Моя компанія: ЮФ «Кушнір, Яким’як та партнери»: курс на захід

Сьогодні у юристів, які працюють з іноземними інвесторами, непросте завдання — запевнити цих інвесторів у тому, що в Україні можна і потрібно розпочинати бізнес. Про те, яким чином вони це роблять і чи вдається переконати недовірливих іноземців, а також про нинішню ситуацію на юридичному ринку, у державі та власне юридичній практиці, «УЮ» розповіли партнери ЮФ «Кушнір, Яким’як та Партнери» Юрій КУШНІР, Олег ЯКИМ’ЯК та Мар’ян КУШНІР

Ваша компанія на юридичному ринку вже 12 років, тож застали як спокійні, «ситі» часи, так і кризові періоди. Чи відбувалися у зв’язку з цим кардинальні зміни у компанії та її підходах до роботи?

Юрій КУШНІР (Ю.К.): Не можу сказати, що відбувалися якісь кардинальні зміни. Нас мало що відрізняє від тих, якими ми були раніше. Але сьогодні ми значно більше співпрацюємо з міжнародними партнерами, порівняно з минулими часами, коли ми концентрувалися переважно на українському ринку. Зараз доводиться мати багато спільних проектів з юристами в інших юрисдикціях.

 

Що є тому причиною?

Ю.К.: Шукаємо нові можливості для себе і допомагаємо українському бізнесу знаходити контакти, клієнтів, ринки збуту, інвесторів за кордоном. Це — актуальний запит від бізнесу, який має можливість і необхідність переорієнтовуватися і виходити на інші ринки. І це не обов’язково ринки Європи, хоча для нас вони, звичайно, є пріоритетними з точки зору пошуку можливостей для існуючих та потенційних клієнтів. Ми плідно співпрацюємо з американськими і канадськими юристами. Нещодавно Україна підписала угоду про вільну торгівлю з Канадою, тож це можливість для нас зацікавити канадський бізнес торгувати з Україною й інвестувати в Україну. Хоча наш досвід спілкування з канадськими бізнесменами показує, що вони наразі мають певний скептицизм щодо інвестицій в Україну.

 

Ну, це зрозуміло, кому ж сподобається нинішня, м’яко кажучи, нестабільна ситуація.

Олег ЯКИМ’ЯК (О.Я.): Власне, лякає їх не стільки нестабільна ситуація, скільки керівництво країни та методи його особистого збагачення. Крім того, інвестори, які зараз мають великий скепсис через масштабну корупцію, не бачать сигналу, що все почне змінюватися. Ми всі знаємо, що війна — не найбільша проблема. Найбільша проблема — це корупція, точніше — рівень сприйняття корупції в Україні.

Ю.К.: Зараз є певне зачарування Україною, мабуть, більше, ніж будь-коли. Тож наша місія як юристів та громадян України (підвищення економічного рівня не менш важливе, аніж захист кордонів) — показати, що Україна має інфраструктуру для ведення бізнесу, якої не було ще 20 років тому. Зокрема, Україна має кваліфікованих юристів. Є можливість отримати принаймні якісну консультацію та захист. Так, звичайно, сьогодні тут багато проблем, але чим швидше і більше ми зможемо залучити інвестицій, тим швидше напрям розвитку економіки стане невідворотним, і багато наявних проблем просто повинні будуть зникнути або зменшитися. Якщо ж ми просто чекатимемо, то є великий ризик, що країна може втратити чергову можливість для модернізації, повернеться до збільшення податкового тиску, недосконалого податкового адміністрування, а судова система ніколи не реформується. До речі, нереформована судова система сприймається як одна з найбільших перепон. Іноземці нам часто говорять: «Вам треба когось посадити».

 

Це справді допоможе покращити імідж України в очах інвесторів?

О.Я.: Зрозуміло, що потрібно не просто «посадити», а притягнути до відповідальності тих, хто цього давно заслужив. Сьогодні активно експлуатуються цінності та принципи Революції Гідності, відбувається фінансизація результатів людьми, що перехопили владу. Тому без амністії капіталів та податкової амністії чи так званої нульової декларації як водорозділу між мутним минулим та прозорим майбутнім усі розмови про податкові, правоохоронні, судові реформи — просто балаканина. І вже давно пора розірвати негласну, але лицемірну угоду про табу на тему про те, як представники влади виживають на одну зарплату. Бо робота в уряді на волонтерських засадах уже звучить, м’яко кажучи, непереконливо.

 

Як відображається на вашому бізнесі намагання не працювати за старими правилами?

О.Я.: Зараз стало складніше, звичайно. І не лише тому, що зменшилися доходи. Погано, коли прибуток стає самоціллю бізнесу. Прибуток — як харчі. Організм повинен живитися, але це не головна мета його існування. Ми можемо програвати в конкуренції там, де інші продовжують користуватися старими методами. Водночас ми свідомі того, що можливість набути велике багатство за короткий термін — дуже потужний стимул для нерегламентованої поведінки. Але погані речі залишаються поганими, навіть якщо їх роблять усі, а добрі речі залишаються добрими, навіть якщо їх ніхто не робить. І я вірю, що найгірші часи, в тому числі й у судочинстві, найближчим часом завершаться.

