Тема: Безпечні зв’язки

Євгенія РУЖЕНЦЕВА

Уміння встановлювати та налагоджувати зв’язки з потенційними клієнтами є надзвичайно корисною навичкою для розвитку юридичного бізнесу. І головне у цій справі — не переходити межу між ефективним нетворкінгом та нахабною нав’язливістю. «УЮ» вирішив дослідити, чи всім це вдається

Де саме та у який спосіб найкраще зав’язувати ділові знайомства? Якими правилами нетворкінгу користуєтеся, щоб справити перше враження? Як ви готуєтеся до потенційного знайомства у разі потреби? Яким чином найкраще підтримувати знайомство, щоб воно переросло в подальше спілкування?

Олена САЄНКО,
директор ЮФ «Лавринович і Партнери»

Сучасне бізнес-середовище надає безліч можливостей для налагодження ефективних ділових зв’язків та створення мережі контактів, так званого нетворкінгу. Наразі до формальних заходів, таких як юридичні форуми, тематичні бізнес-сніданки, різноманітні конференції та круглі столи, додалася велика кількість неформальних івентів — велопробігів, ярмарків, тематичних пікніків, що об’єднують їхніх учасників за спільними інтересами. Кожен із таких заходів має власний нетворкінг-потенціал: деякі допоможуть зміцнити зв’язки у вже знайомому колі, а інші принесуть нові знайомства, ідеї та перспективи.

При цьому треба відзначити, що універсальних правил успіху в діловому спілкуванні на сьогодні майже немає. Водночас є ряд стандартних прийомів побудови успішного діалогу. Як і раніше, головною запорукою ефективного спілкування залишається відкритість, здатність підтримати цікаву розмову, вислухати та за потреби дати корисну пораду, зорема і юридичну.

Однією із стратегій, що може бути використана під час нетворкінгу, є стратегія «агресивного» піару і продажу послуг. Однак, на мою думку, якщо ви націлені на довгострокову співпрацю, не варто намагатися здійснити продаж під час першого ж знайомства з потенційним клієнтом. У довгостроковій перспективі ефективнішими можуть стати саме спроби знайти спільні цілі та інтереси зі співрозмовником, побудувати конструктивний діалог, адже найбільше об’єднують спільні ідеї, погляди та захоплення.

Безумовно, до потенційного ділового знайомства варто і необхідно готуватися, оскільки саме від рівня вашої підготовки залежить, чи буде ваша комунікація ефективною, чи захоче ваш співрозмовник продовжити і розвивати ваше спілкування. При підготовці до ділового знайомства варто розробити декілька альтернативних сценаріїв розмови та продумати як мінімум десять запитань до вашого співрозмовника. Ця проста тактика може виявитися надзвичайно ефективною та допоможе збільшити шанси на успіх.

Протягом наступних двох днів після знайомства варто додатково закріпити ваші наміри продовжити спілкування. Окрім звичайних контактів електронною поштою, варто скористатися нагодою запросити потенційних клієнтів, з якими ви познайомилися напередодні, на професійні чи світські заходи, які організовує ваша фірма.

Якщо ваше знайомство переросло в постійну співпрацю, зусилля необхідно зосередити на її підтримці та подальшому розвитку. Будьте готові докласти максимум зусиль, щоб ваш клієнт завжди відчував індивідуальний підхід та отримував якісне обслуговування. Лише в такому випадку ваша співпраця стане довгостроковою та успішною.

Де саме та в який спосіб найкраще зав’язувати ділові знайомства? Чи сприяють цьому бізнес-спід-дейтінги та інші штучно створені для знайомства обставини? Яким чином представникам юридичних компаній найкраще підтримувати знайомство з певним юрисконсультом? Які знаки уваги, «нагадування» ви вважаєте припустимими?

