Тема: Опинитися на досягнутому

Активність на законодавчому полі, що спостерігалась протягом року, дає підстави для оптимізму в бізнес-середовищі

2019 рік був насичений на політичні події. Президентські, а згодом і дострокові парламентські вибори не сприяли законодавчому процесу. Однак з вересня, коли парламентську більшість уперше в історії України вдалося сформувати одній фракції, законодавчий процес активізувався. Відповідно, більшість змін у законодавчому полі, що матимуть суттєвий вплив на бізнес­середовище України, припадають на кінець року.

Тому традиційно наприкінці року підбиваємо підсумки ключових змін 2019 року, що визначатимуть законодавче поле для ведення бізнесу в Україні.

 

Кодекс України з процедур банкрутства

Хоча Кодекс України з процедур банкрутства було прийнято парламентом ще 2018 року, однак документ набув чинності 21 квітня 2019 року та був введений у дію 21 жовтня 2019 року, тому його ­зараховуємо до ключових законодавчих змін 2019 року. Кодекс спрямовано на поліпшення процедур врегулювання неплатоспроможності та ефективне забезпечення прав кредиторів.

Серед ключових нововведень Кодексу — розширення можливості кредиторів ефективно керувати процедурою банкрутства, запровадження процедури продажу активів боржника через електронні аукціони, врегулювання питання реалізації заставного майна та повернення кош­тів забезпеченим кредиторам, усунення бар’єрів для порушення справи про банкрутство як за ініціативою кредиторів, так і самого боржника.

Кодекс містить і юридичні «казуси», які створюють нові ризики для керівників компаній­банкрутів. Новелою Кодексу є запровадження солідарної відповідальності керівника разом із компанією­банкрутом за її боргами, якщо керівник з моменту виникнення загрози неплатоспроможності протягом місяця не подав заяву від імені компанії до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство. Це може спричинити ситуацію, коли практично кожна справа про банк­рутство, ініційована кредиторами, потенційно може призвести до солідарної відповідальності керівника компанії.

За прогнозами авторів, прийняття Кодексу має забезпечити підняття України в рейтингу Doing Business на дев’ять позицій. Проте його ефективність повинна бути доведена збільшенням рівня задоволення вимог кредиторів.

Загалом Кодекс можна вважати позитивним кроком уперед, зробленим для забезпечення виконання договірних зобов’язань.

 

Закон України «Про концесію»

Знаковою подією законодавчого поля стало прийняття Закону України «Про концесію», що запроваджує новий підхід до державно­приватного партнерства при реалізації великих інвестиційних проєктів. Законом запроваджено значну кількість позитивних нововведень, які дають змогу захистити права концесіонерів та їх кредиторів і спростити процедуру реалізації проєктів на основі механізму концесії.

Цікавим фактом є те, що законом прямо передбачена процедура залучення радників до реалізації концесійних проєктів, при цьому, якщо вартість проєкту перевищує 250 мільйонів гривень, залучення радника є обов’язковим.

Загалом врегулювання питань концесії та декларації уряду щодо намірів реалізації багатьох інфраструктурних проєктів із залученням приватних інвесторів прогнозовано пожвавить приплив іноземних інвестицій та матиме позитивний вплив як на весь ринок загалом, так і на сферу консалтингу.

 

Закон України «Про публічні закупівлі»

Позитивним з точки зору розвит­ку конкуренції у сфері публічних закупівель є прийняття нового Закону України «Про публічні закупівлі», який буде введено в дію у квітні 2020 року.

Законом надається можливість учасникам закупівлі виправити невідповідність інформації та документів, що подані у тендерних пропозиціях. Це зменшить кількість формальних відмов учасникам, які могли б запропонувати найвигіднішу ціну замовнику. Саме формальні підстави для відхилення тендерних пропозицій були засобом зловживань, який використовували недоб­росовісні замовники у сфері публічних закупівель.

Законодавець детальніше врегулював процес передачі проведення процедур закупівель до централізованих закупівельних організацій за бажанням замовника. Здійснення закупівель невеликими замовниками не завжди дозволяє прорахувати та виявити всі корупціогенні ризики та проблемні моменти на етапі формування замовлення. Натомість запропоновані зміни дають змогу стандартизувати закупівельний процес меншими замовниками, зробити його більш ефективним та прогнозованим. Вочевидь взаємодія з централізованими закупівельними організаціями є більш зручною для бізнесу, ніж участь у закупівлях, що проводяться великою кількістю замовників за кардинально різними правилами та умовами закупівлі.

