Правильне управління фінансами та економічно обґрунтоване корпоративне структурування є запорукою ефективного функціонування компанії (холдингів, корпорацій, концернів, промислово-фінансових груп тощо). І не важливо, ці компанії у державній власності чи належать приватним особам — інвесторам.

Історія знає багато прикладів, коли недобросовісна, а інколи й протиправна діяльність топ-менеджменту чи власників великих компанії мала негативні наслідки не тільки для окремо взятих осіб, а й стосовно економічних показників країн, в яких ці компанії вели свій бізнес.

Усе більше компаній сьогодні намагаються побудувати систему задоволення потреб клієнтів та сформувати так звану клієнтоорієнтованість — інструмент бізнесу, що дає змогу отримати лояльних споживачів своїх товарів та послуг. При цьому, покращуючи їх якість, формувати особливе ставлення до компанії, створювати її репутацію та імідж співробітників. Наскільки це важливо для юридичного бізнесу? І в чому специфіка клієнтоорієнтованості саме серед правників? На ці та інші запитання дають відповіді наші експерти

Розуміння клієнта — чи не найголовніший критерій сучасного професійного юридичного обслуговування. На сьогодні важливим є не тільки високий рівень правової експертності юриста — це свого роду must-have, який не обговорюється і є апріорним. Важливим є, передусім, індивідуальний підхід до кожного клієнта, який полягає в урахуванні і соціального статусу, і стилю спілкування, і психологічних особливостей, і специфіки проблеми, з якою особа звернулась до юриста.

Кожній статті про юридичний маркетинг має передувати дисклеймер, що якогось особливого юридичного маркетингу не існує. Усе, що ми знаємо про залучення клієнтів, про продажі та сервіс — усе це перекладена на новий лад наука бізнес-адміністрування, що оперує традиційною маркетинговою термінологією. Більшість пануючих у цій сфері категорій і понять — не більш ніж умовності, припущення, спростовні презумпції, що існують доти, доки у когось не виникне бажання зірвати завісу.

У рамках цього інтерв’ю Олександр Дульський, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Войченко і Дульський», цілком міг би розповісти про низку резонансних справ, які він веде, чи про те, як захищати так званих токсичних клієнтів. Він міг би поділитися секретами успішного управління компанією, 90 % справ якої — кримінальні, чи лайфхаками — як зберігати так званий life-and-work-balance, при цьому беручи активну участь в адвокатському самоврядуванні. Тема, яку він сьогодні порушує, не нова, але від того менш болючою для адвокатської спільноти вона не стає. Олександр Дульський занепокоєний намаганнями влади переписати законодавство, яке регулює адвокатську діяльність, та зосереджується на основних ризиках проекту № 9055. Утім, ілюзій щодо перспектив цього документа він не має. Наше інтерв’ю нагадує, радше, монолог про «наболіле». І якщо нам вдалося вставити слово — тільки завдяки тому, що нашому співрозмовнику необхідно було ковтнути повітря

Пропрацювавши двадцять років у приватному бізнесі (десять з яких очолюючи власну компанію), йти на державну службу Олена Сукманова не планувала. Але, отримавши влітку 2017 року пропозицію стати заступником міністра юстиції, вона погодилася, оскільки завжди була готова до неочікуваних кар’єрних поворотів та вже мала професійний досвід, знання та навички, які можуть знадобитися в державному управлінні. На посаді заступника міністра юстиції України вона опікувалася питаннями державної реєстрації. З жовтня 2018 року Олена Валеріївна обіймає посаду першого заступника міністра юстиції України, а сьогодні вона ділиться з читачами «УЮ» своїми правилами життя