Професія: Блог його знає

Алеся КОСМИНА

Хоча для практикуючих юристів блоги, колонки та просто дотепні дописи на сторінках у Facebook є непоганим інструментом просування, за твердженням самих блогерів, це не є головною метою подібних публікацій

Висловити власні думки з будь-якого приводу стає дедалі простіше. Якщо ще двадцять років тому людям доводилося псувати забори, то сьогодні напружуватися не треба — Інтернет пропонує безмежний простір для реалізації свого літературного таланту та поширення усього, що крутиться в голові.

Але стати справжнім блогером, який має чималу кількість читачів, репостів, цитувань та на новий допис якого чекають із нетерпінням, вдається небагатьом. Тим більше, якщо ти — професійний блогер, тобто пишеш не про котиків та ведмежаток, а про вузькоспеціалізовані речі зі знанням справи (хоча якщо котик симпатичний, то теж цілком згодиться для різноманітності у тому ж Facebook). І тут потрібно мати справжній талант, щоб писати цікаво про, за великим рахунком, нудні речі, а також постійно утримувати увагу аудиторії.

 

Собі і людям

Попри те, що більшість блогерів стверджують, що пишуть «для себе», грамотні регулярні та популярні дописи так чи інакше приносять їхнім авторам відчутну користь. Навіть якщо сам блогер не розглядає їх як інструмент для залучення клієнтів або розвитку бізнесу. Адже просування особистого бренду ніколи зай­вим не буває. За великим рахуном, блоги — це поєднання приємного з корисним.

Консультант зі стратегії та розвитку і власник професійного блогу www.iocons.com Ірина Нікітіна вважає, що блоги ведуться більше для себе, тобто це можливість поширити власну думку серед чисельної віртуальної аудиторії. «Популярність, цитування, нові клієнти, компліменти від тих, з ким уже працюєш, — це, швидше за все, приємний десерт після основної страви, аніж обрана стратегія та системний підхід», — упевнена вона.

Не розглядає свою колонку як спосіб залучення потенційних клієнтів і Олександр Онуфрієнко, директор юридичного департаменту ­компанії з управління активами «КІНТО» та автор «Блогу корпоративного юриста» на порталі «­Юрліга». «Я не бачу механізмів, через які я сам би міг ­розповідати про свої навички та досягнення, а просто вихвалятися виграними справами не дозволяє моя вроджена скромність», — говорить він.

Утім, очевидно, що власна колонка и регулярні дописи у Facebook зробили чималий внесок у популярність Олександра на юридичному ринку.

Представники юрбізнесу є не такими категоричними. Керуючий партнер АО «Юскутум» Артем Афян констатує, що ведення блогів (а блогерів у «Юскутум» досить багато, включаючи самого Артема, котрий має публікації на таких порталах, як Ліга, AIN та habrahabr), позитивно впливає на позицію компанії на ринку юридичних послуг. «Це, звичайно, не основне, за що нас обирають, але це надає людям можливість познайомитися зі мною, з моїми поглядами, переконаннями до того, як вони звернуться з конкретним питанням», — ділиться пан Афян власним досвідом. Загалом же для нього блогерство є невід’ємною частиною професійного життя.

Директор патентно-юридичної компанії IPStyle Марія Ортинська ведення блогу (у неї є блог на порталі Ліга та колонки на декількох інших популярних веб-сайтах), а також у більш широкому розумінні підготовку авторських колонок та постів у Facebook розглядає як ефективний засіб спілкування зі своєю аудиторією. «Йдеться про досить широке коло людей, серед яких, наприклад, інтерни, які приходять до нас у компанію розпочинати свою кар’єру. А також колеги-юристи і представники компаній, які цікавляться питаннями захисту інтелектуальної власності. І, звісно ж, IT-фахівці, стартапери і навіть чиновники», — розповідає вона.

Пані Ортинська вважає, що написання дописів у блог і ведення колонки — це важливий інструмент для професіонала, успішного у ­будь-якій сфері. «Мені є, що розповісти, ­спираючись на багаторічний досвід у сфері захисту інтелектуальної власності. Цікавих кейсів дуже багато — не вистачить часу все описувати. Але намагатися треба. Тому декілька годин на написання блогів або статей щотижня — це моя особиста «програма мінімум», — говорить вона.

Приносять колонки і особисту користь — за словами Артема Афяна, «ведення блогів корисне тим, що воно змушує структурувати власні думки».

