№9 Вересень 2015 року → У вільний час

Post Scriptum: Інвестувати в агросектор

Оксана КРИЖАНІВСЬКА,
партнер МЮК «Александров та Партнери»

За даними Мінагрополітики, станом на середину червня цього року український агрокомплекс залучив близько 66 млрд грн інвестицій, що на 14 млрд грн перевищило аналогічний показник минулого року. Приємно читати про таке зростання. Проте давайте подивимося правді у вічі: порівнюючи червень 2015-го та червень 2014 року, ситуація на ринку змінилася як мінімум за рахунок росту долара США майже удвоє. Тобто зазначене гривневе зростання залучених коштів у найважливіший сектор економіки України більше свідчить про спад, ніж про підйом інвестицій.

Як зазначив заступник міністра агрополітики Володимир Лапа, аграрна галузь залучає поки що лише 15 % від потенційно можливих інвестицій.

Чи є агросектор інвестиційно привабливим на сьогодні? Безумовно! Це одна з найбільш перспективних та цікавих для інвесторів галузей, якщо не найбільша. З практики нашої компанії можу сказати, що, незважаючи на складну політичну та економічну обстановку у країні, кількість інвесторів, готових вкладати реальні кошти у сільське господарство, збільшується.

Який зараз вигляд має діяльність інвестора у сільському господарстві? Оренда земель через українські підприємства, налагодження контактів з місцевими органами влади через пожертвування у місцеві нікому не відомі благодійні фонди, постійна боротьба з внутрішніми крадіжками (але це тема для окремої статті), очікування, що ще змінить влада у відносинах з аграріями, вимушені ремонтні роботи того, що вже зовсім збоїть.

Ті, у кого землі орендовані на короткий строк, часто їх виснажують, намагаючись вижати максимум. Державні чиновники все частіше діагностують плачевний стан сільськогосподарської інфраструктури (що, власне, ми бачимо й самі), кількість сільського населення зменшується. У пресі читаємо вражаючі статті про підвищення експортних показників сировини, проте варто замислюватися про збільшення експорту товарів з високою часткою доданої вартості, а не сировини.

Незважаючи на подібну ситуацію, інтерес інвесторів до українського агросектора стрімко зростає. Зараз для України критично не втратити його.

Коли аграрії готові інвестувати більше? Як і всі нормальні люди — коли інвестують у своє. Секрет не великий. Хто буде вкладати мільйони в будівництво/ремонт державного елеватора? А свого елеватора, який є надзвичайно привабливим активом на цей час?

Мінагрополітики разом із Світовим банком провело дослідження та встановило, що зношеність зрошувальної інфраструктури досягає 82 %, це при тому, що загальна площа зрошуваних земель в Україні становить 1,8 млн га (без Криму).

Річкова логістика деградувала до мінімуму (так, якщо у Франції річки використовуються на 25 %, то в Україні лише на 5 %). При цьому дуже показовою є ситуація, коли чиновники свого часу, можна сказати, проігнорували розроблений власним коштом проект компанії «Нібулон» щодо днопоглиблення Дніпра. Усі «за», а реальної роботи немає.

Не буде зайвим згадати елеватори. На сьогодні майже всі придатні до ефективного використання перевалки побудовані за рахунок приватного сектора. При цьому, щоб отримати землю під будівництво елеватора, підприємцеві доводиться роками боротися з ненажерливою бюрократичною системою.

Недокапіталізований аграрний сектор, незважаючи на всю сірість ситуації, є безмежним полем для інвестицій. І не лише для банальних інвестицій у землю, про які зараз «розривається» громадськість, обговорюючи зняття мораторію.

Держава не отримає нічого, крім по-радянськи радісних звісток про зростання експорту сировини, якщо не підтримає даний сектор, не створить більш стабільні умови для ведення агробізнесу (з точки зору державного регулювання та оподаткування), не урегулює кредитний та лізинговий ринок для агросектора тощо. Так, варто замислитися над зміною режиму права власності на окремі об’єкти у сільському господарстві. Чого тільки варта перспективна ідея Української зернової асоціації про складання переліку майданчиків у всіх портах України з їх основними характеристиками, які можуть використовуватися під будівництво портових елеваторів, а потім оголосити тендери, бо інвестори хочуть та можуть будувати елеватори.

За умови грамотного встановлення «правил гри» на цьому поприщі сільське господарство може просто «вибухнути» інвестиціями та вивести Україну на рівень країн зі здоровою зростаючою економікою. Я в цьому впевнена на сто відсотків!