International: Час розплати

Алеся КОСМИНА

Американські юридичні фірми все частіше подають позови до своїх клієнтів через неоплачені рахунки, у відповідь клієнти звинувачують адвокатів у недобросовісній практиці

Ще 2008 року позов до клієнта через несплачений рахунок вважався поганим тоном. Мовляв, якщо клієнт не заплатив, то нехай це буде на його совісті, юридична фірма не збідніє. Тим більше, що невиконанням своїх фінансових обов’язків здебільшого відрізняються невеликі клієнти. Проте часи змінюються, і юридичний бізнес змінюється разом із ними: юридичні фірми не прагнуть пробачати борги. Тим більше, що недобросовісних клієнтів стає все більше і не завжди вони насправді є неплатоспроможними.

У жовтні цього року юридичне видання The New York Law Journal проаналізувало позови юридичних фірми щодо стягнення заборгованості з клієнтів за два останніх місяці, що мали місце у місцевих судах. Виявилося, що кожного тижня від трьох до семи таких позовів подається різними учасниками юридичного ринку — великими та середніми фірмами, бутіками та адвокатами в індивідуальній практиці. Суми також є різним — від декількох тисяч до декількох мільйонів.

Одна з юридичних фірм, Epstein Becker & Green, подала чотири позови до колишніх клієнтів на загальну суму 390 000 тисяч доларів США. Серед клієнтів-боржників юрфірми — продавець футболок (винен 80 438 доларів США), кабельна компанія (53 335 доларів США), компанія, яка займається оптовою торгівлею (із рахунками на суму 55 138 доларів США) та чотири фізичних особи, котрі заборгували 198 946 доларів США. Представниця Epstein Becker & Green заявила, що юридична фірма подає позови лише після ретельного вивчення всіх обставин.

Варто додати, що далеко не всі спори між клієнтами та юристами завершуються у суді. Кількість справ, розглянутих в арбітражі та за допомогою різноманітних посередницьких програм (зокрема, у межах Програми із врегулювання спорів щодо оплати послуг між клієнтами та адвокатами), збільшилася від 579 у 2004-му до 1 179 у 2011 році. І це без урахування альтернативного вирішення спорів.

Крок назустріч

На думку Шері Клевенс, партнера вашингтонської юридичної фірми McKenna Long Aldridge, що представляє інтереси страхових компаній, які займаються страхуванням професійної відповідальності, кількість позовів до клієнтів спричинена здебільшого економічною обстановкою і значно збільшується у третьому кварталі, коли фірми починають зводити бюджет. Звичайно, є фірми, які беруть за правило ніколи не судитися з клієнтом, але за нинішніх реалій, якщо дозволити деяким клієнтам подеколи не сплачувати виставлені рахунки, то з часом таких рахунків та клієнтів стає дедалі більше.

У своїй статті, опублікованій на юридичному веб-ресурсі Daily Report, Клевенс ділиться спостереженнями, що сьогодні клієнтів, які не прагнуть сплачувати рахунки, стає все більше. Якщо клієнт починає затримувати оплату, то з великою вірогідністю незабаром він перестане платити зовсім. Юрфірми також перестали тонко натякати клієнтам про борги — тепер вони надсилають письмові запити та вимоги про оплату. Коли всі способи вичерпані, варто йти до суду.

Звичайно, можна було б одразу розпочинати судову атаку, проте Клевенс не рекомендує судовий процес як перший крок із збору боргів. З її досвіду, як тільки юридична фірма заявляє, що клієнт не заплатив, клієнт одразу відповідає, що послуги були неякісними. Зустрічні позови щодо недобросовісної практики подаються клієнтами у 42 % випадків, коли фірма намагається стягнути гроші з клієнта через суд. Сьогодні американські судді вже звикли до того, що звинувачення у недобросовісній практиці — це здебільшого відповідь на спробу стягнення коштів і тверезо оцінюють ситуацію. Але для юридичної фірми такий зустрічний спосіб — це додаткові витрати. Тому, перш ніж подавати позов, варто оцінити, чи окупиться він, навіть якщо юридична фірма застрахувала свою професійну відповідальність.

На думку Клевенс, юридичній фірмі варто судитися за свій гонорар у разі, якщо заборгована клієнтом сума є не меншою за 2 500 доларів США для маленьких фірм. Для більших ця сума має бути у кілька разів більшою. Крім того, з урахуванням 40 % вірогідності отримати зустрічний позов співвідношення суми заборгованого гонорару до витрат на судовий процес має становити як мінімум 2:1. З досвіду Клевенс, більшість американських юридичних фірм цієї формули не ­дотримується, тож виграна сума не покриває судових витрат. Також вона радить попросити незалежного фахівця оцінити, чи не була сума гонорару за виконану роботу справді завищеною. Та й загалом проаналізувати, з якої причини клієнт насправді не захотів оплатити рахунок — через те, що у нього немає коштів, через відсутність потрібного результату чи через бажання зекономити. І залежно від цього діяти далі.

