Є питання: Діалогове вікно

Анастасія ВОРОНОВА,
юрист ЮФ «Авеллум Партнерс»

Чи потрібні Україні «бізнес-посередники»: діяльність Ради бізнес-омбудсмена та Уповноваженого з питань підприємництва при Державній фіскальній службі України

Наприкінці жовтня 2015 року було опубліковано рейтинг Світового банку Doing Business. За цим рейтингом Україна піднялася у списку з 96 на 83 місце, поліпшивши позицію на 13 пунктів. Проте експерти досить скептично ставляться до такого «успіху». У деяких сферах справді було досягнуто певних позитивних зрушень, зокрема, суттєве значення мало спрощення процедури реєстрації юридичних осіб. Проте такий результат є значною мірою наслідком зміни методик визначення рейтингу країн, а не значним поліпшенням умов ведення бізнесу.

 

Посередникам турбувати

 

Важливими складовими позитивного бізнес-клімату є наявність діалогу між бізнесом та органами державної влади та можливість позасудового вирішення конфліктів. З огляду на це виникає необхідність залучення посередника для вирішення спорів ще на початкових етапах.

Можливим варіантом вирішення цього питання є створення спеціального органу — Ради бізнес-омбудсмена. Подібна практика існує у таких розвинутих країнах, як США та Великобританія. У 2011 році Грузія долучилася до списку країн, де функціонує Рада бізнес-омбудсмена.

Намагаючись слідувати позитивним тенденціям світової практики з розвитку бізнесу, в Україні теж створили Раду бізнес-омбудсмена, яка почала функціонувати з травня 2015 року. Цікаво, що кілька місяців по тому Державна фіскальна служба України (ДФС України) оголосила про створення у своєму складі бізнес-омбудсмена — Уповноваженого з питань підприємництва при ДФС України (Уповноважений).

Повноваження Ради бізнес-омбудсмена визначено ­постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Ради бізнес-омбудсмена» № 691 від 26 листопада 2014 року. Рада бізнес-омбудсмена є кон­сультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України. З початку створення цей орган очолює Альгірдас Шемета, колишній єврокомісар з питань оподаткування, митного контролю, статистики, ­аудиту та боротьби з шахрайством.

Основними завданнями цієї Ради є розгляд скарг суб’єктів підприємництва та надання рекомендацій органам державної влади для поліпшення умов ведення бізнесу. Для здійснення зазначених завдань Рада бізнес-омбудсмена може подавати запити та отримувати інформацію від органів державної влади, проводити розслідування та залучати посадових осіб органів державної влади до розгляду питань, які належать до її діяльності. У цілому Рада виконує наглядово-інформативну функцію. Водночас будь-які дії бізнес-омбудсмена, спрямовані на реальні наслідки, мають здійснюватися безпосередньо органами державної влади згідно з рекомендаціями Ради бізнес-омбудсмена. Необхідність такої співпраці робить неможливим для Ради самостійно приймати рішення та вживати заходів щодо осіб, які порушили інтереси бізнесу.

Якщо діяльність Ради бізнес-омбудсмена є законодавчо врегульованою, то діяльність Уповноваженого взагалі не регулюється жодним нормативно-правовим актом. Єдиним офіційним джерелом, що містить згадку про Уповноваженого та його діяльність, є прес-реліз ДФС України від 10 серпня 2015 року. На цю посаду було призначено Тараса Качку, який до цього обіймав посаду віце-президента Американської торговельної палати та керівника Українського медіа-центру реформ. Фактично Уповноважений виконує функції посередництва, подібні до функцій Ради бізнес-омбудсмена. Основна різниця між ними полягає у тому, що Рада вирішує більш широке коло питань, тоді як на Уповноваженого покладено лише розгляд скарг та запитів з питань оподаткування.

Відповідно виникає питання, чи потрібні Україні два органи, які здійснюють фактично однакові функції, і чи достатньо виконувати роль «посередника» для того, щоб мати реальний вплив на бізнес-клімат в Україні?

 

Корисні ланки

 

Створюючи будь-яку інституцію, необхідно враховувати її доцільність, вартість утримання та користь, що вона приносить для бізнесу. Якщо ж порівняти два досліджувані органи за цим критеріям, то необхідно зазначити таке.

Рада бізнес-омбудсмана фінансується через мультидонорський рахунок ЄБРР. На цей момент його утримують такі країни, як Данія, Фінляндія, Німеччина, Японія, Нідерланди, Швеція, Швейцарія, Великобританія та США. Бюджет Ради бізнес-омбудсмена складає 1,5 млн євро. Відповідно, цей орган не потребує видатків з державного бюджету. Більше того, за непов­них шість місяців діяльності Радою бізнес-омбудсмена 10 % від поданих скарг було вирішено з позитивним фінансовим результатом для підприємств. Це допомогло зберегти бізнесу 115 млн грн. Сума не є значною у масштабах корпорацій, але якщо врахувати, що Україна не здійснює бюджетних видатків на діяльність Ради бізнес-омбудсмена, наявність навіть такого позитивного фінансового результату свідчить про економічну доцільність органу.

Джерела фінансування Уповноваженого залишаються нерозкритими. Можна припустити, що таке фінансування здійснюється за рахунок бюджетних коштів у рамках кошторису Державної фіскальної служби України. Таким чином, виникає питання, чи потрібен нашвидкуруч створений орган (за словами ДФС, ініціативу було розроблено протягом п’яти тижнів), який функціонує без нормативно-правової бази і при цьому фінансується з державного бюджету? За таких обставин проблему можна розв’язати двома способами — або чітко передбачити функції, завдання та повноваження Уповноваженого, або ліквідувати таку посаду.

Немає сумнівів у тому, що Україні потрібен незалежний орган, який представлятиме інтереси бізнесу перед високопосадовцями. Проте ключовим є саме слово «незалежний». Наразі Рада бізнес-омбудсмена має потенціал стати дієвою інституцією, що спроможна допомагати бізнесу. Для цього необхідно розширити пов­новаження Ради бізнес-омбудсмена, надати можливість відстоювати інтереси бізнесу у суді і тимчасово призупиняти дію нормативно-правових актів, що порушують права бізнесу.

Що стосується Уповноваженого, то тут необхідні серйозні доопрацювання. У першу чергу потрібна нормативно-правова підстава його діяльності, чітко окреслене коло пов­новажень та строки, протягом яких має здійснюватися реагування. Проте у будь-якому випадку бізнесу треба мати на увазі, що в його арсеналі з’явилися додаткові способи захисту, якими не варто нехтувати у разі порушення прав.

-->