Хобі: Подорожня карта

Ходити власними ногами, бачити власними очими, прикинутись випадковим перехожим чи навіть місцевим — це правила подорожей Романа Загрія, керуючого партнера ЮК PRAVO GARANT. Які країни вже є на власній мапі подорожей і які ще будуть на неї нанесені?

З чого почались ваші мандрівки — з турів вихідного дня, з інших поїздок?

Природна властивість людини — прагнути розширити власний світогляд. Вилилось це в подорожі десь три роки тому з простої думки: так, пора відпочивати! До цього часу я був трудоголіком, міг працювати без вихідних по пів року і відпочивати у відпустці три-чотири дні загалом. Але подорожі затягують, це правда. Зараз не уявляю, як можна інакше.

 

Які країни ви вже відвідали?

Це класичні міста для подорожей — Париж та Рим, крім того, багато подорожували Францією, були в Іспанії та Домінікані. Якщо йдеться про подорожі Європою, то ми зазвичай самі купуємо квитки, бронюємо готелі, плануємо маршрут подорожі. Я подорожую з дружиною, і нам важливо самим власними ногами пройти визначні місця, відчути атмосферу місця, а не побачити їх з вікна автобуса чи автомобіля. Зазвичай ми навіть не беремо екскурсоводів, а вивчаємо місце, куди їдемо за літературою, Вікіпедією та іншими матеріалами. Хороший маршрут виходить десь на 20–25 кілометрів. Головний лайфхак — обирати житло поруч із тими місцями, які плануєте відвідати, тоді ви побачите набагато більше, ніж планували.

Крім цього, у Франції ми самостійно відвідували Довіль на півночі країни, це там, де пролив Ла-Манш, побували на заході країни — де замки в долині Луари, де мисливські угіддя королів та герцогів. Цікаво, що там збереглись діючі мисливські угіддя з псарнями. На псарнях утримуються сотні трикольорових французьких гончаків, на правому боці яких виголена буква V, яка означає приналежність власникам Vibraye. Без цих собак раніше неможливо було уявити охоту королів. Ті гончаки, що є там зараз, готові до полювання.

Не менш цікавими виявились мисливські замки королів — зазвичай вони були без жодного оздоблення, а меблі та необхідні речі привозили на час відвідин монарха та його свити. Один із найяскравіших замків Луари — це Шамбор, який має 365 коминів — на кожен день року. Вразили центральні гвинтові сходи, які були спроєктовані Леонардо да Вінчі. Головна особливість полягає в тому, що сходи оригінально поділені на два гвинта, не поєднаних між собою, з чисельними відкритими проймами. Люди не можуть бачити один одного, якщо почати одночасно спускатися та підійматися сходами. Нібито це спеціально розробили, щоб фаворитка короля не зустрічалася з королевою.

 

Що ви можете порадити туристам, які планують уперше відвідати Францію?

Головне — не вірити в розповіді, що Париж (та й Рим) — брудне місто. Це вигадки. Останнього разу ми жили біля Ейфелевої вежі, до якої 24 години на добу привозять автобусами туристів, які не бачать нічого поганого в пікніку на фоні вежі та залишенні сміття після себе. Комунальні служби інколи не встигають прибирати за величезними потоками туристів. Але саме місто я не можу сказати, що дуже брудне. Якщо ви бажаєте побачити місто, не дивіться під ноги, шукаючи сміття, дивіться на яскраву архітектуру.

 

А що можете порадити в Римі?

Ми були там у 2017 році, теж самостійний туризм. Місто дуже сподобалось. Хоча ми жили в районі головного вокзалу Рима — Терміні, у центрі міста, там гарний старт для російськомовних туристів, є навіть кафе, де розуміють російську, а також непогана транспортна розв’язка: і Колізей, і Ватикан, і Римський форум — усе поруч. Звісно, сподобалась Іспанська площа, але ми полюбляємо гуляти і маленькими вуличками міст. Але найбільше вразив Ватикан та Собор святого Петра. Ми підіймались на гору, під самий купол — там захоплюючий краєвид.

