Репортаж: Шкідливі поради

Психологічний погляд на предмет доказування розширює можливості у питанні заподіяння моральної шкоди юридичним особам

Засідання секції юрисконсультів Асоціації правників України, що відбулося 4 лютого ц.р. у конференц-залі інформагентства «ЛІГА:ЗАКОН», було присвячене темі предмета доказування заподіяної моральної (немайнової) шкоди юридичній особі.

Попри юридичний аспект цієї проблеми, доповідач — Сергій Волочай, незалежний експерт, директор міжрегіональної консультаційної групи SeLeV-Consulting Group — запропоновував учасникам розглянути питання шкоди не лише з правової точки зору, а й з психологічної.

Та перш ніж розпочати презентацію, пан Волочай як фахівець з психології та управління підприємствами поставив аудиторії запитання: що є спільним між підприємством і психологією? Відповідь виявилася цілком очевидною: звичайно, люди! Відштовхуючись від людського фактора, питання дефініцій моральної шкоди (як і шкоди загалом), її сутності, еквівалента, відшкодування тощо постали в дещо іншому ракурсі. Адже ані Господарський кодекс України, ані інші законодавчі акти та роз’яснення судів не можуть чітко пояснити, що таке моральна шкода та визначити ступінь завданих страждань.

«Будь-яке підприємство функціонує як співтовариство фізичних осіб, тому предметом доказування має бути судово-психологічна експертиза», — зазначив доповідач, додавши при цьому, що соціальна психологія володіє інструментарієм для аналізу роботи підприємств.

Також Сергій Волочай приділив увагу підходам до доказування моральної шкоди, питанням компетенції, оцінки моральної шкоди, обґрунтуванню її еквівалента.

Підсумовуючи виступ, доповідач зауважив, що українське законодавство, по-перше, містить норми, що визначають право юридичної особи на компенсацію моральної шкоди, а по-друге, постраждалій стороні варто активно використовувати чинне законодавство, насамперед шляхом призначення судово-психологічної експертизи з метою забезпечення доказів заподіяння моральної шкоди.