 

Що бачу, про те й пишу

Від того, яким чином структуровані думки, а також від вміння виділити із думок лише ті, що будуть цікавими читачам, залежить успішність блогера. Інформаційних же приводів в Україні більш ніж достатньо. Тільки встигай обирати найцікавіше. Отже, про що пишуть українські юристи-блогери?

«Я навіть не вважаю себе блогером у традиційному розумінні цього явища, всі мої пости — це моя особиста реакція на події, я просто ретранслюю її певному колу осіб, — говорить керуючий партнер АК «Маршалер і Партнери» Зоя Ярош, зірка Facebook, яка має 5 000 друзів та понад 2 000 підписників. — Якщо мене щось «зачепило», намагаюся чесно висловити власну думку з цього приводу. Ну, а оскільки у нас багато чого відбувається, іноді дивного, іноді безглуздого, іноді просто волаючого, то приводів відреагувати більш ніж достатньо. Часом бувають настільки кричуще-безглузді інформаційні приводи, з претензією на життя, що моя природна смішливість просто не може мовчати, тоді й народжуються пости-гіперболи, пости — анекдоти з життя».

Артем Афян теж запевняє, що не шукає спеціально, про що написати, а ділиться тим, чим особисто перей­мається у той чи інший момент. Але тематика його дописів повністю збігається зі сферами практики «­Юскутум». Це — умови ведення бізнесу, IT, інтелектуальна власність у світі, загальні питання права та просто цікаві адвокатські історії. «Дуже обережно ставлюся до політичних тем і дозволяю собі коментарі тільки як юрист. Вважаю, що у нас і так достатньо політиків, не думаю, що суспільству потрібен ще один», — говорить він.

Дописи Марії Ортинської теж переважно пов’язані з професійною діяльністю. А Олександр Онуфрієнко намагається не обмежуватися суто практично-юридичними колонками. Найпопулярнішою його колонкою є колонка про дрес-код практикуючого юриста. Також він інколи рекомендує фільми, які, на його думку, будуть цікаві юристам.

Чи доцільно взагалі юристу-блогеру відходити від юридичної тематики? Досвід Олександра Онуфрієнка показує, що так, доцільно. Погоджується з цим і Ірина Нікітіна. «Перше, що спадає на думку, — обрати професійну тематику, — описує вона стандартну ситуацію. — Таке прагнення цілком природне, але, на моє глибоке переконання, цей вибір потребуватиме ретельного підбору тем та оперативного висвітлення проблематики. Також цей вибір суттєво обмежуватиме аудиторію до суто професійної та ресурси — до спеціалізованих. З іншого боку, уявімо, що ви — корпоративний юрист, але пишете про своє захоплення, наприклад винами. Якщо тема виноробства мені цікава, а дописи у вас влучні, інформативні та корисні, з часом я сприйматиму вас як інформаційне джерело з цієї тематики та експерта, якому можна довіряти. Буду з нетерпінням чекати на ваші нові пости, рекомендувати почитати ваш блог друзям, «перепощувати» ваші дописи тощо».

 

Стильні колонки

Але якими б цікавими не були теми, якщо блогер не вміє яскраво та цікаво донести свої думки до аудиторії, успіху йому не досягти. «Важливою є лаконічність подачі матеріалу: якщо блогер хоче, щоб на його блог посилалися журналісти та цитували його, треба писати стисло і мовою, зрозумілою та доступною для широкого загалу. Необхідно чітко сформулювати проблему або основні тези та чітко їх розкрити, запропонувавши читачам власний погляд на ці факти/події або варіанти розв’язання порушеної проблеми. Іншими словами, своїх читачів треба сприймати не інакше, як своїх клієнтів, яких ви консультуєте або надаєте їм послуги. Чим цікавіший та інформативніший ваш блог, тим більше у вас буде читачів», — переконаний Олександр Липський, засновник агентства Lipsky Marketing Group.

З ним згоден і Артем Афян. «У мене чітка позиція в цьому питанні, — говорить він. — Я абсолютний противник нудного стилю. Писати сьогодні нецікаво — це неповага до читачів. У той час, як у світі вміють цікаво і доступно говорити про квантову механіку і природу часу, не вміти так само розповісти про закони — нонсенс. Хочеться вірити, що написане мною позитивно впливає на суспільну думку. Вважаю, що цим я роблю свій мікроскопічний внесок у розвиток нашого суспільства».

Олександр Онуфрієнко також обрав для себе літературний стиль. «Не думаю, що багато людей здатні в соц­мережах читати текст юридичного характеру на десяти сторінках, — упевнений він. — Для цього є спеціалізовані видання або, зрештою, тематичні групи. Тому пишу літературним стилем невеликі за обсягом тексти».

