Фокус: Бути на висоті

Віолетта ЛОБАН

Є люди, які чекають зими більше за інших, бо одного разу їм пощастило спробувати та раз і назавжди полюбити один із видів зимового екстремального спорту. Любов до лиж, сноуборду швидкими темпами набирає обертів, тож «хворих» на підкорення нових вершин стає дедалі більше. Пристрасть до гострих відчуттів не обійшла стороною і представників юридичного світу, яким особливо необхідно деколи «провітрити» голови і зарядитися енергією. Утім, взимку енергії юристам додають не лише гірськолижні види спорту…ноти

Лижі без кордонів

 

Дмитро ПАВЛЕНКО, директорподатково-юридичного департаменту «Делойт»

Я люблю лижі. По-перше, це чудовий привід проводити на свіжому повітрі по шість-сім активних годин на день. По-друге, це можливість здійснювати захоплюючі подорожі взимку, коли через погану погоду міста не так вражають. Катаючись на лижах, можна побачити справжні перлини та диковинки європейської природи: найвищу точку Європи гору Монблан, суворий і мальовничий Маттерхорн, пообідати на висоті 3 033 метри на льодовику Капрун, проїхатися з Німеччини до Австрії через гору Цугшпіце, з Австрії до Швейцарії по duty free run та з Швейцарії до Італії через курорти Церматт-Червінія. Чудова інфраструктура дасть змогу вам подолати всі ці маршрути, навіть якщо ви не займаєтеся зимовими видами спорту: на допомогу прийдуть багаточисельні гірські залізні дороги, фунікулери, канатні дороги з великими, навіть двоповерховими кабінами, крісельні підйомники. Проте найбільш захоплюючі долини, розщелини, котловани і снігові шапки ви побачите, лише коли станете на лижі або на сноуборд і долатимете європейські кордони там, де немає пропускних пунктів. Альпам немає діла до кордонів, вони стояли до цих кордонів і стоятимуть після них. Але люди додали горам розмаїття і колориту — катаючись у кожній з альпійських країн, ви відчуєте різницю культур, кухні, цін, сервісу і гірських трас.

 

 

Здоровий відпочинок

 

Олексій ІВАНОВ, керуючий партнер АК «Коннов і Созановський»

Захоплення катанням на лижах виникло близько десяти років тому, коли друзі запросили в гори до Австрії спробувати свої сили. Після закінчення лижної школи, остаточно переконався, що мені це подобається, долучив родину до свого хобі. За ці роки ми не пропустили жодного сезону. Нині зимовому відпочинку моя сім’я приділяє більше часу, ніж річному, бо він є більш активним і насиченим, а що найголовніше — корисним для здоров’я. До того ж простір і свобода, які дарують гори, — незабутні!

 

Смак життя

 

Світлана КОМПАНЕЦЬ, юрист МЮФ Baker & McKenzie

Я не уявляю свого життя без чудової зими, що дарує можливість зайнятися однією з улюблених моїх справ — відпочити у горах та покататися на лижах. Мене приваблює все: дивовижної краси гірськолижні масиви різних форм, що складаються із обривів і скель, довгих долин і льодовиків, природні парки. Люблю відкривати сезон, коли випадає перший сніг і білі контури підкреслюють до цього невидимі лінії гірської гряди. Подобаються траси різної складності з можливістю як відчути швидкість, так і отримати задоволення та помилуватися захоплюючими пейзажами. Дуже приємно в перервах погрітися гарячим шоколадом у кафе на горі, а ввечері насолодитися пропозиціями спа-центрів та смачною вечерею.

Якось десять років тому я опинилася на лижах у горах Карпат. Мій перший досвід був не дуже вдалим, тож я не була впевнена, чи колись знову стану на лижі. Три дні я пролежала на ліжку, відчуваючи біль кожною клітиною свого тіла. Та жага до пригод, життя і перемог виявилася сильнішою, і я прийняла цей виклик. На четвертий день я вперше спустилася донизу, не впавши жодного разу. Відтоді моя любов до лиж і гір лише зростала, а мої навички катання і досі вдосконалюються.

Усе це дає мені змогу відчути різні відтінки смаку життя, а білий колір зими служить фоном для нанесення візерунку з різнобарв’я емоцій та почуттів.