Іван ЄКИМОВ, 
заступник директора з правових питань ТОВ «МІРТА УКРАЇНА»

«Брехнею весь світ пройдеш та назад не вернешся», — так говорила моя бабуся. Думаю, що люди, які пережили Голодомор та Другу світову війну, значно ліпше розумілися на нетворкінгу, аніж наші сучасники. Адже нет­воркінг — це, по суті, дружні відверті відносини, а не імітація таких з метою їх експлуатації з корисною метою. Нетворкінг для юристів у чомусь легший, оскільки доводиться спілкуватися з колегами на професійні теми, які є зрозумілими для обох сторін. Саме професійна тематика є найбільш благодатною для підтримання добрих товариських відносин. Але при цьому варто пам’ятати, що юристи — зазвичай люди з широким світоглядом, тому завжди знайдуться й інші спільні «точки дотику». Таке спілкування корисне для обох сторін: будьте відвертими і зацікавленими — й отримаєте бажане. Потім такі знайомства тривають досить довго, інколи навіть за філіжанкою кави народжуються глобальні ідеї юридичної допомоги бізнесу.

Не варто представникам юридичних компаній бути приховано-прагматичними та намагатися з кожного такого знайомства отримати винятково максимально вигідні замовлення на юридичні послуги. Якщо ви цікаві і відверті — вас запам’ятають та за нагоди обов’язково запросять до розв’язання проблеми, для якої потрібні зовнішні консультанти. При цьому подарунки та інші коштовні знаки уваги в нетворкінгу, на мою думку, шкідливі. Це не продаж ваших юридичних послуг — тут такі механізми не діють. Варто пам’ятати, що в нетворкінгу насправді головне намагання абсолютно відверто стати потрібним для свого візаві, щоб отримати його довіру. Тому вам допоможуть прості речі: порекомендувати хорошого лікаря; дати телефон знайомого директора табору дитячого відпочинку; запросити на практикум, конференцію тощо. Адже, зрештою, всі ці люди — також ваші добрі приятелі!

Марина ГРІЦИШИНА,
головний юрисконсульт ТОВ «ВІНД ПАУЕР»

Як юрисконсульт зауважу,  що спільний супровід великих довгострокових проектів є найкращою можливістю для представників юридичних компаній підтримувати зв’язок з корпоративними юристами. Ця взаємодія сприяє їм в отриманні чіткого уявлення про результати роботи представників певної юридичної компанії та може перейти у подальшу співпрацю в рамках інших проектів.

Звісно, крім участі у спільних проектах, представники юридичних компаній можуть підтримувати знайомства з певними юрисконсультами через участь у семінарах, круглих столах та форумах. Важливу роль також відіграють різні заходи професійних організацій, але за умови зацікавленості корпоративних юристів в участі у них.

Також важливе значення для спілкування мають соціальні мережі. Зокрема, участь в обговоренні спільних тем через Facebook, LinkedIn дозволяють підтримувати знайомства.

Головне в усіх зазначених варіантах — безпосереднє та персональне спілкування. Можна надсилати багато офіційних листів, пропозицій та презентацій щодо певних послуг, однак це ніколи не замінить ефективності простої телефонної розмови чи зустрічі за кавою.

Щодо знаків уваги та «нагадування», то досить часто представники юридичних компаній намагаються привернути увагу клієнтів через розсилку найважливіших змін до законодавства. Але, насправді, цей метод не спонукає до подальшого спілкування та співпраці з представником юридичної компанії. Вказані розсилки мають дуже загальну аудиторію та не передбачають персональне спілкування і співпрацю.

Юрій ВАХЕЛЬ,
заступник генерального директора з юридичних питань і розвитку бізнесу Noble Resources Ukraine

Мій рецепт дуже простий — бездоганна репутація, знання особливостей мого бізнесу, участь у відповідних робочих групах (у тому числі таких організацій, як, наприклад, Американська торгова палата, USUBC та EBA), активна робота в АПУ тощо. Припустимі знаки нагадування — розсилка (бажано в елект­ронній формі) власних статей, брошур тощо на професійну тематику, розсилка новин законодавства з певним базовим аналізом, запрошення на семінари, круглі столи та конференції за участю такої юридичної компанії. Ми з вами живемо в пост-індустріальну епоху, коли одна з основних функцій керівника юридичної служби — управління юридичними знаннями. Якщо провайдер сервісу знає мій бізнес, допомагає мені управляти юридичними знаннями, я з ним працюватиму…

Що стосується бізнес-спід-дейтінгів, то вони однозначно сприяють зав’язуванню знайомств! Ти бачиш людину в певному процесі, в певному оточенні. Дивишся, як вона поводиться, наскільки професійно доводить свою позицію, чи він/вона знає тематику твого бізнесу, чи є командним гравцем, які пропонує дієві та законні ідеї, підходи, рішення, наскільки оригінально мислить.

