Опитування: З новим кроком

Які законодавчі ініціативи з тих, що набудуть чинності 2016 року, зможуть справді полегшити життя українському бізнесу та залучити іноземних інвесторів?

Наступний, 2016, рік приготував для бізнесу багато законодавчих нововведень. Причому прийняття деяких з них очікується вже «під ялинку», що зробить сюрприз ще цікавішим. Про найбільш суттєві з них — і прийняті, і ті, що очікують на прийняття або підписання вже після відправлення цього номера «УЮ» до типографії,1 — з перших юридичних уст.

 

МІСЦЕ РЕЄСТРАЦІЇ

 

Олексій КОТ,

керуючий партнер ЮФ «Антіка»

Серед змін, що заплановані на 2016 рік, на особливу увагу заслуговують зміни в сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Процес реформування стартував ще на початку 2015 року з прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про ліквідацію Державної реєстраційної служби (Укрдержреєстр) та покладенням її завдань і функцій у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців тощо на Міністерство юстиції України.

Нагадаю, Державну реєстраційну службу було створено 9 грудня 2010 року, а Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 401 затверджено положення про її діяльність. Задекларованою метою створення Укрдержреєстру було зробити реєстраційні послуги доступними і відкритими для кожного громадянина. На практиці ж функції з реєстрації прав власності на нерухоме майно, що раніше виконувалися підприємствами органів місцевого самоврядування (БТІ), які не потребували асигнувань з державного бюджету, було передано в новостворену структуру, витрати на утримання якої вже за перші шість місяців роботи коштували платникам податків понад 100 млн грн. Внесені ж зміни фактично свідчать про те, що витрати державного бюджету попередніх років — тобто, передусім, кошти українських громадян, були витрачені марно.

Відповідно до нинішніх змін передбачається поступова передача функцій державної реєстраційної служби в органи місцевого самоврядування. Разом із тим деталі, процедура, порядок такої передачі, а також те, яким чином захищатиметься інформація під час такої передачі, наразі не відомі.

З січня 2016 року набувають чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими передбачено розширення системи органів державної реєстрації прав, вводиться новий суб’єкт — органи місцевого самоврядування сільських населених пунктів. Посадова особа органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту як спеціальний суб’єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, здійснюватиме функції державного реєстратора щодо реєстрації прав спадкоємців першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на успадковане ними нерухоме майно, а також щодо реєстрації прав власності на частку у спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.

Таким чином, започатковується частковий перерозподіл — перехід повноважень у сфері державної реєстрації прав до органів місцевого самоврядування, що на практиці може мати наслідком зменшення ажіотажу щодо отримання послуг, монопольне становище на надання яких належало органам державної реєстрації прав.

Проте, незважаючи на те, що прийняті зміни мають здебільшого суб’єктний, а не процедурний характер, хочеться сподіватися, що метою зазначеного реформування є все ж таки побудова чіткої системи реєстрації прав (у тому числі гарантування вже зареєстрованих), що стимулюватиме приток інвестицій в Україну, а не черговий перерозподіл сфер впливу і заміщення «хлібних» посад «новими іменами».

 

МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ

 

Анжела МАХІНОВА,

старший юрист ЮФ Sayenko Kharenko

На нашу думку, 2016 рік буде багатим на зміни законодавства у сфері міжнародної торгівлі.

Перш за все, українському бізнесу треба очікувати на подальші масштабні зміни законодавства у найрізноманітніших сферах у рамках адаптації до aсquis communautaire ЄС, що пов’язано зі вступом у силу з 1 січня 2016 року Глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (розділ V Угоди про асоціацію). Причому процес адаптації триватиме не лише у 2016 році, а й розтягнеться на роки. Тож бізнесу потрібно уважно стежити за тим, які зміни передбачаються.