Висоцький співав: «В суету городов и в потоки машин возвращаемся мы — просто некуда деться! И спускаемся вниз с покоренных вершин, оставляя в горах, оставляя в горах свое серце». Повністю погоджуюся. Для мене — краще за гори можуть бути лише гори, на яких ще не довелося побувати. Цього року на черзі Доломітові Альпи з унікальним маршрутом Селла Ронда.

 

Тривалий сезон

 

Олексій ПУСТОВІТ, партнер ЮФ «Астерс»

Для мене зимовий відпочинок є найулюбленішим, море та літні розваги швидше заповнюють час в очікуванні нового сезону катання. Любов до зими почалася з лиж, але згодом вирішив спробувати сноуборд. Спроба виявилася вдалою і триває вона вже понад десять років.

Першими падіннями я тішив Протасів Яр у Києві, потім були самостійні поїздки до Карпат. Але справжнє розуміння сноуборду прийшло, коли катання стали не одиночними, а разом з однодумцями, у нас уже сформувалася своєрідна сноуборд-родина. Багато з нас уже мають власні сім’ї та дітей, хтось уже емігрував, проте ми підтримуємо дружні стосунки та продовжуємо разом насолоджуватися горами.

За можливості зимовий сезон розпочинаю наприкінці жовтня, а закінчую на травневі в Австрії. На моє глибоке переконання, саме весняне катання є найкращим: день довший, внизу тепло і приємно, а на висоті — морози та снігопади. Якщо є бажання і можливість, раджу всім спробувати весняний відпочинок, якщо не в Австрії наприкінці березня і в квітні, то в той же час у Карпатах. Додасть відчуттів катання невеликими озерами, з яких зійшла крига, але маю попередити, чим менше одягу, тим краще — інакше довше будете сушити речі. Хоча це може бути чудовим приводом позагорати десь на Драгобраті та помилуватися фіолетовими від крокусів галявинами.

Поява дитини трохи змістила акценти в зимовому відпочинку, але вся родина розділяє любов до катання і вже з п’ятимісячного віку син подорожує в горах разом із нами. Так сталося, що з часом сноуборд визначив і літні вподобання, вейкборд, вейкскейт та вейксерф стали чудовими водними замінниками, особливо у Києві з його численними водоймами.

 

Ловись, рибко!

 

Артур МЕГЕРЯ, партнер ЮК L.I.Group

Усі чекають на літо, щоб поїхати на море, а ми чекаємо на зиму, щоб вирушити кататися на лижах. Захоплюють у цьому виді спорту самі відчуття, які дає спуск зі схилу. Це коли ти контролюєш швидкість руху, його напрямок. У кожного з нас власне «рідне» лижне спорядження. Воно вже наче автомобіль, до якого ти звикаєш та починаєш відчувати його «характер», прогнозуєш, як він себе поведе в тій чи іншій ситуації. В основному катаємося у рідному українському Буковелі — це найближче і найдоступніше місце, де можна дуже активно відпочити, є всі умови для занять лижним спортом. Торік були у Словакії. Сподіваємося, до кінця сезону ще встигнемо відвідати Альпи. Цьогоріч вдалося також позмагатися ще й у вилові коропів та форелі, відвідавши зимову рибалку в Карпатах. За одну годину ми впіймали понад 6 кг риби! Потім ми самі її смажили та приготували смачну вечерю. Неймовірні враження!

 

Сімейна традиція

 

Альона СІВЕРСЬКА, партнер МЮФ Integrites

Сьогодні не багатьох здивуєш катанням на лижах, але для мене це має особливе значення. Моє перше знайомство з лижами відбулося дуже давно, коли мені виповнилося лише шість років. Я вдячна батькам за те, що вони з дитинства привчили мене до спорту та спонукали назавжди полюбити лижі. Відтоді і до сьогодні в мене не було жодної зими без активного гірськолижного відпочинку. Не можу собі уявити зиму без улюбленого спорту, тому, незважаючи на щільний робочий графік, обов’язково знаходжу можливість поїхати з сім’єю в гори.

Вважаю, що гірськолижний спорт не тільки загартовує фізично та дає змогу підтримувати себе у хорошій формі, але й робить людину сильнішою морально, в духовному плані.

