Опитування: Розрахунок на обмеження

Лімітувавши готівкові розрахунки, Національний банк України очікує на збільшення обсягів безготівкових розрахунків та залучення додаткових ресурсів для кредитування економіки

Посилаючись на досвід інших країн, Національний банк України (НБУ) постановою від 6 червня 2013 року № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» ввів обмеження готівкових операцій протягом одного дня у розмірі 150 тис. грн. Постанова набула чинності 1 вересня 2013 року і її дія поширюватиметься на розрахунки готівкою між фізичними та юридичними особами, а також між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному засвідченню. У Національному банку очікують ефекту від нововведення на рівні 14—16 млрд грн на рік у вигляді додаткової ліквідності для банків.

Яким саме чином постанова НБУ вплине на банківський сектор, які є ризики від такого обмеження та чи є способи його обійти, «УЮ» поцікавився у представників юридичної спільноти.

Додаткові ризики

Оксана КОБЗАР,
партнер ЮФ FELІХ

В Європі та США панує безготівковий розрахунок, досвіду розвинутих країн така ініціатива відповідає. Але є один нюанс — Україна не належить до розвинених країн, тому на першому етапі заволодіння готівкою населення здійснюватиметься трохи «у неприродний спосіб» і, звичайно, викличе спротив людей. Ігнорувати нововведення не вдасться. Хоча лист НБУ, який зобов’язує нотаріусів перевіряти факт проведення розрахунків, не має для них обов’язкової сили і зміни до інструкції про нотаріальні дії не внесені, проте на практиці нотаріуси все ж вимагають підтвердження безготівкового розрахунку. Для придбання нерухомості люди змушені будуть здавати долари в банк, тому в банківську систему надійде велика кількість іноземної валюти в обмін на гривню. Це, безумовно, вплине на обмінний курс, підсилить гривню та певною мірою допоможе втримати її від девальвації, яку треба було чекати восени, коли держава має сплатити зовнішній валютний борг. Тобто ефект для банківської системи буде, але довіри банкам серед населення немає, тому гроші проходитимуть транзитом від покупця до продавця, а не залишатимуться в банківській системі. Щоб гроші ­населення залишалися в банках, поріг обмеження має бути дуже низьким, гадаю, що все до цього і йде.

Втрати на послугах банку видаються не такими знач­ними. Так, в одному з харківських банків безготівковий розрахунок за нотаріальним договором обійдеться в 250 грн, а через рахунок нотаріуса — 450 грн. У ме­жах незначного періоду часу несуттєвими будуть і курсові різниці. Важливіший момент — додаткові ризики. Тепер покупець має або сплатити за житло до переходу права власності, або ризик візьме на себе продавець і погодиться на відстрочення платежу. Така форма розрахунків, як акредитив, не матиме широкої популярності через її вартість. А ось депонування грошей у нотаріуса за наведеними вище розцінками — дешевший і безпечніший варіант, ніж такі способи обходу закону, як фіктивне дарування, взаємозаліки тощо.

Щодо «непростих» громадян, тобто чиновників, то їм доведеться докласти зусиль до легалізації коштів, хоча способів легалізації вистачає.

Лояльний характер

Олена ВОЛЯНСЬКА,
старший юрист «Юридичної групи LCF»

Постанова правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» від 6 червня 2013 року не була несподіванкою для учасників ринку. Наміри як законодавця, так і НБУ щодо поступового обмеження обігу готівкової гривні і розвитку безготівкових розрахунків чітко зафіксовані в прийнятому 18 вересня 2012 року Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків».

Готівкові розрахунки громадян обмежують і в інших країнах світу з метою детінізації економіки та підвищення безпеки платежів. Впровадження в Україні прогресивних способів регулювання діяльності платіжних систем з боку НБУ допомагає вирішити ще одне важливе поставлене законодавцем завдання — удосконалення адміністрування податків і зборів.

Більшість експертів фінансового ринку вважають, що встановлений ліміт має лояльний характер, а тому жодним чином не обмежує права громадян. Сума ліміту в повному обсязі дозволяє проводити звичайні платіжні операції, а вартісні придбання повинні проводитися у встановленому порядку.

Також необхідно відзначити сумнівний характер «доб­рих порад» про те, як обійти встановлені НБУ обмеження. Так, розбиваючи платіж за договором купівлі-продажу на кілька частин і здійснюючи їх не за один день, а за декілька, платник все одно потрапляє в сферу регулювання постанови, бо регулятор обмежив саме всю суму розрахунків за договором, а не платежі протягом одного дня.

Громадян, які несерйозно поставилися до нововведення, варто застерегти від можливих негативних наслідків. Так, відповідно до норм Цивільного кодексу України щодо дійсності угод, однією з основних умов дійсності угоди є її відповідність нормам закону. Це означає, що угода може бути визнана недійсною, якщо громадяни уклали договір купівлі-продажу та провели розрахунки за нього з порушенням зазначеної постанови НБУ.

Обхідними шляхами

Єгор ШТОКАЛОВ,
адвокат ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери»

З 1 вересня 2013 року всі покупці товарів або об’єктів, ціна яких перевищує 150 тис. грн, повинні розраховуватися з продавцем безготівково, інакше нотаріус не зареєструє договір купівлі-продажу.

Зробити це можна буде кількома способами:

— покупець перераховує необхідну суму зі свого рахунка на рахунок продавця;

— покупець вносить потрібну суму готівкою на рахунок продавця через касу банку;

— покупець перераховує гроші на депозит нотаріуса, а той переводить їх продавцю.

При цьому, виконуючи новаторську постанову НБУ, покупець і продавець понесуть додаткові витрати, серед яких може бути і відкриття рахунка в банку, і оплата комісії за банківський переказ. За попередньою оцінкою, це зробить дорожчою загальну суму угоди в середньому на 1,5—3 %.

Якщо ж говорити про середньостатистичного громадянина, який бажає купити автомобіль, об’єкт нерухомості, інший товар або послугу на суму понад 150 тис. грн, але розрахуватися при цьому готівкою, то вчинити він може таким чином:

1) Здійснити розстрочку платежу щоденними траншами не більш ніж 150 тис. грн. Але цей метод має недолік — при багаторазових розрахунках готівкою збіль­шується ризик несанкціонованого вилучення грошових коштів (грабіж, крадіжка, розбій тощо).

2) Передати суму частинами декільком контрагентам протягом одного дня. Наприклад, якщо покупець бажає придбати автомобіль вартістю 300 тис. грн, який знаходиться у спільній власності, скажімо, чоловіка і дружини, він може вручити обом власникам по 150 тис. грн.

3) Передати право вимоги. Наприклад, хтось винен певну суму грошей покупцеві, який укладає з продавцем договір купівлі-продажу на суму понад 150 тис. грн. При цьому покупець може поступитися продавцю своїми правами на борг. У підсумку покупець купує товар, а продавець отримує готівку частково від покупця і частково від боржника покупця.