Колонка редактора: На краю світу

Про що ви розповіли б горизонтові, опинившись на краю світу? Про тих, кого любите, чи викричали б про накипіле? Згадали б про тих, хто живе у вашому серці, чи тих, хто його розтоптав? Може, насолоджувалися б блаженною тишею, прибираючи заразом сміття в голові? А на краю всесвіту взагалі тихо? Чи власні думки — гучніші за гул вітру?

Лінія горизонту підводить риску під черговим етапом життя чи символізує лінію старту, бо ніколи не пізно перегорнути сторінку, ніколи не рано розпочати нову главу? І що тепер… аби рухатися далі треба повернутися? А повертаючись ви будете таким самим чи вже іншим? Що нас змінює — дорога чи події, які змушують з цього шляху звернути?

Край світу у кожного свій. Кожен думає про своє. Переосмислює. Пробачає. Приймає. Планує. Марно прагне зазирнути за лінію горизонту, але побачити майбутнє не здатен ніхто.

Тож читаймо «УЮ» і, побувавши на краю світу, не забуваймо повертатися.

 

Христина ПОШЕЛЮЖНА, редакторка розділу «Спочатку»

-->