Тема: Грантовий приз

За словами радника із супроводу інвестиційних проектів і торговельних захисних заходів ArcelorMittal Kryvyi Rih Святослава Щербатюка, отримати грант на навчання за кордоном набагато легше, ніж здається. Про власний досвід отримання гранту і, відповідно, ступеня LLM in international and comparative law у Chicago-Kent College of Law він розповів «УЮ»

Пане Святославе, чим ви керувалися, коли прий­мали рішення про здобуття освіти за ­кордоном?

Рано чи пізно будь-який юрист, який спеціалізується на роботі з міжнародними відносинами та міжнародним елементом, зіштовхується з особливостями в підходах до регулювання тих чи інших питань у різних країнах, з різним поглядом на шляхи розв’язання правових проблем у правових системах інших країн. Задля успішного вирішення питань, що існують на стику декількох правових систем, необхідно усвідомлювати та враховувати особ­ливості таких систем і особливості «правового менталітету» іноземних країн. Саме така мета, а також бажання поглибити попередні знання в регулюванні експортно-імпортних відносин, міжнародному податковому плануванні, набуті мною в українських вишах при здобутті ступенів у праві та міжнародній економіці, бажання розширити світогляд спонукали мене до продовження освіти за кордоном.

Крім того, необхідно враховувати, що нав­чання за кордоном — це не тільки новий академічний досвід, але й особистий, персональний досвід проживання в іншій країні, досвід спілкування з різними людьми, котрі є носіями зовсім інших культур, а також можливість потоваришувати з колегами з інших країн.

 

Як ви дізналися про навчання за грантом та наскільки важко було отримати цей грант?

Зі спілкування з багатьма моїми колегами я знаю, що для багатьох випускників наших вітчизняних вишів можливість отримання гранту для освіти за кордоном здається досить ефемерною та фантастичною, щось на кшталт польоту на місяць. Через це досить багато моїх достатньо освічених та розумних товаришів ніколи навіть не спробували отримати такий грант. Саме такою видавалася можливість отримання гранту і для мене в самому початку цього шляху. Проте, визначивши для себе, що «якщо не спробуєш — ніколи не дізнаєшся», я вирішив у будь-якому випадку докласти зусиль для отримання гранту.

Простий пошук за допомогою Google, а  також відвідання сторінок конкретних вишів, що вас цікавлять дає змогу знайти величезний перелік програм, за якими повністю або частково сплачуються витрати на навчання (tuition fee) та проживання (accommodation). Кожна з програм має свої вимоги щодо участі в ній та перелік того, що цією програмою покривається. Загалом це певні вимоги щодо знання мови країни, в якій ви плануєте навчання, та певний рівень балів за вступними тестами. Такі вимоги, рівень балів, а також необхідність складання тестів є різними залежно від обраної програми та ступеня, що здобувається. Насправді це лише здається складним. У деяких країнах Європи навчання взагалі є безоплатним за умови знання мови цієї країни та складення вступних тестів.

Мій конкретний випадок: з газети «Юридическая практика» я дізнався про спільну програму української юридичної фірми ILF та Chicago-Kent College of Law, яка передбачала спочатку десятимісячне навчання в Харкові у професорів, які спеціально приїздили до України з  США для проведення занять, та за умови успішного складення іспитів, можливість отримати грант та продовжити навчання безпосередньо в США у Chicago-Kent College of Law, що я і зробив. Ця програма для мене була найбільш прийнятною, адже мені, як юристу, який практикує, досить складно було б в один момент полишити свою роботу та цілковито присвятити себе отриманню гранту і здобуттю ступеня від іноземного вишу.

 

Що найбільше запам’яталося у процесі навчання у США? Наскільки тамтешній підхід до навчання відрізняється від вітчизняного?

