Дискусія: Владний потенціал

Хоча гравці юридичного ринку визнають, що у нашій країні відсутнє чітке розуміння лобізму та загалом такого поняття як government relations, юридичні фірми активно освоюють цей напрям, фактично встановлюючи правила гри та намагаючись адаптувати світові стандарти під українські реалії

Механізм та специфіка роботи фахівців із GR в юридичному бізнесі. Головні правила побудови успішної стратегії для активної лобістської активності юридичної компанії. Перехід з юрбізнесу на державну службу: переваги, недоліки та наслідки

Олег МАЛЬСЬКИЙ, партнер МЮФ AstapovLawyers

Питання GR в юридичному бізнесі є достатньо складним. Основною проблемою є відсутність чіткого розуміння, що власне включає лобістська активність юридичної чи іншої консалтингової фірми. Як правило, на жаль, цю діяльність плутають із гарантованим вирішенням питання, а саме: з даванням хабарів. Лише деякі клієнти розуміють, що GR і лобіювання можна здійснювати більш цивілізованими методами. Справді за допомогою активного піару, виступів, семінарів, цільових розмов із тими, хто приймає рішення, без вдавання до неприйнятних, з етичної точки зору, методів. Власне, в цьому і полягає особливість комунікацій у сфері GR: як клієнт, так і об’єкт впливу має розуміти, що ця діяльність має абсолютно законний характер і не передбачає будь-яких інших аспектів, тому в цій діяльності досить часто значного успіху досягають західні фірми, в яких ми і пере­ймаємо досвід, які відповідно і запускають правильну GR-кампанію для формування думки політиків та громадськості з метою досягнення результату для клієнта. Такий підхід ми і застосовуємо.

Щодо переходу з юрбізнесу на державну службу, ми останнім часом бачимо досить небагато таких прикладів. Що стосується нашої компанії, то ми утримуємося від такої політики. Особисто моя позиція полягає в тому, що переходити на держслужбу після юридичного бізнесу досить складно, бо однозначно виникає питання конфлікту інтересів. Вважаю, що державною службою можна займатися вже після досягнення всіх цілей в юридичному бізнесі. Крім того, в плані GR можливі негативні наслідки через попередню діяльність чи конфлікт інтересів. Тому простіше звертатися до звичайної юридичної фірми, яка підготує правильний проект закону, розробить стратегію, підзаконних актів і донесе свою позицію відповідним державним службовцям: чи то колишнім інвест-банкірам, чи то колишнім колегам юристам тощо.

Механізм та специфіка роботи фахівців із GR в юридичному бізнесі. Які шляхи налагодження діалогу з владою виявилися найефективнішими для вашої компанії? Які є недоліки налагодження взаємовідносин з державними органами влади через громадські організації?

Роман ТИТИКАЛО, керівник АБ «Титикало та Партнери»

Розвиток в юридичній фірмі напряму GR є ознакою вагомого розвитку фірми та виходу її на новий якісний рівень — це не лише застосування законів, а й вплив на прийняття нормативних документів чи управлінських рішень. Є  багато прикладів, коли партнери юридичних фірм йдуть працювати у владу, а потім повертаються в свій юридичний бізнес. Хоча про такі випадки мені важко розповідати, оскільки ми не маємо такого досвіду особисто.

Як на мене, є декілька можливих напрямів розвитку GR-менеджменту — це застосування механізму громадських організацій, зокрема, як приклад, я є головою ГО «Спілка захисту прав підприємців», що є членом громадських рад при Антимонопольному комітеті України, Державній фіскальній службі України, ДПА м. Києва, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, а також членом громадської ради при Державній службі України з надзвичайних ситуацій від Асоціації правників України. Інший напрям — це взаємодія з певними народними депутатами України, їх юридичне супроводження та спільна розробка певних законопроектів.

Системних недоліків та проблем при взаємодії з владою через громадські організації немає, лише потрібно враховувати, що держава та державні органи не завжди прагнуть прислухатися до громадських організацій, тому багато ініціатив, висунутих громадськими організаціями, не знаходять своєї підтримки. У зв’язку з цим багато хто прагне впливати на ситуацію зсередини, через представників у законодавчій чи виконавчій владі.

Участь у таких процесах дає змогу бути в курсі всіх нових змін не лише після їх публікації, а й у процесі розроблення нормативних документів, і, більше того, впливати на прийняття чи зміну певних документів.

GR-менеджмент дає змогу бути максимально обізнаним щодо ситуації на певному ринку, наприклад на ринку житлового будівництва, що дає певну конкурентну перевагу перед іншими юридичними фірмами.

