Тема: Освітній канал

Євгенія РУЖЕНЦЕВА

Постійне підвищення кваліфікації юриста сьогодні, як ніколи, є актуальним. Сама лише базова юридична освіта, навіть від найліпшого вишу, вже не допомагає успішно конкурувати на ринку праці та не вражає потенційного клієнта. Про те, як українські юристи здобувають додаткові знання і навички в Україні та за кордоном — у спецпроекті «УЮ»

Які країни та закордонні виші українські юристи найчастіше обирають для здобуття нових професійних знань? Якими принципами ви керуєтеся при виборі навчальної програми? Які програми стажування доводилося проходити за кордоном?

Анна БАБИЧ,

партнер ЮФ Aequo

Серед юристів найбільшою популярністю користується нав­чання в США та Великій Британії. Остання — лідер, оскільки є трендсеттером для професії та еталоном стандартів юридичної практики. Там є чому повчитися як з точки зору знань, так і з точки зору професійної етики, правил ведення юридичної практики.

Якщо говорити про класичну юридичну освіту у Великій Британії, то перші позиції — у College of Law та BPP University. Перший — класичний та старший, другий — молодший та більш сучасний. Цікавий факт: правильний (повний) курс освіти юриста в Англії є стандартним. Це певний класичний набір дисциплін (наприклад, кримінальне право, земельне право тощо) і так званих навичок або, як ми їх називаємо, soft skills (legal writing, legal drafting, interviewing, advocacy, presentation, legal research). Вони вкладаються в два курси для іноземних слухачів — Graduate Diploma in Law та Legal Practice Course. Разом — це рівень диплома бакалавра з правознавства.

Тому для повної юридичної освіти потрібно обирати заклад за критеріями якості викладання та професорів, додаткових послуг, можливості навчатися дистанційно, формату оплати тощо. Мій особистий вибір здебільшого був обумовлений можливістю дистанційного навчання та навчання у форматі так званого part-time weekends. Адже суміщати функцію партнера юридичної фірми та повноцінного другого навчання — неабияке навантаження.

Почала я навчання відносно пізно — була майже партнером, коли вступила. Причина проста — мені не вистачало теорії як підґрунтя для моїх практичних навичок, пов’язаних з англійським правом і транзакційною роботою. А саме студент із сформованими потребами є найбільш вдячним та ефективним. Я знала, що саме мені потрібно, і мала велику мотивацію. Тому моєю порадою для всіх юристів є спочатку зрозуміти себе і свої потреби. Якщо потреба десь повчитися — це бажання просто весело провести рік чи два за кордоном та згадати студентські роки, це одне. Але набагато більшого ви досягнете, коли точно знати­мете, який напрям вам потрібен, які конкретно книжки читати, про що запитати у викладача, та які навички здобути. Тоді стрибок у професійному розвитку просто колосальний. І, що найголовніше, осмислений.

Які країни та закордонні виші українські юристи найчастіше обирають для здобуття нових професійних знань? Якими принципами треба керуватися при виборі навчальної програми? Які програми навчання або стажування проходили? Наскільки складно отримати грант на навчання? З яких причин можуть відмовити у гранті?

Вікторія БІЛАН,

HR-Director МЮГ AstapovLawyers

Розподіл відбувається залежно від галузі права. Якщо йдеться про корпоративне та торговельне право, то одну з найцікавіших програм пропонує World Trade Institute (WTI) при Бернському університеті (Швейцарія). З арбіт­ражу найсильніші програми — у Лондоні (Durham University), Стокгольмі (Stockholm University, який, до речі, дає можливість отримувати стипендію) та у Будапешті (Central European University). Також хороші програми з арбітражу є у навчальних закладах Майямі та Пітсбурга (США). Причому у Пітсбурзі також можна отримувати стипендію. А з авіації одна з найефективніших та найсильніших програм — у Голландії.

Марія КОШУТСЬКА,

PR-менеджер ЮК Prove Group

Зі слів представників освітньої агенції Istudy, лідером серед країн, куди їдуть здобувати освіту юристи, є Велика Британія. Друге місце посідає Канада, а вже потім Європа. Також доречно буде вказати навчальні заклади, де серед студентів здобу­вають знання українські правники, — це University of Toronto, Queen Mary University (UK), Glasgow University, Lancaster University, Vienna University. До абітурієнтів дуже високі вимоги, оскільки навчальні заклади пильнують свою репутацію, яка відображається в рейтингах, тому до лав студентів потрапляють найкращі. Претенденти на гранти або стипендії мають продемонструвати високі показники за результатами іспитів на знання англійської мови, написати унікальне мотиваційне есе і, звісно, мати високий середній бал з базових предметів.

