Фінанси: Крок назад
Заборона фінансових пірамід: крок до законності чи шлях до обмеження підприємництва?
Призупинення інтеграції України в європейську економічну систему призводить до структурних перебудов в економіці та збільшення контролю за діяльністю бізнесу з боку держави. При цьому основним завданням контролю стає не забезпечення дотримання законодавства окремими групами підприємств, а збільшення за їхній рахунок надходжень до державного бюджету.
Відтак, у сучасних умовах усе більше проблем виникає під час здійснення суб’єктами господарювання своєї діяльності, що потребує постійної юридичної підтримки, тому лише економічно сильні підприємства, які можуть собі її дозволити, спроможні ефективно, безперешкодно і впевнено функціонувати.
Ведення підприємницької діяльності за нинішніх умов стає надскладним, але все ж можливим за наявності різноманітних форм правового захисту господарських відносин, які повинні враховувати потреби сучасного українського бізнесу, що мають співіснувати з вимогами провладних державних інститутів.
Спроможність ефективного захисту прав і законних інтересів від їх порушення з боку контролюючих органів певною мірою залежить від можливостей конкретно взятих організаційних структур підприємств їм протистояти. У більшості випадків проблеми з контролюючими органами виникають у суб’єктів господарювання, які не мають можливості визначити і налаштувати необхідні для їхнього виду господарської діяльності процеси ведення господарювання таким чином, щоб вони відповідали тенденціям постійних змін у законодавстві та могли захистити підприємців.
Неправомірна інкримінація
Ведучи мову про процес діяльності фінансових пірамід в Україні, який можна вважати кримінально караним діянням, потрібно, перш за все, здійснити аналіз поняття «фінансова піраміда» та визначити, чи взагалі можна вважати таку діяльність злочинною.
У законопроекті «Про заборону фінансових пірамід в Україні» від 3 квітня 2013 року (Законопроект) законотворці спробували дати визначення поняттю «фінансова піраміда». Так, у статті 2 вказаного документа зазначено, що «фінансовою пірамідою є будь-які операції з фінансовими активами (кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів), які здійснюються з метою набуття або можливості набуття вигоди для себе чи інших осіб за рахунок перерозподілу активів інших осіб.
До фінансової піраміди не належать операції з фінансовими активами, що здійснюються фінансовими установами під час надання ними відповідних послуг, визначених статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (Закон) або законами з питань регулювання окремих ринків таких послуг.
Відповідно до статті 4 вказаного Закону фінансовими послугами є: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожних чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ коштів; 9) послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення; 10) професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню;11) факторинг; 111) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини 1 статті 1 цього Закону.
Частиною 5 статті 1 Закону надано офіційне визначення поняттю «фінансова послуга», якою вважається операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості цих активів.
Аналізуючи наведені положення, можна зробити висновок, що до фінансової піраміди не можуть належати фінансові послуги (операції з фінансовими активами), які здійснюються фінансовими установами та визначені в статті 4 Закону. Однак вичерпного переліку фінансових послуг у цьому нормативному акті не визначено, тому до фінансової піраміди можна підвести будь-яку господарську діяльність, пов’язану із здійсненням операцій з фінансовими активами, крім чітко визначених у вказаній статті.
Враховуючи, що частиною 1 статті 5 Закону передбачено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами — підприємцями, можна з упевненістю говорити про можливість інкримінації фінансової піраміди будь-яким особам, які можуть займатися діяльністю з фінансовими послугами, крім чітко визначених у статті 4 Закону.
Урегульована діяльність
Варто звернути увагу на те, що для надання певного виду фінансових послуг, згідно з частиною 1 статті 7 Закону, юридична особа, яка має намір їх надавати, зобов’язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.
Частиною 2 тієї ж статті передбачено, що у разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.
Згідно з пунктом 1.2 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) від 9 жовтня 2012 року № 1676 (Розпорядження), адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі — це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об’єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.
Відповідно до пункту 1.3 вказаного розпорядження ліцензування діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах здійснюється Нацкомфінпослуг. Згідно з пунктом 1.4 Розпорядження ліцензійні умови встановлюють вимоги, обов’язкові для виконання заявником/ліцензіатом як на момент отримання ліцензії, так і протягом усього строку її дії.
Пунктом 1.5 Розпорядження передбачено, що фінансова установа може провадити діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах тільки після отримання ліцензії Нацкомфінпослуг відповідно до цих ліцензійних умов.
Таким чином, злочин фінансової піраміди, який наведено в Законопроекті, можна пов’язати з видом фінансової послуги — адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі. Разом із тим, надання такої послуги є діяльністю, що підлягає ліцензуванню, тобто ця діяльність урегульовується з боку держави, зокрема Нацкомфінпослуг. Відтак, варто замислитися, у чому полягає необхідність встановлення кримінальної відповідальності за діяльність, яка регулюється державою, адже в Нацкомфінпослуг достатньо повноважень, щоб її зупинити в разі виникнення обставин порушення закону або запобігти такому порушенню.
До того ж у випадку надання особою фінансових послуг без ліцензії, вказана діяльність підлягатиме інкримінації за статтею 205 Кримінального кодексу (КК) України як фіктивне підприємництво — створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.
Беручи до уваги, що фінансові послуги надаються особами, які у передбачених законом випадках мають отримати ліцензію на здійснення такої діяльності, те, що фінансова піраміда є, по суті, фінансовою послугою — адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі, а також статтю 205 КК України, можна поставити під сумнів необхідність прийняття запропонованого Законопроекту.
Недосконалість правового визначення фінансових пірамід в Україні може призвести до неможливості викорінення такого злочинного феномена. Це, в свою чергу, здатне зробити таке визначення регламентованим джерелом, що завдає великої шкоди легальним суб’єктам господарської діяльності, які працюють на ринку фінансових послуг задля свого збагачення, підвищення статусу інших, з урахуванням надходжень до державного бюджету.
Відтак, є очікуваним, що після прийняття Закону України «Про заборону фінансових пірамід в Україні» та набуття ним чинності у багатьох суб’єктів господарювання, які працюють на ринку фінансових послуг, виникне необхідність захисту своїх законних прав та інтересів від інкримінації їм фінансової піраміди.