Бізнес: Ціна помилки

Алеся КОСМИНА

Страхування юридичними фірмами професійної відповідальності: маркетинговий хід чи сувора необхідність?

Про страхування професійної відповідальності юристів сьогодні говорять усе більше, проте цією опцією користується не так багато юридичних фірм. Причини називаються різні — економія, відсутність переваг, недовіра до страхових компаній тощо.

Усі чудово розуміють, що рано чи пізно доведеться застрахуватися, адже для іноземних ринків та, відповідно, іноземних клієнтів, на яких сьогодні спрямовують свої зусилля вітчизняні юридичні фірми, наявність такої страховки — обов’язкова умова роботи, та й законодавець близький до того, щоб ввести подібну норму у дію. «Прагнення української спільноти наблизитися до європейських стандартів надання послуг у сфері юстиції, в тому числі юридичних послуг юристами та адвокатами, зумовлює поступове впровадження страхування ризиків клієнта, пов’язаних із непрофесійністю чи ненавмисними помилками юриста або адвоката при наданні ним юридичних послуг», — ділиться спостереженнями адвокат АФ «Династія» Тетяна Трикоза.

Та поки що попит на такий продукт страхових компаній не має особ­ливих успіхів у зростанні. За словами андерайтера Департаменту страхування майна та ­відповідальності страхової компанії «УНІКА» Юлії Каменюки, компанія пропонує клієнтам досить широкий спектр продуктів зі страхування відповідальності, проте кількість випущених договорів страхування професійної відповідальності саме юридичних компаній не перевищує десяти договорів на рік, а їхня частка за показником зібраних премій у портфелі компанії зі страхування відповідальності не перевищує 2 %.

«Наразі попит на такий вид страхування в Україні вкрай низький. Починаючи з моменту формування страхового ринку України, попит на це покриття підвищився несуттєво, — говорить пані Каменюка. — Очікувати на поступове підвищення попиту на страхування відповідальності та страхування професійної відповідальності зокрема страхові компанії можуть лише у зв’язку із гармонізацією законодавства України з правом Європейського Союзу, яке прямо передбачає обов’язковість такого роду страхування для юридичних фірм».

Сьогодні ж українські юридичні компанії віддають перевагу іншим способам надати гарантії клієнту та уберегтися від помилок.

 

Професійний обов’язок

 

Якщо порівнювати наш юридичний ринок із західними, то масове небажання юридичних фірм страхувати свою професійну відповідальність можна пояснити відсутністю, перш за все, прямої законодавчої вимоги, а також альтернативних механізмів страхування, та й загалом традицій.

«На відміну від країн ЄС або, наприклад, Сполучених Штатів Америки, Україна поки що не має належного досвіду страхування як професійної відповідальності загалом, так і професійної відповідальності юристів зокрема, — пояснює Юлія Каменюка. — У більшості розвинених країн світу наявність договору страхування професійної відповідальності є обов’язковою передумовою ведення професійної діяльності юристів та адвокатів. При цьому форми, в яких таке страхування здійснюється, є різними. Це залежить від вимог законодавства та судової практики кожної окремої країни. Страхування може здійснюватися в обов’язковій чи добровільній формі. У деяких країнах страхування може здійснюватися і без залучення комерційних страхових компаній шляхом формування резервних фондів професійних асоціацій через внесення членських внесків».

На цей момент, як зазначає партнер ПГ «Побережнюк і Партнери» Тетяна Ігнатенко, у нашій країні обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності в сфері надання юридичних послуг передбачене тільки для приватного нотаріуса. Він зобов’язаний застрахувати свою професійну відповідальність на випадок спричинення шкоди третім особам унаслідок вчинення нотаріальних дій та/або функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно. Страхування ж професійної відповідальності юристів здійснюється у добровільній формі.

