Банківське право: Борговий пазл

Банки-кредитори готові йти на реструктуризацію заборгованості, але за наявності певних зобов’язань з боку позичальника

Відповідно до правил законодавства, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки (стаття 1054 Цивільного кодексу (ЦК) України).

У позичальників, умисно або поза їхньою волею, не завжди виходить виконати свої обов’язки (повернення грошових коштів) за кредитним договором, що призводить до складних взаємовідносин між кредитором та позичальником.

Так, наприклад, у позичальників можуть настати непередбачені обставини, що спричинять негативний вплив на їхню здатність забезпечити своєчасно та в повному обсязі виконання свої зобов’язань за кредитом. У цьому випадку банки розробили індивідуальні підходи для спрощення системи повернення грошових коштів за кредитом.

Національний банк України підготував ряд постанов, за якими банкам надані певні рекомендації щодо роботи банків з позичальниками, які мають заборгованість за кредитами та потрапили в скрутне фінансове становище.

Повернення за умови

Основним питання для банків при виникненні заборгованості позичальника є проблема способу забезпечення повернення кредиту: як здійснити реструктуризацію кредиту, змінити валюту кредиту, продати кредит іншому банку, передати право вимоги за кредитним договором, звернутися до третіх осіб за послугами з повернення кредиту, здійснити звернення-стягнення на майно.

Виходячи з практики договірних правовідносин між позичальником та кредитором-банком, найчастіше обирається реструктуризація ­кредиту.

За своєю суттю реструктуризація кредиту означає внесення змін до раніше укладеного з банком кредитного договору шляхом укладення додаткового договору про продовження строку дії договору, зміни графіка платежів, зміни відсоткових ставок тощо. Реструктуризація кредиту дасть змогу вам на інших умовах погашати кредит. Умови ­реструктуризації кредиту визначаються банком для кожного позичальника індивідуально на підставі об’єктивних та беззаперечних доказів неможливості виконувати умови раніше укладеного кредитного договору, що підтверджені достовірними документами.

Враховуючи рекомендації Національного банку України, кожен банк напрацював низку локальних документів для врегулювання поліпшення стану повернення кредитів. З аналізу цих документів убачається, що банками вироблено стандартні (не заборонені законом та припустимі для двох сторін кредитного договору) шляхи повернення позичальником заборгованості перед банком, серед яких є продовження строку погашення кредиту (за ініціативою позичальника), зміни графіка ­погашення та збільшення суми кредиту/ліміту кредитування, зменшення розміру щомісячного платежу, зміни та доповнення в умови кредитування, зміна валюти кредиту тощо.

У разі неможливості повернення отриманих кредитних коштів та відсотків за користування ними позичальник може сміливо звернутися до свого кредитора-банку, з пропози­цією реструктуризації, оскільки будь-який кредитор-банк зацікавлений у поверненні своїх грошей і піде назустріч своєму клієнту-позичальнику. Адже зміни до договору допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, — стаття 651 Цивільного кодексу України.

Можливість вирішення питання щодо реструктуризації заборгованості за кредитними договорами, внесення змін до кредитних договорів щодо порядку погашення кредиту та відсотків врегульована статтями 6, 12, 13 ЦК України, за якими сторонам цивільних правовідносин надане право врегулювати свої правовідносини в договорі на власний розсуд.

При оформленні реструктуризації кредитної заборгованості банки зазвичай «вимагають» мінімальну кількість документів, ніж при оформленні самого кредитного договору, наприклад, це може бути нова довідка про підтвердження доходів, про займання будь-якою діяльністю, у разі якщо кредит забезпечений іпотекою, то довідка про стан іпотеки (у разі перепланування нерухомого майна).

Присмак поступок

Після проведення реструктуризації між сторонами кредитного договору не варто «щасливому» позичальнику радіти від того, що банк погодився на більш лояльні умови повернення кредитних коштів, якщо і надалі не сплачуватиме за кредитними зобов’язаннями, адже якщо ви не здійснюєте платежі за кредитом відповідно до умов додаткових договорів, ігноруєте нагадування, не відповідаєте на листи й телефонні дзвінки банку, останній може звернутися до суду або до третіх осіб — суб’єктів господарювання за послугами з повернення заборгованості за кредитом, іншого банку з метою продажу вашого боргу або передачі права вимоги за вашим кредитним договором.

Потрібно мати на увазі, що підписані додаткові договори при реструктуризації не звільняють позичальника від виконання своїх обов’язків за основним кредитним договором, а лише визначають інші шляхи повернення тих самих коштів, які він має повернути в будь-якому разі.

Якщо банк пішов на поступки своєму позичальнику у вигляді реструктуризації, то боржнику-позичальнику не варто зловживати «добротою» банку-кредитора.

За будь-якої ситуації може існувати «але», так і у правовідносинах між кредитором та позичальником при реструктуризації також існує своє «але»: так, наприклад, якщо банк погоджується тимчасово знизити відсоткову ставку за кредитом, у майбутньому позичальникові доведеться платити за кредитом набагато більше, ніж до реструктуризації, — щоб відшкодувати недоотриманий банком прибуток.

Позичальникам також не варто забувати, що будь-які банківські операції, проведені між клієнтом та банком, мають приносити останньому прибуток.

Для уникнення заборгованості та непотрапляння в скрутне фінансове становище в майбутньому позичальнику потрібно мати на увазі, що банки можуть проводити реструктуризацію не лише при наявності заборгованості, є ще варіанти реструктуризації за умови відсутності простроченої заборгованості.

Реструктуризація за умови відсутності простроченої заборгованості здійснюється на тих самих умовах, що зазначені вище, а саме: банком визначаються для кожного позичальника індивідуально, серед яких можуть бути: коригування графіка погашення кредитної заборгованості (при цьому переоцінка заставного/іпотечного майна не обов’язкова), заміна кінцевої дати погашення кредиту, відстрочення погашення періодичних платежів за основною сумою боргу за кредитною операцією, відстрочення погашення платежів за нарахованими доходами (відсотками, комісіями) за кредитною операцією, зменшення розміру відсоткової ставки та інші, що зазначені вище.