Податкове право: Реєстрація відсутності

Дмитро ГРУБА,
юрист АО «Правова Група «Домініон»

Є два шляхи оскарження анулювання реєстрації платника ПДВ: адміністративний та судовий

Питання анулювання реєстрації платників податку на додану вартість врегульовані положеннями Податкового кодексу (ПК) України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року № 1130. Цими законодавчими актами встановлено порядок та підстави такого анулювання.

Вказані підстави можна умовно поділити на дві групи: анулювання реєстрації за ініціативою платника податку та анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу.

Стосовно анулювання реєстрації за ініціативою платника податку, то тут є тільки одна підстава — заява такого платника про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 ПК України, за умови сплати суми податкових зобов’язань таким платником у повному обсязі.

Зазначимо, що з 1 січня 2015 року загальний обсяг оподатковуваних операцій має складати 1 млн грн за останні 12 місяців (до цього загальна вартість таких операцій була встановлена на рівні 300 тис. грн).

Щодо анулювання реєстрації платника ПДВ з ініціативи податкового органу, то підставами, зокрема, можуть бути: реєстрація платника ПДВ платником єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ; неподання за останні 12 місяців декларації з ПДВ та/або подання такої декларації (податкового розрахунку), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту; визнання за рішенням суду установчих документів недійсними; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців запису про відсутність особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або наявність запису про відсутність підтвердження відомостей тощо. Повний перелік підстав міститься в статті 184 ПК України.

 

Зона ризику

 

Найпоширенішою серед підстав анулювання, безумовно, є відсутність юридичної особи (або фізичної особи — підприємця) за місцезнаходженням. Проте податківці цією підставою часто зловживають. Насамперед варто пам’ятати, що за законом єдиний документ, який підтверджує місцезнаходження юридичної особи, — це виписка з Єдиного державного реєстру. Усі інші вигадані податківцями довідки, акти та виписки — від лукавого. Це підтверджується і Положенням про реєстрацію платників ПДВ, а саме: пунктом 5.5, яким встановлено, що рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами, зокрема, є повідомлення державного реєстратора щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи — підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання). Таких повідомлень у більшості випадків податківці не мають, тому, не маючи законних підстав для пресингу підприємців, співробітники податкової починають тиснути на психіку. Телефонні дзвінки, пропозиції прийти «на бесіду» — ось нехитрий набір інструментів податківців.

Також варто зазначити, що у потенційній зоні ризику щодо анулювання реєстрації з вказаної вище підстави — підприємства, що використовують так звані адреси масової реєстрації.

Причина появи спорів навколо «адрес масової реєстрації» — прогалини в законодавстві. З одного боку, поняття «місцезнаходження ­юридичної особи» визначено у статті 93 Цивільного кодексу України як фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво). З іншого — жодним іншим нормативно-правовим актом не встановлено обов’язки керівництва перебувати в офісі цілодобово або навіть щоденно.

Насправді в більшості випадків вся боротьба податківців з «адресами масової реєстрації» є лише приводом для «наїзду» на підприємство. По суті, боротьба йде не з адресами, а з бізнесом у принципі, хоча про це й не говорять прямо, а численні обіцянки податківців щодо перепрофілювання фіскального характеру роботи на суто адміністративний на практиці так і залишаються обіцянками. Для прикладу, оренда номінального офісу практикується у багатьох країнах світу, в яких компанії, що використовують цю практику, працюють без проблем. Більше того, враховуючи рівень розвитку сучасних інформаційних технологій, просто нерозумно вимагати від підприємства постійно здійснювати діяльність за місцем реєстрації. Зрештою, сьогодні багато бізнесменів успішно ведуть справи вдома, тримаючи зв’язок по телефону, електронній пошті, Skype тощо, і в них немає потреби витрачати гроші на оренду офісу. Особливо це стосується фірм, зайнятих у сфері ІТ, де більшість співробітників працює віддалено, а часто навіть в інших містах та країнах. У такій ситуації офіс знімати лише для того, щоб догодити контролюючим органам, — безглузда витрата грошей. Але українські податківці йдуть своїм шляхом, продовжуючи жити в печерному столітті, вони просто ігнорують сучасні тенденції розвит­ку бізнесу.

Саме через суперечливі дії конт­ролюючих органів використання «адрес масової реєстрації» в нашій країні за можливості треба уникати, саме такі підприємства (що використовують «адреси масової реєстрації») стоять першими в черзі на перевірку та анулювання реєстрації платника ПДВ.

Шляхи оскарження

 

Крім розглянутої вище підстави анулювання, «популярним» є анулювання через непідтвердження відомостей про юридичну особу в державному реєстрі.

Нагадаємо, що відповідно до частини 11 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» юридична особа зобов’язана подавати щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєст­рації, починаючи з наступного року, реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. Тобто якщо юридичну особу зареєстрували, наприклад, 10 липня 2010 року, то з 11 липня 2011 року є місяць, щоб їх підтвердити, і так щороку.

Проте навіть вчасно підтверджені відомості не дають сто­відсоткової гарантії від анулювання ре­єстрації платника ПДВ, податківці ­іноді ­«не помічають» підтвердження ­юридичною особою відомостей, і всупереч здоровому глузду анулюють реєстрацію платника податку.

Якщо реєстрацію платника ПДВ все ж анульовано, є два шляхи оскарження такого рішення контролюючого органу: адміністративний та судовий.

Адміністративний метод оскарження вбачається більш динамічним, потребує значно менше часу, адже тривалі судові тяганини можуть негативно вплинути на бізнес у частині виконання тих чи інших договірних зобов’язань. Але в цьому випадку не треба бути аморфними та плисти за течією, просто подаючи скаргу та чекаючи на відповідь. Необхідно вступати в живий контакт з керівництвом податкового органу, наполягати на своїй позиції, наводити ґрунтовні доводи. Такий контакт може значно прискорити вирішення питання та додає шансів бути почутим.

Важливо також пам’ятати про строки оскарження, а саме: десять календарних днів з моменту отримання відповідного рішення про анулювання.

Судовий метод вбачається більш тривалим, бо від дати подачі адміністративного позову до дати винесення остаточного рішення у справі можуть пройти місяці і навіть роки, проте якщо процес ­адміністративного оскарження не приніс результатів, іншого виходу просто не залишається.

Варто пам’ятати, що до про­цесу подання позову треба під­ходити вкрай відповідально, най­краще доручити цю справу про­фе­сіоналам, які знають усі нюанси по­даткових спорів та зможуть ро­зібратися в кожній конкретній ­ справі.

Крім того, необхідно додати, що анулювання реєстрації платника ПДВ в Україні відбувається без будь-якого попереднього повідомлення платника податків — платник ­дізнається про це post factum, що ­вкрай негативно позначається на вітчизняній податковій практиці та зву­жує можливість упередити негативні для бізнесу наслідки, а також відкриває податківцям значні можливості ­для зловживання своїми ­повноваженнями.

Підсумовуючи, також варто додати, що незайвим, як показує практика, є постійне відстежування свого статусу платника ПДВ через сайт Державної фіскальної служби. Це пов’язано з тим, що податківці часто ігнорують вимоги законодавства щодо надсилання платнику податку свого рішення (а вони мають направити його протягом трьох днів з дати винесення).

Варто пам’ятати, що невчасне отримання інформації про анулювання реєстрації платника ПДВ може значно зашкодити бізнесу та створити перепони для подальшого, а головне — вдалого відстоювання своїх прав.