року — партнер ЮФ «Лавринович і Партнери».

 

Спеціалізація: керівник практики фінансового та банківського права, співкерівник практик злиття та поглинання, нерухомості та будівництва.

 

Рекомендована: IFLR 1000 2015, Chambers Global 2014, Chambers Europe 2014, The Legal 500: Europe, Middle East & Africa 2014, Best Lawyers, ILO Client Choice Awards 2012.

 

Хобі: гра на піаніно, велоспорт, наукова фантастика.

 

Станіслав СКРИПНИК,

партнер

 

Освіта: випускник Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова, спеціаліст права, викладач.

 

Досвід роботи: починаючи з 1997 року, працював юристом спільного українсько-кіпрського ТОВ «Пікаділі». У 2001—2002 роках — юрист юридичної фірми «П.К.С.». У 2002—2003 роках очолював юридичне управління ДАК «Укрресурси» Кабінету Міністрів України. З 2003-го по 2005 рік — директор ТОВ «Юридична фірма «Юкос». У 2005—2007 роках — юрист, асоційований партнер ЮФ «Лавринович і Партнери». Партнер — з 1 січня 2008 року.

 

Спеціалізація: злиття та поглинання, корпоративне право, захист конкуренції, банкрутство, нафта і газ, судові спори.

 

Рекомендований: Who’s Who Legal CIS 2010. The Legal 500: Europe, Middle East & Africa 2014 (вирішення спорів).

 

Хобі: спортивна стрільба, військово-історична реконструкція.

 

Олена ЗУБЧЕНКО,

партнер

 

Освіта: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, магістр права.

 

Досвід роботи: починаючи з 2005 року, працювала юрисконсультом ТОВ «Луї Дрейфус Україна ЛТД.». У 2007—2008 роках — юрист ЮФ Sayenko Kharenko. У 2008—2010 роках очолювала відділ ЮФ «Орлов, Михайленко та Партнери». З 2010-го по 2012 рік — старший юрист ЮФ «Лавринович і Партнери», департамент фінансового та банківського права. З 1 липня 2014 року — партнер «Лавринович і Партнери».

 

Спеціалізація: банківське та фінансове право, нерухомість та будівництво, земельне, аграрне, екологічне та природоресурсне право.

 

Рекомендована: The Legal 500: Europe, Middle East & Africa 2014 (банки, фінанси та ринки капіталу).

 

Хобі: теніс, йога, сучасне мистецтво, балет, класична література.

 

Андрій МОРОЗ,

асоційований партнер

Освіта: Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, магістр права.

 

Досвід роботи: у 2006—2007 роках обій­мав посаду старшого юрисконсульта ПАТ КБ «Правекс-Банк». У 2007-му приєднався до команди ЮФ «Лавринович і Партнери», де 1 липня 2013 року став асоційованим партнером.

 

Спеціалізація: злиття та поглинання, конкурентне право, банкрутство, представництво в судах та міжнародному арбітражі.

 

Рекомендований: у 2011 році був відзначений серед найкращих українських юристів за версією рейтингу газети KyivPost.

 

Хобі: фотографія.