Тема: Дієвий засіб

Олександр ЗІНЕВИЧ,
радник АО «Коннов і Созановський»

Юлія КОВАЛЬЧУК,
молодша юристка АО «Коннов і Созановський»

Законом № 466-IX впроваджено «Дію 3» — низку заходів, які регулюють особливості оподаткування контрольованих іноземних компаній

Високі темпи глобалізації, безумовно, докорінно змінили систему бізнесу ХХІ століття: з однієї точки світу ми можемо без перешкод та бар’єрів створювати та керувати компаніями, що знаходяться в іншій півкулі, а отже, є можливість отримувати прибуток з різних країн його походження. Тож прогалини та невідповідності в податкових правилах між різними юрисдикціями стали більш явними та почали активно використовуватися з метою уникнення оподаткування. У таких умовах існуючі норми стали застарілими та малоефективними.

Тому у 2013 році уряди країн Організації економічного співробітництва та розвитку і країн «Великої двадцятки» об’єдналися, щоб розв’язати проблему ухилення від сплати податків, і домовились про низку заходів щодо її подолання. Таким чином з’явився план BEPS, і у 2015 році було погоджено 15 заходів його впровадження, що надають урядам країн як національні, так і міжнародні інструменти.

Одним із таких заходів є «Дія 3», що стосується контрольованих іноземних компаній (КІК). Для чого ж потрібні ці правила?

 

Перехід до ДІЇ

На цьому етапі є ризик, що платники податку, які контролюють компанію в країні з низькими податками, можуть, перенісши дохід до цієї країни, оминути сплату податків до країні резидентства. Тому ці правила дозволяють оподатковувати доходи, отримані іноземними компаніями, не чекаючи фактичного їх розподілу, який може бути відкладений на невизначений термін та залишитися неоподаткованим. З іншого боку, не завжди ці правила можуть охоплювати всі типи доходу, є перспектива подвійного оподаткування, до прикладу, якщо норми щодо КІК застосовуються більш ніж в одній юрисдикції до одного і того ж доходу.

З метою впровадження заходів «Дії 3» в Україні було прийнято Закон № 466­IX, де КІК присвячено статтю 392, в якій регламентовано, за яких умов іноземна компанія визнається КІК та коли особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, досить чітко розписано порядок і особливості обчислення скоригованого прибутку компанії як об’єкта оподаткування (оскільки контролююча особа розраховує його самостійно) та подання звітності, врегульовано випадки звільнення від оподаткування.

Передбачено, що контролююча особа (юридична чи фізична особа, що має вирішальний вплив на компанію) є платником податку щодо прибутку КІК, і такі вимоги діятимуть уже з 1 січня 2021 року. Тобто за кожен календарний рік одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств (тобто до березня наступного за звітним роком) такі особи в електронній формі подають звіт та підтверджують розмір прибутку копіями фінансової звітності КІК.

Враховуючи відмінності між юрисдикціями у термінах розрахунків прибутку та складання фінансової звітності, законодавець передбачив такі опції: за відсутності змоги подати всю інформацію звіт можна подати за скороченою формою і без копій фінансової звітності КІК. Проте не все так просто: контролююча особа все­таки зобов’язана подати повний звіт до кінця календарного року, наступного за звітним. А в разі збільшення прибутку підприємства можна подати уточнюючу річну декларацію. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуватимуться.

 

Важливі повідомлення

Законом № 466­IX встановлено обов’язок повідомляти контролюючий орган про кожне набуття чи відчуження частки, створення чи ліквідацію іноземної юридичної особи чи утворення без такого статусу, що призводить до визнання резидента контролюючою особою. Крім того, засновники трастів, установ, інших утворень без статусу юридичної особи за відсутності фактичного конт­ролю та отримання прибутку від них повинні надати підтверджуючі документи, передбачені статтею.

Важливими є положення щодо звільнення від оподаткування прибутку КІК. Законом передбачено декілька випадків. Перший — якщо одночасно між Україною та країною місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та КІК фактично сплачує податок на прибуток за ставкою, не меншою за 13 %, або частка пасивних доходів КІК становить не більш ніж 50 % загальної суми доходів з усіх джерел. І наступний випадок, незалежно від попередніх пунктів, — за додержання однієї з трьох таких умов: загальний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи не перевищує еквівалент двох мільйонів євро на кінець звітного періоду; КІК є публічною компа­нією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі (перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України); КІК є організацією, яка здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її учасників.

У разі якщо прибуток КІК звільняється від податку в Україні, конт­ролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток, що є об’єктом оподаткування, проте зобов’язана подавати всю іншу звітність, передбачену законом.

Крім того, закон передбачає значні санкції (від 105 100 до 2 102 000 гривень) за неподання чи несвоєчасне подання звітності, за кожен факт невідображення відомостей про КІК, а також неповідом­лення про набуття чи відчуження частки. Такі штрафні санкції та пеня за порушення вимог статті 392, а також адміністративна та кримінальна відповідальність платника податків та/або його посадових осіб за будь­які порушення, пов’язані із застосуванням її норм, не застосовуються за результатами 2021–2022 звітних років.

Очевидно, є час підготуватися, детально ознайомитися з нормами звітності та привести свої справи в порядок. Але не варто відкладати це в довгий ящик, адже обізнаність із нововведеннями до податкового законодавства може зберегти в майбутньому як нерви, так і значні суми коштів.

-->