Де саме та в який спосіб найкраще зав’язувати ділові знайомства? Чи сприяють цьому бізнес-спід-дейтінги та інші штучно створені для знайомства обставини? Якими правилами нетворкінгу користуєтеся, щоб справити перше враження? Яким чином потрібно підтримувати знайомство?

Артем АТЕПАЛИХІН,
директор зі стратегічного розвитку МЮГ AstapovLawyers

Нетворкінг у житті, не помічаючи цього, практикує кожен із нас. Ми знайомимося з новими людьми, обмінюємося з ними контактними даними, потай сподіваючись на те, що зможемо бути один одному корисними у майбутньому. Мої правила:

1. На новий рівень вміння нетворкінгу вдається вивести лише у тих, хто не лінується його систематизувати.

2. Не можна познайомитися з людиною і, почастувавши її круасаном, одразу переходити до якихось бізнес-проектів. На моїй практиці на побудову міцних зв’язків іде від двох місяців до півроку. У середньому на рік мені вдається «завести» до п’ятдесяти нових контактів. Якщо порахувати, це десь чотири нових людини на місяць, одна — на тиждень, відповідно.

3. Щоб ваше знайомство було ефективним, не забувайте про подальший контакт — це ключовий чинник у нетворкінгу. Обов’язково через 24 години після знайомства з людьми надішліть їм листа електронною поштою або записку, в якій згадайте кілька основних моментів вашої першої зустрічі, — це дасть змогу на ранньому етапі зрозуміти зацікавленість у «дружбі» з боку вашого нового знайомого. Якщо ви отримаєте зворотний зв’язок, не втрачайте можливості поглибити знайомство, наприклад запросивши співрозмовника випити з вами філіжанку кави, пообідати або зустрітися після роботи.

4. Важливо при встановленні зв’язків уміти управляти своєю агресією. Елементарна ввічливість у нетворкінгу відіграє дуже велику роль: ніхто не захоче мати справи з людиною, яка не вміє тримати себе в рамках пристойності. Украй необхідно також вивчити тип людини, з якою спілкуєшся: від того, інтроверт вона чи екстраверт, залежатиме тактика поведінки, якої варто дотримуватися під час комунікації.

5. Якщо почати обговорювати з інтровертом справи у кальян-барі, запросивши на зустріч ще купу своїх друзів або ж навпаки — залишитися з екстравертом один на один і, закрившись у темному кабінеті, з математичною точністю почати пояснювати йому суть справи, результат буде однаково нульовим. Треба відчувати момент і, залежно від ситуації та оточення, моделювати подачу своєї мети.

Соціальний капітал людини розвивається набагато швидше, ніж капітал економічний. Тому якщо правильно використовувати соціальний капітал, можна одержати від цього реальну вигоду.

Антон ФЕДУН,
юрист МЮК «Александров та Партнери»

Цікавою закономірністю українських реалій юридичного бізнесу є те, що про бізнес-нетворкінг починають згадувати та говорити в кризові моменти, коли ринок завмирає, а споживач стає більш вимогливим до таких пос­луг. Переконаний, що ця практика є хибною, адже успішний юридичний бізнес — це в першу чергу бізнес з людським обличчям, побудований на комунікаціях. Тому бізнес-нетворкінгом необхідно займатися повсякчас. Але бажано це робити не на основі власної інтуїції, а лише в рамках покрокової стратегії, до розроблення якої рекомендується залучати професіоналів у цій специфічній справі.

Оскільки наша компанія спеціалізується на супроводі агробізнесу, зупинюся на питаннях нетворкінгу у взаємовідносинах з клієнтами саме з цієї сфери.

У першу чергу відзначу, що для юридичних компаній інтерес як потенційних клієнтів складають аграрні господарства, які обробляють, починаючи від 1 000 га землі, адже, як показує наш досвід, саме такі господарства вже зацікавлені у залученні юристів як зовнішніх консультантів.