У той же час юристам доводиться постійно шукати баланс між лексикою юридичною та лексикою зрозумілою, щоб не псувати собі імідж. «Звісно, намагаюся писати таким чином, щоб це було зрозуміло навіть тим, хто не є юристом за фахом. У кожного блогера є велика спокуса писати занадто вже «жовто», щоб накопичити дешеву популярність. Проте для мене важливо тримати професійну планку, тому надто вже «розмовний жанр» я не використовую», — говорить Марія Ортинська.

У блогерському житті часом трапляється так, що реагувати потрібно швидко і часу на літературне редагування не залишається, тож ­доводиться певною мірою жертвувати красою тексту. Особливо це стосується дописів у соціальних мережах. «Розумію, що написання чогось — це епістолярний жанр, і, відповідно, те що у мене в голові, те, що вийшло викласти словами, і те, що прочитає «читач», — три різні речі. І моє завдання, як блогера, — максимально їх зблизити. Але тут потрібно розуміти, що доводиться швидко реагувати, і я не Толстой чи Достоєвський, щоб вивіряти годинами кожне написане слово, наскільки воно співзвучне до моєї думки. Іноді це породжує певні непорозуміння у читачів. Але я цим особливо не переймаюся, оскільки в основному це живе спілкування та «жива реакція» на що-небудь і, як будь-яка реакція, вона може бути неоднозначною», — описує власний досвід Зоя Ярош.

Із підвищенням популярності блогів збільшується попит і на таку послугу, як написання текстів для блогів професійними журналістами та іншими фрілансерами. Юристи, які пишуть тексти самі, ставляться до цього вкрай негативно. «Пишу тільки сам, — запевняє Олександр Онуфрієнко. — Не можу уявити, навіщо залучати професійних авторів для написання колонки. Якщо юрист не може за півгодини написати декілька речень, то...».

Артем Афян ще більш категоричний: «Штучно видавати себе кращим, ніж ти є, це вже ознака певного психічного розладу».

 

А ти не лайкай!

Блогерство — це не просто дописи, це стиль життя. Справжні блогери не лише пишуть, а й читають колег та активно коментують колонки інших. А також вступають у дискусії зі своїми читачами. Словом, взаємодіють. Це дозволяє зібрати і більше прихильників, і просунути себе як блогера.

«Не менш важливо, крім власних колонок/думок/дописів, також коментувати близькі за тематикою колонки/думки/дописи інших блогерів. Так, блогерство стає певним стилем життя — писати, відстежувати, коментувати, писати, відстежувати, коментувати… Тільки-но «випав» з цього кола, як одразу ж отримуєш у приваті повідомлення від когось із друзів: «Що сталося? Усе гаразд? Чи ти часом не захворів? Уже 20 хвилин як Х вивісив свій пост про Y, а ти досі не відреагував?», — описує стандартну ситуацію Ірина Нікітіна.

Окремий пункт блогерства — це адекватна реакція на критику. Опитані «УЮ» юристи-блогери стверджують, що реагують на неї цілком нормально. А хамство залишають поза увагою. «Серед читачів є багато моїх клієнтів і конкурентів, — говорить Марія Ортинська. — Це певним чином допомагає в роботі. На критику я реагую спокійно. Якщо бачу раціональне зерно — обов’язково дослухаюся, якщо ж ні — не звертаю уваги. Головне правило я формулюю так: розбиратися у тій темі, про яку ти пишеш. Тільки так ти можеш зробити якісний контент, який буде цікавий іншим».

Артем Афян стверджує, що критику він узагалі обожнює, оскільки це найбільш чесний відгук, який не можна імітувати. Тож він її цінує та намагається знайти у ній зерно правди. «А що стосується ­необґрунтованих висловлювань в Інтернеті, то в мене достатньо «ега», щоб не звертати на це уваги», — запевняє він.

Олександр Онуфрієнко намагається відповідати на коментарі до своїх постів. «Негативні коментарі абсолютно не засмучують — це життя, кожний має право на критику — аргументовану чи не дуже, — говорить він. — Давно вже зрозумів, що серед «мислячих» людей значно більше тих, які всі свої сили спрямовують на критику всього і всіх, на конструктивну роботу їм бракує часу. Я цим не переймаюся».

 

Просуньтеся, будь ласка

І, звичайно ж, правила успішного блогерства передбачають просування своїх колонок. За словами Олександра Липського, у сучасному світі та його стрімких інформаційних потоках, аби блог став популярним та відвідуваним, його необхідно просувати. Найпростіше та найлогічніше це робити за допомогою соціальних мереж (Facebook, Twitter, LinkedIn), використання ключових слів, хештегів, розміщення гіперпосилань на блог на інших онлайн-сторінках та ресурсах (на форумах тощо).

