Законодавство: Не наші гроші

Олександр КИФАК,
адвокат, керуючий партнер ЮФ «АНК»

ПДВ «по-новому»: електронна система адміністрування та інші новели справляння та відшкодування ПДВ

З січня 2015 року, згідно з прий­нятими на сьогодні змінами до Податкового кодексу України, буде впроваджена електронна система адміністрування ПДВ, а також почнуть діяти нові критерії визнання податкового кредиту.

Метою податкових змін є усунення законодавчих прогалин, що дають змогу мінімізувати ПДВ відрахування до бюджету. За задумом законодавця, впровадження податкових змін унеможливить формування фіктивного кредиту та отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету. І заради цієї мети законодавець запровадив таке ноу-хау: обумовити можливість оформлення податкової накладної балансом на ПДВ-рахунку постачальника та обумовити підтвердження податкового кредиту винятково зареєстрованими податковими накладними (крім тих випадків, коли податковий кредит допускається підтверджувати касовими чеками, транспортними квитками, готельними рахунками).

 

День ПДВ

 

Розгляньмо детальніше суть майбутніх змін, що стосуються ПДВ.

Перший момент, на який варто звернути увагу, — це електронний рахунок платника ПДВ. При реєстрації платником ПДВ особі автоматично — на підставі даних податкових органів про присвоєння індивідуального податкового номера (ІПН) — безкоштовно відкривається електронний рахунок у Державному казначействі (Казначейство). Причому з січня 2015 року платниками ПДВ зобов’язані будуть реєструватися суб’єкти господарювання, які за останні 12 календарних місяців здійснили операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, на суму понад 1 000 000 грн (на сьогодні цей поріг становить 300 000 грн).

Про реквізити електронного рахунку платників інформує податковий орган (який отримує інформацію від Казначейства). Кошти на електронний рахунок (ПДВ-рахунок) перераховуються зі звичайного поточного рахунку. Електронний рахунок використовуватиметься для накопичення сум податкових зобов’язань, що підлягають сплаті до бюджету, а також обліку та накопичення сум, необхідних для формування податкових накладних.

Також з 1 січня 2015 року всі податкові накладні незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Нагадуємо, що зараз обов’язковій реєстрації підлягають тільки податкові накладні, сума ПДВ в яких перевищує 10 000 грн, або у випадках, коли накладна виписана на підакцизні або імпортовані товари незалежно від суми ПДВ. Наступного року паперова форма податкової накладної не застосовуватиметься в принципі.

Суми податку, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, не відносяться на податковий кредит. При цьому право реєстрації податкових накладних постачальником товарів (робіт, послуг) буде обумовлено балансом його ПДВ-рахунку. Сума, на яку постачальник зможе зареєструвати податкову накладну, розраховуватиметься шляхом:

1) підсумовування трьох величин:

— суми податку, отриманого платником за зареєстровані в ЄРПН податкові накладні;

— суми податку, сплаченого при ввезенні товарів в Україну (на підставі даних митної декларації);

— суми поповнення електрон­ного рахунку з поточного рахунку платника (поповнення електронного рахунку здійснюється платником самостійно по мірі необхідності, зок­рема при недостатності коштів для формування податкової накладної на потрібну суму)

та

2) віднімання із суми зазначених величин трьох інших величин:

— суми зареєстрованих таким платником податкових накладних;

— суми, заявленої до бюджетного відшкодування (згідно з податковими деклараціями);

— суми перевищення податкових зобов’язань (згідно з поданими деклараціями) над сумою виданих (зареєстрованих платником) податкових накладних.

Тобто до реєстрації податкової накладної податковими органами проводитиметься розрахунок «вільного залишку» на ПДВ-рахунку платника за формулою:

______________________________

Отриманий ПДВ

ПЛЮС

Сплачений під час імпорту ПДВ

МІНУС

Сума за виданими накладними

МІНУС

Сума до відшкодування з бюджету

МІНУС

Власне ПДВ (тобто не покрита податковим кредитом контрагента сума податку, яка підлягає оплаті даною особою)

______________________________

Платник матиме доступ до даних, на підставі яких податковими органами обчислено «вільний залишок» на його рахунку. Крім того, платник податку матиме право отримувати в податкових органах інформацію про стан свого електронного рахунку та суму, на яку він має право зареєструвати податкові накладні. Якщо «вільний залишок» менший за суму, на яку необхідно оформити накладну, платник змушений буде поповнити свій ПДВ-рахунок з поточного рахунку до досягнення необхідного мінімуму.

