Податкове право: Поцінуй мене

Податковим кодексом України передбачено нову систему визначення контрольованих операцій, яка надає податковим органам додаткові інструменти впливу на суб’єкти господарювання

Україна активно інтегрується в Європу. Щороку приймаються нормативні документи, які наближають наше законодавство до законодавства західних країн, переймаючи дос­від інших країн. Однак більшість нововведень в Україні створюють не стільки позитивний клімат у регулюванні господарської діяльності, скільки дають контролюючим органам нормативно закріплені інструменти для впливу на суб’єкти господарювання.

Податковий кодекс (ПК) України набув чинності в більшості своїх положень майже два роки тому. Однак деякі його норми все ще не вступили в дію і, швидше за все, так і не вступлять. Зокрема, така участь чекає статтю 39 ПК України «Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни», яка мала прийти на зміну пункту 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», але найближчим часом її буде викладено в кардинально новій, «прогресивній» та за змістом іншій редакції статті 39 ПК України «Трансфертне ціноутворення».

Як відомо, звичайні ціни застосовуються платниками податків під час здійснення певних господарських операцій або під час здійснення операцій з певними суб’єктами, визначеними в ПК України. Зокрема, звичайні ціни повинні застосовуватися під час визначення доходу, отриманого у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно отриманих у звітному періоді, під час визначення витрат на страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції, громадянської відповідальності, пов’язаної з експлуата­цією транспортних засобів, та інших визначених підпунктом 140.1.6 ПК України видів страхування, а також під час відчуження основних засобів та нематеріальних активів або землі, якщо ціна, зазначена в договорі купівлі-продажу, не відповідає рівню ринкових цін. Застосування звичайної ціни є обов’язковим і в разі проведення бартерних операцій або при визначенні доходу під час продажу товарів, робіт і послуг неприбутковими організаціями, якщо ціна таких товарів (робіт, послуг) є нижчою від звичайної або якщо така ціна регулюється державою. Крім того, звичайні ціни застосовуються і при визнанні доходу, отриманого від операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші розміри ставок, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платниками цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, а також при визначенні розміру авансового внеску з податку на прибуток, якщо дивіденди було виплачено в негрошовій формі та в інших передбачених ПК України випадках.

З 1 січня 2013 року мають набути чинності зміни до ПК України, які кардинально змінять правила застосування звичайних цін.

По-перше, вводиться нова система визначення ціни продажу (реалізації) товарів та/або ціни продажу результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних відповідно до нової редакції статті 39 ПК України конт­рольованими, так зване трансфертне ціноутворення. Дане статтею 39 ПК України визначення контрольованих операцій дещо відрізняється від переліку операцій, під час яких застосовуються звичайні ціни, хоча загальний принцип залишається.

Зокрема, але не виключно, до таких операцій буде віднесено операції з пов’язаними особами та особами, що не виконують жодних додаткових функцій, крім організації реалізації або перепродажу товарів (робіт, послуг) однією особою іншій особі, яка є пов’язаною з цією особою, а також з особами, які не приймають на себе ніяких ризиків і не використовують жодних активів для організації реалізації або перепродажу товарів (робіт, послуг) однією особою іншій особі, яка є пов’язаною з цією особою. Крім того, контрольованими визнаватимуться операції, однією із сторін яких є нерезидент, що має офшорний статус, або у разі здійснення операції через представництво резидента України в країні чи на території, що включена до переліку офшорних зон, а також операції, однією із сторін яких є особа, що не є ­платником ­податку на прибуток, або є платником податку на прибуток підприємств, при цьому декларує збитки за два останніх податкових (звітних) періоди, що передують року проведення контрольованої операції, та в деяких інших випадках.

По-друге, судом може бути визнано операцію контрольованою, якщо така операція належить до групи однорідних операцій, проведених з метою створення умов, за яких така операція не відповідала б ознакам контрольованої операції, визначених ПК України.

По-третє, з 1 січня 2013 року скасовується 20-відсотковий коридор, який дозволяв не застосовувати звичайні ціни під час визначення доходів/витрат у випадку, якщо звичайна ціна відрізнялася від договірної в межах +/– 20 %. Визначення ціни в контрольованих операціях здійснюватиметься шляхом порівняльного методу неконтрольованої ціни (аналогів продажу), ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку, розподілення прибутку. Варто зазначити, що при виборі методу, що використовується для визначення ціни в контрольованій операції, мають враховуватися повнота і достовірність вихідних даних, а також обґрунтованість коригувань, що здійснюються з метою забезпечення порівнянності умов проведення контрольованої та співставних операцій.

Не зовсім зрозуміла норма пункту 39.2.2 ПК України, яка визначає контрольованими операції, обсяг яких перевищує 10 мільйонів гривень за відповідний календарний рік. Швидше за все, мається на увазі, що під контроль з боку податківців підпадатимуть операції, обсяг яких перевищує 10 мільйонів гривень, про що необхідно буде звітувати до Державної податкової служби України. Однак це лише думка експерта.

І, по-четверте, розширюються можливості податкового контролю за контрольованими операціями. Так, ДПС України має право надіслати платнику податків запит на отримання інформації про контро­льовану операцію за наявності певних обставин. Причому платник податків протягом одного місяця зобов’язаний надати документи з інформацією про проведену операцію.

Податковий контроль за визначенням цін у контрольованих операціях здійснюється шляхом моніторингу цін у контрольованих операціях через спостереження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики за цінами, що застосовуються учасниками таких операцій. А у разі встановлення відхилення ціни контрольованої операції від звичайної (ринкової) ціни за результатами моніторингу цін у контрольованих операціях ДПС України — перевірка з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів при проведенні таких операцій.

Відповідні перевірки здійснюватимуться у разі повідомлення територіального органу державної податкової служби, який проводить документальну перевірку платника податків, або у разі неподання платником податку звіту про контрольовані операції чи ненадання або надання з порушенням вимог пункту 39.4.2 ПК України обов’язкової інформації на запит ДПС України.

Водночас великий платник податків або група великих платників податків мають право звернутися до ДПС України із заявою про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях на певний обмежений строк. Неподання ж платником податків звіту про проведені ним протягом року контрольовані операції до ДПС України у встановлений строк, тобто до 1 травня року, наступного за звітним, тягне за собою накладання штрафу в розмірі 510 гривень за кожен день неподання або затримки.

Таким чином, з 1 січня 2013 року податкові органи матимуть додаткові засоби контролю, і можна не володіти здібностями провидця, щоб зрозуміти, яким чином вони їх використовуватимуть. При цьому якщо раніше доводити звичайні ціни потрібно було лише під час проведення перевірки, то відтепер процедура моніторингу дозволить податківцям реагувати більш оперативно та відпрацьовувати схеми запобігання від ухилення сплати податків.