Звісно, законодавець подеколи намагається запровадити обов’язкову норму щодо страхування професійної відповідальності юридичними фірмами (що з огляду на рівень надання послуг деякими представниками юридичного ринку, навряд чи можна назвати поганою ідеєю), та особливого успіху не має. Але, за словами Юлії Каменюки, «наразі професійною спільнотою такі ініціативи сприймаються без ентузіазму, радше як крок в інтересах страховиків, а не як механізм захисту майнових прав юристів та їхніх клієнтів».

 

Правила гри

 

Одна з таких законодавчих ініціатив — законопроект «Про внесення змін до деяких законів України (щодо обов’язкового страхування професійної відповідальності адвоката)», який наразі перебуває на розгляді у парламенті.

Аналізуючи його положення, Тетяна Трикоза звертає увагу на те, що разом із впровадженням обов’язковості набуття адвокатом (юридичною фірмою) страхового полісу, що стане необхідною передумовою для дозволу практикувати, доцільно одночасно вирішити на законодавчому рівні пов’язані питання. Зокрема, необхідно закріпити певні стандарти адвокатської практики з надання послуг, що зумовить адекватні пропозиції надійних страхових компанії (надасть їм можливість оцінити ризики настання страхового випадку) та забезпечить ефективність страхового продукту, його працездатність. «В іншому разі замість наближення до євроінтеграції цей інститут створить ще один з багатьох бюрократичних квазімеханізмів, який передбачає лише необґрунтовані витрати (і безпідставний прибуток страхових компаній) за формальними непрацюючими договорами страхування, які неможливо реалізувати», — впевнена пані Трикоза.

Доцільно, на її думку, розробити і механізм запобігання зловживанням з боку споживача, адже не можна виключати навмисні недобросовісні дії, спрямовані на штучне створення так званого страхового випадку для отримання виплати з одночасним створенням негативного впливу на репутацію адвоката (юридичної компанії) тощо. А для цього потрібно передбачити детально розроблений перелік можливих страхових випадків, розтлумачити поняття «ненавмисних професійних помилок або недбалих дій адвоката при здійсненні адвокатської діяльності».

Доволі спірним у згаданому законопроекті пані Тетяна вважає і питання розповсюдження страхового випадку на «недбалі дії помічника адвоката, стажиста адвоката, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, або іншої залученої адвокатом особи», оскільки вищевказані особи не можуть користуватися правами та виконувати обов’язки, наприклад у судовому процесі в інтересах клієнта, бо не є його учасниками.

«Зважаючи на відсутність сталої української практики та власного дос­віду у цій сфері, процес страхування професійної відповідальність юристів/адвокатів потребує багаторічного та поступового розвитку, формування багатоскладової статистики, розробки нових та наближення до європейських стандартів існуючих національних норм, що регулюють адвокатську та страхову діяльність в Україні, а це досягається лише в умовах добровільного характеру страхування», — упевнена пані Трикоза.

Сьогодні ж за умови відсутності відповідного законодавчого врегулювання страхові та юридичні компанії користуються власноруч розробленими підходами та методами для оцінки ризиків співпраці. Так, за словами Юлії Каменюки, аналіз страхувальника проводиться на основі заповненої анкети на страхування та відкритих джерел ­інформації. Для страхування ­професійної ­відповідальності базою тарифікації є валовий дохід страхувальника, адже він є показником обсягу послуг, що нам надаються. Для оцінки ризиковості аналізуються досвід та кваліфікація співробітників, спеціалізація компанії, клієнти, що займають понад 20 % у валовому доході страхувальника, ділова репутація компанії, історія збитковості, позови та претензії до страхувальника за останні п’ять років тощо.

Компенсацію страхові компанії зазвичай відмовляються виплачувати у випадках, що передбачені Законом України «Про страхування», а також у разі, коли випадок підпадає під один із винятків, що передбачені договором страхування. Наприклад, навмисні дії страхувальника; моральна шкода або шкода діловій репутації третіх осіб; порушення авторського чи інтелектуального права, комерційної таємниці; позови, що пов’язані з борговими зобов’язаннями страхувальника, тощо.

Утім, як стверджує Юлія Каменюка, з недобросовісними діями юридичних фірм її компанія поки що не зіштовхувалася. Вирішувати спірні питання щодо страхування професійної відповідальності юристів через суд також не доводилося.