Важливі зміни, на нашу думку, також очікуються у зв’язку з ратифікацією Україною 4 листопада 2015 року Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі. Зазначена Угода має сприяти подальшому спрощенню процедури митного оформлення товару. Зокрема, планується більш широке застосування системи аналізу ризиків не лише митними органами, а й ветеринарними, фітосанітарними тощо; більш широке застосування постаудитів для перевірки дотримання митного законодавства; запровадження уповноважених економічних операторів і визначення реальних переваг для них; запровадження системи «єдиного вікна», яка дасть змогу ефективно співпрацювати всім контролюючим органам на кордоні тощо. Безперечно, запровадження відповідних законодавчих змін має позитивно відобразитися на діяльності бізнесу. Однак у цьому випадку важливим буде не лише те, яким чином будуть виписані відповідні зміни, а як вони реально застосовуватимуться на практиці.

Наразі також обговорюються і плануються зміни до законодавства про застосування заходів торговельного захисту, зокрема розроблено законопроект, спрямований на приведення Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» у відповідність до правил СОТ, що дасть змогу в подальшому українським виробникам більш широко використовувати компенсаційні заходи, як механізм захисту від недобросовісного субсидованого імпорту з інших країн.

Окрім того, на сьогодні обговорюються зміни до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» у частині застосування спеціальних санкцій. Наразі є декілька варіантів удосконалення процедури їх запровадження. Наприклад, передбачається можливість участі компаній у процедурі, що передує застосуванню санкцій, запроваджується більш чітке розмежування того, за які порушення можуть застосуватися ті чи інші види спеціальних санкцій (наприклад, режим індивідуального ліцензування чи тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності) тощо. Запровадження подібних змін сприятиме тому, що компанії зможуть ефективно захищати свої права ще до застосування санкцій, або зробить процес їх скасування більш прозорим, зрозумілим та передбачуваним, чого, на жаль, немає зараз.

Потенційно в 2016 році може бути підписано та ратифіковано Угоду про вільну торгівлю між Україною і Канадою. Наразі офіційного тексту угоди ще немає в публічному доступі. Однак з анонсів та оглядів угоди різними державними органами можна зробити висновок, що вона має пожвавити торгівлю між двома країнами, що буде вигідно для українського бізнесу, для якого потенційно відкриється новий ринок збуту.

 

СПРОЩЕНЕ КОРПОРАТИВНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

 

Антон БАБАК,

юрист ЮФ Aequo

Серед законодавчих актів, що набувають чинності у 2016 році, треба насамперед відзначити такі. Так, 1 травня 2016 року набуває чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» № 289-VIII від 7 квітня 2015 року. Основними його нововведеннями є запровадження похідного позову, введення інституту незалежних директорів, скасування обмеження максимальної кількості акціонерів у приватних акціонерних товариствах на рівні ста осіб, а також суттєва зміна порядку формування наглядової ради акціонерного товариства.

Крім того, 26 листопада 2015 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, ­фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», який очікує на підписання Президентом України. У випадку підписання зазначений Закон має набути чинності 1 січня 2016 року. Цей нормативний акт вводить принцип екстериторіальності, розширює перелік суб’єктів державної реєстрації, уніфікує процедури надання реєстраційних послуг та створює Портал електронних послуг.

Також варто відзначити Закон України «Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про господарські товариства» щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю» від 24 листопада 2015 року (Закон про кворум ТОВ), який так само очікує на підписання Президентом України.

Відповідно до Закону про кворум ТОВ загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю мають кворум, якщо учасники, присутні на зборах, володіють у сукупності більш як 50 % голосів (порівняно з кворумом, що діє наразі і становить понад 60 %). Для товариств з обмеженою відповідальністю, в статутному капіталі яких немає державної частки, може бути встановлено інший кворум. Таким чином, запроваджується диспозитивність щодо кворуму. Ми очікуємо, що цей закон буде підписаний найближчим часом та, можливо, набуде чинності навіть до кінця 2015 року.

Усі із зазначених вище норм є позитивними для інвесторів та бізнесу в цілому. Завдяки їм відбудеться спрощення корпоративного законодавства, зокрема спрощення процесу державної реєстрації бізнесу в Україні та припинення монополії державних реєстраторів щодо надання реєстраційних послуг. Також поліпшується регулювання діяльності акціонерних товариств, зокрема запроваджуються інститути, які відповідають сучасній міжнародній практиці та спрямовані на захист інтересів усіх акціонерів товариства.

