Колонка редактора: Поспішати на зміну

Перед вами чистий аркуш паперу. Перед вами чисте полотно для живопису. Які літери ви вкарбуєте у поле, сплюндроване наразі тільки миготливим курсором? Які мазки стануть наругою над незайманим простором? Будьте уважні до своїх повідомлень. Ретельно добирайте слова і смисли. У вашому розпорядженні нескінченна кількість варіацій, інтерпретацій та можливостей. То про що поговоримо сьогодні? Яким своїм досвідом хочете поділитися? Авжеж, досвідом. Крізь його призму ми й сприймаємо довколишній світ. Часом його ще називають мудрістю. Вважається, чим більше її, тим ліпше. А ще вважається, що будь-який досвід, навіть негативний, робить нас сильнішими. Тобто будь-що у нашому житті може зробити нас сильнішими… Тоді від чого люди ламаються? То це для таких випадків вигадали вислів «те, що нас не вбиває, — робить нас сильнішими»? І чому ми взагалі вирішили, що щось розуміємо: у світобудові, в чужих головах чи вчинках? Чому ми вирішили, що маємо право змінювати інших, не змінюючись при цьому самим? Відкрию вам секрет Полішинеля: інші під нашим тиском змінитися не здатні. Під нашим тиском здатні змінитися тільки ми самі. Зрештою, це єдине, що здатне змінити весь світ.

Тож читаймо «УЮ» і змінюймося!

Христина ПОШЕЛЮЖНА, редакторка розділу «Спочатку»