Антон ФЕДУН, юрист МЮК «Александров та Партнери»

Поняття government relations (GR) для українського політичного та правового середовища не є звичним, а тому на сьогодні немає чіткого розуміння змісту цього поняття. На мою думку, практика GR в Україні охоплює взаємовідносини бізнесу, з одного боку, та держави на всіх рівнях — з іншого (від районних державних адміністрацій до вищих органів державної влади). Такі відносини найчастіше пов’язані з просуванням інтересів бізнесу, доведенням точки зору компаній щодо певних питань взаємовідносин з владою, впливом на рішення держави з боку комерційних структур.

Якщо говорити про зв’язок між GR-менеджментом та юридичними послугами, то аналіз загальних тенденцій ринку показує, що GR як комплексна послуга юридичної компанії сформувалася максимум два-три роки тому. Що стосується практики нашої компанії в GR, то перші кроки в цьому напрямі були зроблені в 2011 році. У рамках співпраці з нашим постійним клієнтом ми виявили прогалину в законодавчому регулюванні питання, яке потребувало оперативного вирішення для успішної реалізації планів клієнта на подальший розвиток. Саме так виникло перше замовлення на послуги GR.

Не можу не відзначити, що в рамках цього проекту надавалися послуги як суто юридичні (наприклад, пов’язані з аналізом існуючого нормативно-правового регулювання питання, дослідженням успішного досвіду іноземних держав, розробкою проекту закону), так і суто GR (участь у громадських радах, експертних групах, представлення та захист на засіданнях зазначених груп положень законопроекту, виявлення людей, від яких залежало подальше проходження законопроекту, з’ясування їхньої позиції щодо тих чи інших положень законопроекту, напрацювання компромісних варіантів, проведення активних PR-кампаній). Зазначені технології GR-менеджменту виявилися результативними, адже саме вони забезпечили прийняття Верховною Радою України у 2012 році розробленого нашою компанією проекту закону, завдяки якому в Україні з’явилися можливості для створення сприятливого клімату для розвитку промисловості, її інноваційного перетворення та переходу на якісно новий рівень.

За результатами останніх років роботи нашої компанії в сфері GR можемо відзначити, що виділяти якісь окремі та найбільш ефективні шляхи налагодження діалогу з владою не можна. Адже для сфери GR-послуг найважливішою є інформація (про посадових осіб, про їхні інтереси, внутрішні взаємовідносини з іншими особами, їхні взаємозв’язки), яку можна отримати як з використанням особистих контактів, так і за допомогою активної роботи в громадських організаціях.

Одним із результатів активної діяльності в напрямі GR стало те, що не лише представники бізнесу звертаються до нас за послугами у цій сфері. Так, не можемо не відзначити, що приємною тенденцією 2014-го та 2015 років стали регулярні звернення представників органів державної влади, в тому числі законодавчої, з проханням оцінити з точки зору бізнес-середовища ті чи інші проекти нормативно-правових актів, надати свої рекомендації щодо їхнього змісту.

Механізм та специфіка роботи фахівців із GR в юридичному бізнесі. Які шляхи налагодження діалогу з владою виявилися найефективнішими для вашої компанії? Іноземний досвід GR, який може бути використано в Україні та у зовнішньоекономічній діяльності

Тетяна ЛЕЖУХ, старший партнер ЮК «Лежух, Сяміна і Партнери»

У класичному розумінні у галузі GR прийнято виділяти три організаційні форми суб’єктів професійних відносин. До першої групи належать in house GR — внутрішньокорпоративні менеджери, які займаються такою діяльністю. До другої — ділові асоціації. І, нарешті, до третьої — ті, хто діє від імені та за дорученням бізнесу, в режимі аутсорсингу. До цієї групи і належить юридичний бізнес. Щоб бути максимально ефективною в GR-діяльності, юридична компанія повинна, на мою думку, вміти бути, з одного боку, представником бізнесу в органах державної влади, а з іншого — представником держави в бізнесі в якості зовнішнього комунікатора, метою якого є встановлення балансу інтересів клієнта з урахуванням інтересів держави.

Як на мене, основна проблема повільного розвитку повноцінних GR-компаній в Україні є те, що методи роботи вітчизняної влади — закриті і непрозорі, «достукатися» до чиновників людині «з вулиці» практично неможливо, тому перша і найголов­ніша умова успішної GR-активності для юридичної компанії полягає у наявності особистих контактів і знайомств з представниками держорганів.

