Бізнес: Бюро добрих послуг

Алеся КОСМИНА

Суспільні процеси у державі змушують українські юрфірми постійно збільшувати кількість та якість pro bono роботи, що не може не вплинути на функціонування офісу та імідж компанії

Останнім часом українські юрфірми суттєво збільшили кількість проектів корпоративної соціальної відповідальності. У тому числі, звичайно, це стосується і роботи pro bono. Причин тому декілька — як об’єктивних, так і суб’єктивних.

«Останнім часом ринок юридичних послуг має стійку тенденцію до так званого вимушеного pro bono, що зумовлено як економічними чинниками, так і впливом наслідків російської агресії, — вважає керуючий партнер АК «Правочин» Олександр Оніщенко. — Напевно, абсолютна більшість юридичних компаній в Україні відчула падіння платоспроможного попиту на фахові послуги, як наслідок, виникла проблема недозавантаженості персоналу, що в багатьох випадках викликало готовність менеджменту брати в компанію роботу pro bono. З одного боку, соціальний ефект, з іншого — надання персоналу можливості розвиватися та додаткова мотивація до роботи. Важко заперечити той факт, що залученість до соціальної місії сама по собі є серйозним мотиватором».

Потужним поштовхом для активізації pro bono роботи для юристів він також називає війну на сході України і пов’язану з нею необхідність якісного юридичного обслуговування великої кількості людей — від військовослужбовців до волонтерів. Спектр питань доволі широкий: отримання статусу учасника АТО, пенсійне забезпечення, пільги, надання житла та земельних ділянок воїнам та членам їхніх сімей, організація волонтерської діяльності, статус волонтера, особливості правового статусу військових підрозділів тощо.

Про вимушеність говорить і Олександра Крупієвська, менед­жер зі зв’язків з громадськістю ЮК «Алєксєєв, Боярчуков і Партнери», вказуючи, зокрема, й на інші фактори. «Враховуючи економічну та політичну ситуацію в країні, більшість компаній нині вимушені збільшити кількість pro bono проектів, — впевнена вона. — По-перше, платоспроможність більшості українців останнім часом знизилася у зв’язку зі знеціненням національної валюти, тож юридичні компанії йдуть на пос­тупки постійним клієнтам, застосовуючи системи знижок та програми лояльності або надаючи юридичні послуги pro bono. По-друге, у такий непростий для нашої країни час є певні принципові моменти, коли неможливо залишатися осторонь. Я маю на увазі надання безоплатних юридичних консультацій тим особам, які найбільше потребують допомоги, але не мають можливості сплачувати послуги професійних юристів. На сьогодні це вимушені переселенці та біженці, рік тому це були активісти Майдану та опозиційні журналісти, після завершення бойових дій на сході країни це будуть військові, які нині захищають Україну».

За словами пані Олександри, суттєвих змін зазнав і характер pro bono кейсів. Ще два роки тому ­більшість КСВ проектів юридичних компаній були сконцентровані на допомозі дітям та літнім людям, включали мистецькі заходи та освітні програми, проведення безкоштовних семінарів, друк посібників та підручників для дітей і студентів тощо. Однак рік тому ситуація різко змінилася: більшість юридичних компаній об’єднали зусилля у наданні pro bono допомоги активістам Майдану та Автомайдану, була створена ініціативна група юристів та адвокатів, які захищали інтереси побитих представниками правоохоронних органів журналістів на вулиці Банковій. «Так чи інакше всі КСВ та pro bono проекти були трансформовані під сьогоденні потреби суспільства», — підсумовує вона.

Утім, не можна забувати і про pro bono культуру юридичного бізнесу у світі та її поступове поширення і на український ринок юридичних пос­луг. «Концепція проактивної позиції бізнесу — must have у сучасних реаліях, — говорить PR-менеджер ЮФ ILF Дар’я Сєдих. — Зокрема, в юридичному бізнесі, який надає професійні послуги і здатен вплинути на процес реформування і виходу з кризи держави та її окремих інститутів. Тому pro bono проекти стають необхідною складовою корпоративної культури багатьох фірм». Цього року ILF обрала кілька векторів для надання pro bono підтримки: супровід реформування системи охорони здоров’я, розвиток малого та середнього бізнесу, підтримка Start Up руху.

 

Внутрішні процеси

 

Організація процесу роботи pro bono в кожній юридичній фірмі має свої особливості. Але всі стверджують, що до роботи так чи інакше залучаються всі співробітники — від адміністративного персоналу до керуючого партнера.