У Порядку детально описано взаємодію податкових органів та Казначейства для оперативного обміну інформацією на всіх стадіях елект­ронного адміністрування ПДВ. Наскільки оперативною така взаємодія буде насправді, покаже час.

 

Бюджетні питання

 

Безпосередньо з ПДВ-рахунку перераховуватимуться до бюджету суми податку, зазначені у податкових деклараціях. Перерахування здійснюватиметься Казначейством в останній день встановленого Кодексом строку сплати ПДВ на підставі підготовлених податковими органами реєстрів із зазначенням платників, сум зобов’язань, які підлягають перерахуванню, та іншими необхідними даними.

Встановлений обов’язок платника — при нестачі на ПДВ-рахунку суми, що підлягає перерахуванню до бюджету, — поповнити ПДВ-рахунок з поточного рахунку.

При нестачі коштів на ПДВ-рахунку Казначейство перераховує до бюджету весь залишок сум на цьому рахунку і продовжує враховувати борг до повного його погашення.

При від’ємному значенні суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, така сума:

• зараховується у зменшення податкового боргу в частині, яка не перевищує суму на балансі ПДВ-рахунку на дату подання податкової декларації;

• зараховується до складу податкового кредиту майбутнього звітного періоду або

• підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платників податків у частині, яка не перевищує суму на балансі ПДВ-рахунку на дату подання податкової декларації.

У чинній редакції Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України (а у разі отримання послуг від нерезидента — суми податкового зобов’язання, зазначеного у податковій декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги). Тобто у чинній редакції Податкового кодексу України право на бюджетне відшкодування обумовлюється сумою податку, фактично сплаченого отримувачем товарів.

У новій же редакції для права на бюджетне відшкодування значення матиме баланс ПДВ-рахунку платника податків на момент подання податкової декларації. При цьому ПДВ може бути заявлений до відшкодування у тому ж періоді, коли виникає податковий кредит.

Уточнюються також критерії для автоматичного бюджетного відшкодування. Відтепер право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям:

1) не перебувають у судових процедурах банкрутства;

2) підтримують у діючому стані установчі документи та актуальному стані дані, які включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб;

3) не мають податкового боргу;

4) не декларували збитки за результатами минулого року (для великих платників податків);

5) мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування, та:

а) здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх 12 місяців — не менш ніж 40 відсотків загального обсягу поставок) та/або

б) здійснили інвестиції до не­оборотних активів у розмірах не менш ніж 3 000 000 грн протягом останніх 12 місяців.

Що стосується сум бюджетного відшкодування, заявлених до 1 січня 2015 року, то вони підлягають відшкодуванню у порядку, встановленому чинною редакцією Податкового кодексу України. При цьому з нового року припиняє діяти пункт 200.6 Податкового кодексу України, який передбачає право платника ПДВ направляти суму бюджетного відшкодування у зменшення майбутніх податкових зобов’язань з ПДВ. Тож грудень 2014-го є останнім звітним періодом, у якому платник ПДВ може використовувати суму бюджетного відшкодування, за поперед­ні податкові періоди, у зменшення податкового зобов’язання з ПДВ за даний звітний період.

 

Та інші питання

 

За новими нормами поточний рахунок платника для цілей ПДВ використовуватиметься для таких цілей: розрахунків з бюджетом у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку (при самостійному виявленні платником помилок у раніше поданій декларації); сплати податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом (пункти 54.3.1, 54.3.2, 54.3.3—54.3.6 Кодексу); сплати штрафних санкцій та пені; отримання з бюджету помилково або надміру сплачених коштів (у тому числі, для повернення залишку коштів з ПДВ-рахунку у разі анулювання реєстрації платника ПДВ).

