Опитування: ПОСАДКОВЕ МІСЦЕ

Активний перехід представників юрбізнесу на державну службу колеги по ринку в цілому оцінюють позитивно, хоча реформаторського прогресу поки що не бачать

Не проходить, мабуть, і тижня, щоб юридичний ринок не отримав чергову новину про призначення представника тієї чи іншої юридичної фірми на відповідальну чи не дуже посаду у державному органі.

Звичайно, прихід до влади тих, хто з продуктами її творчості та діяльності досить довго боровся, — позитивний крок. І все ж відчуття недовіри, яке панує в суспільстві, змушує дещо насторожено ставитися до мотивів подібного кроку та обережно оцінювати перспективи реальних змін.

На запитання «УЮ» щодо причин і наслідків такого кроку для юриста та його компанії відповідали як колеги по ринку, так і самі держслужбовці.

1. Що є основною причиною такого кроку для самого юриста? Чим можуть бути корисні його навички та здібності у державних органах? Чи є це приводом для гордості для юрфірми та позитивом для її іміджу?

2. Чи є можливість у новоспечених держслубовців втілити у життя необхідні зміни? Чи бачите ви реальні успіхи вже сьогодні?

3. Як перехід ключових співробітників на держслужбу впливає на роботу фірми, з якої вони йдуть?

4. Чи вдається практикуючим юристам, які входять до численних рад, організацій на правах консультантів, успішно брати участь у реформуванні, розробці ініціатив тощо? Чи це більше іміджевий крок, і якісно суміщати практику, менеджмент та громадську діяльність неможливо?

 

Унікальна ситуація

 

Олександр ЗАВАДЕЦЬКИЙ, директор Адвокатського Бюро Завадецького

 

1. Вважаю це позитивним явищем як для державної служби, так і для юридичної галузі. Сьогодні склалася унікальна ситуація, коли держава може залучити до служби кваліфікованих експертів без великих витрат, а юристи із приватної галузі, у свою чергу, мають змогу набути цінного досвіду та зробити внесок у реформування державної служби. Хоча багато юристів ідуть на державну службу не від солодкого життя, серед тих, хто займає високі пости, переважають ті, хто керується бажанням допомогти державі та набути досвіду для себе.

Здібності досвідчених юристів з приватної галузі можуть принести велику користь державі, адже до сьогодні на державній службі переважно працювали люди або недостатньо ініціативні для приватної практики, або такі, що зловживали своїми повноваженнями, — зараз багато самодостатніх професіоналів відчувають покликання допомогти державі у реформуванні, і це дуже добре, адже держава може отримати експертизу, яка раніше для неї була недосяжна у силу системних вад. Беззаперечно, перехід юриста на відповідальну посаду у державних органах у такий складний час говорить про те, що юрфірмі є, чим пишатися.

2. Серед них — різні люди. Є такі, які зроблять усе можливе для того, щоб досягти позитивного результату. Але є й такі, в яких можна сумніватися. Сподіваюся, все буде добре у підсумку.

На жаль, поки що помітного прогресу немає. Ми досі стикаємося з тими ж вадами у роботі державних служб — Прокуратури, Мін’юсту тощо, що й були раніше. Ще треба багато працювати.

3. На мій погляд, якщо юрист обіймає високу та відповідальну посаду, це великий плюс юрфірмі. Контакт з державною владою для юристів завжди і всюди має велике значення і зовсім необов’язково цей контакт має відбуватися у нелегітимній формі.

4. Суміщати можливо, але наші державні органи функціонують таким чином, що треба мати реальну владу над підлеглими для того, щоб система працювала, тому бути консультантом при державному органі недостатньо, щоб впливати на процеси. Максимум, чого можна досягти таким чином, — напрацювання контактів.

 

Результати попереду

 

Олександра ПАВЛЕНКО, перший заступник міністра охорони здоров’я України

 

1. Як юрист та партнер юридичної компанії, яка з найперших у нові часи перей­шла працювати до органів влади, я ставлюся до подібних переходів з повагою та розумінням. Це — досить серйозний крок, але він є логічним. Для себе особисто, приймаючи рішення, я визначалася з наступним ступенем розвитку. Треба побачити державу «зсередини», зрозуміти, від чого залежить прийняття державних рішень, законів, зрозуміти важелі впливу на правову сторону при прийнятті рішень у владі.

У той же час і країна має абсолютні переваги запрошувати нас працювати в інтересах держави — юрист-практик чітко розуміє ризики багатьох актів, що приймаються, ми сконцентровані на узгодженні новел законодавства між собою та діючими нормами, ми знаємо і про сумні сторони актів, що приймаються, але через брак законодавчої техніки так і не починають діяти в житті. Більше того, наші управлінські навички працювати з клієнтом чи кризовою ситуацією примушують діяти системно, розкладати будь-яку проблему на етапи розв’язання, застосовувати методики роботи з масштабними інтересами, керувати процесами на основі антикризового управління.

Для юридичних компаній це має бути гордістю. Мені, наприклад, дуже важливо, щоб команда, яку я створювала, залишилася на ринку з хорошими позиціями. З одного боку, Pavlenko Legal Group тільки завершила в кінці року ребрендинг (раніше — правова група «Павленко і Побережнюк»), я мала б пробути у складі ще певний час, але надійшла пропозиція від міністерства, і команда мене відпустила, пообіцявши чітко дотримуватися взятого курсу і принципів. Їм вдається.

