Преамбула: Юридичне волонтерство

Юрій ВАХЕЛЬ,
юрист, член Ради з питань судової реформи

Мудрий латинський ­вислів amemus patriam, pareamus legibus (любiмо Батьківщину, пiдкоряймо­ся її законам) лаконічно описує пат­ріота.

Роль юриста у післямайданному суспільстві критична. Безкомпромісний борець за права людини, захисник цінностей. Юрист вірить у верховенство права, завжди керується Законом. Остання надія та опора суспільства, коли багатоголова гідра корупції роз’їдає ­Україну.

Вражає кількість відомих та фахових юристів, які йдуть на вибори до Київради. Які причини і мотиви такого рішення? Вважаю, це не лише бажання представників цеху iurisconsultus відкласти вбік частину справ заради накопичення соціального капіталу. Я бачу маніфестацію громадянської свідомості, становлення нової традиції волонтерства, яка проявилася на Майдані та розквітла у час АТО.

Київраді потрібні кваліфіковані правники, бо вона позбавлена права мати підзвітний виконавчий орган. Якщо провести аналогію, то це загальні збори акціонерного товариства без підконтрольного правління. Кияни достатньо свідомі, щоб обирати фахівців, а не політичних клоунів, для яких сесійна зала — сцена театру абсурду.

Які очікування від «походу в раду»? Кияни, як «клієнти» депутатів, очікують якісної роботи Київради, захисту інтересів громади, а не окремих бізнесменів. Кандидати очікують нових викликів, тяжкої праці, боротьби з самими собою.

Ця праця виснажлива, емоційно важка і часто невдячна. Але нас­нага до праці настільки висока, що навіть ризик поразки не лякає. Адже ці вибори — як проміжний тест, коли попереду складний іспит. Іспит, на якому громада оцінить схвалену парламентом децентралізацію.