«Юридична компанія «Правовий Альянс» активно займається реалізацією проектів pro bono та навіть є ініціатором і активним учасником кількох масштабних проектів. Такі проекти координують партнери та асоційовані партнери фірми. А до їх виконання залучається необхідний юридичний та адміністративний персонал нашої компанії, — описує найпоширеніший тип організації pro bono роботи в юрфірмі радник компанії Наталія Лавренова.

Хоча, звичайно, ідеологами та рушійною силою цих проектів найчастіше стають партнери. Приміром, ідея створення Центральної юридичної клініки, яку недавно відкрила ЮФ «Лавринович і Партнери», належить керуючому партнеру ­компанії Максиму Лавриновичу, а реалізацією проекту займається асоційований партнер Андрій Мороз.

У АК «Правочин» до pro bono роботи залучені майже всі фахівці компанії, але координація дій та розподіл звернень здійснюються лише керуючим партнером. Утім, окрім бажання надавати pro bono послуги, «Правочин» також має документ, який регулює таку діяльність. «У 2005 році ми започатковували прийом малозабезпечених верств населення в своєму київському офісі, — розповідає Олександр Оніщенко. — Згодом прийшло усвідомлення необхідності структурувати та впорядкувати нашу pro bono практику шляхом розробки концепції надання безоплатної правової допомоги, що була затверджена 21 лютого 2012 року. Метою концепції було створення системи доступної та якісної правової допомоги, яка відповідала б потребам суспільства та забезпечувала б право кожної людини на доступ до правосуддя». І компанія йде до цієї мети — її статистика свідчить, що сьогодні на pro bono роботу юристи АК «Правочин» витрачають не менш 10—15 % робочого часу, при цьому від початку АТО цей показник суттєво підвищився.

Активно залучаються співробітники «Лавринович і Партнери» і до роботи у Центральній юридичній клініці. «При створенні юридичної клініки ми відійшли від традиційної моделі функціонування юридичних клінік, — розповідає асоційований партнер фірми Андрій Мороз. — Робота Центральної юридичної клініки побудована на взаємодії волонтерів клініки (як правило, це студенти останніх курсів) та юристів нашої фірми. Юристи щодня чергують у клініці, спілкуються разом із студентами з клієнтами клініки, спільно надають правову допомогу, діляться власним практичним досвідом. У роботі юридичної клініки задіяні всі юристи нашої фірми, незалежно від посадового рівня. Вони здійснюють контроль за наданням юридичних консультацій у Центральній юридичній клініці на всіх етапах, що включає допомогу волонтерам у підготовці консультації, перевірку її змісту та контроль за своєчасністю її надання».

Клініка займає окреме приміщення у центрі міста, де волонтери та юристи можуть у комфортних умовах працювати та зустрічати відвідувачів. Цікаво, що у переважної більшості волонтерів клініки не було досвіду надання правової допомоги чи консультацій. Тому на першому етапі роботи юристам також довелося навчати волонтерів основам юридичного консультування.

Окрім своїх юристів, компанія залучає до проектів й інших фахівців. Зокрема, недавно до клініки приєдналися фахівці з патентно-юридичної групи «Ді Ей Патентс», які допомагатимуть клієнтам клініки з питань права інтелектуальної власності.

Утім, правильно організувати процес — це ще не все. «Для успішної організації та супроводження таких проектів важливою складовою є культура pro bono в юридичній компанії, відданість співробітників своїй справі та рівень соціальної відповідальності», — називає Наталія Лавренова складові успішної та справді корисної для суспільства pro bono роботи.

 

Плюс до репутації

 

Звичайно, не можна сказати, що юридичні фірми займаються pro bono роботою, зовсім не замислюючись над іміджем своєї компанії.

«Було б неправильно заперечувати, що у веденні справ pro bono немає іміджевої складової юридичної фірми, — говорить Наталія Лавренова. — Безоплатна участь юристів та партнерів у захисті інтересів малозабезпечених верств населення, територіальних громад, некомерційних організацій є свідченням того, що керівники та працівники таких фірм, володіючи глибокими знаннями у тій чи іншій сфері, готові власним прик­ладом утверджувати верховенство права та безкоштовно відстоювати принципи справедливості й рівності громадян перед законом або ж готові поділитися власним баченням вдосконалення певного правового механізму. Іншими словами, такі особи мають високий рівень соціальної відповідальності та демонструють, що юридична професія має не лише комерційну складову, а й демократичні цінності, не є мертвим неприк­ладним догматом».

