Банківське право: Розкриття у порядку

Олена ЛИННИК,
керуючий партнер Gryphon Investment Consulting Group, керівник практик корпоративних фінансів, Врегулювання проблемної заборгованості, Реструктуризації, Член експертної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, експерт-консультант Міжнародної фінансової корпорації (Група Світового банку)

З новим етапом реформування банківської системи України запроваджено принципово нові правила розкриття структури власності банків

8 березня 2015 року набули чинності принципово нові, засновані на європейському досвіді, механізми контролю за особами, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність банку. Це зумовлено тим, що структура власності великої кількості українських банків є непрозорою, тобто фактично прихованою від Національного банку України, правоохоронних органів та громадськості, що робить неможливим виявлення реальних власників, контролерів і кінцевих бенефіціарів банків та притягнення їх до майнової, адміністративної чи кримінальної відповідальності за порушення банківського законодавства, у тому числі за доведення банків до неплатоспроможності.

Отже, що ж являють собою нововведення, які набули чинності 8 березня 2015 року, і чи справді вони допоможуть вивести з тіні реальних власників банків — давайте розберемося.

 

Інформація про учасників

 

Відтепер банки зобов’язані розкривати перед НБУ не тільки інформацію про власників істотної участі (10 і більше відсотків акцій банку), але й дані про юридичних осіб (у тому числі іноземних), які прямо чи опосередковано володіють двома і більше відсотками акцій банку, а також про всіх фізичних осіб, які прямо чи опосередковано володіють акціями банку, без прив’язки до їхньої кількості. Таких учасників банку законодавець назвав «ключовими».

Якщо говорити про ключових учасників — юридичних осіб, то тут усе досить просто: якщо юридична особа володіє двома й більше відсотками акцій банку, то інформація про неї підлягає розкриттю.

Що ж стосується учасників банку — фізичних осіб, то одночасно з обов’язком розкривати всіх законом визначено умови, згідно з якими не всі фізичні особи повинні бути розкриті, а саме:

— якщо фізичних осіб — учасників банку понад 20, то для НБУ дос­татньо розкрити лише 20 фізичних осіб, частки яких є найбільшими;

— якщо ж однакові за розміром пакети акцій належать більш ніж 20 учасникам — фізичним особам, розкрити необхідно всіх тих, які володіють двома і більше відсотками акцій банку.

Окрім цього, розкриттю також підлягає інформація про всіх ключових учасників кожної юридичної особи, яка є в ланцюгу володіння акціями банку, тобто інформація про ключових учасників першого й кожного наступного рівня володіння корпоративними правами банку. Це означає, що НБУ має право отримати інформацію про всіх юридичних осіб, які володіють двома і більше відсотками корпоративних прав юридичної особи в ланцюгу володіння банком, а також про всіх фізичних осіб, які є ключовими учасниками таких юридичних осіб, аналогічно до правил, умов та обмежень, наведених вище.

Єдиним винятком з цього правила є те, що своїх ключових учасників не зобов’язані розкривати публічні компанії, тобто іноземні юридичні особи у формі публічного акціонерного товариства, акції яких пройшли процедуру лістингу на фондових біржах, що відповідають критеріям НБУ.

Оновлену структуру власності, складену станом на 8 березня 2015 року, банки зобов’язані подати до НБУ до 8 травня 2015 року.

 

Критерії опосередкованої істотної участі

 

Власником опосередкованої істотної участі в банку до 8 березня 2015 року вважалася особа, яка самостійно чи спільно з іншими особами володіла 10 й більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв або незалежно від формального володіння мала можливість значного впливу на управління чи діяльність банку. При цьому особа вважалася такою, що володіє опосередкованою істотною участю в банку за умови, якщо вона самостійно або спільно з іншими особами здійснювала контроль прямого власника участі в банку та/або групи прямих власників юридичної особи, та/або особи, яка здійснювала контроль зазначених вище осіб, та/або мала незалежну від формального володіння можливість вирішального впливу на управління або діяльність банку.