 

Уже бачите зрушення?

О.Я.: Так, трохи помітні. Є судді, які вже зробили певну переоцінку. Але ніхто не хоче кидатися на амбразуру, оскільки немає сигналу зверху, ось і маневрують «між крап­линами». Отже, поодинокі вкраплення правового світла є, але без вольового сигналу проблему не буде розв’язано. Крім того, не варто забувати про правило «мислити глобально, діяти локально». Ми можемо мріяти про глобальні речі, але поки не почнемо наводити лад локально, там, де ми можемо впливати на ситуацію, зрушень не буде. Власне, тому ми і прагнемо допомогти заходити інвесторам сюди, а українському малому і середньому бізнесу виходити на європейський та інші ринки. Потрібно також розуміти, що ми живемо в реаліях, котрі є наслідком глобалізації, коли капітал отримав додаткову свободу і більше не повинен звітувати перед народом у країнах, де був отриманий прибуток.

 

Які проекти зі своєї практики вважаєте найцікавішими?

Мар’ян КУШНІР (М.К.): Вважаємо, що найцікавіші проекти ще попереду. Останнім часом було багато судових справ, де нам вдалося відстояти інтереси клієнтів на великі суми. Деякі проекти були не дуже «грошовитими», проте цікавими, особ­ливо на перетині різних правових систем. Серед них — представництво клієнта в міжнародному комерційному арбітражі, де єдиною прив’язкою до України був офіс одного з підрозділів клієнта. Також — підготовка до придбання бананових плантацій в Еквадорі. Інші проекти захоплювали своєю динамікою — придбання у надзвичайно стислі терміни низки підприємств, коли потрібно було дуже швидко здійснити перевірку компаній перед їх купівлею.

 

Є вже конкретні результати із залучення інвесторів?

Ю.К.: Так, є. Ось один із недавніх проектів дуже показовий у цьому сенсі. Є іноземна компанія, яка протягом тривалого часу купувала в українських постачальників комплектуючі до меблів. Їй було цікаво перенести в Україну переробку згідно із вимогами до якості та безпеки, які встановлює ЄС, відповідно маркувати та запаковувати і вже потім відправляти своїм контрагентам до Європи. Разом із тим такий потенційний інвестор бачить ризики, які він не хотів би на себе брати, у тому числі повернення ПДВ при експорті продукції. Ми запропонували варіант співпраці з українськими постачальниками, при якому інвестор відкриває підприємство в Україні, яке забезпечуватиме переробку і пакування продукції, проте ризики з повернення ПДВ залишаться за експортерами — українськими постачальниками. У підсумку це принесло користь усім — інвестор здешевив собі обробку, пакування і транспортування продукції, українські постачальники збільшують обсяг продукції на експорт, а Україна отримала платника податків та нові робочі місця.

Але ж мало залучити інвестора, його потрібно потім активно захищати від наших органів. Так, у нас є клієнт — власник низки об’єктів нерухомості в Україні. П’ять років тому розпочалися податкові перевірки цих об’єктів, які, зрештою, «вилилися» у 14 судових справ на загальну суму понад 60 млн грн. З точки зору представників власника це був форс-мажор, оскільки в їхній країні судитися з податковою є останнім кроком і більшість спірних моментів вирішуються на етапі апеляцій у податкових інстанціях. Ми наполягли на тому, що оскільки в нас є правова позиція, необхідно добиватися правди одразу в суді — зазвичай у межах адміністративного оскарження це безперспективно. Добре, що клієнт нам довірився і ми змогли відстояти його інтереси. Але, якщо чесно, іноді руки опускаються.

 

Яким чином налагоджені відносини з іншими юрисдикціями та на яких практиках сьогодні робите більший акцент?

Ю.К.: З деякими юрисдикціями ми давно вже маємо «дружні стосунки». Найбільше співпрацюємо з тими юрисдикціями, де є персональні контакти, набуті під час роботи, навчання, стажувань, або ж де необхідна була правова підтримка для наших клієнтів — Канада, США, Великобританія, Німеччина, Австрія, Польща, Білорусь.

М.К.: Ми позиціонуємо себе як фірму, що надасть допомогу будь-якому бізнесу «з іноземним елементом» (іноземним засновником чи ринком збуту за кордоном) від моменту планування та реєстрації компанії. Відповідно найбільш розвинені практики — корпоративного, податкового, комерційного права, вирішення спорів. Зав­дяки довгостроковому наданню послуг клієнтам вважаємо себе досвідченими в таких сферах, як нерухомість та інформаційні технології.

На сьогодні спеціально якісь практики не виділяємо, а робимо акцент на тому, щоб якісно реагувати на запити клієнтів.

 

Яких запитів стало більше?

