Опитування: Задекларований кодекс

Алеся КОСМИНА

Новий Митний кодекс України містить, на думку юристів, багато позитивних нововведень, але деякі з них можуть нівелюватися завдяки своєрідному розумінню цих норм митними органами

Новий Митний кодекс (МК) України, прийнятий Верховною Радою України 13 березня 2012 року після доопрацювання, був заявлений як нормативний акт, що максимально наближений до європейських та світових стандартів і відповідає інтересам бізнесу. Українські юристи озвучили своє бачення нових митних норм, за якими житиме вітчизняний бізнес уже найближчим часом.

Упущені деталі

Лілія ПАВЛОВА, юрист МЮГ AstapovLawyers

Найсуттєвішим плюсом прийнятого документа є те, що у новому МК України зведені разом та узгоджені митні норми десятків законів та підзаконних актів, які раніше були розкидані та часто суперечили один одному.

Згідно із положеннями нової редакції Кодексу, підприємства можуть самі визначати митницю для декларування товарів, що зможе допомогти, як мінімум, зменшити витрати на транспортування вантажів та його строки.

МК України скорочено кількість контролюючих органів та процедур при митному оформленні вантажу, а також перелік документів, необхідних для митного оформлення. При цьому більшість документів зберігатиметься у декларанта і лише вказуватися у митній декларації.

Переглянуто порядок визначення та коригування митної вартості товарів, зокрема обмежено право митних органів самостійно визначати митну вартість та коригувати її.

Відмова від оформлення товарів за заявленою декларантом вартістю та прийняття рішення про перегляд заявленої інформації повинні будуть мати чіткі обґрунтування. У новій редакції МК України передбачено вичерпний перелік підстав для такої відмови.

Зміна коду товару митницею відтепер не кваліфікуватиметься митними органами як порушення митних правил, за винятком випадків надання митним органам недостовірних документів або іншої інформації.

У прийнятій редакції МК України обмежено право митних органів самостійно виконувати рішення судів щодо конфіскації товарів та транспортних засобів, а ­також виключене положення, що надавало митним органам право на здійснення судово-експертної діяльності.

Не обійшлося і без спірних моментів. На жаль, навіть після всіх внесених правок та пропозицій, як і раніше, зали­шається можливість тлумачити закони через підзаконні акти, що може нівелювати або викривити більшість пози­тивних нововведень Кодексу. Зокрема, можливість отримання компаніями статусу уповноваженого оператора економічної діяльності, який дозволяє здійснювати митні процедури за спрощеною схемою, може стати нішею для корупційних дій по відношенню до компаній-претендентів.

У новій редакції МК України розширено перелік товарів, які при переміщенні територією України прохідним та внутрішнім транзитом вимагають забезпечення сплати митних платежів.

Норму нового Кодексу, за якою ненадання підприємством усієї наявної в нього інформації може стати приводом для відкликання попереднього рішення з питання класифікації або країни походження товару, також не можна назвати позитивною та однозначною.

На жаль, варто відзначити, що новий МК України залишив без уваги питання електронного декларування.

У новій редакції Кодексу, як і раніше, перевізник несе відповідальність за вантаж та ризик конфіскації транспортного засобу. При цьому всім учасникам ЗЕД відомо, що перевізник практично не може відповідати за ті документи, які оформляє експедитор або брокер.

У цілому нова редакція МК України хоча й скорочує кількість контролюючих органів та процедур при митному оформленні вантажу, акумулюючи владу в руках митних органів, усе ж упускає з виду низку суттєвих деталей, що обмежують обсяг повноважень та визначають порядок їх реалізації.

Варто відзначити, що єдиною стороною, яка протягом усього періоду розгляду та роботи над документом усебічно висловлювала підтримку новій редакції Кодексу, є митні органи, тоді як підприємці та експерти знаходили у документі все нові прорахунки та ляпи.

Утім, є підстави припускати, що прийняття МК України в новій редакції (за умов належного застосування його норм та добросовісності учасників ЗЕД) принесе Україні більше плюсів, аніж мінусів.

Постмитні процедури

Андрій КОЛОТІЙ,
адвокат київського офісу ЮФ «Халас і Партнери»

Прийнятий повторно проект нового МК України покликаний привести митне законодавство України у відповідність Міжнародній конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, Конвенції про тимчасове ввезення, а також забезпечити імплементацію у національне законодавство Рамкових стандартів безпеки Всесвітньої митної організації з метою реформування митної служби України, поліпшення її діяльності та умов здійснення митного контролю, а також підвищити рівень ефективності протидії митним правопорушенням.