 

Іміджевий проект

 

Офіційної статистики щодо настання страхових випадків наразі немає ані в юрфірм, ані у страхових компаній, та, за свідченням обох сторін, вони не є масовими. Керівник відділу маркетингу ЮК «Правовий Альянс» Наталія Дугінова, чия компанія вперше застрахувала свою професійну відповідальність у листопаді 2010 року, запевняє, що за ці п’ять років зі страховкою жодної страхової події не сталося.

За великим рахунком, юридичні фірми не належать до злісних порушників інтересів клієнтів та й загалом завдяки своїм професійним здібностям у змозі самотужки врегулювати конфліктні ситуації полюбовно. Крім того, на думку Тетяни Ігнатенко, саме по собі страхування професійної відповідальності не гарантує стовідсоткового відшкодування клієнту завданих майнових збитків, які, на його погляд, спричинені в результаті надання непрофесійних юридичних послуг. Адже в даному випадку, перш за все, необхідно довести причинно-наслідковий зв’язок між діями (бездіяльністю) адвоката/наданими юридичними послугами та заподіяною шкодою. Окрім того, виникає питання, яким чином довести непрофесійність наданих юридичних послуг.

Тож з фінансової точки зору купівля страхового полісу не завжди є виправданою, а шкоду репутації зав­дає не відсутність договору страхування, а непрофесійні дії юристів. І все ж, як стверджує Наталія Дугінова, клієнти все частіше цікавляться наявністю полісу.

«У національних умовах грамотне маркетингове використання наявності застрахованої професійної відповідальності адвоката або юридичної фірми може вплинути як психологічний важіль для потенційного споживача послуг у питанні його вибору, — погоджується Тетяна Трикоза. — При вдалій презентації наявність страхового полісу матиме вплив на розширення кола клієнтів». Вона пояснює це тим, що західний досвід вчить використовувати таку обов’язковість у прибуткових цілях. З тією лише різницею, що рівень життя в розвинутих країнах передбачає працездатність цього виду страхування, тож поліс являє собою в першу чергу дієвий захисний механізм, який пропонується клієнтові (хоча, зрештою, і забезпечується фактично за рахунок останнього). А в умовах українського законодавства та ринку страхування використання полісу юридичною фірмою характерне лише в рекламному полі, упевнена пані Трикоза.

Про укладення договору страхування професійної відповідальності як іміджевий крок говорить і Юлія Каменюка: «Вітчизняні юридичні компанії, що купують договори професійної відповідальності, в першу чергу, розглядають такий договір як додаткову перевагу для формування свого іміджу надійного партнера або, таким чином, виконують вимоги своїх іноземних партнерів».

Наталія Дугінова, у свою чергу, впевнена, що страхування професійної відповідальності ­красномовно свідчить про високий рівень сервісу компанії, за який вона готова нести, в тому числі, і матеріальну відповідальність. Цей крок також є підтвердженням дбайливого ставлення компанії до своїх клієнтів, для забезпечення майнових інтересів яких компанія добровільно вводить страхування професійної ­відповідальності на випадок ненавмисних професійних помилок, допущених її співробітниками.

А для юридичних фірм, що мають на меті обслуговувати іноземних клієнтів, це взагалі must have. «Для локальних юридичних компаній наявність страхування професійної відповідальності стає вигідною конкурентною перевагою в боротьбі за клієнта, особливо що має іноземне походження, — говорить пані Дугінова. — Політики багатьох глобальних компаній зобов’язують їх обирати для співпраці зовнішніх юридичних радників, здатних і готових відповідати за результат своїх дій і за їхні можливі наслідки. Найцікавіші проекти і доручення клієнти все частіше адресують тим радникам, які готові гарантувати якість сервісу. Але, як кажуть, стовідсоткову гарантію дає або бог, або шарлатан. А клієнт все одно хоче бути впевненим у позитивному для нього результаті. І в такій ситуації відповідною гарантією виступає страхування професійної відповідальності його радника».


