Судочинство: Віртуальний розгляд

Тетяна МАТЯШ,
юрист практики судових спорів та медіації ЮК «Юскутум»

Із запровадженням електронного документообігу в державних органах влади, у тому числі в судовій системі, реалізація конституційних прав громадян має стати простішою за формою та повнішою за змістом

Дискусії щодо запровадження електронного документообігу в усіх сферах державно-суспільних відносин в Україні ведуться вже давно. Особливо після введення Кодексом адміністративного судочинства України норм про право суду надсилати повістки електронною поштою та формування Єдиної бази даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб’єктів владних повноважень. Неодноразово і Державна судова адміністрація України заявляла про концепцію розробки проекту «Електронний суд».

Розпочав втілювати таку концепцію Кабінет Міністрів України, який у 2009 році створив державну установу «Соціальний контактний центр» (розпорядження КМУ від 27 травня 2009 року № 579), що згодом було перейменовано на державну установу «Урядовий контактний центр» (Урядовий центр). В основу діяльності Урядового центру покладено прин­- цип дії національної системи — системи контактних центрів, телефонних «гарячих ліній», довідкових телефонних служб органів виконавчої влади, які за допомогою засобів телекомунікації забезпечують за принципом «єдиного вікна» оперативний розгляд органами виконавчої влади звернень громадян, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців, органів місцевого самоврядування. Іншими словами, Урядовий центр здійснює координацію діяльності суб’єктів Національної системи та забезпечує приймання звернень за єдиним телефонним номером та за допомогою Інтернету, надсилання їх на розгляд органам виконавчої влади відповідно до компетенції.

Адресована допомога

У середині 2011 року на базі Урядового контактного центру запроваджено «Гарячу лінію» — діалог з малим бізнесом для забезпечення оперативного реагування на звернення суб’єктів підприємницької діяльності щодо протиправних дій посадових осіб органів виконавчої влади. Протягом 2011 року на урядову телефонну «гарячу лінію» надійшло 307,9 тис. звернень, у 2010 році — 270 тис. звернень.

У травні 2012 року запрацював офіційний веб-сайт Урядового контактного центру (ukc.gov.ua), через який можна безпосередньо надсилати електронні звернення громадян, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців, органів місцевого самоврядування до органів виконавчої влади, до пов­новажень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Щоб надіслати звернення, необхід­но спочатку зареєструватися, пройшовши стандартну процедуру із зазначенням повної інформації про особу-заявника. Після реєстрації в особи з’являється «Особистий кабінет», де зберігатимуться всі надіслані звернення.

Позитивним є те, що звернення приймаються як від фізичних, так і від юридичних осіб, бо всім відома проблема відсутності регулювання Законом України «Про звернення громадян» питання щодо права юридичних осіб на звернення. Часто державні органи, посилаючись на положення статті 1 цього Закону, яка передбачає, що суб’єктом звернення є лише громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, відмовляли юридичним особам у розгляді їхніх заяв чи скарг. На жаль, даний Закон до цього часу залишається єдиним узагальнюючим законодавчим актом, що містить елементи правового регулювання адміністративної процедури розгляду звернень громадян, та формально його норми на юридичних осіб не поширюються (в даному випадку не враховується Закон України «Про доступ до публічної інформації», дія якого не поширюється та такі форми звернення, як скарги чи заяви з вимогою вчинити певні процесуальні дії).

Електронна форма звернення досить проста. Відповідь авторові звернення надсилається на електронну адресу або (за бажанням заявника) письмово — на поштову адресу, які вказані ним при реєстрації.

Технічні питання

Варто звернути увагу на сфери суспільних відносин, виокремлені в розділі «Питання». За яким саме критерієм вони відбиралися — невідомо. Наприклад, у питанні правосуддя виділено лише проблеми виконання судових рішень, вдосконалення покарань, пропозиції та роз’яснення законодавства. Щодо злочинів, то тут, незрозумілим нам способом, виділено лише питання щодо «Злочинів проти особи та власності», а отже, ми знову повертаємося до питання відсутності права юридичних осіб на звернення з питанням про злочин.

Виникає багато важливих технічних питань: якщо звернення подається в електронній формі та відповідь на нього отримується також в електронній формі, то яким чином підтвердити факт звернення (та його зміст), а також чи прийматимуться іншими органами (наприклад, судами) роздруківка електронного листа (який надійшов на особисту елект­ронну пошту заявника як відповідь на звернення) як належний доказ, що підтверджує реакцію державного органу на звернення особи?

Крім того, надсилання такого електронного звернення не передбачає справжню ідентифікацію заявника, тобто можна зареєструватися під чужим іменем, адже ні підпису, ні печатки ставити не потрібно. На жаль, Закон України «Про електронний цифровий підпис» так і залишився декларативним, а звичайні громадяни не мають дос­тупу до технологій застосування цифрових підписів. Таким чином, будь-яка особа, надіславши запит та підписавшись чужим іменем, може отримати інформацію про сторонню особу з будь-якого органу виконавчої влади.

Також у формі електронного звернення не передбачено функції прикріплення файлів, що унеможливлює додавання до звернення документів, які підтверджували б викладені факти або які підтверджують повноваження представника юридичної чи фізичної особи. Адже в будь-якому разі електронне звернення розглядатиметься державним органом на підставі Закону України «Про звернення громадян», в якому передбачено визнання заяви чи скарги необґрунтованою, що дає привід для формалізації розгляду таких електронних звернень та відмови в задоволенні вимог заявника. Тому більшість важливих скарг усе ж таки варто надсилати поштою із додатками копій документів.

Умовний спосіб

У листопаді 2012 року також було розпочато пілотний проект щодо обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу. Надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу (на даному етапі) запроваджено у Шевченківському та Святошинському районних судах м. Києва, Апеляційному суді Дніпропетровської області, Господарському суді Вінницької області, Севастопольському апеляційному господарському суді, Харківському окружному адміністративному суді та Харківському адміністративному апеляційному суді.

Документи в електронному виг­ляді можуть бути надіслані судом учаснику на створені ним електронні адреси з доменним іменем mail.gov.ua лише після реєстрації його в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України та за умови подачі до суду заявки про отримання ­процесуальних ­документів в електронному вигляді. Поки невідомо, чи зможе учасник судового процесу надсилати до суду клопотання чи заяви та якого саме змісту. На цьому етапі було б доцільно надсилати в електронному вигляді, наприклад, клопотання про відкладення розгляду справи або заяву про видачу копії рішення. Звичайно, нікому не хотілося б, аби клопотання про забезпечення позову або про відмову в позові хтось надіслав без відповідних на це повноважень, тому певні процесуальні дії, які суттєво можуть вплинути на розгляд справи, повинні прийматися судами лише в паперовому вигляді із суровою перевіркою повноважень представника.

Отже, чи буде ефективною ця схема роботи державних органів — покаже час. Як відомо, для України є це нововведенням, але для більшості європейський країн — норма. До цього часу державні органи часто розглядали звернення формально, не перевіряючи наведені в зверненнях факти порушень, а проблеми канцелярій судів (особливо районних в м. Києві) відомі кожному юристу, починаючи з перших днів його професійної кар’єри. Сподіваємося, що така схема роботи дасть змогу юристам менше працювати кур’єрами і більше зосередитися на юридичному змісті процесуальних документів.

-->