За її словами, маючи в активі участь у проектах pro bono, юридична фірма вказує на свою приналежність до західної культури. «По суті, це є так званий культурний код, який свідчить про те, що така фірма володіє достатнім багажем знань, професіоналізму та рівнем соціальної відповідальності, щоб супроводжувати справи pro bono», — впевнена вона.

Дар’я Сєдих погоджується з тим, що проекти pro bono створюють репутацію. «Важко знайти більш ефективний метод управління брендом фірми, — говорить вона. — Крім того, культура організації CSR-проектів сприятливо позначається на розвит­ку не тільки конкретної фірми, але й усього ринку юридичних послуг України».

Про велику репутаційну складову говорить і Олександр Оніщенко, зауважуючи, що суттєвість такої складової не може розглядатися як мета надання послуг pro bono і що українська практика сьогодні свідчить про зворотне.

«Надання таких послуг повинно мати системний характер і закладатися в концепцію розвитку компанії, тоді позитивний репутаційний ефект від такої роботи буде найбільш відчутним, — впевнений він. — З іншого боку, надмірний піар власної pro bono практики може серйозно зашкодити репутації юридичної компанії. Переконаний, що pro bono послуги, і не тільки юридичні, мають бути похідними від усвідомлення необхідності їх надання, важливості цієї місії та, зрештою, і сприйняття свого місця в системі суспільних координат. Відтак, вважаю, що питання надання професійних послуг заради суспільного блага має знач­но глибший підтекст, ніж складова іміджу юридичної компанії, що дбає про свою репутацію на ринку юридичних послуг».

Народне визнання

Олександр ОНІЩЕНКО, керуючий партнер АК «Правочин»

 

АК «Правочин» достатньо давно почала займатися наданням юридичних послуг pro bono і має свою історію розвитку цього напряму діяльності. У 2005 році ми започаткували прийом малозабезпечених верств населення в своєму київському офісі, згодом запровадили безоплатне on-line консультування на корпоративному сайті АК «Правочин».

З 2005 року фахівці АК «Правочин» надали тисячі усних і письмових юридичних консультацій, провели десятки судових справ, декілька з яких цього року пройшли конкурсний відбір і були вміщені до збірки «Судові справи, які змінять Україну», що була видана 2015 року в рамках проекту Української Гельсінської спілки з прав людини «Права людини в дії» за підтримки Агентства США з Міжнародного розвитку USAID. Зокрема, це справи за позовом споживача до Укрзалізниці щодо відшкодування шкоди за затримання поїздів «Інтер Сіті» (так звана «справа поїздів Hyundai»), а також справа за позовом мешканців мікрорайону Святошино до забудовника щодо дотримання прав громадян на чисте довкілля та можливість використання зеленої зони Києва для відпочинку та оздоровлення (так звана справа «Львівська 15»).

Наразі велика частина роботи pro bono пов’язана з наданням консультацій та представництвом інтересів військовослужбовців — учасників АТО. Ця діяльність здійснюється здебільшого шляхом безпосереднього спілкування з бійцями та членами їхніх сімей, а також через підготовку відповідей на дзвінки «гарячої лінії», відкритої Асоціацією правників України. Останнім часом фахівці компанії також долучилися до створення методички для операторів «гарячої лінії», яка охоплює комплекс найбільш поширених запитань, що ставляться операторам.

Суспільна необхідність

Наталія ЛАВРЕНОВА, радник ЮК «Правовий Альянс»

На рівні юридичного (адвокатського) самоврядування України немає обов’язку супроводжувати проекти pro bono як це передбачено у деяких країнах, але в останні три роки все більше вітчизняних юридичних компаній приділяють цьому увагу та активно надають допомогу у рамках проектів pro bono. Здебільшого йдеться про надання безоплатної правової допомоги у рамках співпраці з юридичними клініками, створення методичних посібників, що роз’яснюють правове регулювання, права та відповідальність у певній сфері, участь у розробці нормативно-правових актів, представництво інтересів громадян і територіальних громад тощо.

У зв’язку з гострою суспільною необхідністю, пов’язаною з подіями на сході та проведенням антитерористичної операції, все більше юридичних компаній та адвокатів надають безоплатні консультації мобілізованим громадянам, членам їхніх сімей, представляють їхні інтереси в рамках кримінальних процесів та в справах щодо оскарження неправомірних дій суб’єктів владних повноважень. Активна участь правників у зазначених категоріях справ на безоплатних засадах є виявом національної консолідованості у доступний практикуючим юристам спосіб, шляхом залучення свого інтелектуального потенціалу.