Якщо говорити про інструментарій, який необхідно застосовувати у нетворкінгу з представниками аграрних компаній, то умовно він поділяється на дві підгрупи:

— для малих та середніх агровиробників — до 20 000 га;

— для великих агровиробників — понад 20 000 га.

Що стосується правил налагодження комунікації з великими агровиробниками, то вони нічим особливим не відрізняються від тих правил, які застосовуються для великих компаній з інших сфер. Ці правила є класичними.

Більш показовими та особливими є підходи до побудови взаємовідносин з малими та середніми агровиробниками. У більшості випадків як стратегічне, так і оперативне управління цими компаніями здійснюється безпосередньо їхніми власниками. Вони намагаються тримати руку на пульсі всіх виробничих, фінансових та інших процесів, які стосуються існування та розвитку їхнього бізнесу. А тому найкраща платформа для комунікації з цими людьми — це, безперечно, великі спеціалізовані виставки, профільні семінари, круглі столи із сучасних технологій виробництва тощо. Як правило, на таких заходах присутня основна цільова група — це безпосередньо самі власники агробізнесу або ключові особи, до компетенції яких належить приймання рішень щодо залучення юристів як зовнішніх консультантів.

Щоб при першому знайомстві з потенційним клієнтом одразу налагодити необхідний рівень довіри, юристові необхідно продемонструвати високу професійність та розуміння основ­них питань ведення аграрного бізнесу, а не блискавичні знання аграрного та земельного права. І саме в процесі розмови про аграрний бізнес уже можна з’ясувати, де у клієнта «болить» і що саме необхідно зробити та які рішення прийняти для усунення цього стану.

Де саме та в який спосіб найкраще зав’язувати ділові знайомства? Чи сприяють цьому бізнес-спід-дейтінги та інші штучно створені для знайомства обставини? Якими правилами нетворкінгу користуєтеся, щоб справити перше враження? Яким чином потрібно підтримувати знайомство?

Олена ПАРХОМЕНКО,
директор з розвитку бізнесу ЮФ ILF

Нетворкінг — це ключ до розвитку будь-якого бізнесу, але ключ непрос­тий, адже в його основі лежать людські відносини та довіра. В юридичному бізнесі ще складніше, оскільки ми працюємо з послугати і нам довіряють найцінніше: активи, бренд, репутацію, свободу. І довіряють, перш за все, тим, кого знають особисто або кого рекомендують інші, тож необхідно збільшувати кількість точок контакту з клієнтами та діловими партнерами. Таких точок може бути декілька:

• Онлайн. Соціальні мережі — найзручніша платформа для нет­воркінгу, за якою майбутнє. Це контакт з цільовою аудиторією, лідерами думок, можливість познайомитися з тим, з ким у реальному житті це зробити важко або неможливо. За статистикою, зустрічі через Facebook призначаються з конверсією у 30—50 %.

• Офлайн. Ключовий вектор нашої компанії у просуванні та нет­воркінгу — це заходи, які ми щомісячно проводимо для існуючих та майбутніх клієнтів з різних індустрій (IT, медицина, банки). Причому від класичних семінарів переходимо до цінніших для клієнтів форматів: тренінги, ворк-шопи, круглі столи.

Але незалежно від характеру контакту (особисті зустрічі або пос­ти у соціальних мережах) юридичні фірми мають забезпечувати професійний, корисний та актуальний контент. Саме він дає змогу формувати довіру для подальшого спілкування.

Володимир ТАРАСУН,
керуючий партнер АО «ПРОТЕКЦІЯ ПРАВА»

Наша практика налагодження комунікації з юрисконсультом клієнта в першу чергу базується на спільній філософії співпраці. Саме ґрунтуючись на такій філософії і необхідно підтримувати знайомство з певним юрисконсультом. Обмін юридичною проблематикою і міркуванням, практикою вирішення такого питання надасть можливість представнику юридичної компанії та юрисконсульту налагодити професійну комунікацію. Підтримання системної комунікації представника юридичної компанії та юрисконсульта є одним із ефективних способів нагадування про себе та отримання пропозиції про співпрацю. Разом із цим ми вважаємо допустимим привітання колеги-юрисконсульта з днем народження та професійним святом. При цьому не обов’язково дарувати надто коштовний подарунок, головне — щоб привітання було щирим.