Особисто для мене лижі — це найкращий зимовий активний відпочинок, який заряджає енергією на цілий рік, спонукає до нових ідей та звершень, надає впевненості у своїх силах. Спускаючись схилами, ти звільняєшся від непотрібних міркувань та маєш можливість побути наодинці з собою, з природою, зібрати всі свої думки, проаналізувати сьогодення та поміркувати над майбутніми планами. Окрім того, відпочинок на лижах — це завжди гарна можливість весело провести час, поспілкуватися з друзями, поліпшити своє емоційне та фізичне здоров’я і зарядитися позитивом та гарними спогадами на рік.

До речі, на прикладі моїх батьків, своїй дочці я теж намагаюся змалку привити любов до гірськолижного спорту. Її перший дебют на лижах був, коли їй виповнився рік і десять місяців. Тоді я уявити не могла, наскільки вона буде у захваті і не боятиметься. Зараз вона впевнено тримається на лижах і щороку з нетерпінням чекає на зиму, щоб вирушити разом у гори. Тепер це наша сімейна традиція — на новорічні свята всією сім’єю їдемо у гори, щоб разом насолоджуватися гірськолижним відпочинком.

 

Мрійливе катання

 

Микола КОВАЛЬЧУК, керуючий партнер ЮК L.I.Group

Серед зимових видів відпочинку перевагу надаю лижному спорту — лижі одночасно дають мені як фізичне навантаження, так і розумовий відпочинок. Катаюсь, як правило, з ранку і до вечора, фактично без перерви. Часто навіть сам, наодинці, протягом кількох днів. А буває й так, що збираємося та влаштовуємо з друзями і близькими лижні перегони. Як на мене, немає нічого кращого за падаючий сніг, швидкість, гарний укатаний схил і музику — дуже люблю кататися під хорошу музику. Чудові краєвиди, свіже повітря, стаканчик гарячого глінтвейну, активний відпочинок на лижах — усе це дає змогу на певний час відволіктися від повсякденної метушні, розслабитися та помріяти, подумати про важливі речі у своєму житті, спланувати майбутнє, і з новими силами взятися до справ.

 

Крутий старт

 

Іван БОНДАРЧУК, юрист практики трудового та податкового права ЮФ ILF

Спорт давно став частиною мого життя: плавання, футбол, великий теніс. А на гірські лижі я перший раз встав у вісім років. Привів мене туди батько «за компанію». Тому не можна говорити, що я з самого початку сам прагнув освоїти цей вид спорту.

Перші кроки я робив у київському гірськолижному комплексі «Протасів Яр», який тоді був не такий розвинений, як сьогодні: були тільки бугельний підйомник, будка з прокатом і одна велика гора. Основна маса людей у той час каталися з половини гірки, і тільки найсміливіші — із зледенілої вершини.

Чесно кажучи, в той час і ще років п’ять після цього у всьому процесі катання мене цікавило тільки одне — з’їхати з самого верху гори з якомога більшою швидкістю. Правильність техніки і зовнішня краса катання відходили на другий план. І при цьому я сам вважав себе впевненим лижником.

Новий «виклик» з’явився, коли я в 13 років разом із батьками вперше потрапив на великий гірськолижний курорт у Банско (Болгарія). Там я побачив, як тренуються професійні спортсмени. А друг сім’ї показав техніку карвінгу, яку вони використовують. Відтоді розпочалася друга більш усвідомлена частина мого захоплення цим хобі. Я пос­тійно прагнув бути схожим на професіоналів: тримати лижі тільки паралельно, лягти нижче до снігу і проїхати трасу якнайшвидше.

Але найбільші враження у мене викликали перші і поки що єдині мої змагання — Буковельські ігри в 2013 році. Тоді я тиждень провів в одній із лижних шкіл у Буковелі, де навчився «ходити» по трасі гігантського слалому та дізнався безліч премудростей про звал корпусу, правильну траєкторію повороту тощо. А після довідався про чудове почуття, коли передстартовий мандраж і тремтіння в колінах змінюються відчуттям відстороненої невагомості на трасі, коли не має значення нічого, крім червоних і синіх прапорців. Задоволення та емоції були безмежними. Під час спуску, якщо чесно, я навіть голосно сварив себе за те, що мені попало вийти на старт тієї крутої траси. А потім був фініш, позитив та гордість за себе і хороший результат. На змаганнях я посів 5-е місце, тільки 0,01 секунди програвши четвертому. Трійка призерів була з іншої планети, та виграла у нас безодню часу в кілька секунд.

З тих пір у мене є «пунктик»: я хочу в ту саму трійку Буковельськіх ігор. Це моя мета на найближчі роки.