Так, Марія Ортинська, публікує посилання на найцікавіші свої тексти на сторінці у Facebook, а також на сайті компанії. «Якихось платних методів просування я не використовую. Це моя принципова позиція. Головне — готувати якісний матеріал і обирати фахові майданчики, тоді допис просуватиме себе сам», — упевнена вона.

Постами у Facebook обмежується і Артем Афян. «Якщо про автомобіль «Запорожець» відзняти рекламу зі Сталлоне, він від цього менше «Запорожцем» не стане, — вважає він. — Тому не вдаюся до жодних заходів просування. Власними думками ділюся на своїй сторінці у Facebook. Цього мені вистачає, бо аудиторія якраз та, з якою мені цікаво спілкуватися. Не поділяю гонитви за кількістю читачів, бо це порожня штука. І, зрештою, у кожного свій KPI. Мій KPI не в тому, щоб мене прочитали якомога більше користувачів Інтернету, а щоб мене прочитали якомога більше тих людей, кому це цікаво чи необхідно. Тому для мене важливо, як знайти шлях саме до своїх читачів, а не до всіх».

ЯК Я СТАВ БЛОГЕРОМ

 

Марія ОРТИНСЬКА,

директор патентно-юридичної компанії IPStyle

Свій перший допис я не пам’ятаю, бо це було дуже давно. Але втягнулася у це досить швидко, мені цікаво і комфортно спілкуватися у такому форматі. У класичному вигляді в мене є блог на порталі ЛІГА.net — http://blog.liga.net/user/mortinskaya/Default.aspx. Думаю, не треба пояснювати чому — це один із найвпливовіших інформаційних ресурсів країни, до того ж із юридичним підґрунтям. Також мої авторські статті виходять на діловому порталі Delo.ua (http://delo.ua/author/148842/) і на AIN.UA (http://ain.ua/author/mortinskaya). Деякі дописи, звісно, роблю регулярно на своїй сторінці у Facebook — https://www.facebook.com/IPStyle?fref=ts.

 

Олександр ОНУФРІЄНКО,

директор юридичного департаменту КУА «КІНТО»

Звичайно, спочатку я тільки читав інших блогерів у соцмережі. Потім зрозумів, що ведення блогу та спілкування в соцмережах — це окремі навички. Чому я не можу їх освоїти? До цього писав наукові статті (є автором понад 60 наукових статей), ди­сертацію, розділи книжок. Ведення блогу — зовсім інший підхід, зовсім інша аудиторія, зовсім інші прийоми. Будучи азартною людиною, вирішив опанувати і ці навички.

Із соціальних мереж користуюся тільки Facebook. На інші не вистачає часу та й бажання. Постійну рубрику «Блог корпоративного юриста» веду на ресурсі ЮрЛіга (розділ «Колонка експерта») з дублюванням у Facebook. Усе це тягнеться понад три роки. Пишу не дуже часто, коли є час та цікава для мене тема. Скільки у мене читачів — не знаю. Інколи публікація збирає до 50 коментарів, у більшості випадків — близько десяти-п’ятнадцяти. Точно можу сказати, що мої фото у Facebook збирають значно більше «лайків», ніж розумні думки, які я намагаюся поширити.

Порада початківцям дуже проста. Навчитися писати коротко і дотепно зможуть усі, хто більш-менш пристойно навчався на юридичному факультеті. Головне питання для автора-початківця — що ти хочеш сказати? Наскільки це відрізняється від поглядів більшості?

 

Артем АФЯН,

адвокат, керуючий партнер АО «Юскутум»

Загалом я не вважаю себе блогером. Я — юрист, який активно висловлює свою позицію. Гадаю, вмію це робити цікаво. У мене не було конкретного старту, я потроху почав помічати, що думки, якими я ділюся у соцмережах, привертають все більше уваги. Люди реагують та надають зворотний зв’язок. Мені подобається така комунікація, тому я почав розвиватися у цьому напрямі.

У мене є два постійних майданчики, де я викладаю свої колонки, — це Ліга та AIN. Ще пишаюся тим, що мав один серед юристів популярний блог на habrahabr (спеціалізований сайт для айтішників), де я говорив про інтелектуальну власність в IT. Мій найбільш тиражований пост зібрав понад 50 тисяч переглядів, що для того ресурсу є досить багато, особливо, коли йдеться про право.