Якщо комунікація представника юридичної компанії з юрисконсультом матеріалізувалася у реалізацію співпраці з клієнтом — роботодавцем юрисконсульта, буде доречним при подальшому спілкуванні представника юридичної компанії з топ-менеджментом клієнта висловлювати за нагоди свою позитивну оцінку фаховості та роботи юрисконсульта клієнта, що дасть змогу побудувати безконфліктні умови співпраці в межах існуючого завдання та дозволить юридичній компанії продов­жити співпрацю з клієнтом в інших проектах.

Наталія ВЛАДИМИРОВА,
керуючий партнер ППФ PRIMA VERITAS

Підтримуючи ініціативу штучно створених обставин, як-то бізнес-спід-дейтинг, усе ж таки дотримуюся думки, що основним і найміцнішим знайомством залишається рекомендація. Особливо це стосується нашої професійної сфери. Загалом схильна знайомитися з людьми напряму в соціальних мережах — цей відкритий доступ дає змогу зблизитися ще до першої зустрічі (якої навіть може і не бути). Соціальні мережі — це низка можливостей для бізнесу, показу своїх знань, нових знайомств.

Майже всі контакти можна розподілити на три групи. З деякими із моїх бізнес-партнерів ми познайомилися на бізнес-сніданках, з деякими — за допомогою соціальних мереж, а з деякими — через особисті поради спільних знайомих або просто особисті контакти. Не можу сказати, що початок знайомства особливо впливає на власне бізнес-стосунки. Тут уже набагато важливішим є аспект професіоналізму та особистого сприйняття. Аналізуючи знайомства, можна сказати, що більше я підтримую спілкування саме з другою і третьою групою, адже на штучно створених заходах для знайомств людей забагато і наступні зустрічі майже неможливі, а тому простий обмін візитівками на практиці так і залишається останнім кроком знайомства.

Основними правилами як нетворкінгу, так і простої ділової етики, для мене залишаються такі речі: я вношу номер телефону нового контакту до своєї адресної книги телефону, адже коли він (вона) мені зателефонує, я звернуся до нього (неї) на ім’я, а звертання до людини на її ім’я завжди має переваги у спілкуванні (не переказуватиму відомого всім Дейла Карнегі). По-друге, готуюся до зустрічі — дізнаюся про компанію, про її новини, про те, чим займається вона в цей час. По-третє, аналізую конкурентів (якщо маю зустріч з потенційним клієнтом), аби бути в курсі справ і спілкуватися з клієнтом однією мовою. По-четверте, намагаюся спілкуватися тією мовою, якою зручно співрозмовникові.

Які помилки під час ділових знайомств вам траплялися? Яку поведінку під час нетворкінгу з боку представників юрфірм вважаєте нав’язливою, а яку припустимою?

Юрій ВАХЕЛЬ,
заступник генерального директора з юридичних питань і розвитку бізнесу Noble Resources Ukraine

Найбільшою помилкою вважаю поведінку в стилі «представників канадської компанії». Коли, наприклад, телефонує особистий помічник керуючого партнера Х юрфірми Y і одразу заявляє, що їй/йому потрібно узгодити зі мною час зустрічі з її/його шефом. І тільки після двох-трьох моїх досить прямолінійних запитань пояснює, що вони хочуть зробити презентацію своєї компанії. У 100 % таких ситуацій прошу надіслати для початку свою презентацію та опис досвіду. І у 100 % жодна з цих компаній нічого не присилає.

Інший приклад нав’язливої поведінки: тобі можуть розповісти, скільки твої компанії заплатили іншій юрфірмі за останній рік. Тобто своєрідний шпіонаж. Ще один свіжий приклад — отримуєш офіційного листа про те, що за позовом однієї з твоїх компаній до ФСУ відкрито провадження і що компанія, від якої надійшов цей лист, спеціалізується на тривалому затягуванні процесів. І що, дослівно, «для початку співпраці зателефонуйте за номером: 0ХY XY XY XYY».