Коригування ПДВ у разі зміни вартості товарів здійснюється на підставі розрахунку, який реєструється в ЄРПН у тому ж порядку, що й податкові накладні. Коригування реєструється у разі збільшення вартості товарів — постачальником та у разі зменшення вартості товарів — покупцем. Відсутність реєстрації коригування не звільняє ні одного, ні іншого від зобов’язання відповідно збільшити суму податкового зобов’язання або зменшити суму податкового кредиту. При цьому для визначення суми ПДВ кредиту покупця (при збільшенні вартості товарів) та ПДВ зобов’язання постачальника (при зменшенні вартості товарів) коригування враховуються тільки після їхньої реєстрації в ЄРПН.

Що стосується перехідного періоду, то для визначення балансу ПДВ-рахунку не враховуватимуться податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, та коригування до них (вони реєструються в ЄРПН, але не враховуються при визначенні балансу ПДВ-рахунку), а також суми ПДВ, заявлені до відшкодування до 1 січня 2015 року (але не відшкодовані до цього моменту).

У разі анулювання реєстрації платника ПДВ та при наявності на його ПДВ-рахунку суми, що перевищує суму податкового зобов’язання, «повернення» коштів з ПДВ-рахунку також проводиться через бюджет на поточний рахунок. Тобто всі кош­ти з ПДВ-рахунку так чи інакше перераховуються до бюджету, після чого платник звертається за поверненням надміру сплаченої суми зобов’язання.

 

У вирі боротьби

 

Головний висновок для платників один: за ПДВ кредит тепер доведеться поборотися і, незалежно від результату цієї боротьби, тим, хто програв, буде хто завгодно (у більшості випадків, очевидно, покупець), але тільки не державний бюджет.

Броня, використовувана платниками у спорах з податковою, у вигляді права на податковий кредит за першою подією (пункт 198.2. Кодексу), нівелюється пунктом 198.6 (у майбутній редакції), згідно з яким фактично сплачені суми ПДВ, що не підтверджені зареєстрованими податковими деклараціями (чи іншими — традиційно документами), не відносяться до податкового кредиту. При цьому подача скарги на контрагента, який не зареєстрував податкові накладні, з 1 січня НЕ БУДЕ давати права на податковий кредит (нова редакція пункту 201.10 Кодексу), а лише є підставою для податкової перевірки продавця.

Таким чином, з наступного року для платників ПДВ суттєво підвищиться актуальність контролю сумлінності контрагентів за видатковими договорами. Ризики, пов’язані з недобросовісністю контрагентів, нестимуть покупці товарів (безпосередні платники ПДВ), які просто не зможуть підтвердити свій ПДВ кредит, якщо у постачальника буде недостатньо коштів на ПДВ-рахунку. Відповідно, спори, пов’язані з ПДВ кредитом, будуть тепер виникати на рівні покупець — постачальник, а не покупець — податкова. Поки ж ці спори триватимуть, суми спірного кредиту знаходитимуться в розпорядженні державного бюджету.

Для захисту інтересів покупців можна порекомендувати вносити у витратні договори ПДВ-застереження приблизно такого змісту:

Що стосується сумлінних постачальників: щоб не підводити своїх клієнтів, вони змушені будуть платити ПДВ де факто «авансом»: тобто, шляхом поповнення з поточних коштів ПДВ-рахунку (рахунку — глухого кута, з якого неможливо повернути суми, у тому числі, помилково зараховані на нього інакше, ніж через бюджет). Для постачальників наслідком нових правил для ПДВ може стати необхідність збільшення оборотного капіталу.

Таким є майбутній порядок адміністрування ПДВ, виходячи з діючих текстів нормативно-правових документів. Разом із тим в опублікованому тексті коаліційної угоди у розділі податкових реформ передбачено скасування електронного адміністрування ПДВ. Це означає, що решту півтора місяця до кінця року платникам податків доведеться пильно стежити за змінами в податковому законодавстві.