Банківське право: Складнощі переказу

Руслан ПЕРЕХРЕСТ,
партнер Gryphon Investment Consulting Group, керівник практики банківського та фінансового права

З прийняттям нового законодавства щодо функціонування платіжних систем в Україні регулювання цієї сфери з боку НБУ стало більш жорстким

У вересні минулого року Верхов­на Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків» № 5284-VI, яким, зокрема, було перерозподілено повноваження між Національним банком України (НБУ) та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), щодо нагляду та регулювання діяльності небанківських фінансових установ, які здійснюють переказ коштів у межах України.

А вже 29 березня 2013 року набула чинності постанова НБУ «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 26 лютого 2013 року № 57 (Постанова № 57), яку було розроблено з метою врегулювання питання видачі НБУ небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.

Підпорядковано НБУ

Регуляторний вплив НБУ на фінансовому ринку та вимоги Постанови № 57 поширюються винятково на фінансові установи, які мають намір стати платіжними організаціями та/або учасниками платіжних систем і здійснювати переказ коштів. До 18 жовтня 2012 року регулювання діяльності небанківських фінансових установ з переказу коштів здійс­нювала Нацкомфінпослуг. Однак з прийняттям зазначених вище змін до законодавства фінансові установи, що здійснюють діяльність з переказу коштів, фактично переходять у «підпорядкування» НБУ. До того ж, з 1 січня 2014 року видані Нацкомфінпослуг ліцензії на переказ коштів втратять чинність, тому фінансові установи зобов’язані будуть звернутися до НБУ для отримання нових.

Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у новій редакції) та нормами Постанови № 57 встановлено, що фінансова установа має право розпочати здійснення діяльності з переказу кош­тів з моменту підписання ліцензії уповноваженою посадовою особою НБУ та за умови її участі в платіжній системі, тобто укладення договору з платіжною організацією відповідної платіжної системи.

Варто зауважити, що з вересня 2012 року до функцій НБУ віднесено і ведення Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем і операторів послуг платіжної інфраструктури. А останні, відповідно, можуть здійснювати свою ­діяльність на території України винятково у разі їх реєстрації в НБУ.

Фінансові установи, які отримали зазначену ліцензію НБУ, мають право укладати договори про участь у міжнародних платіжних системах, створених нерезидентами, якщо ці системи внесені до Реєстру НБУ, за винятком договорів, які передбачають обмеження прав банків, фінансових установ та їхніх представників брати участь в інших міжнародних платіжних системах та заснованих за їхньою участю організаціях.

Фінансова установа зобов’язана під час здійснення переказу коштів дотримуватися вимог законодавства, правил платіжних систем, учасником яких вона є, та внутрішніх положень про переказ коштів. Водночас, попри те, що нагляд за діяльністю фінансових установ з переказу коштів віднесений до компетенції НБУ, на такі фінансові установи також поширюється регуляторний влив і Нацкомфінпослуг, яка, за загальним правилом, здійснює нагляд та конт­роль за фінансовою діяльністю фінансових установ усіх видів. При цьому законодавець не лише не намагався уникнути подвійного регуляторного тиску на фінансовий ринок у сегменті переказу коштів, але й, навпаки, використав його для посилення контролю за таким специфічним видом фінансової діяльності.

По-перше, діяльність з переказу коштів є фінансовою послугою, а тому на момент звернення до НБУ із заявою про отримання або переоформлення ліцензії на переказ кош­тів юридична особа — заявник має набути статусу фінансової установи, тобто інформацію про неї має бути включено до Реєстру фінансових установ Нацкомфінпослуг. У разі вик­лючення фінансової установи з Реєстру — вона зобов’язана повернути ліцензію НБУ.

По-друге, НБУ має право самостійно відкликати ліцензію фінансової установи у разі її виключення з Реєстру фінансових установ Нацкомфінпослуг, так само як і у випадку, якщо фінансовою установою не було усунено причини та обставини, за якими були застосовані заходи впливу НБУ та/або Нацкомфінпослуг.

Підвищений тиск

Дещо шокуючим для фінансового ринку стало нововведення Пос­танови № 57, згідно з якою НБУ має право відкликати ліцензію фінансової установи у разі відсутності діяльності з переказу коштів протягом 180 календарних днів з дати видачі ліцензії. На мою думку, такий жорсткий підхід став наслідком широко розповсюдженої практики фактичного здійснення переказу коштів в обхід закону, поза межами платіжних систем. Так, наприклад, в обхід вимоги Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та постанови НБУ «Про затвердження положення про елект­ронні гроші в Україні» від 4 листопада 2010 року № 481, сьогодні на території України широкого розповсюдження набули перекази коштів з використанням нібито електронних грошей, які насправді не мають жодного відношення до інституту електронних грошей, закріпленого на рівні законодавства.

Посиленням контролю з боку держави за здійсненням діяльності з переказу коштів, що проводиться поза межами платіжних систем, можна пояснити і появу постанови НБУ «Про врегулювання питань щодо прий­мання готівки для подальшого її переказу» від 12 лютого 2013 року № 42, якою заборонено здійснювати операції з приймання готівки в гривні для подальшого її переказу за допомогою платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки (робоче місце працівника, облаштоване платіжним пристроєм, який дає змогу ініціювати переказ) іншими особами, ніж банки, комерційні агенти банків — юридичні особи, які уклали агентські договори з банками, та фінансові установи, які отримали ліцензію НБУ на переказ коштів, і є платіжними організаціями та/або учасниками платіжної системи і здійснюють свою діяльність відповідно до узгоджених НБУ правил платіжної системи.

При цьому такі фінансові установи та комерційні агенти банків не мають права передавати свої повноваження щодо здійснення операцій з приймання готівки іншим особам. Також фінансові установи не мають права передавати третім особам і ліцензію на переказ коштів.

Банки, які уклали агентські договори з юридичними особами, та фінансові установи, які отримали ліцензію НБУ на переказ коштів і є платіжними організаціями та/або учасниками платіжної системи і здійснюють свою діяльність відповідно до узгоджених НБУ правил платіжної системи, зобов’язані до 1 червня 2013 року привести свою діяльність у відповідність законодавству України та вимогам постанови НБУ № 42.

Тож, як видно, ринок переказу коштів отримав більш ретельну увагу з боку держави та більш жорстке регулювання. Обраний курс України на поступовий перехід на безготівкові розрахунки та розвиток електронних грошей, насамперед, має забезпечуватися адекватним вимогам часу нормативно-правовим регулюванням, адже кінцевий споживач фінансових послуг заслуговує на гарантовану якість та безпечність для власного добробуту та заощаджень фінансову послугу.

-->