З колег-блогерів читаю багатьох. Якщо говорити про юристів, то мені подобаються пости Зейкана Ярослава Павловича про історію. Але взірцем володіння словом можу назвати Івана Давидова на slon.ru, його рубрику «5 копійок» майже ніколи не пропускаю.

 

Зоя ЯРОШ,

керуючий партнер АК «Маршалер і Партнери»

Моє блогерство навіть близько не було метою. Але так вийшло, що у зв’язку зі специфікою роботи я регулярно відстежую «законо­творчість», яка з’являється в країні. А також усі похідні, які з цим пов’язані. Перечитати все те, що планується прийняти, і всі тенденції, пов’язані з цим, мені не було достатньо. Було бажання, спираючись на мій практичний досвід, виступити категорично проти якихось ініціатив. Або ж, навпаки, прискорити процес прийняття того чи іншого нормативного акта. Тож почала висловлюватися для певного кола осіб.

А у зв’язку з тим, що все, що пов’язано з юриспруденцією, є похідним від процесів, що відбуваються в країні, почала коментувати і висловлювати власну думку і з цього приводу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

Ірина НІКІТІНА,

консультант з питань стратегії та розвитку

Мені здається, що фразу, авторство якої приписують Білу Гейтсу: «Якщо тебе немає в Інтернеті — тебе не існує», наразі можна сміливо перефразувати так: «Якщо у тебе немає блога (тобто ти оперативно не висловлюєш свою думку з актуальних суспільно-політичних та професійних питань) — тебе не існує!».

Питання на мільйон: «Навіщо?». Навіщо заводити блог? З якою метою? На який результат треба розраховувати?

Питання на два мільйони: «Почавши блогерувати, чи зможу я припинити цю діяльність без помітних (певних) репутаційних втрат?».

Питання на десять мільйонів: «Про що саме я збираюся писати у своєму блозі? Буду ділитися своїми професійними думками чи висловлюватимуся щодо важливих суспільно-політичних процесів та подій і блог відображатиме мою громадянську позицію? Чи, може, мої дописи стосуватимуться і першого, і другого? А може, я хочу розповідати у блозі про свої захоплення та хобі, щоб, так би мовити, надати колегам та клієнтам можливість ознайомитися ближче зі своєю human side?».

На мою думку, самоідентифікація блогерів — це те саме, що й бізнес-позиціонування. Обираєте тему/нішу та послідовно нарощуєте свою присутність у ній. Підхід писати про все й потрошку я вважаю неефективним для позиціонування професіоналів.

У моєму розумінні справжнього блогера вирізняє чітка відданість темі та послідовне й регулярне її висвітлення, не відволікаючись на котиків та побічні теми (навіть цікаві та актуальні). Саме так, на мою думку, блогер може стати лідером думки в обраній темі.

Упевнена, що послідовність, цікавість, розширення світогляду інших з часом стане вашою беззаперечною конкурентною перевагою у професійному контексті. Про вас просто будуть більше знати, сприймати з прихильністю, цінувати вашу думку… Коли ваші клієнти та колеги починатимуть зустрічі з вами із : «Ваш останній пост відкрив для мене тему чеського виноробства...» або «Мені дуже сподобався ваш допис про болгарське розе...», вважайте, що як блогер ви відбулися!

 

Олександр ЛИПСЬКИЙ,

засновник агентства Lipsky Marketing Group

Необхідно ретельно відстежувати всі зміни у правовому полі та у діловому житті країни, аби надавати та коментувати лише найактуальніші факти чи події, які мають значний суспільний резонанс.

Дуже важлива оперативність подачі інформації: той блогер або автор, хто першим найкраще прокоментує той чи інший нормативно-правовий акт або якусь важливу подію, — саме той блогер і набере найбільшу кількість репостів та публікацій його матеріалу. В аспекті оперативності рахунок іноді йде на години. Нерідко матеріали найоперативніших блогерів безоплатно потрапляють на шпальти найавторитетніших видань.

Якщо блогер хоче бути успішним, він повинен наперед вгадувати потреби та інтереси його цільової аудиторії. Дуже корисно налагодити зворотний зв’язок зі своїми читачами: за допомогою коментарів у блозі, соціальних мережах (теж через коментарі) або за допомогою електронної пошти. Зрозуміло, що найактуальніша тема набиратиме найбільшу кількість переглядів, репостів та коментарів.

Блог необхідно вести системно: читачі повинні звикнути до того, що кожного тижня у вашому блозі можна прочитати щось цікаве та корисне.