Серед співробітників ЮК Prove Group теж є юристи, які вчилися за кордоном. Зокрема, цікавий досвід участі у Канадсько-українській парламентській програмі має керівник практики господарського права Юрій Захарченко.

Аріна КОСТІНА,

молодший юрист ЮК «Правовий Альянс»

«Котируваними» є дипломи Британії та США, інші лише підтвердять можливості людини працювати з міжнародними клієнтами та знаходити виходи зі складних ситуацій. У фірмах з німецькими офісами будуть цінні, відповідно, дипломи Німеччини тощо.

Відомо, що юристи прив’язані до юрисдикції певної країни. Працювати в іншій країні можливо лише в ролі консультантів. Якщо випускник хоче побудувати кар’єру в іноземній юридичній фірмі, то у приватному праві три сфери дають йому таку можливість — це податки, конкурентне право і арбітражні спори. В інших випадках зарубіжної магістратури недостатньо для отримання кваліфікації, що дозволяє працювати в інших країнах. При виборі публічно-правової спеціалізації і бажання працювати в міжнародних організаціях необхідно пам’ятати, що тут географія можливостей ще більше звужується до окремих міст Європи та США.

Найбільш популярними є такі університети: у США — Джорджтаунський, Берклі, Бостонський, Пітсбургський, Нью-Йоркський; у Британії — Единбурзький, Лондонський університет Квін Мері, Університетський коледж Лондона (UCL), юридичний напрям Лондонської школи економіки. У континентальній Європі українські юристи надають перевагу університетам Голландії (Амс­тердам, Лейден, Гронінген); Швеції (Стокгольм, Лунд, Уппсала), Німеччини (Вища юридична школа ім. Буцеріуса в Гамбурзі, Вільний університет Берліна, Дюссельдорфський); Центрально-Європейський університет у Будапешті та Ягеллонський університет у Кракові.

На відміну від магістратури, короткі програми за кордоном вимагають менших фінансових і часових затрат, проте користь іноді може бути навіть більшою. Вибір серед літніх шкіл, семінарів, стажувань є великим, при цьому популярними залишаються стажування в німецькому або канадському парламенті, при Міжнародній торговій палаті, Всесвітній організації інтелектуальної власності.

Наталія ЛИСА,

директор юридичного департаменту Danone Dairy Ukraine

Найбільше щастить тим in-house юристам, які працюють у глобальних або іноземних компа­ніях та отримують можливість вчитися за кордоном за програмами роботодавця. Так, мені особисто вдалося пройти курси навчання в Darden School of Business — University of Virginia (USA), а також Henley Business School — University of Reading (UK). Чудовим досвідом для мене було також пройти й українську програму в Києво-Могилянській бізнес-школі.

Однак не варто втрачати надію тоді, коли можливості навчання у відомих бізнес-школах поки що недоступна з тих чи інших причин. Насправді є безліч можливостей розвинути ті чи інші компетенції або навички і в Україні, до того ж — безкоштовно чи за символічну оплату. Так, можна постійно навчатися, будучи активним членом професійних об’єднань. До прикладу, Секція юрисконсультів при Асоціації правників України пропонує своїм членам відвідувати семінари, тренінги, круглі столи, практикуми — розширювати можливості професійного та особистісного розвитку.

Тетяна ЗАМЕДЯНСЬКА,

юрист МЮФ DLA Piper Україна

Наскільки мені відомо, українські юристи для здобуття нових професійних знань найчастіше обирають нав­чальні заклади Великої Британії, США та Нідерландів, що, на мою думку, обумовлено перш за все тим, що ці країни мають великий досвід в організації міжнародних освітніх програм та навчання іноземних студентів. Багато українських студентів обирають також виші Швеції, Франції, які також пропонують якісні міжнародні програми.

Завдяки добре організованим програмам та високому рівню знань, навчальні програми вище­вказаних країн знаходяться на перших місцях рейтингів вишів як такі, що надають освіту високого міжнародного рівня, який відзначається не тільки експертами, а й практиками. Наприклад, є міжнародні юридичні фірми та організації, які при прийомі на роботу чи стажування надають перевагу студентам, котрі закінчили юридичні програми у певному виші (наприклад, Гарвардський університет, Лондонська школа економіки та політичних наук тощо). Крім того, важливим аспектом є те, що іноземні виші приділяють багато уваги добре організованому навчальному процесу, а саме: наявності сучасної інфраструктури (зручні сучасні гуртожитки, бібліотеки, сучасні аудиторії) та цікавому соціальному життю, як-то участь у спеціальних заходах для іноземних студентів. Багато вишів, які залучають іноземних студентів, мають спеціальні гуртки (unions), спрямовані саме на забезпечення цікавого соціального життя студентів.

