Фінанси: Крок назад

Заборона фінансових пірамід: крок до законності чи шлях до обмеження підприємництва?

Призупинення інтеграції Ук­раїни в європейську економічну систему призводить до структур­них перебудов в економіці та збіль­шення контролю за діяльністю бізнесу з боку держави. При цьому основним завданням контролю стає не забезпечення дотримання законодавства окремими групами підприємств, а збільшення за їхній рахунок надходжень до державного бюджету.

Відтак, у сучасних умовах усе більше проблем виникає під час здійснення суб’єктами господарювання своєї діяльності, що потребує постійної юридичної підтримки, тому лише економічно сильні ­підприємства, які можуть собі її дозволити, спроможні ефектив­но, безперешкодно і впевнено функціонувати.

Ведення підприємницької діяльності за нинішніх умов стає надскладним, але все ж можливим за наявності різноманітних форм правового захисту господарських відносин, які повинні враховувати потреби сучасного українського бізнесу, що мають співіснувати з вимогами провладних державних інститутів.

Спроможність ефективного захисту прав і законних інтересів від їх порушення з боку контролюючих органів певною мірою залежить від можливостей конкретно взятих організаційних структур підприємств їм протистояти. У більшості випадків проблеми з контролюючими органами виникають у суб’єктів господарювання, які не мають можливості визначити і налаштувати необхідні для їхнього виду господарської діяльності процеси ведення господарювання таким чином, щоб вони відповідали тенденціям постійних змін у законодавстві та могли захистити підприємців.

Неправомірна інкримінація

Ведучи мову про процес діяльності фінансових пірамід в Україні, який можна вважати кримінально караним діянням, потрібно, перш за все, здійснити аналіз поняття «фінансова піраміда» та визначити, чи взагалі можна вважати таку діяльність злочинною.

У законопроекті «Про заборону фінансових пірамід в Україні» від 3 квітня 2013 року (Законопроект) законотворці спробували дати ­визначення поняттю «фінансова піраміда». Так, у статті 2 вказаного документа зазначено, що «фінансовою пірамідою є будь-які операції з фінансовими активами (кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів), які здійснюються з метою набуття або можливості набуття вигоди для себе чи інших осіб за рахунок перерозподілу активів інших осіб.

До фінансової піраміди не належать операції з фінансовими активами, що здійснюються фінансовими установами під час надання ними відповідних послуг, визначених статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (Закон) або законами з питань регулювання окремих ринків таких послуг.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону фінансовими послугами є: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожних чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ коштів; 9) послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення; 10) професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню;11) факторинг; 111) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини 1 статті 1 цього ­Закону.

Частиною 5 статті 1 Закону надано офіційне визначення поняттю «фінансова послуга», якою вважається операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості цих активів.

Аналізуючи наведені положення, можна зробити висновок, що до фінансової піраміди не можуть належати фінансові послуги (операції з фінансовими активами), які ­здійснюються фінансовими ус­тановами та визначені в статті 4 Закону. Однак вичерпного переліку фінансових послуг у цьому нормативному акті не визначено, тому до ­фінансової піраміди можна підвести будь-яку господарську діяльність, пов’язану із здійсненням операцій з фінансовими активами, крім чітко визначених у вказаній статті.

Враховуючи, що частиною 1 статті 5 Закону передбачено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами — підприємцями, можна з упевненістю говорити про можливість інкримінації фінансової піраміди будь-яким особам, які можуть займатися діяльністю з фінансовими послугами, крім чітко визначених у статті 4 Закону.

Урегульована діяльність

Варто звернути увагу на те, що для надання певного виду фінансових послуг, згідно з частиною 1 статті 7 Закону, юридична особа, яка має намір їх надавати, зобов’язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових ­установ.

Частиною 2 тієї ж статті передбачено, що у разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Згідно з пунктом 1.2 розпоряд­ження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) від 9 жовтня 2012 року № 1676 (Розпорядження), адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі — це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об’єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.

Відповідно до пункту 1.3 вказаного розпорядження ліцензування діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах здійснюється Нацкомфінпослуг. Згідно з пунктом 1.4 Розпорядження ліцензійні умови встановлюють вимоги, обов’язкові для виконання заявником/ліцензіатом як на момент отримання ліцензії, так і протягом усього строку її дії.

Пунктом 1.5 Розпорядження передбачено, що фінансова установа може провадити діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах тільки після отримання ліцензії Нацкомфінпослуг відповідно до цих ліцензійних умов.

Таким чином, злочин фінансової піраміди, який наведено в Законопроекті, можна пов’язати з видом фінансової послуги — адміністрування фінансових активів для ­придбання товарів у групі. Разом із тим, надання такої послуги є діяльністю, що підлягає ліцензуванню, тобто ця діяльність урегульовується з боку держави, зокрема Нацкомфінпослуг. Відтак, варто замислитися, у чому полягає необхідність встановлення кримінальної відповідальності за діяльність, яка регулюється державою, адже в Нацкомфінпослуг достатньо повноважень, щоб її зупинити в разі виникнення обставин порушення закону або запобігти такому порушенню.

До того ж у випадку надання особою фінансових послуг без ліцензії, вказана діяльність підлягатиме інкримінації за статтею 205 Кримінального кодексу (КК) України як фіктивне підприємництво — створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є ­заборона.

Беручи до уваги, що фінансові послуги надаються особами, які у передбачених законом випадках мають отримати ліцензію на здійснення такої діяльності, те, що фінансова піраміда є, по суті, фінансовою ­послугою — адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі, а також статтю 205 КК України, можна поставити під сумнів необхідність прийняття запропонованого Законопроекту.

Недосконалість правового визначення фінансових пірамід в Україні може призвести до неможливості викорінення такого злочинного феномена. Це, в свою чергу, здатне зробити таке визначення регламентованим джерелом, що завдає великої шкоди легальним суб’єктам господарської діяльності, які працюють на ринку фінансових послуг задля свого збагачення, підвищення статусу інших, з урахуванням надходжень до державного бюджету.

Відтак, є очікуваним, що після прийняття Закону України «Про заборону фінансових пірамід в Україні» та набуття ним чинності у багатьох суб’єктів господарювання, які працюють на ринку фінансових послуг, виникне необхідність захисту своїх законних прав та ін­тере­сів від інкримінації їм фінансової ­піраміди.