Проза життя: Правила життя Оляни ГОРДІЄНКО
Корпоративне управління, сфера злиття та поглинання, транскордонні угоди, консультування щодо реорганізацій та участь у співпраці і створенні діалогу між державними та міжнародними фінансовими установами щодо законодавчих реформ — весь цей та інший професійний здобуток за плечима тендітної, витонченої, але завжди рішучої Оляни Гордієнко.
Корпоративне управління, сфера злиття та поглинання, транскордонні угоди, консультування щодо реорганізацій та участь у співпраці і створенні діалогу між державними та міжнародними фінансовими установами щодо законодавчих реформ — весь цей та інший професійний здобуток за плечима тендітної, витонченої, але завжди рішучої Оляни Гордієнко. Ми знаємо її також як першу жінку, призначену у 2016 році членом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Героїня нашої рубрики пройшла шлях від провідного фахівця M&A у міжнародній юрфірмі до керівних позицій найавторитетніших банків. Це, зокрема, і менеджмент Європейського банку з реконструкції та розвитку, і сьогоднішня посада голови Наглядової ради «Укрексімбанку».
Недавно пані Оляна отримала нагороду «За видатні досягнення» від шефредактора видавництва «Юридична практика» в рамках Legal Awards 2020. Тож ми вирішили поцікавитися правилами життя, що допомогли їй сягнути таких професійних висот. Представляємо вам Оляну Гордієнко, радника з корпоративного управління групи Інвестиційний капітал України, голову Наглядової ради / незалежного члена АТ «Укрексімбанк»
Я народилась у понеділок, як у відомій пісні Дербеньова. Але завжди вважала себе везучою, у тому числі з точки зору того, як склалося моє професійне життя. Мені багато разів просто щастило отримати шанс. І у більшості випадків я це розуміла (або мені давали це зрозуміти) та робила більше, ніж могла, аби виправдати кредит довіри.
Найкращі спогади — прогулянки з дідусем (татом тата) Кіровоградом, де ми грали в Червону Шапочку та …Гітлера. А ще те, як дідусь привів мене одного разу до аудиторії, де його студенти мали отот складати письмовий іспит, а я пробігла між столів та повитягувала всі шпаргалки, які студенти завбачливо заховали в шухлядках. До цього часу пам’ятаю, як на мене дивилися ці студенти, коли дідусь перед початком іспиту мене представляв.
Найкраще в моїй роботі — це люди.
Тому, де я знаходжусь сьогодні, завдячую поєднанню щасливих співпадінь та своїм зусиллям або помилкам. А також багатьом людям, які або щиро й добре, або з недовірою, або навіть із заздрістю ставились до мене: останнім часом видається, що останній групі я вдячна навіть трохи більше.
Завжди намагаюсь зрозуміти мотивацію опонентів.
Перше відчуття задоволення від професійних досягнень не пам’ятаю чітко, але з певного часу отримую більше задоволення не від особистих професійних досягнень, а від досягнень команд, частиною яких я є. Або від досягнень людей, до професійного становлення яких мала нагоду долучитися.
Основні труднощі, з якими доводиться мати справи, — поверхневість розуміння та професійні маніпуляції.
Коли буває складно, я кажу собі: коли легко, то не так цікаво.
Корпоративне управління в державному і приватному секторі сьогодні — це те, чим мені найцікавіше займатися. Я радію тому, що така нагода є і я можу цим займатись паралельно: у команді визнаного лідера на ринку СНД з інвестицій та управління активами і зсередини державного банку, який, дуже сподіваюсь, знаходиться на розі кардинальної трансформації.
Якість корпоративного управління тримається на розумінні стейкхолдерів його необхідності. Якщо або коли розуміння немає, то і якість страждає.
У законодавстві з корпоративного права потрібно забезпечити, з одного боку, достатню гнучкість для того, аби кожна конкретна компанія/підприємство мала можливість вибудувати власну систему та інфраструктуру корпоративного управління, а з іншого — встановити необхідні, а головне — робочі, запобіжники зловживань.
Моє щире захоплення викликають професіонали, які люблять свою справу.
Свою роль у професійній сфері бачу в промоції якісного та свідомого корпоративного управління. Цього, звісно, неможливо досягти лише просвітництвом, статтями, виступами. Потрібно lead by example і підтримувати якісну та зрозумілу комунікацію. А основне для мене — підтримувати довіру та репутацію професійну, а також не забувати, що один у полі не воїн, потрібна команда, в якій є довіра і взаємоповага.
Життєві сили, енергію та натхнення знаходжу в цікавій роботі, спілкуванні з людьми, музиці.
Баланс між роботою і сім’єю — це містика або, радше, мета. Як демократія. Баланс — це мета/шлях/підхід, а не статичний стан. Є дні/тижні/місяці, коли більше часу та зусиль вкладаєш у роботу, тому коли напруження на роботі спадає, роблю все можливе, аби зосередитись на родині.
У майбутньому маю на меті виховувати онуків та бути гордою від того, чого досягла Україна.