Підхід до викладання та оцінювання в іноземних вишах суттєво відрізняється від тих, до яких ми звикли у  віт­чизняних закладах. Кожна лекція побудована у вигляді діалогу професора з аудиторією та спільного обговорення тієї чи іншої проблеми. Перед кожною наступною лекцією професор дає завдання прочитати матеріал, певні розділи підручника для того, щоб під час власне лекції ви могли брати участь у дискусії. Так, звичайне заучування дат, фактів, статей чи абзаців з підручника, що дуже часто практикують відмінники в наших вишах, є абсолютно недостатнім ані для участі в дискусії під час лекції, ані для складання іспитів. Уся система побудована таким чином, щоб спонукати студента до самостійного критичного мислення та розмірковування, навчити висловлювати та відстоювати свою позицію. На мій погляд, саме такий підхід, врешті-решт, відіграє велику роль у забезпеченні високого рівня розвитку громадянського суспільства західних країн.

Найскладнішим під час навчання в США є величезний обсяг інформації, яку необхідно прочитати та проаналізувати в досить стислий термін. Так, щодня це може бути 150—250 сторінок тексту, написаного іноземною мовою зі складним стилем викладення та щедро прикрашений величезною кількістю спеціальних термінів. Особливо це відчувається, коли йдеться про прецеденти XVII—XIX сторіч, вивчення яких також є частиною програми навчання.

Можу відзначити різний підхід і до складання іспитів. Наприклад, деякі з них можна взяти для складання вдома — так звані hometaken exam. Суть іспиту полягає в  тому, що студент, починаючи з певної дати, отримує завдання, при цьому фіксується дата та час отримання такого завдання. Необхідно повернути написану роботу на кафедру не пізніше 24 годин після отримання завдання. Кожні півгодини запізнення — мінус півбала від оцінки за екзамен. Для написання іспиту можна користуватися підручниками, Інтернетом та будь-якими джерелами інформації.

І хоча на перший погляд такі іспити можуть здатися досить простими для складання, можу з повною відповідальністю стверджувати, що вони є найбільш складними. Формулювання завдань у цьому іспиті передбачає необхідність не лише проаналізувати певне питання, а й надати свої міркування з того чи іншого приводу. Крім того, передбачається, що студент сумлінно навчався протягом семестру, адже наздогнати та підготуватися, прочитати та написати відповіді з усіх питань протягом останньої ночі, як це часто роблять наші студенти, в даному випадку невий­де. Обсяг інформації, що покривається такими екзаменаційними завданнями, може складати понад 500—750 сторінок тексту, написаного складною (за термінами та формулюванням речень) англійською мовою.

При цьому при наданні відповіді вимагається не банальне копіювання та компонування матеріалів підручника, а надання власної думки. Копіювання якихось параграфів та речень з будь-яких джерел без наведення посилань на джерело, тобто фактично спроби видати чужі думки за свої, вважається плагіатом, що, залежно від того, яку частку цей плагіат займає в загальному обсязі роботи, може призвести до незадовільної оцінки на іспиті. Програмне забезпечення американських вишів дозволяє перевіряти всі роботи на наявність плагіату та виявляти ті її частини, які були звідкись скопійовані. Те саме стосується і переписування робіт однокурсників. Враховуючи високу вартість навчання та високі ризики, пов’язані з хитрощами під час екзаменів, мало хто із студентів бажає ризикувати можливістю свого подальшого навчання.

Більше того, готової відповіді в підручнику ви не знай­дете. Лише деякі думки, які можуть бути покладені в основу вашого розмірковування. На практиці, написання такого іспиту за умови, що ви сумлінно навчалися протягом семестру та відвідували всі заняття, залежно від вашої здатності швидко набирати тексти на комп’ютері, займає близько 12—19 годин.

 

Чи плануєте ще раз подавати документи на отримання подібного гранту?

Іноземні виші (в тому числі й провідні виші Великої Британії та США) надають гранти не тільки тим, хто має на меті отримувати ступень бакалавра або магістра, але й тим, хто хоче продовжувати свою наукову діяльність та бажає отримати ступень PhD (Doctor of Philosophy). Враховуючи мій попередній цікавий досвід, я розглядаю можливість отримання гранту для здобуття саме такого ступеня в майбутньому.

Головне, що хотілося б побажати всім, хто хоче навчатися за кордоном, але має якісь сумніви щодо реальності здійснення цієї мрії — пам’ятайте латинський вислів: Viam supervadet vadens (шлях здолає той, що йде). Ми, українці, достатньо освічена нація і маємо все для того, щоб успішно навчатися за кордоном.