Тема: Глас бізнесу в державі

Завдяки громадським радам при органах влади юристи можуть сприяти формуванню єдиної практики застосування законодавства

Хто володіє інформацією, той володіє світом. Ця стара як світ приказка якнайкраще ілюструє всі переваги співпраці юридичних фірм як консультантів у певній галузі права та органів державної влади. Адже дає змогу не лише донести позицію громадськості та бізнесу до законодавців, а й зрозуміти внутрішні механізми прийняття нормативно-правових актів і тримати руку на пульсі нинішніх та грядущих законодавчих змін. Своїм досвідом співпраці з органами влади з «УЮ» поділився керуючий партнер юридичної фірми «Антіка» Олексій Кот, який є головою Правового комітету Громадської ради при Антимонопольному комітеті України, членом Науково-консультативної ради Вищого господарського суду України, а також представником України в Раді некомерційного партнерства «Сприяння розвитку конкуренції в країнах СНД».

Пане Олексію, Ви є членом низки громадських консультативних рад при органах державної влади. Скільки часу та зусиль потребує така співпраця?

Загалом це займає настільки багато часу, наскільки активним є сам громадський орган. Як правило, основна робота полягає в підготовці та участі в засіданнях з обговорення тих чи інших законодавчих ініціатив та в ­опрацюванні великої кількості проектів нормативно-правових актів. У такий спосіб громадськість отримує можливість впливати на законодавчі процеси, що відбуваються в державі, на формування певної практики і принципів взаємовідносин влади та бізнесу.

Якими є Ваші обов’язки як голови Правового комітету Громадської ради при Антимонопольному комітеті України?

Робота Правового комітету передбачає надання вис­нов­ків щодо законодавчих та інших ініціатив АМКУ, формування пропозицій щодо підготовки проектів нормативно-правових актів, які регулюють питання розвитку конкуренції, конкурентної політики, демонополізації економіки, удосконалення роботи АМКУ тощо, а також проведення громадської, зокрема антикорупційної, експертизи проектів нормативно-правових актів, що входять до компетенції Антимонопольного комітету України.

За останній час члени Правового комітету розглянули законопроект «Про внесення змін до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та проект Порядку звільнення від відповідальності за вчинення порушення конкуренційного законодавства, передбаченого пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист ­економічної конкуренції», розроблений АМКУ. За результатами розгляду внесені Комітетом пропозиції були схвалені на останньому засіданні Громадської ради АМКУ, яке відбулося 22 грудня 2011 року. Тоді ж було вирішено прийняти до розгляду Громадської ради розроблений АМКУ законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» для громадської експертизи.

Яким чином відбувається відбір членів Громадської ради АМКУ?

До громадських рад при державних органах обирають представників інститутів громадянського суспільства, які добре знаються на проблематиці діяльності певного органу державної влади. Як правило, це фахівці, які практикують у цій сфері. Що стосується мене, то я був включений до складу Громадської ради при АМКУ як член Ради некомерційного партнерства «Сприяння розвитку конкуренції в країнах СНД», у керівному органі якої ось уже два роки я представляю Україну.

Ви також входите до Науково-консультативної ради Вищого господарського суду України. Що дає така співпраця юридичним компаніям?

На мій погляд, це найбільш вдала форма спів­праці судових інстанцій з представниками юридичної науки та практики. Загалом робота членів Науково-консультативної ради полягає в тому, що на їхній розгляд надаються проекти різноманітних листів, постанов Пленуму та узагальнень. У такий спосіб юристи сприяють виробленню певного напряму в формуванні судової практики. Не секрет, що практика застосування законодавства органами державної влади, зокрема й судами, на жаль, не є єдинообразною й часто містить чимало колізій навіть в одній інстанції, а завдяки тісній співпраці з науковою громадськістю ці розбіжності можна усунути або, принаймні, мінімізувати.

За яких обставин ви вважаєте неприпустимим консультування декількох органів влади одночасно? Коли можливий конфлікт інтересів?

Мій досвід показує, що такого конфлікту апріорі бути не може. Адже всі державні органи діють в інтересах народу України. Маловірогідним також є й конфлікт інте­ресів у разі надання правової допомоги клієнту, який, скажімо, позивається до того органу влади, у дорадчих радах якого цей юрист виступає експертом. Тут, на мою думку, немає відносин на рівні «юридичний радник — клієнт», оскільки юрист виступає у такій співпраці з державою радше як фахівець і представник певного суспільного інституту. Утім, до цього питання варто підходити дуже обережно та оцінювати всі обставини, які можуть свідчити про конфлікт інтересів.

Які законні можливості для отримання певних преференцій для своїх клієнтів може отримати юридична компанія від співпраці з державними органами?

Єдина преференція полягає в тому, що юрист може володіти інформацією щодо подальшого розвитку нормативної бази чи практики. Дуже часто консультанту важливо розуміти внутрішні передумови прийняття тих чи інших рішень. Що більше він спілкуватиметься з державними органами, то ліпше розумітиме «внутрішню кухню» нормотворчих процесів.

Чимало молодих юридичних фірм прагнуть долучитися до такої співпраці з громадськими радами при державних органах. Чи можна самостійно «набитися» в консультанти держави?

Необхідно чітко розуміти, що перш ніж консультувати когось у певних питаннях, потрібно добре розумітися на них самому. Щодо того, як потрапити до такого дорадчого органу, тут є певні механізми. Спочатку фахівцеві необхідно визначитися, чим він може бути корисний для того чи того державного органу, при якому працює громадська рада. Далі він має дізнатися, чи сформована вона у повному складі, обговорити це питання з представниками громадської ради, а також надати рекомендації від профільного суспільного інституту.

Як убезпечити себе від звинувачень у корупції, нечесній участі у тендерах та загалом у недобросовісній конкуренції, що часто супроводжують процес співпраці з державою в нашій країні?

По-перше, треба коректно поводитися на ринку. По-друге, не давати будь-яких підстав навіть для виникнення таких припущень.