Колонка редактора: Урок всесвітньої істерії

Революція, епідемія, революція, вій­на, пандемія... Покоління невдах чи це так майстерно Всесвіт загартовує наш незламний дух? Опинившись під молотом і ковадлом, шматок залізяччя перетворюється у витвір мистецтва. А люди? Що ж. Тепер маємо вдосталь часу, аби над цим замислитися. Нам нікуди поспішати, тож можемо присвятити себе справам, які давно відкладали через брак часу. Можемо присвятити себе сім’ї. Присвятити себе собі.

Дочитати книгу і взяти іншу. Подивитися всі фільми Джима Джармуша. Написати листа від руки. Спробувати новий рецепт. Домалювати картину. Поміняти місцями магніти на холодильнику. Звільнити шафу від теплих речей. Припинити все ускладнювати. Знаходити радість у простих речах. Берегти себе. Берегти тих, хто поряд. Піклуватися про близьких. Бодай за допомогою телефону. І не забувати говорити їм про свої почуття.

Всесвіт знайшов оригінальний спосіб, аби нагадати про це людству, обійшовшись без антагоністів і хитросплетених змов. А чи зробить людство з цього правильні виснов­ки — залежить тільки від нас.

Тож читаймо «УЮ»… Бо чим ще зараз зайнятися?!

 

Христина ПОШЕЛЮЖНА,

редакторка розділу «Спочатку»

-->