При виборі навчальної програми перш за все я керувалася такими принципами, як: 1) наскільки цікавою є власне програма та релевантними ті знання, які я здобуду, для мого досвіду та майбутньої практики; 2) наскільки програма є якісною, тобто її рейтинг та відгуки про неї колишніх студентів; 3) ­наскільки мені цікава країна, в якій я бажаю навчатися. Важливим у виборі програми для мене була також вартість навчання, тобто, крім інших критеріїв, я шукала програму, яка надавала б ­стипендії на навчання, або взагалі була б безоплатною. Ґрунтуючись на вищевикладених принципах, я знайшла та вступила на програму з міжнародного комерційного арбітражу в Стокгольмському університеті, яка більшою мірою виправдала всі мої сподівання та стала для мене важливим досвідом.

Андрій ЖУПАНИН,

юрист ЮФ Sayenko Kharenko

Безсумнівна перевага навчальних програм закордонних вишів полягає у можливості живого спілкування з колегами з інших країн, практиці іноземної мови. Це не тільки обмін досвідом, а й перспективні знайомства з точки зору подальшої співпраці.

Найпопулярнішими країнами для навчання серед юристів є США, Велика Британія, Нідерланди та Швеція. Тут — найкращі університети світу згідно з такими впливовими рейтингами, як Times Higher Education та QS Top Universities. Незабаром я стану випускником магістерської програми International Civil and Commercial Law, Leiden University (Нідерланди), на фінансування для якої мені вдалося здобути грант програми «Всесвітні студії».

Дмитро ТКАЧЕНКО,

юрист МЮФ DLA Piper Україна

Основним критерієм при виборі країни для навчання для багатьох юристів є універсальність знань, які там можна здобути. Зважаючи, що більшість корпоративних транзакцій та зовнішньоекономічних договорів в Україні регулюється англійським правом, багато українських юристів обирають США, Канаду та Велику Британію, право яких базується на common law. Також популярністю користуються освітні програми з концентрацією на податковому праві та міжнародному арбітражі в інших країнах, наприклад у Швеції. Важливим критерієм при виборі країни навчання є можливість проходження практики після закінчення навчання. Наприклад, у США та Канаді практично автоматично після закінчення навчання можна отримати дозвіл на працевлаштування строком до двох років.

Вибір вишу може базуватися на багатьох факторах, таких як рейтинг, розмір оплати навчання, можливість отримання знижки або гранту, місце розташування. У США рейтинг вишу має велике значення для можливості працевлаштування після закінчення навчання. Американські університети спільно влаштовують ярмарки вакансій, на які запрошують представників великих юридичних фірм з усього світу. Зимовий ярмарок вакансій, який влаштовують для студентів University of Chicago Law School, Columbia Law School, Harvard Law School, the University of Michigan Law School, Stanford Law School, the University of Virginia School of Law, та Yale Law School, є одним із найбільших та найвідоміших у США. Шанси на працевлаштування у студентів цих вишів набагато більші порівняно зі студентами інших менш відомих закладів освіти. Я навчався на магістерській програмі юридичного факультету Колумбійського університету.

Одним із недоліків отримання гранту на навчання в США є вимога повернутися до України одразу після навчання, яку висувають багато спонсорських організацій. Тому я не розглядав отримання гранту для навчання в США.

Гранти, як правило, надаються на конкурсній основі, проте певні спонсорські організації можуть надавати переваги заявникам, які безпосередньо не пов’язані з їхніми здобутками (наприклад, навчання в університеті, який знаходиться не в столиці країни заявника). Також більшість університетів можуть надати знижку, іноді понад 50 % від загальної вартості навчання, за умови, що студент відповідає певним критеріям, які найчастіше базуються на майновому стані студента.

Галина ЗАГОРОДНЮК,

юридичний директор МЮФ DLA Piper Україна

У нашій компанії юристи здобували додаткову юридичну освіту в різних країнах — це і Велика Британія, і США, і країни Європи (Нідерланди, Швеція, Італія, Угорщина тощо). Стосовно програм, то це або Master of Law (LLM), диплом магістра права, або додаткова післядипломна освіта. Зокрема, я здобула диплом магістра права (LLM) в Університеті Лондона (University of London), який об’єднує 17 коледжів, що можуть вважатися самостійними університетами (Queen Mary, King’s College, London Business School, The London School of Economics and Political Science тощо), та 10 науково-дослідних інститутів. Декілька наших колег здобули повноцінну юридичну освіту у Великій Британії, яка після успішного проходження іспитів та практики надає можливість практикувати там.