Володимир НАВРОЦЬКИЙ,  юрист ECOVIS Бондар та Бондар

Зовнішньоекономічна діяльність — особлива сфера діяльності компаній, яка передбачає їх часткову адаптацію до принципово нового правового поля та економічних реалій, що мають місце в інших державах. Потрібно також звернути увагу на питання відмінності ділового етикету в державах з різними культурно-цивілізаційними особливостями, що впливає на конструктивне спілкування з іноземними партнерами, контрагентами та органами влади. Таким чином, зовнішньоекономічна діяльність вимагає спеціальної підтримки.

Таку підтримку багато компаній (насамперед із США, Європи та Азії) шукають у дипломатичних представництвах своїх держав, акредитованих у державах ведення зовнішньоекономічної діяльності. Диппредставництва володіють значним потенціалом для сприяння у відносинах компаній їхніх держав з органами влади держави перебування. Це підтверджується їхніми функціями, визначеними Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 року, що полягають у представництві акредитуючої держави в державі перебування; захисті в державі перебування інтересів акредитуючої держави та її громадян у дозволених міжнародним правом межах; веденні переговорів з урядом держави перебування; з’ясуванні всіма законними шляхами умов та подій у державі перебування та повідомлення про них свого уряду; заохоченні дружніх відносин між акредитуючою державою та державою перебування в розвитку їхніх взаємовідносин у сфері економіки, культури та науки.

На жаль, протягом усієї історії незалежної України так і не вдалося вибудувати ефективну модель державно-приватної співпраці між Міністерством закордонних справ та вітчизняними приватними компаніями з метою збільшення ефективності їхньої зовнішньоекономічної діяльності.

У таких умовах вітчизняним компаніям варто використовувати інший позитивний досвід іноземних компаній, які, працюючи в Україні, активно беруть участь у різних неурядових неприбуткових організаціях, діяльність яких спрямована на захист бізнес-інтересів їхніх членів у відносинах з державою (наприклад, Європейська Бізнес Асоціація, Американська Торговельна Палата). Таким чином, іноземні компанії, які навіть виступають конкурентами, об’єднують власні зусилля для налагодження конструктивного діалогу з відповідними органами державної влади.

Варто зауважити, що компаніям перед виходом на зовнішні ринки доречно провести комплексне дослідження суспільно-політичних і соціально-економічних процесів у таких державах із залученням відповідних фахівців. Результати такого дослідження допоможуть мінімізувати потенційні загрози та втрати, які компанія може понести у результаті зовнішньоекономічної діяльності.

На жаль, цьому питанню вітчизняні компанії приділяють доволі мало уваги. У той же час у великих європейських та американських компаніях функціонують підрозділи експертів, які забезпечують вивчення та прогнозування тенденцій у державах ведення зовнішньоекономічної діяльності, що забезпечує належну інформаційну підтримку процесу прийняття рішень у зовнішньоекономічній діяльності.

Якими є основні правила комунікації між юридичною фірмою та органами влади? Як правильно проводити PR-кампанію щодо взаємодії юрфірми з владою та уникнути клейма «агент впливу»? Які перспективи несе налагодження GR-комунікацій?

Роман ТИТИКАЛО,  керівник АБ «Титикало та Партнери»

Комунікація між юридичною фірмою і органами влади має базуватися на принципах плідної співпраці заради загального блага, і робота не повинна зводитися лише до погроз і критики, необхідно надавати конкретні пропозиції та їх відстоювати. У державних органах досить мало компетентних юристів, а тому у випадку, якщо юридична фірма себе зарекомендує як професійний партнер, вона має всі шанси плідно та довго працювати з державними партнерами.

Клеймо «агент впливу» та інші схожі дефініції зазвичай застосовуються у випадку лобіювання питань, що стосуються комерційних інтересів певних компаній чи груп компаній. Щоб уникнути клейма «агент впливу», потрібно або не брати політичні замовлення, або ж не застосовувати при лобіюванні власний бренд чи ім’я.

Є багато прикладів, коли юридичні фірми існували в тісній зв’язці з певними високопоставленими чиновниками та політиками, але, як показує практика, ці фірми одразу втрачають своїх клієнтів після зміни певного державного партнера, тому варіант, коли юридична фірма асоціюється з певним політиком чи державним чиновником, не є підходящим. Відносини з державними партнерами мають базуватися, в першу чергу, на професіоналізмі.

Наша компанія діє за принципом соціально-відповідальної роботи, ми надаємо допомогу киянам у ряді суспільно резонансних справ, пов’язаних з незаконними забудовами, на умовах pro bono, консультуємо та надаємо юридичну допомогу на пос­тійній основі депутатам Верховної Ради України та депутатам Київради. Участь у суспільно важливих та резонансних справах є додатковою рекламою та створює позитивний імідж адвокатської компанії.

