Post Scriptum: Права та можливості вкладників

Виведення неплатоспроможних банків з ринку спровокувало велику кількість судових справ. З одного боку, до суду звертаються вкладники, права котрих порушені, з іншого — банки за стягненням боргів за кредитами. Пікантності ситуації додає правова неврегульованість можливості взаємного зарахування зустрічних вимог кредиторів та боржників банків. Як показала практика, неплатоспроможні банки коштів більшості клієнтів так і не повернули. Перестав справлятися зі своїми функціями і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а саме: захищати права і законні інтереси вкладників банку, зміцнювати довіру до банківської системи України, стимулювати залучення коштів у банківську систему України. Але успішно осідлав процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, котру Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» покладено на Фонд.

Незважаючи на те, що законом передбачено п’ять способів виведення неплатоспроможного банку з ринку (ліквідація з відчуженням усіх або частини активів і зобов’язань приймаючому банку, поглинання неплатоспроможного банку приймаючим банком, створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів та зобов’язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією, продаж неплатоспроможного банку інвестору), Національний банк України схиляється тільки до варіанта ліквідації банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів вкладників. Для тих, хто на коні, так набагато економічно цікавіше.

Уповноважена особа Фонду складає списки вкладників для виплат з Фонду та стягує дебіторську заборгованість, розпродає активи банку. Якщо вкладник не потрапив до таких списків, він може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, з вимогою включити його до Загального реєстру та щоб Фонд виплатив йому передбачені законом кошти. Аналіз судової практики свідчить про зміну з позитивної в 2013 році для вкладників на негативну в 2014—2015 роках. Що це як не економічна доцільність, адже жодні правові норми не змінилися. Для тих, хто осідлав процес, важливо повернути кредити або продати право вимоги по них, поділити гроші, і до фізичної ліквідації банку не допустити судових рішень зі стягнення з банку вкладів.

На жаль, суди інтегрувалися в тренд служінню економічній доцільності, проявляючи часом неабияку винахідливість. Останнім з таких креативних рішень було ініційоване Вищим адміністративним судом України звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення подання до Конституційного Суду щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з подальшим використанням цього в поточній судовій практиці. Вказане звернення було ініційоване у справі № К800/43574/14 (№ 826/9693/13а) за клопотанням фізичних осіб — вкладників банку «Таврика». Позовні вимоги мотивовано тим, що НБУ в порушення вимог статті 41 Конституції України прийняв рішення, а саме: від 23 листопада 2012 року № 906, від 20 грудня 2012 року № 548 та від 20 березня 2013 року № 97, які порушують його майнові права, зокрема право володіти, користуватися та розпоряджатися депозитними заощадженнями та відсотками за ними у банку «Таврика». При цьому ВАСУ виходив з того, що, на думку колегії суддів, практичне застосування даного Закону до неплатоспроможних банків ставить вкладників банку у нерівні умови при відшкодуванні депозитних коштів, допускає застосування до неплатоспроможних банків різних підходів у зобов’язальних відносинах з кредиторами та позичальниками банку. Як часто буває, благородними намірами вистелена дорога до пекла. Суди почали зупиняти провадження у справах, пов’язаних з неплатоспроможними банками за позовами вкладників, до розгляду звернення Конституційним Судом України. Тобто тепер вкладники чекатимуть на вирішення своїх позовів довго, а тим часом банки ліквідують остаточно і справи можна буде закрити у зв’язку з ліквідацією відповідача.

До того ж навіть якщо Конституційний Суд України визнає закон неконституційним, рішення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію не можуть бути визнані неправомірними через те, що на момент їх вчинення вона керувалася положеннями чинного закону. Ось така справедливість, малята.