Наші юристи обирали або стаціонарну освіту, або навчалися дистанційно. При здобутті стаціонарної освіти термін перебування за кордоном становить приблизно рік. При дистанційній освіті залишається можливість працювати, але  рекомендована кількість годин для занять — вісім годин на день, тож навантаження суттєве. Термін навчання при дистанційній освіті можна регулювати самостійно, як правило, він становить від півтора до п’яти років, тобто студенти самостійно обирають кількість екзаменів, які складають протягом однієї сесії, і їх можна обирати від одного до восьми. Сесії — двічі на рік.

Ольга УСКОВА,

партнер АО «Протекція Права»

У зарубіжних освітніх програмах можна виділити два основних ступеня професійної юридичної освіти: JD (Juris Doctor) — професійна юридична освіта, яка поширена в основному у США. Навчання може тривати три (full-time) або чотири роки (part-time). Інший ступінь, якій найбільше цінується в усьому світі, це ступінь LLM (Masters of Laws), — визнається в усьому світі, у зв’язку з чим значно підвищує шанс отримати прес­тижну роботу не лише в Україні, але й за кордоном.

Серед найвідоміших навчальних закладів у США можна відзначити Yale University, Yale Law School, Boston University; у Німеччині — Philipps- Marburg, у Великій Британії — City University London, The City Law School, Newcastle University; у Франції — de Strasbourg, du droit, des sciences politiques et de gestion.

Щодо вартості навчання, то ступінь LLM можна отримати практично в будь-якій іншій школі права, навчання триває від 9 до 12 місяців. Його вартість складає від 16 до 30 тис. дол. США, залежно від престижності вишу. Необхідно пам’ятати і про додаткові витрати на харчування, проживання, навчальну літературу, які складуть близько 45—50 тис. дол. США.

Якщо ж юрист спеціалізується на внутрішньому праві, то досить часто для підвищення якості послуги виникає необхідність у здобутті другої освіти у сфері економіки, фінансів, бухгалтерського обліку та аудиту, особливо це стосується фахівців у галузі господарського та податкового права.

Дмитро ОРЕНДАРЕЦЬ,

юрист МЮФ Clifford Chance

Як правило, українські юристи обирають для навчання США або Велику Британію. Рідше — Німеччину, Швейцарію та Швецію. Три основних причини — це висока якість юридичної освіти в усіх вказаних країнах, можливість залишитися на стажування або роботу за фахом та доступність грантових коштів (як самих університетів, так і спеціальних програм). Під час обрання університету абітурієнти керуються різними критеріями, а саме: спеціалізацією програми, престижем університету, країною розташування. Досить часто можна почути такі назви, як Колумбійський університет, Університет Джорджтауна, Університет Джорджа Вашингтона, Кембриджський університет, Оксфордський університет, Університет Королеви Мері, Університетський Коледж Лондона. Під час обрання програми навчання за кордоном я особисто керувався спеціалізацією програми та країною університету. Як результат, здобув звання магістра права в сфері міжнародного оподаткування в Коледжі Права імені Левіна, Університет Флориди, програма якого вважається однією з трьох найкращих програм з міжнародного оподаткування в США. Також проходив стажування в офісах компанії Clifford Chance у Нью-Йорку та Лондоні.

Я навчався в США за Програмою імені Фулбрайта. Отримати грант було досить складно, оскільки бажаючих виявилося надзвичайно багато, а кількість місць — обмеженою. Саме тому відбір був жорстким. Також доводилося отримувати відмову. Так, за Програмою імені Маскі я пройшов до фіналу, але очікуваного гранту не отримав. Про причини відмови організатори програми, як правило, аплікантам не повідом­ляють. У цілому причиною може бути як недостатня кількість місць через високий конкурс, так і недостатня вмотивованість, розгубленість під час співбесіди та/або низький рівень іноземної мови кандидата.

Чим відрізняється навчання за кордоном від навчання у вітчизняних закладах? Яка із зарубіжних навчальних програм вразила вас найбільше? Наскільки ефективним є навчання онлайн?