Законом запроваджується процедура торгів з обмеженою участю, яка передбачає етап попередньої перевірки відповідності учасників тендера кваліфікаційним вимогам. Застосовувати таку процедуру замовник зможе для товарів та послуг вартістю від 133 тисяч євро, для робіт — 5150 тисяч євро, що певним чином зменшує ризик ймовірних зловживань.

Новелою прийнятого закону є удосконалення системи критеріїв оцінки тендерних пропозицій, які можуть використовуватися замовниками. Так, запроваджується ще один альтернативний ціновий критерій — вартість життєвого циклу предмета закупівлі, який передбачає оцінку подальших витрат замовника на утримання, обслуговування та утилізацію предмета закупівлі. Хоча процес оцінки вартості життєвого циклу є складнішим, однак в окремих випадках він дає змогу більш ефективно витрачати державні кош­ти, а постачальникам якіснішої продукції отримати конкурентні переваги. Такий критерій може бути корисним, наприклад, при виборі підрядника для реалізації програм енергоефективності. Питома вага нецінових критеріїв, як і раніше, не може перевищувати 70 %, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу. Такий комплекс­ний підхід до встановлення критеріїв тендерних пропозицій відкриває потенціал для залучення зовнішніх консультантів як з боку замовників, так і з боку учасників тендерних пропозицій.

Законом було внесено ряд інших суттєвих уточнень та механізмів розв’язання проблем, які виникали при реалізації публічних закупівель. Загалом новий закон сприятиме залученню більшої кількості суб’єктів господарювання, у тому числі іноземних, до процедури публічних закупівель, збільшенню конкуренції, усуненню порушень та недоб­росовісних дій з боку службовців замовників. Таким чином, від його успішної імплементації виграють усі стейкхолдери.

 

Пакет прийнятих антирейдерських законів

Варто позитивно відзначити прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» від 2 листопада 2019 року та прийнятий законопроєкт № 0858 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який станом на сьогодні готується до подання на підпис Президенту.

Перший акт більш детально врегульовує процедуру проведення реєстраційних дій щодо нерухомого майна та корпоративних прав. Зок­рема, передбачено деталізований порядок документального підтвердження правоздатності, дієздатності та повноважень фізичних і юридичних осіб та перелік документів, встановлено жорсткіші вимоги до документів, на підставі яких реєструються зміни права власності та обтяжень нерухомого майна та корпоративних прав, скасовується екстериторіальність та передбачається принцип, за яким винятково той нотаріус, який посвідчує правочин щодо майна чи корпоративних прав, повинен здійснити реєстраційні дії. Хоча такий підхід робить складнішим процес реєстрації прав, але це суттєво ускладнює більшість незаконних схем, спрямованих на рейдерське захоплення майна чи корпоративних прав.

Новелою законопроєкту № 0858 є надання учаснику товариства права встановити вимогу нотаріального засвідчення справжності власного підпису під час прийняття рішень з питань діяльності відповідного товариства та/або вимогу нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному капіталі відповідного товариства. Аналогічний підхід запроваджено і щодо нерухомого майна. Така вимога, як односторонній правочин, підлягає обов’язковому нотаріальному засвідченню. Інформація про це вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, що слугуватиме гарантією для учасника, що його корпоративні права не будуть протиправно відчужені.

Ці превентивні заходи дають змогу убезпечитися від більшості схем рейдерських захоплень конт­ролю над підприємствами та їх майном, які були поширеними донедавна. Тому загалом можна стверджувати, що законопроєкт № 0858 справді вперше запроваджує комплексну дієву систему корпоративного захисту підприємств та їх майна, що, безперечно, матиме позитивний вплив на бізнес­середовище.

 

Земельна реформа

Одним із найбільш очікуваних законодавчих актів стало прийняття законодавства, що має відкрити ринок землі. Однак сумнівно, що парламент зможе розглянути законопроєкт про обіг земель сільськогосподарського призначення № ­2178­10 до кінця року з урахуванням кількості поданих правок та ­суспільного резонансу. Тому станом на сьогодні складно оцінити запропоновану модель ринку землі, оскільки прийнятий у першому читанні законопроєкт містить надто багато прогалин та неврегульованих аспектів.

Однак у будь­якому випадку прогнозована лібералізація у сфері земельних відносин є позитивним сигналом, що ринок землі, іпотечного кредитування та M&A­проєктів у сфері аграрного бізнесу пожвавлюватиметься.

Підсумовуючи, кінець року виявився продуктивним з точки зору нового законодавства. Було прий­нято чимало корисних законів, що створюють нові можливості для бізнесу. Тому можемо з обережним оптимізмом сказати, що законодавче поле рухається в бік поліпшення бізнес­середовища України.