Колонка редактора: Цінність помилки

Максим СИСОЄНКО

Напевне, жодна інша професія не уособлює стільки моральних якостей, як професія судді.

Принциповість та послідовність, об’єктивність та неупередженість, слідування духу закону, а не лише букві — всі ці риси надто очевидні, щоб про них вкотре згадувати.

Але іноді судді виявляють нечувану принциповість. Так, недавно з’явилася новина про те, що Реймонд Воет, суддя окружного суду Іонії (штат Мічиган, США) наклав на себе штраф у розмірі 25 дол. США за те, що у нього задзвонив телефон під час обвинувальної промови прокурора. Сплативши у перерві штраф, суддя зазначив, що має бути прикладом поваги до закону.

Подібні випадки, звичайно, рідкість, та інколи вони все ж таки трапляються: приміром, 2007 року аргентинський суддя Густаво Антоун оштрафував себе за допущену помилку при здійсненні правосуддя. А ще раніше англійський арбітр, але вже футбольний, Енді Уейн показав сам собі червону картку за те, що взяв участь у бійці з футболістом у матчі аматорських команд...

Ви можете щось подібне уявити за участю українських суддів? Особисто я — ні!

 

Максим СИСОЄНКО,
редактор