 

ПОДАТКОВІ ЗМІНИ

 

Анна ЦИФРА,

юрист АФ «Династія»

Суттєвою зміною в законодавстві України, яка полегшить життя світу бізнесу та ­допоможе у залученні інвесторів, на мою думку, є скасування додаткового імпортного збору, що був введений з 25 лютого 2015 року Законом України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» у зв’язку з різким погіршенням платіжного балансу. Відповідний проект закону зареєстровано у парламенті за № 3533 від 26 листопада 2015 року «Про заходи щодо стимулювання зовнішньо­економічної діяльності» та, у разі його схвалення парламентом, позитивні зміни підприємці зможуть очікувати вже з 1 січня 2016 року.

Також позитивною подією вважаю підписання 23 листопада 2015 року Президентом України Закону «Про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Марракеської угоди про заснування Всесвітньої торговельної організації», який покликаний забезпечити спрощення процедури торгівлі в нашій країні. Ратифікація протоколу та впровадження в подальшому положень Угоди значно поліпшать позиції України у рейтингах, які пов’язані з легкістю ведення бізнесу, сприятимуть збільшенню прозорості та ефективності операцій державних органів у цій сфері, розширенню торговельних потоків та прямих іноземних інвестицій, зменшенню часу та вартості митного контролю, зниженню рівня корупції тощо. У цілому такі зміни покликані сприяти більш ефективній інтеграції України з Європейським Союзом.

26 жовтня 2015 року в парламенті України було зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації» за № 3357, який покликаний з 1 січня 2016 року побудувати ліберальну сучасну податкову систему, що передбачатиме створення унікальних фіскальних умов для розвитку бізнесу та відновлення економіки країни, розв’язання найбільш болючих проблем у сфері оподаткування, виведення економіки з тіні, запровадження мораторію на три роки щодо змін базових елементів податків та зборів.

24 листопада 2015 року на підпис Президенту України були направлені закони щодо створення Державного бюро розслідувань та Національного агентства України з питань розшуку активів, що були отримані корупційним шляхом, головними завданнями яких є запобігання та протидія корупції серед вищих посадових осіб держави, суддів і прокурорів, запобігання корупції під час формування єдиного органу законодавчої влади і недопущення зрощення бізнесу та політики, а також неналежного розслідування злочинів катування і пов’язаних з ними злочинів. Зміни набувають чинності з дня утворення Кабінетом Міністрів України Державного бюро розслідувань, але не пізніше 1 березня 2016 року. 9 грудня 2015 року проект закону щодо створення Національного агенства був підписаний Президентом.

Дуже сподіваємося на те, що у зв’язку зі спрощенням процедур, необхідних для започаткування та ведення бізнесу, Україна в 2016 році матиме значний прогрес у підвищенні рівня економіки та закріпленні своїх позицій на міжнародному ринку торгівлі.

 

АКЦІОНЕРНИЙ ЗАХИСТ

 

Андрій ІВАНІВ,

юрист ЮК FCLEX

Насамперед, варто відзначити, що в першій половині 2016 року, а саме з травня ­2016-го, набувають чинності основні положення Закону України від 7 квітня 2015 року № 289-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів».

Ще до моменту прийняття цього Закону він викликав значну хвилю обговорення як у спеціалізованих юридичних колах, так і в самому бізнес-секторі.

Цим Законом введено інститут похідного позову (право міноритарного акціонера на звернення до суду з позовом в інтересах товариства про відшкодування збитків), відповідальність посадових осіб, «інститут незалежних директорів», які будуть захищати інтереси саме міноритарних акціонерів, запроваджено більш скрупульозне регулювання угод із зацікавленістю, скасовано порог кількості акціонерів, за яким товариство автоматично переходить у статус публічного, поліпшено захист прав міноритарних акціонерів при перетворенні акціонерних товариств тощо.