Дмитро ТКАЧЕНКО,

юрист МЮФ DLA Piper Україна

Якщо коротко, то навчання на юридичному факультеті в США відрізняється всім. У США навчання на факультеті базується на методі Сократа, який передбачає, що студент сам має знайти відповідь на поставлене питання, а вик­ладач може допомагати лише уточнюючими запитаннями. Оцінка залежить не тільки від якості твоєї роботі на іспиті, а й від того, як доб­ре написали іспит твої однокурсники. Викладач перевіряє роботи та обирає найкращу, потім наступну за нею і так доходить до найгіршої, вибудовуючи рейтинг робіт. При цьому викладач може поставити певну оцінку лише певному відсотку студентів (наприклад, 1 — A+, 5 % — А, 15 % — B+ тощо). Хоча є й альтернативні системи оцінювання.

Дуже часто іспити складаються з письмової роботи, яку можна виконувати вдома. Як правило, на такий іспит відводиться значний час. Найдовший іспит протягом мого навчання тривав 72 години і цього часу було замало, щоб виконати всі завдання.

Більшість топових вишів США пропонують лише оффлайн магістерські програми. Та загалом, якщо розглядати додаткову юридичну освіту тільки з точки зору отримання диплома, то онлайн-програми можуть бути більш зручними та дешевими.

Вікторія БІЛАН,

HR-Director МЮГ AstapovLawyers

Говорячи про міжнародний та український підходи до освіти юристів, треба відзначити декілька основних відмінностей. Перша і, мабуть, основна — теоретична та практична складові. Якщо говорити про міжнародні виші, то вони є більш орієнтованими на практику: студент, перш ніж прийти на лекцію, має прочитати матеріал та бути готовим до дискусії. В українських же вищих навчальних закладах викладачі більш поглиблено дають теоретичну частину (і у цьому також є свій плюс).

Українські викладачі, як правило, більше націлені на мотивацію студентів. Вони більше вникають у процес навчання майбутніх юристів та контролюють на кожній стадії. У іноземних університетах результат студента більше залежить безпосередньо від нього самого: якщо ти не організуєш себе сам, результату не буде.

Також необхідно відзначити сильну інтерактивність процесу у міжнародних вишах. Більша частина матеріалів є доступною онлайн, тож студент може отримати доступ до навчальних текстів у будь-який час.

Анна БАБИЧ,

партнер ЮФ Aequo

Найбільше під час навчання мене вразили так звані soft skills (legal writing, legal drafting, interviewing, advocacy, presentation, legal research), а точніше — ставлення до них та їхнього викладання. У наших вишах, на превеликий жаль, не вчать якісно писати договори та меморандуми, складати судові документи, не вчать стисло та чітко викладати свої думки усно та письмово, користуватися пошуковими базами ефективно і за певний час. Не вчать правильно брати інтерв’ю у клієнта та як поводитися зі складними клієнтами. А там цьому приділяють велику увагу. Ти не можеш закінчити навчання і бути абсолютним теоретиком. У Великій Британії після вишу студент є готовим і ефективним молодшим юристом, який має всі необхідні навички для роботи. У нас же, навпаки, між випуском та набуттям елементарних навичок роботи проходить рік-два роботи партнера з випускником. І прикро, коли такий випускник через рік раптом розуміє, що не такого формату роботи він хотів. Я вимушена констатувати, що юридична освіта в Україні занадто теоретична.

Також мене вразив інший підхід до студентів. На всіх практичних заняттях немає формату — відповідай, сідай, оцінка. Є робота групи, кожен має право висловити власну думку, помилитися, обговорити, запитати. Оцінок немає. Можеш взагалі не ходити. Але потім іспит, і там кожен студент сам на сам з екзаменаційними питаннями. Уся відповідальність на студентові. А списування та підглядання під час екзамену у закордонних вишах — настільки неприйнятна і огидна річ, що там узагалі немає людей, які про це думають.

Тетяна ЗАМЕДЯНСЬКА,

юрист МЮФ DLA Piper Україна

Мені дуже сподобалося, що програма з Міжнародного комерційного арбітражу в Стокгольмському університету була структурована таким чином, щоб надати не тільки теоретичні знання, а й практичне розуміння арбітражного процесу. Крім лекцій, у нас був ще такий вид навчання, як mock arbitration (удаваний арбітраж), в якому нам давали реальну практичну ситуацію — арбітражний спір. Нам необхідно було скласти юридичні документи, які відповідають арбітражному процесу за регламентом відповідної арбітражної установи, яка зазначалася в завданні, та обіграти арбітражний спір так, якби ми були на стороні позивача, відповідача або арбітражного трибуналу. При цьому куратором, який стежив за виконанням нами завдання та надавав практичні поради, був партнер відомої юридичної фірми. Крім того, програма мене вразила тим, що понад 30 лекцій нам прочитали дійсні практики у сфері міжнародного арбітражу, які виступали в арбіт­ражних процесах як радники та арбітри і були досить відомими у міжнародному арбітражному співтоваристві. Переймати досвід та знання таких практиків було дуже цікаво та захоплююче.