М.К.: Недавно ми проводили аналіз нашої діяльності з метою виявлення динаміки й трендів. І побачили, що, починаючи з 2014 року, частка замовлень, пов’язаних із консалтингом, знач­но зменшилася. Клієнти стають заощадливими і не витрачають кошти на речі, без яких, на їхню думку, вони можуть обійтися. Як наслідок, збільшилася частка запитів щодо супроводу адміністративних процедур та на представництво у судах й загалом на вирішення спорів. Варто сказати, що ми намагаємося не доводити справу до судового розгляду, допомагаючи клієнтам вирішити усе в досудовому порядку або укласти мирову угоду. По-перше, щоб швидше досягти результату, оскільки ми не любимо процес заради процесу, а по-друге, щоб зекономити клієнтам кошти. І застосовуємо для цього всі методи.

Останній показовий кейс. Клієнт звернувся через спірну ситуацію з менеджментом одного бізнес-центру, де він орендує приміщення. Орендодавець звернувся з позовом про стягнення орендних платежів за великий період, разом із відсотками та штрафами. Клієнт стверджував, що всі платежі здійснював справно, проте на підставі наявних документів правова позиція була неоднозначною. Тому ми запропонували не просто реагувати на позов безпосередньо у суді, а піти іншим шляхом і провели переговори з власником бізнес-центру, який, як виявилося, не знав про окремі дії менеджменту. Ситуацію вдалося врегулювати з найменшими втратами для клієнта.

О.Я.: У нашого департаменту з врегулювання спорів, який зай­мається і судовим, і досудовим, і позасудовим врегулюванням, нині справді багато роботи. Зокрема, сьогодні він має багато справ з банківських питань, оскільки все більше з’являється постраждалих від діяльності банків. Проблеми виникають через неякісний конт­роль Національного банку України за діяльністю банків. Дуже поблажливим є ставлення правоохоронних органів до керівництва банків, що здійснюють порушення. Крім того, банки активно виводяться з ринку. Тож ця практика є завантаженою.

 

А якою загалом є структура компанії та кадрова політика?

О.Я.: Нині маємо шістьох юристів та трьох партнерів. Також у компанії є підрозділ, який складається з бухгалтерів та аудиторів. Вони підсилюють податковий департамент, допомагаючи вирішувати питання, пов’язані з обліком та аудитом. Коли клієнт перебуває у спорі з податковою, ми часто формуємо доказову базу завдяки безпосередньо підрозділу з бухгалтерського обліку. І багато висновків самих податківців спростовуємо завдяки співпраці з аудиторами.

Що стосується кадрової політики, то ми нашу фірму можемо назвати сімейною, оскільки намагаємося ставитися до співробітників як до членів сім’ї.

 

Сьогодні, як ніколи, юридичні фірми змушені активно запроваджувати різноманітні програми лояльності для клієнтів. Які знижки та бонуси пропонує ваша компанія?

Ю.К.: Для існуючих клієнтів у нас з часом напрацьовуються найбільш прийнятні системи оплати, тому можна сказати, що під кожного клієнта розроблена своя «програма». Приміром, це може бути знижка через певну кількість відпрацьованих нами годин. У деяких випадках домовляємося про абонентську плату, але при цьому визначаємо конкретний обсяг і тип завдань, які входять до «пакета».

М.К.: Також ми можемо іншим чином обмежити наш гонорар. Але частіше, мабуть, просто даємо знижку на наші погодинні ставки. Звичайно, іноді трапляються казуси, коли новий клієнт приходить до нас і з подивом дізнається, що інший клієнт, який дав рекомендацію, за ту саму послугу заплатив менше. Тоді пояснюємо, що знижки ми надаємо лише постійним клієнтам. Так, наші ставки є дещо вищими, аніж у середньому по ринку, але й отримують клієнти більше, ніж у пересічній фірмі.

 

Проекти pro bono теж розвиваєте?

М.К.: Так, вони були завжди, із самого початку заснування фірми. Очевидно, що протягом останніх двох років час, який витрачають юристи на проекти pro bono, значно збільшився. Зокрема, партнери та юристи фірми надають допомогу в рамках низки ініціатив щодо розслідування злочинів, вчинених під час Євромайдану, сприяння територіальній обороні України, допомоги військовим та добровольчим підрозділам, протидії незаконним забудовам у Києві та розвитку громадських ініціатив, які виникли після Революції Гідності.

 

На що загалом очікуєте від українського ринку юридичних послуг найближчим часом та у більш віддаленій перспективі?

О.Я.: Хочеться, щоб юридична робота стала все ж таки юридичною роботою, а не «рішаловом». Аби завдання бізнесу можна було вирішувати за допомогою юридичних механізмів та інструментів.

Неможливо говорити про гідність там, де немає справжньої свободи слова, де не діє міжнародне право, де не дотримується верховенство права, коли неможливо зупинити тиранію. Якщо ж уже таке сталося, то потрібна річ, котру греки називали метанойя — переосмислення, зміна напрямку думки. Для початку було б добре переосмислення, щоб термін «кошти бюджету» розумівся правильно за змістом — «сплачені податки». Щоб усі усвідомлювали, що держслужбовці всіх рангів живуть не за рахунок бюджету, а за рахунок платників податків. Що посада з владними повноваженнями не є винагородою за щось, а найперше — можливістю та способом служіння.

Ми — насамперед юристи, і значну частину здібностей ми спрямовуємо на те, щоб допомогти нашій країні стати кращою країною для наших дітей.