 

До речі, коли найкраще подорожувати, з вашого досвіду?

В Європі найкращий час навесні, квітень-травень, хоча так, у цей час, окрім вас, буде багато туристів. Навесні найбільш сприятлива погода для пішохідного вивчення міста. Звичайно, треба пам’ятати, що найбільша кількість туристів у Європі — на різдвяні свята, але це можна зрозуміти, бо європейські міста в цей час напрочуд красиві.

 

А що ви бачили в Іспанії?

Це був якраз пакетний тур, ми планували пляжний відпочинок, але не витримали і гайнули в подорож навколишніми містами з різними екскурсіями. Так сталося, що ми відпочивали поруч із кордоном півдня Франції і знову опинились там, у містечку Нарбоні, де чудова архітектура, місто відоме ще з часів Давнього Риму. Крім цього, у Франції відвідали виноробню П’єра Рішара (він якраз там був), яка спеціалізується на виробництві молодих вин і там можна купити пляшечку одразу з автографом актора.

 

А ще які місця в Європі відвідали?

Планували Прагу, якраз на цей час, але пандемія скорегувала наміри. Остання наша поїздка за кордон — це Домініканська Республіка. Насправді, дуже цікава країна не тільки для пляжного туризму, але й з точки зору історичних уроків та паралелей. Наприклад, у них був період — 50 років, коли щороку змінювались президенти. Домінікана або острів Гаїті відкрита Христофором Колумбом, звідси почалась історія відкриття Америки. У Санто-Домінго, столиці Домініканської Республіки, практично все перше, що з’явилося в Америці: перша вулиця, перша таверна, перший університет, перша фортеця, перша шибениця…

Острів Гаїті Домініканська Республіка ділить з іншою країною — Гаїті. А історична назва острова Іспанйола. Це пішло ще з часів колоній та метрополій: Гаїті належала Франції, а Домінікана — Іспанії. Французька колонія була більш економічно розвинутою, ніж іспанська. Але іспанська метрополія була більш лояльною до місцевого населення, наприклад, іспанські колонізатори лояльно ставились до змішання кровей. Але історія Гаїті була більш кривавою з повстаннями та масовими вбивствами і нищенням всієї інфраструктури. У цей час Домініканська Республіка спокійно отримала незалежність, і у двох країн на спільному острові почалися процеси інтеграції. Але нічим хорошим вони не закінчились, у двох народів виявилась різна ментальність, різні мови: французька та іспанська, а остаточною крапкою стало релігійне питання: домініканці — католики, а гаїтяни — навіть зараз сповідують релігію вуду. На сьогодні Домініканка — більш успішна в економічному плані, ніж її сусідка.

Ще одна особливість, до якої мають бути готові туристи, це інший рівень сервісу у всіх сферах, домініканці живуть за принципом «не поспішай, прийде час — кокос сам з пальми впаде». Офіціант чи бармен не буде одразу відволікатись на грінго, якщо він прямо зараз розмовляє з другом. Але в цілому місцеві люди добрі та привітні.

 

А що запам’яталось найбільше з цієї подорожі?

Були на декількох екскурсіях, одну з яких ми для себе назвали «Домінікана без фільтрів», — ми їхали на квадрациклах у дощ по селах країни. Крім якихось цілком туристичних розваг на кшталт «контрабандистів», побачили країну такою, якою вона насправді є: не дуже успішну з точки зору європейського комфорту, але є відчуття, що люди живуть і радіють кожному дню.