Як не відмовити таким чудовим юристам у знайомстві? Як на мене, пояснення тут зайві…

Олег СМОТРОВ,
керуючий партнер ЮФ Arbitis

Як зазначає професор Гарвардської школи бізнесу Франческа Джино, «цільовий нетворкінг часто викликає у всіх його учасників неприємні емоції — вони почуваються певною мірою «замараними» (Harvard Busines Review — Росія, 30 березня 2015 року). Тож процес створення тісної мережі соціально корисних зв’язків суттєво погіршиться, якщо особа, в тому числі юрист чи юридична компанія, використовуватиме при налагоджуванні ділових контактів такі правила:

1. Намагатися встановити контакти без попередньої підготовки. Якщо ж знайомство відбувається на конференції або іншому подібному заході, не спрямовувати розмову на пошук подібних спільних можливостей (спільна alma mater, діти одного віку, хобі, професійні інтереси тощо), а одразу переходити до питань про співрозмовника, про його бізнес, труднощі тощо, що гарантує відносинам «добрий» старт до співпраці.

2. Брати участь у заході без заздалегідь підготовленої ідеї щодо того, як ви можете допомогти і що запропонувати візаві. Не перевіряти під час спілкування з потенційним клієнтом правильність власної гіпотези щодо користі від вас і вашої діяльності для нього. Прямо не запитувати наприкінці зустрічі, чи потрібна йому подібна допомога. Наприклад, у разі якщо співрозмовником є підприємець, не запропонувати йому вашу рекомендацію щодо його товару чи послуг власним клієнтам.

3. Одразу попросити у візаві про послугу.

Переконаний, що ділові зустрічі будуть набагато успішнішими, якщо юристи не будуть відверто полювати за всім ­вищеназваним.

Наталія АНДРІАНОВА,
директор з правових питань «Октава Капітал»

Часто представники юридичних компаній припускаються деяких помилок при знайомстві з клієнтом.

Вважаю неприпустими приходити на першу зустріч непідготовленими: не розуміючи, в якій сфері та які потреби можуть бути у бізнесу, та пропонуючи їм той набір послуг, який ніколи не буде затребуваний ­клієнтом.

Також неправильно продавати послугу, не будучи заздалегідь упевненим у досягненні того рівня якості, на який очікує клієнт. Усі питання потрібно аналізувати та розкривати «на березі», щоб потім не допустити розчарування з боку клієнта.

Є і відверто казусні ситуації, коли на першу зустріч приходить і послугу продає партнер юридичної компанії, відповідно, клієнт приймає рішення, виходячи з розуміння рівня його кваліфікації. Але виконання згодом покладається на іншу людину, яка не володіє потрібним набором компетенцій та видає неякісний продукт.

Не сприяє співпраці і така поведінка, коли під час першої зуст­річі говориш, що послуга є цікавою, але неактуальною на цей момент, а представник юркомпанії починає надзвонювати щотижня і ставить одне й те саме запитання. І лише тому, що його KPIs прив’язані до кількості дзвінків та зустрічей, проведених із клієнтом.

Які переваги вбачаєте в підтриманні дружніх відносин з колегами по ринку? Які фактори сприяють встановленню приязних відносин між конкурентами і які, навпаки, заважають? Як часто зустрічаєтеся з колегами з інших юридичних компаній поза роботою? Яких тем ліпше уникати при спілкуванні?

Наталія ВЛАДИМИРОВА,
керуючий партнер ППФ PRIMA VERITAS

Дуже часто виникає питання конкуренції, особливо в такій вузькоспеціалізованій сфері права, як захист інтелектуальної власності. Звичайно, є певна конкуренція, але я дотримуюся думки, що у кожного є свій клієнт. Особисто я маю певне розуміння, хто є конкурентом, а хто ні, але в будь-якому разі намагаюся сприймати ці стосунки більше як відносини колег і з радістю допомагаю, якщо до мене звертаються, так само і сама часто звертаюся до інших патентних повірених за консультацією чи наданням пос­луги, яку ми не надаємо.

Завжди прагну підтримувати добрі стосунки і не ускладнювати їх сварками, плітками тощо, намагаюся знайти спільну мову навіть у конфліктних ситуаціях (наприклад, при спілкуванні з юристами опозиційної сторони в спорах) і вважаю, що в бізнесі є місце для здорової конкуренції і навіть дружби.

