№11 Листопад 2018 року → У вільний час

Художнє мистецтво: Зайняти Експозицію

У Києві проходить експозиція унікального виду індійського образотворчого мистецтва — живопису Мітхіли

Індійський штат Біхар називають колискою буддизму, а місто Мадхубані на півночі штату — родоначальником древнього стилю індійського живопису. Давним-давно територія округу Мадхубані входила до складу могутнього королівства Мітхіла, що розташовувалось у передгір’ї Гімалаїв. Саме тому вид образотворчого мистецтва, про який ми сьогодні говоритимемо, так і називають — мітхільський живопис.

Зазвичай такі картини створювалися жінками на стінах та підлогах домів під час святкувань та урочистостей. Кастова система Індії вплинула також і на мистецтво Мітхіли, яке умовно поділяють на три основ­них стилі: брахманічний (яскравими фарбами зображувалися різні божества), кайстхський (зображувалися лотос, риби, черепахи, птахи — все, що символізувало родючість), дусадхський (стиль, відомий як тату чи годхана, зображувалися квіти і тварини). Доволі часто зображувалися фрагменти індійського епосу. З часом та зняттям соціальних обмежень стиралися також тематичні рамки між стилями. Цікаво, що Мітхіла створюється з допомогою пальців, гілочок, а зараз також з допомогою сірників та пір’я. У створенні картин використовуються тільки органічні фарби, для виготовлення яких використовуються рослини, мінерали, сажа, рисова мука.

Зведення будинку завжди було чоловічим обов’язком, але оздоблення внутрішніх приміщень — справа жіночих рук. Нанесення візерунків було вираженням того, що жінка ділить з чоловіком його обов’язки. Згідно з віруваннями, малюнки на стінах дому сприяли достатку, процвітанню, родючості, любові, гармонії та захисту.

Про існування мітхільського живопису стало відомо тільки в 1934 році під час сильного землетрусу в Біхарі: оцінюючи збитки, британський колоніальний офіцер випадково наштовхнувся на картини, що прикрашали стіни будинків.

Мітхільський живопис і донині практикується мешканками тих країв. Вони докладають великих зусиль для збереження цього виду образотворчого мистецтва. Знання передаються також жінкам з інших регіонів, аби мітхільський живопис був не просто малюнками, а став стилем життя.

З мітхільським живописом психолог, інструктор йоги з Києва Юлія Іорш познайомилась у 2012 році, перебуваючи в Індії. Картини справили на неї настільки сильне враження, що вона вирішила оформити ними свій кабінет. «Я на собі відчула гармонійне наповнення, яке виходить від цих полотен»,— зізнається пані Іорш. Її чоловік — виходець з Біхара — готельєр, стіни холів його готелів неодмінно прикрашає живопис Мітхіли.

За словами Юлії, ідея організації виставки мітхільського живопису народилася у неї два роки тому, коли очікувала на появу донечки. Масштаб і намічений план заходів втілити в життя у перший рік життя дитини їй не вдалося. Однак вдалося у жовтні цього року.

Експозиція розташувалася в офісі юридичного бюро «Максимум» і діятиме постійно. Доступ до картин відкритий, кожен бажаючий може замовити їх для себе. «Зараз експозиція представлена сімома картинами. Усі вони є оригінальними роботами найкращих біхарських майстринь. У січні ми очікуємо ще на п’ять картин», — зазначила Юлія Іорш.

Індійці переконані, що зображення несуть потужний позитивний заряд і залежно від зображення притягують злагоду, родючість, достаток та захист. А сама господарка юридичного бюро, де розмістилася експозиція, стверджує, що з появою картин їй вдалося укласти дуже вигідний контракт. «Може, збіг»,— припускає Юлія Іорш. А може, й ні…