Дмитро ОРЕНДАРЕЦЬ,

юрист МЮФ Clifford Chance

Навчатися у США було набагато складніше, ніж в Україні. У першу чергу у зв’язку з дуже високим рівнем змагальності серед студентів, яку просто неможливо порівнювати з Україною. Крім того, дуже багато віддається на самостійне опрацювання. Магістерська програма, за якою я навчався в Університеті Флориди, вразила мене всім, але насамперед своєю інтенсивністю та якістю викладання. Що не сподобалося — велика кількість письмових робіт та жорсткі часові обмеження під час складання іспитів.

Важко коментувати особливості навчання онлайн, оскільки я навчався стаціонарно і не знаю нікого, хто проходив би програму онлайн. Не виключаю, що онлайн-програми можуть бути якісними, але під час такого навчання студент не відчуває такі важливі переваги, як вивчення культури та звичаїв країни перебування, живе спілкування, жваві дискусії в групах, нові знайомства та незабутнє студентське життя.

Галина ЗАГОРОДНЮК,

юридичний директор МЮФ DLA Piper Україна

Я здобула додаткову освіту в галузі конкурентного права та регулювання діяльності мультинаціональних компаній. Можу сказати, що знання, отримані за кордоном, були набагато глибшими, ніж ті, що я свого часу здобула на стаціонарі в українському виші. Навчальні матеріали містять не тільки теорію, але й нормативні акти, обов’язково кейси (це були, зокрема, рішення Європейської комісії та інших профільних органів у різних країнах і відповідних судів). Окрім цього, я відзначила б інший підхід до оцінки здобутих знань — від студентів не чекають повторення якихось матеріалів, швидше очікують критичного осмислення, аналізу. Оцінюється не те, наскільки ти добре запам’ятав певну інформацію, а як ти можеш це використати, які висновки ти можеш з цього зробити, тобто знання в результаті є більш прикладними.

Андрій ЖУПАНИН,

юрист ЮФ Sayenko Kharenko

Отримуючи LLM у Європі, можна дійти висновку, що вітчизняна освіта та закордонна — це дві різні філософії. У Leiden University, наприклад, усе «крутиться» навколо студента, починаючи від чудової матеріально-технічно-наукової бази і закінчуючи детальним анонімним опитуванням щодо пройденого курсу. Такі умови створюють конкуренцію між викладачами та між курсами, які вони викладають. У результаті студент має можливість навчатися у найкращих фахівців та оволодівати програмами, які насправді потрібні на практиці. Більше того, навчання у закордонному виші надає студенту можливість відточити навички ведення переговорів, опанувати основні принципи роботи з клієнтами та навчитися долати психологічні бар’єри, які часто є перепоною у відносинах між представниками різних національностей.

Щодо ефективності навчальних програм, то це передусім залежить від людини, а не від формату. Я знаю як мінімум двох юристів провідних українських юрфірм, які закінчили магістратуру закордонних вишів онлайн, і здобуті ними знання не поступаються тим, що пропонують програми навчання на стаціонарі за кордоном. Щоправда, не можна назвати цей спосіб навчання в університетах швидким, оскільки воно зазвичай триває довше, аніж оффлайн.

Оксана КРИЖАНІВСЬКА,

партнер МЮК «Александров та Партнери»

Освіта для будь-якої людини — це квиток, який дозволяє зайти у потяг та їхати в ньому. А наскільки далеко заїде людина — залежить від неї. Освіту необхідно обирати залежно від того, де спеціаліст має намір працювати у подальшому. Зазвичай іноземний диплом є цінним для інтернаціональних компаній, дипломатичних проектів тощо. Цінним, але не основним.

Для того аби бути кваліфікованим фахівцем, якому клієнти готові довірити проекти та виплачувати гонорари, потрібно, по-перше, здобути ґрунтовну та на совість освіту в Україні. Іноземний диплом ще ніколи не заміняв хороші знання відчизгягого правознавства.