2. Працюючи в уряді вже майже три місяці, я чітко усвідомила, що система — це «гідра», яка живе за своїми законами, якій не потрібні зміни, свіжий подих та креатори. Працювати в такій атмосфері — це постійний негативний фон, але між тим, вже знаю точно: якщо ти заряджений благими цілями, якщо ти не маєш на меті реалізувати жодні персональні інтереси, то можна не боятися працювати — завжди знайдуться однодумці. Треба дуже добре усвідомити: якщо справді взятися за зміни та жорстко дотримуватися цього курсу, то паралельно з цим ти обов’язково отримуєш «чорний піар». Усі сили системи будуть віддані на те, щоб ти пішов. Але саме в цей момент і відбувається загартовування. І коли здається, що сил уже немає боротися, стаються дива.

Ще занадто рано говорити про результати. Ще тільки розпочав системно функціонувати парламент і уряд. Ми всі тут нові, але є проміжні невеликі перемоги. Іноді бачиш когось із колег у парламенті із доповіддю та радієш, що це чи не єдина грамотно висловлена позиція. А у нас, в уряді, щоденно бачити колег не видається можливим — робота у виконавчій владі складна і досить вис­нажлива. Просто знаєш, що відбулося нове призначення, і радієш за нову хвилю. Думаю, що суттєві результати ще попереду.

4. Зараз я розумію, що це більше іміджево. Потрапивши до міністерства та організувавши роботу із розробки законопроектів, я зрозуміла, що немає жодних прерогатив щодо тих, хто був у дорадчих органах. Усе визначає момент сьогодення — хто проявив бажання, хто запропонував сили, свою експертизу тощо. Іноді робочі групи формуються з тих, хто взагалі ніколи не працював із галуззю, але в багатьох питаннях це лише плюс.

 

Втрата кадрів

 

Артем АФЯН, керуючий партнер АО «Юскутум»

 

1. Багато українських ад­вокатів є латентними політиками. І час од часу вони роб­лять камінг аути. Переважною більшістю це достойні люди, і я пов­ністю віддаю належне такому кроку. Він непростий, повірте.

Ця тенденція обумовлена, серед іншого, слабкістю вітчизняної правової системи. Люди усвідомлюють, що вони більше можуть добитися для країни не як юристи і адвокати, а як політики та державні службовці.

У цьому є позитив. Бо державний апарат, урешті, насичується тими, хто розуміє закони та, принаймні, може розрізнити у правовій нормі гіпотезу, диспозицію та санкцію. Юрист із законодавчою ініціативою швидше прискорить реформи у країні, ніж той саме журналіст з мандатом. Тривалий час у нас повністю нехтували процедурними моментами нормотворчих процесів. Причому значна частина порушень вчинялася без злого умислу, а просто тому, що новостворені депутати (як народні, так і місцеві) просто не могли правильно прочитати правила і процедури. І не було ніякої інфраструктури допомоги для представників народу у владі. Юристи ж навчені продиратися крізь хитросплетіння правил та усвідомлюють значущість процедур.

Але є у цьому й негатив. Адже за років десять ми ризикуємо, що найкращі адвокати перетворяться на політиків. Політика вимиватиме найліпші кадри з адвокатури. Це може загальмувати розвиток юридичного ринку.

 

Ризик для іміджу

 

Ростислав КРАВЕЦЬ, старший партнер АК «Кравець і Партнери»

 

1. На мій погляд, причин може бути декілька. Це може бути, по-перше, бажання і можливість використати власний досвід у конкретній сфері для якнайліпшого вирішення проблемних питань та становлення правової держави. Також може бути й пропозиція, від якої юрист не може відмовитися у зв’язку з певною залежністю від осіб, що прийшли до влади. Окрім цього, я не виключаю й певні амбіції та бажання увійти у владу, незважаючи на те, що ця особа не має досвіду та взагалі нічого не розуміє у зазначеній сфері.

Звичайно, у разі коли керуючий партнер переходить на державну службу, його досвід може бути там використано з великою користю для держави. Хоча в більшості випадків, окрім досвіду і фахового рівня, потрібно мати ще державне мислення та розуміння того, що ти безпосередньо є представником влади і повинен нести відповідальність за свої дії та рішення. Робота на себе і на державу дуже відрізняється.

Що ж стосується іміджу фірмі та певного позитиву, то перехід керуючого партнера на державну службу є досить ризиковим кроком, який може призвести до втрати клієнтів і навіть закриття компанії у зв’язку з певним конфліктом інтересів.

2. Усе залежить від конкретної особи та її бажання змінити існуючий стан речей на краще. Ризики досить великі. Особисто я не можу навести приклади реальних успіхів. Робота більшості юристів, які перейшли на держслужбу, ще не має конкретних результатів. Хоча робота деяких представників юридичної спільноти не витримує жодної критики.

3. Поки я не знаю таких прикладів. Ті юристи, які пішли на держслужбу, не були ключовими особами в своїх компаніях, а якщо говорити про тих, хто обіймали посади керуючих партнерів, то про їхні компанії переважно ніхто не чув і чим займаються ці компанії зараз, також не дуже відомо.

Недавно декілька керуючих партнерів з великих юридичних компаній перейшли на держслужбу, однак ще зарано говорити про зв’язок між діяльністю компанії та втратою керуючого партнера.

4. Мені важко про це говорити. Я не знаю, де саме юристи брали участь у розробці законопроектів. Більшість законопроектів, що зараз розглядаються у Верхов­ній Раді, не витримують жодної критики. Щодо того, чи можливо суміщати юридичну практику та громадську діяльність і робити обидві справи професійно, можу стверджувати, що так. Головне — щоб це подобалося, тоді все вдаватиметься.

-->