Тема: Правила без етики

Хто і як порушує етичні принципи ведення юридичного бізнесу у прагненні обігнати конкурента

Для гравців українського ринку юридичних послуг питання недобросовісної конкуренції та низького рівня освіти гостро постало п’ять років тому. Тоді ж, у 2008-му, ініціативною групою у рамках Форуму партнерів юридичних фірм Асоціації правників України було розроблено та підписано Основні етичні принципи ведення юридичного бізнесу і правила конкуренції на юридичному ринку України (Етичні правила). Підписанти сподівалися, що ці правила будуть потрібні не тільки їм, а й їхнім колегам по цеху. Оскільки професія юриста дуже чутлива до репутаційних ризиків, етична поведінка всіх учасників такого ринку є обов’язковою.

На жаль, прийняття Етичних правил жодним чином не вплинуло на бажання деяких учасників ринку вести нечесну гру, адже самі лише розмови і реверанси не дадуть бажаних результатів.

Чути дзвін

Поширеним порушенням з боку конкурентів є конфлікт інтересів у різних проявах. Дуже часто юристи або юридичні фірми можуть брати роботу, яка конфліктує з інтересами колег. Крім того, деякі компанії використовують навіть неетичні способи переманювання співробітників. Вони знаходять юриста, який володіє необхідною для їхнього клієнта інформацією, пропонують йому великі гроші, використовують, а потім можуть і звільнити.

Етичні правила стосуються всіх сфер взаємовідносин на ринку: як із клієнтами, так і між юридичними фірмами. Наприклад, коли клієнт замовляє ведення одного напряму двом компаніям, то виникає ряд етичних питань: хто про кого що скаже, хто як розкритикує своїх колег, на які недоліки один одного вкажуть. Для уникнення подібних ситуацій необхідно вимагати, щоб клієнт визначав юридичну фірму — лідера проекту, оскільки командна робота без лідера загрожує розростанням конфліктів, що, насамперед, не в інтересах клієнта. Коли є лідер, який несе відповідальність за весь проект і дії іншої компанії, що бере в ньому участь, потреба в розпалюванні ворожнечі відпадає сама собою.

Звичайно ж, найпоширенішим порушенням етичних принципів на юридичному ринку все одно залишається розповсюдження неправдивої інформації. Нашій компанії, мабуть, як нікому, знайоме таке явище. Деякі юристи, відчуваючи гостру конкуренцію, пліткують про те, що всі питання і спори «вирішуються» не лише правовими методами. Так вони можуть пояснити тільки свою слабкість, адже клієнт при виборі юридичного консультанта керується в першу чергу трьома критеріями: якістю надання послуг, ціновою політикою компанії та результатом. Крім цього, є певні особисті стосунки партнера юридичної фірми з клієнтом. «Убити» репутацію юридичної фірми «чутками» неможливо, а от погіршити свою пліткарі можуть. Єдине, що може зробити нечесний на руку юрист, так це спробувати вплинути на рішення потенційного клієнта про вибір консультанта. Хоча траплялося, що, подаючи інформацію, наприклад, про нашу фірму під «кислим» соусом, конкуренти, нав­паки, робили рекламу і привертали до нас нових клієнтів. Звісно, поширенням неправдивої інформації зазвичай займаються компанії, які надають квазіюридичні послуги, нап­рям діяльності яких більш нагадує роботу листонош. Це, мабуть, допомагає їм триматися на плаву.

Миттєва реакція

У сучасному світі для поширення чуток усе частіше використовують незареєстровані інтернет-ресурси та соціальні мережі. Був випадок, коли правдиву інформацію про фірму подали в негативному світлі: мовляв, компанія постійно «виграє» справи проти держави. Хоча насправді спори були проти органів податкової інспекції, які проводили перевірку клієнтів і нараховували неправомірно високі штрафи. Крім того, наша компанія захищала інтереси клієнтів у судах проти інших органів державної влади (інспекцій, організацій, місцевих рад тощо), коли з їхнього боку відчувалося порушення закону. І коли «чорна» преса намагається подати таку інформацію проти юридичної фірми, вона просто економить рекламний бюджет своїй «жертві», акцентуючи увагу на тому, що, незважаючи на кон’юнктуру ринку, компанія може досягти успіху для своїх клієнтів у боротьбі проти потужних державних установ. Протистояти подібним ресурсам непросто, оскільки відсутність офіційних даних про них та їхніх власників не дає змоги від­стоювати свої права у судах.

У випадках, коли негативна чи неправдива інформація з’являється в реальних виданнях, важливо реагувати миттєво — одразу зв’язатися з автором «твору» та надати дані, які відповідають дійсності. І лише після відмови у знятті такого матеріалу чи публікації достовірної інформації варто йти до суду. Відомі (офіційно зареєстровані) засоби масової інформації турбуються про свою репутацію, тому розголосу своєї некомпетентності не бажають.

Якщо ж конкуренти напряму поширюють неправдиві відомості, то згідно з Етичними правилами таке питання має бути винесено на розсуд юридичної спільноти для пошуку певного консенсусу. Оскільки підписантами цих правил є не всі компанії, то розглядати порушення принципів ведення юридичного бізнесу будуть тільки їхні члени. Для інших випадків є Правила адвокатської етики, затверджені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України, та нещодавно створена Етична комісія Всеукраїнської громадської організації «Асоціація правників України».

При цьому треба пам’ятати, що неетична поведінка на ринку юридичних послуг може коштувати компанії репутації, яку відновити майже неможливо, та клієнтів, яким не байдуже, хто їх обслуговує.