Коментарі експертів

Відповідальна позиція

Тетяна ІГНАТЕНКО,

партнер ПГ «Побережнюк і Партнери»

На відміну від європейських країн, в Україні страхування професійної відповідальності на ринку юридичних послуг є швидше винятком, аніж поширеним явищем. Так, наприклад, у Німеччині страхування професійної відповідальності адвокатів є обов’язковим та, більше того, без укладення такого договору страхування неможливо отримати ліцензію адвоката.

Позитивним моментом є те, що, уклавши договір страхування професійної відповідальності, юридична компанія тим самим засвідчує свою готовність нести відповідальність за результат. Окрім того, такий договір може слугувати додатковим аргументом для потенційного клієнта при виборі юридичного радника. Страхування професійної відповідальності має всі шанси та передумови для розповсюдження на ринку юридичних послуг в Україні.

У будь-якому випадку — застрахована чи не застрахована професійна відповідальність юридичної компанії — сам факт спричинення шкоди клієнту неякісним юридичним супроводом навіть за можливості відшкодування формує негативний імідж для компанії, тож клієнт навряд чи повторно обере таку компанію своїм юридичним радником. Отже, будьмо відповідальними без страхового полісу!

Реальні перспективи

Тетяна ТРИКОЗА,

адвокат АФ «Династія»

Чи є у сучасної юридичної фірми нагальна необхідність мати поліс? Ми вважаємо, що ні. Вибір клієнта, який прагне отримати якісні юридичні послуги, здебільшого залежить від іміджу юридичної компанії, рекомендацій та ділової репутації в юридичному просторі.

За відсутності належного законодавчого регулювання та сталої практики з питань реалізації договорів страхування професійної відповідальності юристів/адвокатів у правовідносинах з надання юридичних послуг та в умовах реального українського ринку страхових послуг (зокрема, умов і обставин здійснення страхових виплат на ньому) клієнта взагалі не цікавить наявність або відсутність подібного страхового покриття у питаннях співпраці з юридичною компанією.

Обираючи пакет послуг, який пропонує юридична фірма, клієнт зважує реальні перспективи бажаного результату, а не ставить за мету страхування ризиків. Ця тенденція спостерігається як щодо українських, так і щодо іноземних клієнтів, у тому числі клієнтів, діяльність яких пов’язана з іноземним капіталом.

Стандарт якості

Наталія ДУГІНОВА,

керівник відділу маркетингу ЮК «Правовий Альянс»

ЮК «Правовий Альянс» уже багато років працює в досить амбітній ніші — фармацевтиці. Тут нам доводиться конкурувати здебільшого не з національними гравцями юридичного ринку, а з міжнародними юридичними фірмами, багато з яких мають глобальні контракти з фармацевтичними компаніями. Враховуючи такі реалії нашого конкурентного оточення, нам довелося повністю перебудувати свої внутрішні процеси, організувавши їх відповідно до найкращих світових практик та стандартів. Ми підтвердили якість своїх послуг відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001, а також застрахували професійну відповідальність в інтересах наших клієнтів. Ці фактори відіграли аж ніяк не останню роль у формуванні нашого клієнтського портфеля, який сьогодні на 90 % складається з компаній сегмента Big Pharma.

На жаль, у наші дні все частіше доводиться чути про професійні помилки колег, які негативно вплинули на бізнес їхніх клієнтів, і прикро, що ці помилки допускаються компаніями, які мають суттєву вагу на юридичному ринку. Деякі помилки виливаються в судові процеси між клієнтами та їхніми радниками, і ці позови з українськими юристами не зможуть залишитися непоміченими великим бізнесом, який потребує юридичної допомоги в нашій юрисдикції. Введення обов’язкових тендерних вимог до наявності страхування професійної відповідальності та до розміру страховки стане, очевидно, першою реакцією бізнесу на ці процеси.