Супроводження таких проектів потребує багато часу. Поставивши своє ім’я під участю у відповідній справі, юридична компанія змушена задіяти потужний інтелектуальний потенціал для позитивного завершення справи.

Legal Hours for IT

Дар’я СЄДИХ, PR-менеджер ЮФ ILF

Кризовий час, здається, є найбільш складним для власних починань. Але саме зараз реалізовується безліч бізнес-ідей. Однією з найперспективніших в Україні і пріоритетних для ILF індустрій є IT. Тому з грудня ми запустили pro bono проект — Legal Hours for IT by ILF.

Суть проекту полягає у наданні експертами фірми регулярних безоплатних двогодинних консультацій IT Start Up з питань створення та ведення IT-бізнесу в коворкінгах у різних містах України (Харків, Дніпропетровськ, Львів). За чотири місяці ми проконсультували понад 50 молодих підприємців. Проект набирає популярності серед IT-community та користується попитом. Іноді консультації трансформуються в міні-тренінги. Тому ми сподіваємося, що зможемо підвищити правову обізнаність підприємців-початківців, завдяки чому їхній бізнес буде юридично грамотним, а отже, більш стійким.

Тому з грудня ми запустили pro bono проект — Legal Hours for IT by ILF. Також ми переконані, що обов’язок юриста за допомогою всіх засобів, які є в його розпорядженні — від закону і до мистецтва, — сприяти розвитку громадянського суспільства та правової держави в Україні. Тому цього року наш арсенал CSR-проектів поповнили неюридичні івенти: «Європейські вечорниці» і «Півроку свободи»

«Європейські вечорниці» — це платформа для реалізації соціокультурних проектів. Ми прагнемо створити умови та стимулювати спілкування між проактивними громадянами, які поділяють європейську систему цінностей і прагнуть до її впровадження в Україні. А проект «Півроку свободи» — це цикл відеоновел, покликаних вплинути на європейський інформаційний простір у частині подій на сході України в зоні АТО. Це цикл документальних історій про людей, в чиїх руках сьогодні знаходиться доля нашої держави.

Первинна допомога

Андрій МОРОЗ, асоційований партнер ЮФ «Лавринович і Партнери»

 

Pro bono напрям займає важливе місце у діяльності ЮФ «Лавринович і Партнери» та є складовою корпоративної соціальної відповідальності нашої компанії. Недавно за підтримки ЮФ «Лавринович і Партнери» розпочала роботу Центральна юридична клініка, діяльність якої спрямована на надання безоплатної первинної правової допомоги населенню з основних питань цивільного права (в тому числі спадкового, права інтелектуальної власності), сімейного і трудового права, захисту прав дитини.

Створюючи юридичну клініку, ми переслідували декілька цілей. Перш за все, це створення постійно діючого осередку надання безоплатної правової допомоги населенню, передусім найменш захищеним верствам. По-друге, допомога студентам у набутті початкового практичного досвіду юридичної роботи, поєднання здобутих теоретичних знань з реальною практикою, передання навичок юридичної роботи.

За перший місяць своєї роботи до Центральної юридичної клініки звернулися та отримали правову допомогу понад 20 громадян.

Діяльність клініки не обмежена межами Києва, допомога надається всім бажаючим, незалежно від їхнього місцезнаходження.

Вклад у репутацію

Олександра КРУПІЄВСЬКА, менеджер зі зв’язків з громадськістю ЮК «Алєксєєв, Боярчуков і Партнери»

 

Ведення КСВ проектів — це завжди вагомий вклад у репутацію компанії. Але останнім часом треба робити «поправку на вітер», враховуючи ситуацію, в якій опинилися українці. Нині навіть власники малого та середнього бізнесу роблять свій внесок у допомогу, купуючи екіпірування військовим, забезпечуючи продуктами та одягом біженців і переселенців, збираючи гроші на операції пораненим. У час, коли кожен п’ятий українець — волонтер, бізнес просто не може залишатися осторонь. І це вже питання не стільки репутації, скільки совісті та здорового глузду.

Недавно з нами на зв’язок вийшла 14-літня школярка Олеся. Незважаючи на юний вік, дівчинка також збирає гроші на потреби АТО та допомогу пораненим бійцям, продаючи свої картини. Усі кошти від продажу Олеся спрямовує на купівлю продуктів харчування та медикаментів для бійців із зони АТО. Звичайно, ми придбали в Олесі одну з картин під назвою «Червоні вітрила», яку дівчина написала, коли їй було 12 років. Наразі ця картина прикрашає кабінет керуючого партнера Сергія Боярчукова.