Також їздили на екскурсію з історичної тематики в Санто-Домінго, столицю країни, там одна з головних пам’яток — маяк Христофора Колумба, побудований на спільні кошти країн Західної Півкулі на честь 500-річчя відкриття Америки. Маяк — це усипальниця Колумба, який працює і як музей, де демонструються символи кожної країни-інвестора, власне, саркофаг був подарований Ватиканом. Проте за допомогою тесту ДНК іспанці довели, що мають справжні рештки першовідкривача, але домініканці через це не переймаються, президент заборонив будь-які досліди, тож вони просто вірять, що «справжній» Колумб у них, крім того, в цьому їх підтримує Папа Римський. Ну і, звісно, будівництво цього об’єкта супроводжували корупційні скандали та підозри в розкраданні —  на будівництво, яке завершили у 1992 році, витратили 70 млн дол. США.

 

Там безпечно для туристів?

Так, цілком, але без супроводу не рекомендують виходити за території готелю, туриста не вб’ють, але можуть пограбувати. Для домініканців туристи-грінго, яких ошукати на гроші, — не гріх. Але в сусідньому Гаїті набагато небезпечніше для життя, там загалом дуже бідна країна, знищені природні багатства — зовсім немає лісу. До речі, в Домінікані теж були такі проблеми з лісом, але жорстокі дії влади (розстріл на місці) зберегли унікальні зелені насадження.

 

Ще щось вразило?

Їжа. Ми передбачали широке морське меню, але, як виявилось, місцеві вважають морепродукти їжею бідняків, а гостей пригощають м’ясом. І в них справді чудові стейки з будь-якого виду м’яса. А ще у них дійсно плодюча земля, як у нас кажуть, встроми гілку і вона проросте. А у них справді є такі гілки, які потім утворюють зелену живу огорожу.

Також вразило, що палити у них можна будь-де і це не викликає осуду. Звичайно, велику роль у цьому відіграє іспанська архітектура з відкритими галереями та відсутністю шибок у вікнах.

А ще у них цікава економіка: вони отримують головний прибуток від видобутку і торгівлі золотом.

 

Для вас хобі — це шлях до нових клієнтів та корисних знайомств чи відпочинок?

Узагалі будь-яке моє хобі — це спосіб відволіктись від рутини. Тим більше, якщо ти не тільки юрист, але й менеджер, адміністратор — це все непрості процеси, які потребують багато сил та уваги. Щоб відволіктись і вивантажити всю інформацію, я ходжу до тренажерної зали. Часто так буває, що вже на біговій доріжці приходить розуміння і розв’язання певної робочої проблеми. Хобі справді надає можливість поглянути на ситуацію зі сторони і зрозуміти, де помилка. Тому для мене хобі — це відпочинок і перезавантаження, а не пошук корисних контактів.

 

А ще ви займаєтесь сноубордінгом…

Так, я навчився цього року кататись, але мріяв про це уже років зо три і ніяк не виходило знайти вільний час. У мене так склалося коло спілкування, що багато хто або на сноуборді, або на лижах катаються, і мене часто запрошували приєднатись.

 

А де ви вчились?

Ми поїхали до Буковелю, купили костюми, але спорядження орендували, бо не були впевнені в тому, яке підійде, та чи сподобається. Навчались кататися самостійно, в ютубі багато якісних відеоматеріалів для початківців. На другий день я вже опанував перекантовку та впевнено почувався на дошці на середніх швидкостях. Наступного року планую опанувати інші техніки катання на сноуборді — карвінг.

 

Плануєте знову Буковель чи інші курорти?

Буковель сподобався за інфраструктурою, проте мало інформації щодо трас і карти не дуже зрозумілі для тих відвідувачів, хто вперше. Мені радять курорти Італії та Франції, кажуть, що умови кращі. Думаю, що це стане чудовим продовженням наших подорожей. Закінчиться карантин і обов’язково піду купувати спорядження.

Зовсім нове невеличке хобі, але з великими перспективами. Колектив подарував на день народження модель корабля, яку потрібно зібрати. Я просив авіамодель, хотів спробувати дрібну роботу руками, але зрадів і кораблю. Здається, вони недооцінили мої можливості, — я впорався за день і тепер чекаю на більш складне завдання.