Євген ПРОНІН, керуючий партнер ЮФ «Грищенко, Пронін і Партнери»

Протягом останніх 23 років приватний сектор «нащупує» шляхи, підходи та засоби для комунікації з органами державної влади. Правила для такої співпраці в кожному секторі різні та доволі специфічні. Юридичний сектор — сфера, яка загалом і повністю залежить від органів влади, і не важливо, чи це органи виконавчої, законодавчої чи судової влади.

Ми, представники юридичного бізнесу, окреслили для себе такі правила роботи з органами влади:

— відкритість (у будь-якому випадку відкрита позиція надасть нам засоби захисту в конфліктних ситуаціях, що часто виникають у процесі комунікації);

— публічна підзвітність — правило, що дає нам змогу заявити про себе та унеможливлює будь-які тіньові пропозиції від органів влади;

— чітка процедурна складова поставлених завдань та досягнутих результатів (це правило дозволяє нам виконувати поставлені завдання та виключає ризик виникнення нововиявлених додаткових завдань);

— робота над помилками — правило, що дозволяє нам уникати проблем на основі досягнутого негативного досвіду в роботі з органами влади.

Правила та принципи комунікації часто змінюються, проте названі вище виявилися фундаментальними та перевіреними. І лише дотримання цих базових принципів дозволяє нам співпрацювати з органами влади протягом досить довгого періоду.

Питання проведення PR-кампанії достатньо просте. У будь-якому випадку комунікація необхідна всім сторонам, оскільки всі сторони у ній зацікавлені. За часів ринкової економіки органи державної влади не можуть занижувати важливість приватного сектора, зокрема приватного юридичного сектора, тому співпрацювати потрібно, але публічно. Така співпраця матиме якісний характер лише у випадку якісного висвітлення. Анонсування майбутніх проектів і реформ, проведення прес-конференцій і написання прес-релізів, масована інформативна політика в ЗМІ, чіткі анонси, оприлюднення цікавих проектів. PR-кампанія тим і вагома, що її якісний результат залежить від її якісного проведення. Питання клейма «агент впливу» в такому випадку відпаде саме по собі.

Випадки, коли варто уникати публічності щодо співпраці з органами владних повноважень, надзвичайно обмежені. Ми чудово розуміємо, що уникнення публічності може мати місце лише тоді, коли публічність може нашкодити реалізації якогось конкретного проекту. Коли витік проектної інформації небажаний для досягнення кінцевого результату — публічне висвітлення може бути призупинене, але не виключене взагалі. Припустімо, є проект співпраці між юридичною компанією та органом державної влади. Досягнуто мети в розробці та реалізації проекту та висвітлення в ЗМІ може нашкодити масою критики чи небажаних впливів «інакодумців», тоді уникнення викиду проекту в загал є виправданим кроком.

Перспективи налагодження GR-комунікацій полягають у чудовій PR-кампанії для юридичних фірм і громадському контролі для органів державної влади, про відсутність якого всі говорять. Звичайно, співпраця з органами державної влади — це завжди складна, деколи небезпечна, часто «валідольна» робота, проте у ХХІ сторіччі в усіх розвинених країнах комунікація держави із суспільством та корпоративним приватним сектором — це, швидше, вимушена необхідність, ніж жест доброї волі.

Іван ЄКИМОВ, заступник директора з правових питань ТОВ «Мірта Україна»

GR-менеджмент у нашій країні тільки-тільки набуває обрисів цивілізованої взаємодії між бізнесом, суспільством і державою. На цьому етапі вкрай важливо перед законодавчим урегулюванням даного питання провести певні дискусії як у громадському середовищі, так і серед науковців щодо того, які головні наріжні камені філософії права мають бути закладені в основу правових норм, що регулюватимуть це питання.

На сьогодні це є досить болюче питання, адже головним маркером для суспільства нині є поняття корупції. Між цивілізованими відносинами бізнесу і державних органів, їхньою взаємодією та, власне, зловживанням впливом (корупцією) досить тонка межа. Тим більше, що на фоні останніх подій у країні суспільство досить болісно реагує на будь-які прояви впливу на владу, однозначно сприймаючи такі впливи як корупцію. Та й «блат» в українській історії є досить стабільним поняттям, яке наразі вкрай негативно сприймається суспільством і в розумінні більшості громадян є значною перепоною при переході до демократичних і правових підвалин суспільних взаємовідносин. Тому будь-які неправильні та нахабні дії з впровадження лобізму у вигляді правових і звичаєвих норм будуть однозначно сприйняті суспільством як певна консерватизація старих суспільних відносин, де «блат» та корупція є головними чинниками успіху людини та розвитку суспільства.