Марина САЄНКО,
керуючий партнер ЮК «Закон Перемоги»

Юридична спільнота має будувати стосунки винятково на принципах партнерства та кооперації, не забуваючи, звичайно, про здорову конкуренцію, яка стимулюватиме всіх гравців ринку до розвитку та нових звершень. Яким би багатопрофільним та універсальним не був юрист, бути асом в усіх напрямах просто неможливо. Саме тому дуже ефективною виходить співпраця з колегами вузьких спеціалізацій, які мають глибокі знання певної сфери та багату практику їх застосування. Залучення таких фахівців до супроводження проектів клієнтів надає можливість забезпечити комплексний підхід до вирішення поставлених перед нами завдань, завдяки чіткому розумінню всіх тонкощів окремих, специфічних сфер.

Крім того, активна позиція у професійних об’єднаннях, командна робота над спільними проектами з колегами по «цеху», неформальне спілкування на різноманітних заходах дають унікальну можливість поєднати процеси професійного зростання із духовним збагаченням, що, безумовно, є міцним фундаментом для майбутніх перемог.

Віктор МОРОЗ,
керуючий партнер ЮК «Правова гільдія «ВікторіАл»

Юридичний бізнес є одним з різновидів бізнесу, побудований на спілкуванні між людьми — юристами та клієнтами, юристами та колегами по цеху, юристами та держслужбовцями або суддями. Постає важливе питання щодо того, ким є колеги по цеху — друзями чи конкурентами. На мій погляд, ліпше дружити з колегами, ніж конкурувати, і ось чому.

Вважаю, що найкращим способом для встановлення контактів з представниками інших компаній є участь у різноманітних заходах — як формальних (урочисті обіди, семінари, конференції, круглі столи тощо), так і не формальних (спортивні заходи, вечірки тощо). З власного досвіду скажу, що іноді знайомлюся з колегами та налагоджую з ними співпрацю безпосередньо під час супроводження тих чи інших проектів, зокрема судових процесів.

Встановленню приязних відносин, безумовно, сприяють спільні інтереси, причому не тільки професійні, а й особисті (захоплення спортом, культурні уподобання тощо). Заважають же, натомість, теми, на які у різних людей можуть бути різні погляди. Наприклад, я намагаюся уникати для спілкування такої теми, як політика. Також у силу адвокатської таємниці не обговорюю конкретні справи конкретних клієнтів. З колегами по ринку намагаюся зустрічатися не рідше разу на місяць.

Микола ОЧКОЛЬДА,
керуючий партнер АК «Легітимус»

Вважаю, що дружні стосунки з колегами по цеху є дуже позитивним явищем, бо конкурувати або співпрацювати ліпше в атмосфері розуміння та взаємоповаги.

Відзначу, що дружні стосунки ніяк не впливають на дотримання з боку юриста своїх обов’язків перед клієнтами, у тому числі збереження конфіденційності щодо отриманої від нього інформації. Також це зовсім не означає, що клієнт отримує менш якісну послугу у випадку, якщо опонента представлятиме колега по цеху, з яким у тебе дружні стосунки. Нав­паки, у цьому випадку юристи, як ніколи, намагатимуться продемонструвати свій рівень професіоналізму та дотримуватися етичних правил, бо це не тільки репутація серед клієнтів, але й серед колег, що є не менш важливим.

Дружні стосунки між колегами по цеху найчастіше встановлюються в процесі неформальних заходів, похід у гори, участь у спільних заходах. Неформальна атмосфера дає змогу побачити людину з «іншого» боку та зрозуміти, хто вона є на справді, яка в неї система цінностей.

Крім того, однією із переваг є те, що ти завжди можеш порадитися зі своїм колегою та отримати професіональну відповідь. Також бути фахівцем у всіх галузях права є неможливим, тому іноді, коли клієнту потрібна якісна послуга в галузі права, в якій ти не маєш достатнього досвіду, клієнту можна порадити свого колегу, в якого є достатній досвід у відповідній галузі права. У цьому випадку ти будеш упевнений, що твій клієнт отримає якісну послугу.

Є дуже важливим не тільки будувати дружні стосунки з колегами по цеху, але й підтримувати та зберігати їх.