Тема: Діалогове вікно

Сергій ТЮРІН,
партнер АО «С.Т. Партнерс»

Олена СІБІРЦЕВА,
юрист АО «С.Т. Партнерс»

GR-менеджмент у юридичному бізнесі як діалог для досягнення визначеного інтересу: теорія, практика та перешкоди

В умовах сьогодення GR-менеджмент набуває все більшої популярності у різноманітних напрямах бізнесу. Не залишився осторонь і юридичний бізнес, хоча й з деякими особливостями.

 

За поняттями

 

Щоб виокремити механізм та специфіку роботи фахівців з GR у юридичній сфері, варто визначитися, власне кажучи, із розумінням самого поняття GR-менеджмент. Загалом GR-менеджмент є діяльністю спеціально уповноважених працівників великих комерційних структур (GR-фахівців) із супроводу діяльності компанії у політичному середовищі.

Якщо ж говорити про юридичний GR-менеджмент, то зміст цього поняття дещо змінюється. Зокрема, така діяльність здійснюється вже не GR-фахівцями, а юристами. Тому супровід діяльності компанії поширюється на клієнтів юридичної фірми, яка має досягнути певної мети, тісно пов’язаної з владним та/або політичним середовищем. І тут поле діяльності може охоплювати різноманітні аспекти, такі як просування інтересів у певних політичних колах, державних органах, координації взаємозв’язків і їх налагодженні з суб’єктами владних повноважень, участь у розробці нормативно-правових актів, формуванні іні­ці­ативних груп задля захисту визначених інтересів.

Нарівні з поняттям GR-менеджменту є також ряд суміжних понять, які хоч і близькі за змістом, але, швидше, є складовими GR-менеджменту, ніж його окремими видами. Зокрема, серед них — лобізм (як технологія просування компанії в органах влади), advocacy (як просування інтересів через будь-які структури, а не тільки органи державної влади), Public Affairs (як просування інтересів через лідерів політичної та суспільної думки) тощо. GR-менеджмент є більш гнучким поняттям і включає різноманітні системні напрями, не ма­ючи, наприклад, окремих негативних відтінків як лобізм чи Public Affairs, які часто пов’язані із проходженням «інституційних коридорів». Останні ж, на відміну від західного досвіду, в Україні майже завжди асоціюються з корупційними проявами.

 

Чи є у вас план?

 

Перед розробкою ефективного юридичного GR-менеджменту варто першочергово визначитися з його базою. Тобто визначити підґрунтя, на якому будуватиметься така стратегія. Для України в рамках становлення GR-менеджменту як такого характерним є поєднання різних засад. Такими засадами є правові норми та працюючі етичні імперативи (на основі європейського досвіду) і неписані правила гри, які продиктовані політиками та містять корупційну складову (що переважно зустрічалося впродовж багатьох років). Юридичний GR-менеджмент задля досягнення успіху, звичайно, має базуватися на перших двох компонентах. Дотримання норм права та правової етики має бути основою діалогу юридичної фірми в інтересах клієнта та органів державної влади, з якими він відбувається. В умовах сьогодення такий підхід став більш реальним, хоча й не без багатьох винятків.

Якщо ж говорити про безпосередній GR-менеджмент у відношенні до визначеного клієнта, то назагал уся робота юридичної фірми матиме певну схему основних дій, до яких додаватимуться супутні, залежно від різноманітних обставин у ході здійснення правової роботи. Серед них, зокрема:

— правовий аналіз діяльності клієнта (нормативно-правове регулювання як на національному, так і на міжнародному рівні, відстеження змін законодавства, що стосуються визначеної діяльності);

— відстеження законодавчих іні­ціатив, які безпосередньо стосуються діяльності та інтересів клієнта (як у позитивному, так і негативному напрямі) приєднання до роботи над ними з метою захисту прав та інтересів клієнта;

— налагодження діалогу між клієнтом та державною системою управління шляхом здійснення юридичного супроводу визначених питань (починаючи з різноманітних дозвільних питань, судових проваджень, закінчуючи законодавчими ініціативами);

— коригування діяльності органів державної влади у взаємовідносинах з клієнтом (захист прав останнього за наявності їх порушення вказаними органами, координація взаємодії клієнта з іншими органами державної влади, компетентними до розв’язання існуючих проблем та усунення порушень, ініціювання судових проваджень, службових розслідувань тощо);

— створення бездоганної репутації клієнта, його привілейованого становища у рамках діалогу з державною системою управління (зок­рема, шляхом правового супроводу створення громадських ініціатив, організацій, об’єднань у певній сфері, перш за все у сфері діяльності клієнта, робота яких спрямована на професійне поліпшення відповідного сектора економіки, державного управління тощо).

Варто зауважити, що наведена вище схема є, звичайно, приблизною і підлягає коригуванню відповідно до тих чи інших особливостей кожної конкретної справи. Разом із тим кожен із етапів може бути як розширений, так і звужений або взагалі виключений (наприклад, коригування діяльності органів виконавчої влади), що продиктовано доцільністю і обґрунтованістю юридичного GR-менеджменту з певного питання.

