Колонка редактора: Війна світів
Ми — на межі нової ядерної війни, озонова діра, глобальне потепління, острови з відходів в окані — це неповний перелік того, що сучасній людині має не давати спокійно спати.
Але панікерів ще не видно на вулицях, бляховодів — так, дачників — уже, а людей, які кинули все і чекають на кінець світу, — ні.
Що ж тут не так?
Ми пережили міленіум, кінець світу за календарем майя (іронія всесвіту, що майя закінчились раніше, ніж їхній календар), декілька смертей імперій та революцій. У нас іде війна.
Але подивіться навколо: тільки зійшов сніг, під новини про нову світову війну українці вийшли на городи та присадибні ділянки, адже загроза чогось страшного — це одне, а їсти потрібно щодня.
Здається, еволюція елегантно розв’язала проблему панікерів: усі, хто бігав колами і волав «ми всі помремо», таки померли. Але від того, що город не посадили, а не від «зірки смерті Нубіру».
Марина БАХОЛДІНА, редактор розділу «У вільний час»