Іванна ПИЛИПЮК,

представник International Consulting Group

Якість онлайн освіти залежить від того, хто навчатиметься, які у нього/неї пріоритети та здатність до самоорганізації. Навчатися віддалено або онлайн буває складніше, ніж стаціонарно, адже треба вміти правильно організувати свій робочий графік. Узагалі поняття «корочки» — це пережиток СРСР, якого в закордонних вишах не існує. Там потрібно не лише вчитися, а й успішно складати тести, завдання та екзамени. Тому ти можеш легко вступити до Оксфорда, Гарварда чи інших топових прес­тижних вишів, бо ти розумний і зумів набрати відповідні вступні бали, але так само легко ти можеш бути відрахований із закладу за неуспішне навчання. Щодо теми онлайн-навчання, то перш за все потрібно аналізувати саму програму та виш, що її надає. Навчаючись онлайн, ви матимете можливість прослуховувати лекції в запису (хоч по кілька разів), а також зможете інтерактивно поспілкуватися з викладачами на вебінарах.

Які навчальні програми варто пройти юристу з управління бізнесом за кордоном або в Україні? Яку додаткову освіту не за фахом ви здобували та з яких причин? Який вид навчання вважаєте найефективнішим? Як часто необхідно підвищувати кваліфікацію не за фаховою освітою?

Денис СИТНИК,

керуючий партнер ЮФ «Ситник та Партнери»

Клієнти юристів часто не є юристами. Доводиться спілкуватися з людьми, які керують бізнесом або ведуть проекти. Світосприйняття і спосіб мислення підприємця відрізняються від світосприйняття і способу мислення юриста. І часто юристи занадто наполегливі в доведенні неможливості того чи іншого кроку. Поєднання юридичної освіти з бізнесовою дає змогу досягти «золотої середини», коли юрист не доводить неможливість бізнес-проектів, а виступає партнером клієнта, вказуючи, як зробити бізнес-проект можливим. Я отримав ступінь MBA в Единбурзькій бізнес-школі і, ймовірно, наблизився до тієї «золотої середини».

МВА не тільки дає змогу ліпше зрозуміти клієнтів, а й допомагає в управлінні юридичним бізнесом. Останній підкоряється тим самим економічним законам, що і будь-який інший бізнес. Отже, вміння управляти бізнесом узагалі в поєднанні з юридичною освітою доз­воляє якнайкраще знаходити шлях на ринку юридичних послуг.

Юлія ЯШЕНКОВА,

радник AiG Law Firm

Для практики на юридичній царині вже давно недостатньо винятково юридичних знань. При цьому йдеться вже не про знання іноземних мов, обумовлене зовнішньоекономічною діяльністю. Йдеться про необхідність розуміння комерційних та технологічних процесів, обумовлених господарською діяльністю клієнта, інтереси якого представляє юрист.

Юрист юридичної фірми значно частіше за штатного юриста потребує підвищення кваліфікації та розширення знань за нефаховою освітою. Адже, скажімо, малоймовірно, що юрисконсульту ІТ-компанії знадобиться розуміння технологічних процесів коровництва чи свинарства. Тоді як юристу на аутсорсингу доводиться розбиратися у сутності господарської діяльності кожного з клієнтів, оскільки в одному випадку необхідно розумітися на технічних характеристиках промислового устаткування, щоб забезпечити його належне приймання-передачу, а в іншому — на синтетичних та аналітичних рахунках для правильного формулювання питань для судово-бухгалтерської експертизи.

Що в такому випадку найефективніше? Усілякі тренінги та майстер-класи зазвичай мають рекламний характер та спрямовані на залучення нового клієнта, а тому їхня предметна інформативність мінімальна. Форуми та дискусійні клуби зорієнтовані радше на фахівців. У моєму суб’єктивному баченні та розумінні, оглядові лекції, профільні семінари та експрес-курси для юристів є найкращим варіантом, оскільки дають можливість зорієнтуватися назагал, а після того вже поглибити знання фокусно. Для такої мети дуже добре підходять онлайн-курси, що набирають обертів останнім часом і на теренах України. Такі курси, зокрема, пропонують Києво-Могилянська академія, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Ірина КАЛІНСЬКА,

керуючий партнер «Бюро примирення Ірини Калінської»

До юридичного факультету я прий­шла вже з дипломом економіста за спеціалізацією «Бухгалтерський облік та аналіз господарської діяльності в н/г». Власне кажучи, мені сьогодні важко уявити, як може адвокат фахово надавати податкові консультації, не знаючи достеменно всіх цифр балансу підприємства клієнта і не маючи уяви про дебет, кредит, сальдо, аналітичний та синтетичний облік. Згодом закінчила ще й факультет психології Державного педагогічного університету ім. М. Драгоманова. Спонукали мене до здобуття третьої вищої освіти вже мої клієнти.

