№10 Жовтень 2015 року → У вільний час

Post Scriptum: Стимулювання інвестицій

Армен ХАЧАТУРЯН,
старший партнер ЮФ «Астерс»

Нестабільність ситуації в Україні створює додаткові проблеми для ведення бізнесу — потенційні інвестори не прагнуть вкладати гроші в українську економіку, а перед уже присутніми на ринку компаніями постали проблеми, пов’язані з непрозорим та майже завжди надмірним законодавчим регулюванням, а в окремих випадках — з відсутністю регулювання як такого.

Уряд наразі декларує повну підтримку заходів, спрямованих на сприяння розвитку бізнесу та залученню іноземних інвестицій. Проте, на жаль, у рейтингу Doing Business 2015 від Світового банку Україна й досі знаходиться в нижній частині списку і займає 96 місце в світі, незважаючи на певний прогрес порівняно з торішнім показником (+ 16 позицій).

Одним із головних завдань, які стоять перед урядом у сфері стимулювання розвитку бізнесу та інвестицій, є зміна системи регулювання економіки. Останнім часом усе частіше у фокусі уваги постають такі питання, як утворення правових умов для фінансування інвестиційних проектів за ставками на рівні світових, а також можливе створення банку розвитку за спеціальним законом, як, наприклад, свого часу було зроблено в Німеччині та Японії. Також у процесі розробки зараз перебуває законопроект «Про експортно-кредитне агентство», який передбачає створення спеціального органу для страхування та фінансування експорту, що сприятиме українським експортерам у виході на зовнішні ринки. Ще одним перевіреним у світі інструментом стимулювання інвестицій може стати розвиток в Україні індустріальних парків — зручного механізму залучення інвестицій і створення нових робочих місць. Вкрай важливим заходом у поточній ситуації є створення правових основ для запуску в Україні європейської моделі регулювання економічних відносин, що передбачає зменшення регуляторних та контролюючих функцій органів державної та місцевої влади, і, натомість, збільшення саморегуляції бізнесу із підвищенням ролі бізнес-асоціацій, галузевих організацій, торгово-промислових палат тощо.

Варто зазначити, що, попри неспішний темп реформ, деякі важливі кроки у напрямі полегшення ведення бізнесу вже були здійснені. Найсвіжіший приклад — підписаний Президентом наприкінці вересня 2015 року Закон України «Про електронну комерцію». І хоча не всі побажання бізнесменів, юристів та громадськості були враховані у підсумковому варіанті, вже сам факт прийняття закону є позитивним сигналом для потенційних інвесторів в українську економіку, свідченням того, що найбільш передові способи ведення бізнесу належним чином регламентовані на рівні держави.

Юридична спільнота України має активно залучатися до роботи з поліпшення інвестиційного іміджу України. З одного боку, це можна досить ефективно робити шляхом конструктивної критики існуючих недоліків та розробки проектів ліпших правових актів. Варто відзначити зусилля багатьох юридичних фірм під егідою Американо-української ділової ради (USUBC) з формування так званої Білої книги (White Paper) з рекомендаціями щодо поліпшення правового регулювання практично в усіх правових галузях. Зараз закінчується робота над другою, оновленою редакцією цього важливого документа, і дуже хочеться вірити, що він стане настільною книгою для законотворців та урядовців, які приймають відповідні рішення. З іншого боку, юристи мають більш активно доносити до своїх клієнтів та потенційних інвесторів ті позитивні зміни, які відбуваються в Україні як у законодавстві, так і в регуляторній політиці. Наприклад, ми в «Aстерс» регулярно оновлюємо для своїх клієнтів англомовну брошуру «Doing Business in Ukraine», в якій описуємо головні особливості українського законодавства і пояснюємо ключові нововведення в нормативній базі. На конференціях та бізнес-заходах ці брошури користуються значною популярністю, що свідчить про велику зацікавленість іноземного бізнесу в Україні.

Нам усім треба багато зробити для оновлення нашої Батьківщини. На юридичний цех покладена особлива відповідальність, адже саме правові фахові знання та дос­від мають відіграти ключову роль у реформуванні бізнес-середовища в країні. А ця реформа має оживити економіку і забезпечити розвиток держави. Ми всі знаємо, що робити — і ті юристи, які вирішили увійти у владні структури і працює там внутрішніми експертами, і ті, які залишаються зовнішніми радниками державних установ здебільшого на засадах pro bono, і ті, які знаходять практичні рішення для ведення бізнесу своїх клієнтів. Так, за роботу, колеги, разом ми обов’язково переможемо!