Практичні аспекти

Юлія КАМЕНЮКА,

координатор міжнародних програм страхування,
андерайтер Департаменту страхування майна та відповідальності страхової компанії «УНІКА»

Наша компанія пропонує річні договори страхування професійної відповідальності юридичних компаній. Кожен такий договір проходить через андерайтинг, тарифікація для кожної юридичної компанії здійснюється індивідуально андерайтером (спеціалістом страховика, що здійснює оцінку ризиковості).

Сума покриття (ліміт відповідальності страховика) встановлюється за запитом страхувальника. Вона залежить від специфіки діяльності кожної окремої юридичної компанії, обсягу послуг, що нею надаються, або від вимог до страхового покриття іноземних контрагентів юридичної компанії. Ми радимо завжди зважати на розмір потенційної шкоди, яка може бути завдана клієнтам страхувальника. Додатковим показником, що може допомогти при визначенні розміру ліміту відповідальності, є валовий річний дохід юридичної компанії.

Ліміти відповідальності, які запитують юридичні фірми, сьогодні орієнтовно становлять еквівалент 5—20 мільйонів євро для найбільших юридичних компаній, 1—5 мільйонів євро для середніх компаній і 20—500 тисяч євро для невеликих.

Говорячи про ліміти відповідальності, треба згадати і про встановлення ліміту відповідальності за одним випадком. Ми отримували запити на страхування з агрегатним лімітом у 20 мільйонів гривень та лімітом за одним випадком у 500 тисяч гривень. Різниця між агрегатним лімітом та лімітом за випадком складає 40. Невже страхувальник очікує 40 збитків до 500 тисяч гривень протягом одного року? Такий підхід до формування страхового покриття є неправильним. Загальна практика є такою, що агрегатний ліміт відповідальності страховика має дорівнювати або бути більшим удвоє чи максимум утроє за ліміт за одним страховим випадком.

Дії, на які розповсюджується страхування, — це ненавмисні помилки, упущення працівників страхувальника під час надання професійних послуг, що призвели до заподіяння чистих фінансових збитків третім особам (фінансові втрати, які не пов’язані зі шкодою життю, здоров’ю та/або майну третіх осіб). За бажанням страхувальника може бути надано додаткове страхове покриття, наприклад на випадок пошкодження документів третіх осіб чи понесення витрат страхувальником на ведення справ у суді за випадком, що має ознаки страхового. Також необхідно звернути увагу страхувальників на те, що ліміт відповідальності та франшиза не є основними показниками якості страхового покриття, яке вони отримують.

Також необхідно відзначити те, чи є серед клієнтів юридичних фірми нерезиденти? Якщо є, то яке право до розгляду претензій третіх осіб застосовується у вашому договорі страхування? Якщо винятково законодавство України, то треба бути готовим до того, що у разі, якщо претензія до юридичної фірми буде заявлена не в Україні або не відповідно до законодавства України, страховик відмовить у виплаті страхового відшкодування. Також потрібно перевірити, що зазначено в договорі стосовно суброгації — чи відмовляється страхова компанія від регресних вимог до співробітників юридичної фірми.

Не менш важливим є непереривність страхового покриття. Який розширений період для подання претензій третіх осіб після закінчення строку дії договору страхування передбачено у договорі? Чи покриваються в договорах, що були пролонговані, помилки, упущення, які здійснені співробітником після дати підписання першого договору страхування зі страховиком (ретроактивне покриття)? Наприклад, укладено договір страхування, що діє протягом 2015 року. Помилка була допущена співробітником теж протягом 2015 року, але претензію за цією помилкою було заявлено у 2016 році. За відсутності розширеного періоду для подання претензій у договорі страхування 2015 року або відсутності ретроактивного покриття у договорі на 2016 рік страховик відмовить у виплаті страхового покриття.

Ці, а також інші умови договору страхування прямо впливають на якість страхового покриття. У свою чергу, якість страхового покриття прямо впливає на ціну послуги. Тарифікація та договори страхування професійної відповідальності не є стандартизованими, вони можуть кардинально відрізатися у різних страхових компаній. На клієнта покладається відповідальність за обрання оптимального покриття за оптимальну ціну, тож завжди варто зважати не тільки на тариф, а й на умови договору страхування.