Свого часу я свідомо припинила «боротьбу в суді», припинила займатися справами клієнтів з питань економічних спорів та конфліктів, а зайнялася сімейними справами і поглибленим вивченням процедури медіації як одного з альтернативних способів вирішення спорів/конфліктів. Декілька разів проходила курси з медіації в Українському центрі медіації при Києво-Могилянській бізнес-школі (м. Київ). Періодично відвідую певні курси там і досі, тільки рідше. Також відвідую майстер-класи відомих закордонних медіаторів (Білл Марш, Ліза Паркінсон) в Україні і за її межами.

Разом із тим час від часу (хоча б один раз на три-п’ять місяців) відвідую семінари з питань податків та інших економічних тематик, бо у сімейних спорах моїх клієнтів, крім психологічної складової, пов’язаної з «розподілом» дітей, завжди є питання економічного розподілу майна подружжя. На мою думку, в інтересах клієнтів я маю бути завжди обізнана щодо економічної ситуації з податками в різних країнах світу, аби реально мати змогу допомогти поділити майно клієнтів, яке розташоване/проінвестоване у різних країнах світу.

В Україні можна і варто відвідувати певні короткі курси з фахових питань управління бізнесом, пошуку антикризових рішень тощо. Наприклад, мені подобаються короткі семінари/курси тривалістю або один день (понеділок чи четвер), або уїк-енд (п’ятниця-неділя чи субота-неділя). Якщо такий семінар ще й виїзний у передмісті Києва, то це ще й коротка можливість змінити фокус навчання, поспілкуватися між заняттями з іншими членами групи, перейняти чийсь досвід. Разом із тим рад­жу обов’язково відвідувати такі курси за кордоном — також на один день чи на уїк-енд — п’ятниця-неділя.

Для особливо ледачих «виходити в люди» чи для особ­ливо «економних» можу порадити навіть участь у вебінарах. Це, звичайно, не дає такої яскравої можливості обміну енергетикою однодумців, котрі приїхали на семінар чи конференцію. Але це краще, ніж нічого.

Галина ЗАГОРОДНЮК,

юридичний директор МЮФ DLA Piper Україна

Оскільки в роботі часто доводиться брати участь у переговорах, мені свого часу було дуже цікаво, чи можуть стати у нагоді навички з медіації. Тому я пройшла навчання за програмою «Базові навички медіатора» в Українському Центрі Медіації при Києво-Могилянській бізнес-школі. Протягом навчання зруйнувала для себе стереотипи, які мала стосовно того, що таке медіація. Це не фахова юридична освіта, це швидше навчання на межі психології та комунікації, яка може бути дуже корисною для юристів. Дуже раджу колегам здобути таку освіту, оскільки хоча я і не займаюся безпосередньо медіацією, навички активно використовую, причому як у професійному житті, так і поза його межами.

Дмитро ТИТАРЕНКО,

адвокат

У питанні додаткової освіти та здобуття нових знань особисто я виходжу з принципу, що знання ніколи не бувають зайвими. Тож коли є можливість розширити кругозір, нею варто скористатися.

Обрання ж певного формату навчання між курсами, семінарами, тренінгами або форумами залежить від складності та обсягу тієї інформації, яку необхідно засвоїти. Наприклад, якщо йдеться про підвищення знань у певній іноземній мові, звичайно, пари семінарів чи тренінгів буде недостатньо і треба обирати більш-менш тривалі курси. Якщо ж часові межі не дозволяють глибокого занурення у тему і потрібно здобути необхідний базис певних знань за один чи декілька днів, то семінар або тренінг дадуть можливість досить непогано стартувати в новому напрямі. Прикладом може слугувати тренінг з інтернет-маркетингу, що стає дедалі актуальнішим і для сфери надання юридичних послуг, потроху відбираючи позиції у найстарішого для юриста засобу реклами — «сарафанного радіо».

Періодичність підвищення кваліфікації, на мій погляд, диктується інтенсивністю застосування відповідних знань у повсякденні. Якщо юрист інтенсивно займається у сфері, наприклад, інтелектуального права, його знання постійно оновлюватимуться в процесі роботи із вивчення законодавчих змін, періодичної літератури, судової практики, спілкування або дебатування з колегами та клієнтами. У такому випадку додатково відвідувати якісь тематичні семі