 

Приклад із практики

 

Доцільно зазначити, що ефективність GR-менеджменту юридичної фірми багато в чому залежить від взаємодії з іншими учасниками відносин у сфері, що стосується інте­ресів клієнта. Йдеться, зокрема, про громадські організації, об’єднання, асоціації, політичні партії тощо. Налагодження діалогу як формального (шляхом надіслання звернень, запитів, листів тощо), так і неформального (організація круглих столів, конференцій, зустрічей, обговорень) є найефективнішим інструментом успішної GR-компанії. Наведене, насамперед, пояснюється тим, що вказаний діалог сприяє обміну досвідом, вдосконаленню схеми дій GR-компанії, налагодженню зв’язків різноманітних соціальних груп у певній сфері, здійсненню громадського контролю з врахуванням існуючої суспільної думки та наданих пропозицій, за допомогою яких уможливлюється досягнення пріоритетних цілей клієнта з визначеного питання.

Однак, попри позитивні аспекти такої взаємодії, є і ряд негативних. Зокрема, нерідко налагодження діалогу з іншими учасниками пов’язане із безрезультатністю, неоперативні­стю, переслідуванням власних інте­ресів (що суперечать інтересам клієнта) з боку останніх, залежністю від напрямів, продиктованих певною політичною силою.

З власного досвіду можемо зазначити, що здійснення GR-менеджменту в юридичному бізнесі на різних етапах виробленої стратегії чи схеми дій GR-компанії, пов’язане із низкою перешкод у діалозі з органами державної влади та іншими структурами, взаємодія з якими є необхідною та доцільною.

Наведемо приклад. Адвокатське об’єднання «С.Т. Партнерс» (адвокатське об’єднання) є юридичним партнером Всеукраїнської асоціації деревообробних підприємств (Асоціація). Діяльність Асоціації спрямована на захист представників національних підприємств у деревообробній галузі. Річ у тім, що на сьогодні вказана галузь в Україні зіштовхнулася з численними порушеннями як з боку органів державної влади, так і з боку окремих великих підприємств галузі, діяльність яких зосереджена на експорті деревини, без урахування як потреб деревообробної галузі, так і національних інтересів загалом. Права та законні інтереси національних деревообробних підприємств порушуються, починаючи з етапу лісозаготівлі, закінчуючи продажем деревини. Однією з проблем, над розв’язанням якої (нарівні з іншими) активно працює Асоціація, є саме продаж деревини через систему аукціонів, порядок здійснення яких регулюється Державним агентством лісових ресурсів України. Внаслідок існуючих прогалин у чинному законодавстві та протиправних дій певних зацікавлених осіб на національному ринку склалася ситуація, за якої значний обсяг деревини було придбано визначеним колом підприємств та експортувався, тим самим створю­ючи надзвичайно невигідні умови для національного виробника.

Адвокатське об’єднання в інте­ресах та за підтримки Асоціації здійснює advocacy-кампанію, метою якої є захист прав та законних інтересів національних підприємств деревообробної галузі. Унаслідок проведеного правового аналізу міжнародного та національного законодавства, моніторингу законодавчих ініціатив, проведення численних зустрічей та консультацій як з представниками органів державної влади, так і з представниками громадських організацій, політичних партій, деревообробних підприємств, експертів у деревообробній галузі було сформовано ряд основних пропозицій та алгоритму дій задля подолання існуючих проблем деревообробних підприємств.

Результатом однієї зі складових advocacy-кампанії стало прийняття Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді) на основі законопроекту № 1362, який наразі перебуває на підписанні у Президента України. Вказаним законом встановлено мораторій на експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді, строком на 10 років, що надає можливість відновити національну деревообробну галузь, українським деревообробним підприємствам досягти конкурентоспроможного рівня для виходу на зовнішні ринки збуту деревини. У свою чергу, активно здійснюється діяльність робочих груп, створених при державних органах влади, які мають на меті вдосконалення законодавства, що стосується вказаної профільної галузі, усунення існуючих прогалин у ньому.

Разом із тим, під час здійснення advocacy-кампанії неодноразово доводилося здійснювати коригування діяльності органів державної влади у взаємовідносинах з Асоціацією, оскільки непоодинокими випадками було ігнорування ініціатив Асоціації, бездіяльність щодо питання надання інформації з приводу проб­лемних питань (яка в подальшому використовувалася в обґрунтування та підтвердження існуючих порушень у деревообробній галузі) тощо. В аналогічних ситуаціях дієвим і застосовним механізмом вбачається звернення до органів державної влади, компетенція яких охоплює контроль та способи реагування щодо бездіяльності підпорядкованих органів, залучення громадськості та ЗМІ, що у сукупності дає можливість припинити бездіяльність. Адвокатське об’єднання наразі продовжує активну підтримку та захист прав Асоціації, зокрема, і в ситуаціях, де згадане вище коригування діяльності органів державної влади є нагальним питанням.

Загалом можна резюмувати, що GR-менеджмент в юридичному бізнесі на національному рівні перебуває у стані становлення. Здійснюючи кампанію, що включає ту чи іншу взаємодію з суб’єктами владних пов­новажень та іншими структурами, варто першочергово сформувати алгоритм дій щодо подальшої взаємодії юридичної фірми з вказаними суб’єктами. У той же час важливо попередньо виокремити найважливіші аспекти, в рамках яких здійснюватиметься захист прав та інтересів клієнта, відстоювання його позиції. Вказане надає можливість одразу ж перейти до активних дій, виключаючи механізми, які заздалегідь убачаються недієвими. Наголосимо, що ефективний GR-менеджмент передбачає також взаємодію з іншими експертами з визначених питань, громадськими організаціями, політичними партіями тощо. Адже GR-менеджмент є першочергово діалогом, у результаті якого досягається консенсус з приводу визначеного інтересу.