Юридичні фактори

Справді, без попереднього аналізу не обійтися. Говард Кох, представник юридичної фірми Meister Seelig & Fein зі штатом у п’ятдесят адвокатів, у коментарі The New York Law Journal пояснив, що, перш ніж розпочати судовий процес, його фірма розглядає спроможність клієнта заплатити, ризик зустрічного позову та аналізує виконану роботу. За словами Коха, якщо фірма матиме сумніви у стовідсотковій якості наданих послуг, позов про стягнення заборгованості вона не подасть. Загалом Meister Seelig & Fein чекає на оплату впродовж двох місяців, після цього розпочинає судовий процес.

Джадд Бурштейн, керуючий партнер судового бутіка з трьома адвокатами, недавно подав позов до свого колишнього клієнта на суму в 2 мільйони доларів США. Але, як він заявив виданню, це було надзвичайною ситуацією. Зазвичай адвокат бере попередній гонорар і вимагає від клієнтів упродовж усієї роботи «поповнювати рахунок» наперед. Таким чином, його послуги є передплаченими.

Шері Клевенс також рекомендує попередній гонорар як один із способів перестрахуватися. Допомогти у вчасній оплаті рахунків може і проміжне виставлення рахунків, а постійний контакт із клієнтом та обговорення конфліктних фінансових ситуацій, коли вони лише починають назрівати.

У той же час серед юристів має місце і така точка зору, що далеко не всі їхні колеги мають моральне право стягувати з клієнтів свій гонорар. Адвокат у приватній практиці Сенфорд Янг, який представляє клієнтів у спорах з адвокатами, говорить, що деякі фірми справді заслуговують на те, щоб рахунки були оплачені, а деякі — ні. З його досвіду, більшість позовів щодо стягнення гонорарів є наслідком процесів з розлучення, і у багатьох випадках фірми витрачали на справу набагато більшу кількість часу та зусиль, аніж ця справа насправді вимагала.

Недобросовісні цифри та факти

Восени цього року Комітет з професійної відповідальності адвокатів Американської асоціації юристів опублікував результати дослідження такого питання, як позови щодо недобросовісної юридичної практики. Серед найбільш значних тенденцій американського юридичного сьогодення, зазначених у результатах дослідження, можна виокремити такі:

  • 20,3 % від усіх позовів щодо недобросовісної практики стосуються угод із житловою та комерційною нерухомістю;
  • зменшилася кількість позовів, поданих до адвокатів, котрі займаються тілесними ушкодженнями, — до 15,6 % від 21,6 %, які показало торішнє дослідження;
  •  значно збільшилася кількість позовів, що стосуються адміністративних помилок та питань зв’язків із клієнтами, — сьогодні вони складають 40 % від усіх позовів щодо недобросовісної юридичної практики;
  •  13,6 % позовів стосуються незнання законів або недостатньо професійного їх використання;
  •  серед інших помилок юристів у позовах також фігурують повільне виконання роботи (9,7 %) та втрата файлів, документів і доказів (7,1 %). У попередніх дослідженнях такі показники не фігурували.

Ще одне дослідження, проведене цього літа страховою компанією Ames & Gough, показало суттєве зростання середньої суми позову клієнтів до юридичних фірм, що, в свою чергу, призвело до збільшення виплат страхових компаній, де ці фірми були застраховані. 75 % американських страховиків, які працюють з великими та середніми юридичними фірмами, зізналися, що цього року в більшості випадків виплати сягали понад 50 мільйонів доларів США. Причому чотири з опитаних фірм підтвердили, що у деяких випадках їм доводилося виплачувати 100 мільйонів та більше. Загалом, порівняно із 2011 роком, середня сума виплат збільшилася не менш ніж на 15 %.

Суми позовів підвищилися через декілька факторів, зокрема, збільшення сум угод, складність процесів тощо. Найчастіше, за спостереженням страховиків, позови щодо недобросовісної практики мають місце у таких галузях, як нерухомість, цінні папери, корпоративне право та M&A. А найчастішою помилкою юристів, яка призводить до позову, за даними страхових компаній, є конфлікт інтересів.

Утім, є й хороші новини. Хоча суми позовів збільшилися, кількість самих позовів залишилася на рівні 2011 року.