Отже, питання нормативного регулювання лобізму потрібно здійснити з максимальним урахуванням норм моралі. Лобізм має бути сприйнятий суспільством як певний позитивний механізм впливу бізнесу та суспільства на державні інституції, як єдині правила гри та частина конституційних домовленостей між владою та народом. А позитивно він буде сприйнятий лише за умови дотримання важливих етичних норм: справедливості, доступності, відсутності багатозначності в трактуванні, недопущення односторонності та монополізації тощо. За відсутності цього будь-які дії лобістів із впровадження такого механізму впливу на владу громадськістю сприйняті не будуть.

Думаю, що в першу чергу на це впливатимуть традиційні норми «блату», які панують у нашому середовищі вже навіть чи не сторіччями. Суспільство однозначно негативно сприйме будь-які дії з унормування відносин лобізму без урахування інте­ресів усіх верств населення та при відсутності морально-етичних засад такого нормативного акта, адже історичний досвід чітко свідчить: де панує «блат», там панує несправедливість, гніт і зубожіння народу. І навіть при концептуально правильному нормативному підході до врегулювання відносин лобізму в суспільстві ще довго триватиме певна недовіра до таких форм суспільних відносин — знову ж таки, першопричиною цього є історична пам’ять щодо корупційної складової при побудові попередніх моделей державності. Отже, в подальшому при правозастосуванні лобізму кожний, хто працюватиме в цьому полі, має пам’ятати: щонайменші незрозумілі дії, щонайменше нехтування інтересами інших верств населення буде сприйнято як порушення прав, як зазіхання на вивершення своїх інтересів над інтересами інших, як прямі корупційні дії. Потрібно буде долати недовіру суспільства до інституту лобізму роз’ясненнями всіх своїх дій, максимальною прозорістю та чесністю перед громадою. Іншого шляху з впровадження інституту лобізму, як тільки через максимально чесні та відкриті дії, немає.

Роман ЧУМАК,  керуючий партнер ЮК «АРЕС»

Провідні юридичні компанії в Україні займаються лобізмом для досягнення заздалегідь необхідних результатів в інтересах своїх клієнтів. Методи, якими користуються юристи при використанні інституту лобізму, мають велике значення. Особливо, якщо йдеться про те, що ми на шляху розбудови нового демократичного суспільства.

Реалізуючи той чи інший проект, усе більше юристів та адвокатів не лише поєднують юридичні методи, а й застосовують способи медійного висвітлення розв’язання проблеми шляхом проведення прес-конференцій, публікацій у ЗМІ тощо. І такі методи, враховуючи особливості української ментальності, мають свої особливості. Як правило, юриста чи адвоката одразу починають асоціювати з його клієнтом. Таке ототожнювання негативно впливає на юриста чи адвоката, особливо якщо йдеться про надання юридичних послуг у так званих резонансних справах.

Застосовуючи методи лобізму, перш за все, потрібно дотримуватися етичних норм, наскільки це є можливим в умовах сучасної правової системи. Не треба плутати лобіста з людиною, що обіцяє неправомірну вигоду. Корупційна складова хоча і є найефективнішим методом лобізму, але в умовах громадянського суспільства може мати невирішальний вплив. У кожного юриста чи адвоката є свої правила та межі, за які фахівець ніколи не вийде при вирішенні того чи іншого завдання. Внутрішні норми є найбільшим стримуючим фактором при виборі методів ­роботи.

Якщо говорити про етичні норми лобізму, то необхідно сказати, що такі норми можуть бути визначені або на законодавчому рівні, або на рівні професійної юридичної спільноти. Допоки поняття лобізму законодавчо невизначене (хоча такі спроби вже були), розробляти етичні моменти такої діяльності не видається можливим. Наразі в Україні держава заперечує існування такого інституту взагалі.

На рівні професійних організацій, таких як Асоціація правників України, розроблені Етичні правила правника, затверджені Правничою асамблеєю Асоціації правників України 5 жовтня 2012 року. Будь-які порушення правником Етичних правил розглядаються Етичною комісією. Етичні правила не містять будь-які згадування щодо діяльності правників за допомогою лобістських методів.

Досвід діяльності лобістів у США показує, що велику роль у контролі за діяльністю лобістів, окрім законодавства, мають такі інструменти, як етичні кодекси для лобістів. Порушення етичних кодексів зазвичай не тягне за собою кримінальної відповідальності, але майже завжди призводить до публічних скандалів, втрати репутації конкретними лобістами та втрати ними каналів взаємодії з органами державної влади, втрати клієнтів.