Загалом очікується, що Закон підвищить захист прав міноритарних акціонерів, що дасть змогу Україні увійти в ТОП-10 рейтингу Doing Business 2016 за показником «Захист міноритарних інвесторів». Сподіваємося, що натомість відчуття захищеності з боку інвесторів дозволить їм більш впевнено входити або повертатися на український бізнес-ринок.

Разом із цим неоднозначно було сприйнято інститут похідного позову. Зокрема, за деякими оцінками, реалії українського судочинства та корпоративних конфліктів свідчать про те, що похідний позов може бути використаний з метою, наприклад, корпоративного шантажу або рейдерських схем. Крім того, особам, які до сьогодні впевнено почувалися, маючи «контрольований пакет», очевидно, доведеться врегулювати свої відносини з міноритарними акціонерами або збільшити витрати на власне корпоративне управління та безпеку.

Також менш помітними та водночас важливими для інвестиційної привабливості змінами є підвищення лістингових вимог до цінних паперів та їх емітентів. Відповідні зміни до Положення про функціонування фондових бірж набувають чинності з 1 січня 2016 року. Ці зміни покликані забезпечити більш прозорий та безпечний ринок цінних паперів для інвестування.

Варто також пам’ятати, що з 1 січня 2016 року набуває чинності норма Закону України від 16 липня 2015 року № 629-VIII (щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку), яка передбачає скорочення строку, на який вводиться тимчасова адміністрація в установі банку в порядку Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Тому потенційним інвесторам або іншим особам, які зацікавлені в участі у процедурі виведення певного неплатоспроможного банку з ринку, потрібно враховувати, що тепер цей строк становитиме один місяць, а не три, як раніше, і може бути продовжений лише у виняткових випадках на один місяць.

 

РИЗИК ДЛЯ ГРОМАДЯН

 

Ігор ФЕДОРЕНКО,

партнер кримінально-правового департаменту АО AVER LEX

Виконуючи рекомендації Європейського Союзу, у 2016 році український законодавець продовжить проводити зміни, які суттєво вплинуть, зокрема, на діяльність правоохоронних органів та пересічних громадян.

Услід за створеним Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) у 2016 році має запрацювати Державне бюро розслідувань (ДБР). Беззаперечно, багато плюсів спостерігається у створенні цього органу, серед яких — розвантаження органів, які здійснюють досудове розслідування. Вузька спеціалізація ДБР та чітке визначення компетенції дасть змогу ефективніше здійснювати функцію слідства. Також сподіваємося, що нарешті зникнуть традиційні схеми здійснення досудового розслідування, які великою мірою будуються з урахуванням корупційної складової.

Дуже ризиковими для пересічних громадян є зміни, передбачені прийнятим Верховною Радою України 10 листопада 2015 року Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні». Зазначений Закон набуває чинності до кінця 2015 року, однак його наслідки дадуть про себе знати в 2016 році.

Основна мета цього Закону — відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та стягнення в дохід держави неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою; застосування спеціальної конфіскації; уникнення можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна та активів, що мають значення для кримінального провадження.

Однак пропозиції законодавця у цьому випадку можуть порушити права добросовісних власників майна. На підтвердження вказаного норми Закону визначають: «арештованим може бути майно, яким володіє, користується розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру» і «треті особи, майно яких може бути арештоване, — особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін…», якщо вони знали чи повинні були знати, що мета такої передачі: отримання доходу від майна, збутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

По-перше, цікаво, яким чином орган слідства доводитиме, що сусід, який придбав у підозрюваного машину, знав, що ця особа вчинила злочин і для чого хоче збути майно. Крім того, за таких обставин презумпція невинуватості буде порушена, і особа, в якої арештували майно, самостійно змушена доказувати своє правомірне володіння ним. І, по-друге, як компенсується шкода добросовісному власнику майна у випадку, коли арештоване майно, яким користувався підозрюваний тимчасово, він, наприклад, позичив.

Загалом цей Закон призведе до того, що слідчі зловживатимуть можливостями, наданими його положеннями, та застосовуватимуть уявні доводи, а суди, відповідно до існуючої практики, підтримуватимуть таку позицію.