Однак відтепер власником опосередкованої істотної участі буде визнаватися особа, яка опосередковано володіє 10 й більше відсотками статутного капіталу банку, незалежно від того, чи здійснює така особа контроль прямого власника участі в банку або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами банку.

Наслідком цього є те, що всі особи, які підпадають під нові критерії опосередкованої істотної участі в банку, однак при цьому не мають погодження НБУ на набуття такої участі, зобов’язані до 8 квітня 2015 року повідомити про це банк та до 8 червня 2015 року подати до НБУ відповідні документи, необхідні для отримання погодження набуття істотної участі в банку.

 

Пов’язані з банком особи

 

Змінами від 8 березня 2015 року розширено перелік пов’язаних з банком осіб та змінено підхід до їх визначення.

Так, відтепер, окрім керівника банку, керівника підрозділу внут­рішнього аудиту, осіб, які мають істотну участь у банку, афілійованих, споріднених, асоційованих осіб банку, пов’язаними з банком особами також визнаються:

— особи, через яких власники банку здійснюють опосередковане володіння істотною участю;

— особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;

— учасники банківської групи;

— будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах пов’язаних з банком осіб та на яку пов’язані з банком особи здійснюють вплив через трудові, цивільні та інші відносини під час проведення такої операції.

Останній пункт фактично розширює коло пов’язаних осіб настільки, що пов’язаною з банком може бути визнано будь-яку особу, яка брала участь в операціях з ­іншими пов’язаними особами або в їхніх інтересах.

На окрему увагу заслуговує сам порядок визнання особи пов’язаною. Так, пов’язаність з банком встановлюється спеціальним рішенням НБУ на основі аналізу характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв’язків з банком. Зазначене рішення НБУ надсилає відповідній особі, і якщо ця особа протягом 15 робочих днів не доведе протилежного, вона вважається пов’язаною з банком.

Наслідками визнання особи пов’язаною є, по-перше, обмеження в здійсненні операцій з ними, зокрема угоди банку з ними не можуть передбачати умови, що не є поточними ринковими (менше забезпечення та відсотки за кредитом, більші відсотки за депозитом тощо), а здійснення банком кредитних операцій опосередковано (тобто через третіх осіб) взагалі заборонено. По-друге, пов’язані з банком особи у визначених випадках можуть бути притягнені до майнової, адміністративної та кримінальної відповідальності за наявності їхньої вини.

 

Встановлення відповідальності

 

Посилено відповідальність власників та інших пов’язаних з банком осіб за порушення банківського законодавства.

Так, змінами від 8 березня 2015 року встановлюється адміністративна відповідальність за доведення банку до стану проблемності (штраф у розмірі від 85 000 до 170 000 грн). Одночасно з цим посилюється адміністративна відповідальність за порушення банківського законодавства, у тому числі за подання недостовірної або неповної звітності щодо якості активів банку, а також щодо проведення банком операцій з пов’язаними особами — штраф у розмірі від 34 000 до 85 000 грн (раніше було від 1 700 до 17 000 грн), а також адміністративна відповідальність за порушення законодавства у сфері переказу кош­тів — штраф у розмірі від 51 000 до 68 000 грн (раніше було від 1 700 до 8 500 грн).

Окрім цього, встановлюється кримінальна відповідальність за доведення банку до неплатоспроможності, якщо це завдало значної матеріальної шкоди державі або кредитору на суму понад 6 090 000 грн (обмеження волі на строк від одного до п’яти років або позбавлення волі на строк від одного до п’яти років, з накладенням штрафу від 85 000 до 170 000 грн та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років).

Також змінами передбачено, що пов’язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном.

Це далеко не всі нововведення, а тільки ключові. Наскільки вони виявляться дієвими в українських реаліях, покаже час та правозастосовна практика.

-->