Скарбничка: Роздуми про мову
Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу.
(О. Олесь)
Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла.
(М. Гоголь)
Мова — це глибина тисячоліть.
(М. Шумило)
Немає магії сильнішої, ніж магія слів.
(А. Франс)
Мова росте елементарно, разом з душею народу.
(І. Франко)
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
(Л. Костенко)
Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.
(В. Голобородько)
Людина, яка втратила свою мову — неповноцінна, вона другорядна порівняно з носієм рідної мови. В неї зовсім відмінніша рефлексія і користується вона, за визначенням І. Франка, «верхньою» свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена.
(П. Мовчан)
Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження.
Рідна мова — це музика й малювання.
(В. Овсянико-Куликовський)
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
(П. Мирний)
Нападати на мову народу — це означає нападати на його серце.
(Г. Лаубе)
Раби — це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистити себе.
(О. Пахльовська)
Українці — стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші.
(Е. Челебі)
Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.
(Ф. Прокопович)
Краще залишатись мовчазним, аби всі думали, що ти дурень, ніж почати говорити і не залишити сумнівів щодо цього.
(А. Лінкольн)
Кордони моєї мови означають кордони мого світу.
(Л. Вітгенштайн)
Якщо ви їдете до якоїсь іншої країни, ви маєте вивчити як говорити дві речі: як попросити їжі і як сказати жінці, що ви її кохаєте. При цьому друге найважливіше, бо, якщо ви скажете жінці, що кохаєте її, — вона вас обов’язково нагодує.
(Л. Лямур)
Слова — це листя на дереві мови, і якщо якесь листя падає, то інше займає його місце.
(Дж. Френч)
Якщо ви розмовляєте з людиною мовою, яку вона розуміє, — слова досягають її голови. Якщо ви розмовляєте з людиною її мовою, то слова досягають серця.
(Н. Мандела)