До плюсів нового МК України можна віднести такі моменти: зменшення часу на розмитнення товарів (відбулося значне врегулювання питань, пов’язаних з поданням митних декларацій та процесом розмитнення товарів), полегшення ведення бізнесу перевізникам (конфісковувати митниця зможе тільки транспортні засоби, які перевозять товари у спеціальних сховищах (тайниках), а не всі транспортні засоби через помилки в документах на товар), введення інституту митного компромісу (дозволить оптимізувати грошові кошти для підприємств при сплаті мита та інших податків у разі завищення вартості товару і скористатися можливістю судового захисту від неправомірних рішень митного органу), збільшення відповідальності митних органів (передбачена і більш врегульованою стала відповідальність митних органів за неправомірні дії посадових осіб, але, на жаль, не запроваджено інституту особистої відповідальності посадових осіб митних органів), збільшення вартості товарів, які ввозяться громадянами для особистого користування без необхідності розмитнення (піднято вартість товарів для безмитного ввозу з 200 до 500 євро).

До мінусів нового МК України можна віднести таке: впровадження інституту постмитних процедур та введення процедури забезпечення виконання зобов’язань перед митними органами. Так, постмитний аудит надає право здійснення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів митним органам. Процедура забезпечення виконання зобов’язань перед митними органами покликана забезпечити інтереси держави, пов’язані з отриманнями митних надходжень від імпорту товарів на митну територію України, а також забезпечити припинення незаконного транзиту товарів шляхом його перетворення на імпорт при залишенні товарів на території України без сплати митних платежів.

Отже, новий МК України, безумовно, містить більш прогресивні норми для всіх учасників митних процедур, але в даному випадку потрібно, щоб учасники користувалися нормами права, а не правилами, які можуть знівелювати мету і завдання прийняття нового МК України.

Особливе розуміння

Анжела МАХІНОВА,
юрист ЮФ «Саєнко Харенко»

Новий МК України містить низку суттєвих позитивних змін, які можуть «полегшити життя» суб’єктам ЗЕД. Разом із тим, певні зміни зможуть запрацювати на благо бізнесу лише за умови прийняття відповідних підзаконних актів або «добросовісного» застосування таких змін митними органами.

Перш за все, з полегшенням можуть зітхнути митні брокери, адже новий МК України не передбачає обов’язкової наявності фінансової гарантії виконання зобов’язань митного брокера на користь державного бюджету в розмірі не менш ніж 300 000 євро. Також здійснення митної брокерської діяльності ліцензуватиметься винятково відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» і не потребуватиме отримання дозволу на здійснення митної брокерської діяльності.

Ще одним важливим нововведенням є запровадження статусу уповноваженого економічного оператора, яким надаватимуться певні «пільги» під час митного оформлення. Такі «пільги» є значно «скромнішими», ніж, наприклад, в ЄС, однак, МК України передбачає значно простіші умови отримання відповідного статусу. Разом із цим не до кінця зрозуміло, що за «критерії оцінки», необхідні для отримання статусу уповноваженого економічного оператора, встановлюватиме Міністерство фінансів України і навіщо, а також як вони співвідноситимуться з «умовами отримання сертифіката уповноваженого економічного оператора», передбачені МК України.

Позитивними є також зміни в частині визначення митної вартості товарів. По-перше, передбачено вичерпний перелік документів, які митні органи можуть вимагати для підтвердження заявленої митної вартості. Щоправда, цей перелік є досить широким і передбачає документи, які наразі вимагає митниця і які практично складно отримати, наприклад калькуляція. Окрім того, МК України передбачає, що декларант, за власним бажанням, може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості. Однак не зрозуміло, як на практиці реалізовуватиметься відповідне положення «за власним бажанням». По-друге, чітко закріплено, що під час визначення митної вартості носіїв інформації, що містять програмне забезпечення, має враховуватися лише вартість таких носіїв; у митну вартість не повинні включатися відсотки, що сплачуються за користування товаром на умовах фінансового лізингу. По-третє, декларанти отримали право запитувати у митниці про підстави, з яких вона вважає, що взаємозв’язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена; про порядок і методи визначення митної вартості, застосовані при коригуванні заявленої митної вартості, а також про підстави для здійснення такого коригування. По-четверте, МК України передбачає, що митниця може відмовити в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю винятково за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. У разі якщо наявність таких відомостей аргументовано не доведена, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично тощо.

Перелік «за» і «проти» нового МК УКраїни можна продовжувати. Наприклад, позитивним є право суб’єктів ЗЕД здійснювати митне оформлення в будь-якому митному органі України, незалежно від місця державної реєстрації; запровадження принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного контролю товарів із залученням інших державних органів; встановлення граничного часу для здійснення митного оформлення — чотири години тощо. Однак ключовим залишається питання про те, яким чином на практиці реалізовуватимуться зазначені нововведення. Відомо, що положення старого МК України не є настільки «поганими» для бізнесу, натомість питання, як правило, виникали у зв’язку з особливим «розумінням» митними органами окремих положень.

Надважливим питанням є те, що новий МК України набуде чинності через місяць з моменту його підписання (тобто, можливо, вже у травні 2012 року), а не 1 січня 2013 року, як рекомендував Президент у своїх пропозиціях. На нашу думку, такий поспіх може негативно вплинути на суб’єктів ЗЕД, оскільки навряд чи Міністерство фінансів України встигне розробити та прийняти всі необхідні підзаконні акти, а бізнес зможе повністю адаптувати свою зовнішньоекономічну діяльність до нових вимог.