№10 Жовтень 2021 року → У вільний час

Post Scriptum: З містом будування

Тарас БОНДАРЕНКО,
радник TOTUM

Джерелами фінансування та розроблення містобудівної документації можуть бути лише кошти відповідних бюджетів

Урбаністика в нашій країні вже досить довго перебуває у скрутному становищі, зокрема, через застарілість нормативного регулювання та невідповідність його сучасним вимогам. А у разі з містобудівною документацією порядок її розробки взагалі не повною мірою відповідав недавно прийнятому законодавству. Тож урядом було затверджено новий Порядок розроблення та затвердження містобудівної документації (Порядок). Документ набув чинності 8 вересня ц.р. та має значну кількість фундаментальних змін до процедури розроблення містобудівної документації, яка поділена на три етапи (підготовчий, основний, завершальний) і є досить деталізованою порівняно з попереднім порядком.

Окремо документом передбачається механізм розроблення та внесення змін до історико­архітектурного опорного плану населеного пункту, який є складовою генерального плану. Також Мінрегіон уже планує внесення змін до Порядку проведення громадських слухань — уже розпочато збір пропозиції громадськості до проєкту постанови.

Розберемо основні положення, на які однозначно варто звернути увагу.

№ 1. Зміна джерел фінансування. Джерелами фінансування та розроблення містобудівної документації на місцевому рівні можуть бути лише кошти відповідних бюджетів та/або кошти міжнародної фінансової допомоги. Виняток зроблено лише для детальних планів території (ДПТ). Тобто фінансувати генплан та комплексний план за рахунок приватного сектору відтепер заборонено! Приватний інвестор може бути залучений виключно для розробки ДПТ щодо земельної ділянки, яка перебуває у його власності чи користуванні або на якій розташоване його нерухоме майно. Відкритим залишилось питання фінансування генерального плану, поєднаного з ДПТ, що допускається в окремих випадках.

№ 2. Момент набуття чинності містобудівною документацією. Розроблення містобудівної документації вважається завершеним і містобудівна документація на місцевому рівні вважається чинною не раніше від моменту внесення відповідних даних до містобудівного кадастру та Державного земельного кадастру (ДЗК).

Коли буде технічна можливість для внесення містобудівної документації до ДЗК? Наразі невідомо. Оскільки було достатньо часу для підготовки, маємо надію, що ДЗК вже підготував свої технологічну базу.

Складнішою є ситуація з містобудівними кадастрами, адже, враховуючи те, що не кожна область має кадастр, який нормально працює (не говорячи вже про міста), внесення туди відомостей може викликати труднощі.

№ 3. Лист про врахування державних інтересів та інтересів сусідніх громад. Для розроблення ДПТ відпер лист про врахування державних інтересів можна не отримувати. Але для комплексних планів та генеральних планів необхідним є отримання замовником відомостей щодо державних та регіональних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад.

Зважаючи на те, що деякі громади мають досить складні стосунки з сусідами, це може спричинити додаткову проблематику при розробці документації.

№ 4. Витяг з містобудівної документації. Це, певно, одне з найбільш дискусійних положень Порядку. Передбачено, що структурні підрозділи виконавчих органів місцевих рад надають відповідний витяг за запитом.

Витяг має містити значну кількість відомостей, серед яких один із найбільш важливих пунктів — інформація щодо того, які об’єкти можна розміщувати та з яким цільовим призначення формувати земельні ділянки у відповідній зоні. Це має позбавити органи містобудування та архітектури можливості посилатись на невідповідність намірів забудови подекуди досить абстрактній містобудівній документації.

На жаль, не передбачено, в який строк та які суб’єкти мають право звертатися за відповідним витягом, тому з отриманням такого документа на практиці певно можуть виникнути проблеми.

Порядок не передбачає жодних перехідних положень щодо його застосування, тому навіть якщо розроблення містобудівної документації розпочато до набуття ним чинності, для мінімізації ризиків бажано забезпечити її відповідність положенням нового документа (особливо в частині складу та змісту), наскільки це можливо. Адже подальша судова практика може сформувати позицію, що містобудівна документація має відповідати всім чинним нормам на момент її затвердження (якщо законом не передбачено іншого), а тому порушення на момент затвердження положень вказаного Порядку може призвести до її подальшого скасування.

Моя порада — перед початком розробки, а також перед затвердженням уже розроблених документів рекомендую детально ознайомитись з новим Порядком та провести аналіз на відповідність вашого документа його вимогам.

-->