Тема: Подолати непереборне

Події останніх місяців, що відбуваються в Україні, суттєво вплинули на ведення господарської діяльності на території країни, у зв’язку з чим вкрай актуальним стало питання підтвердження (фіксації) надзвичайних і невідворотних обставин або форс-мажору (фр. force majeure), наслідком яких є невиконання умов договору. Про роботу Торгово-промислової палати України щодо питань форс-мажору, процедуру такого підтвердження, рекомендації щодо можливості відстрочення або звільнення від відповідальності при настанні обставин неможливості виконання зобов’язань за контрактом та про інше розповіла директор департаменту юридичного забезпечення Торгово-промислової палати України Любов Нестиренко

Вичерпний перелік форс-мажорних обставин у законодавстві не передбачений. Якими критеріями користується ТПП України при підтвердженні форс-мажорів?

Виключного переліку форс-мажорних обставин, справді, немає. Проте юристам відомо, що форс-мажорні обставини — це надзвичайні та невідворотні обставини (стихійні явища, замерзання моря, закриття морських проток, землетрус, ураган, епідемія, страйк, воєнні дії, заборона або обмеження експорту-імпорту товарів тощо), які об’єктивно впливають на виконання умов договору. Також фахівцям відомо, що сторона договору не несе відповідальності за невиконання будь-якого із своїх зобов’язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати взяття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди або її наслідків.

При засвідченні форс-мажорних обставин Торгово-промислова палата України у першу чергу керується умовами зовнішньоекономічних контрактів (договорів між українськими підприємствами), законодавством України, положеннями Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, публікаціями Міжнародної торгової палати про форс-мажорні обставини та іншими міжнародними звичаями.

 

Яким має бути форс-мажорне застереження у договорі, щоб ТПП України визнала ситуацію, що склалася у Криму чи під час військових дій на Майдані, як форс-мажор? У яких випадках ТПП України відмовляє у підтвердженні форс-мажору?

Незважаючи на те, що згадка про форс-мажор завжди є практично в усіх договорах, ставлення до цієї теми до останнього часу було поверхове. Якщо інші положення договору зазвичай піддаються найретельнішій підготовці юристами, то розділ, присвячений форс-мажору, як правило, увагою обділений.

Торгово-промислова палата України підтверджує наявність форс-мажорних обставин за кожною визначеною угодою (договором, контрактом) відповідно до її умов, а не обставин форс-мажору взагалі. Встановлення та підтвердження форс-мажорних обставин проводиться у кожному конкретному випадку за заявою зацікавленої сторони договору. Якщо події на Майдані або в Криму об’єктивно впливали на виконання умов конкретного договору, такі події (обставини) сторони договору віднесли до форс-мажорних обставин, а ТПП України була вказана як організація, що підтверджує ці події, то Торгово-промислова палата України після проведення експертизи на предмет встановлення форс-мажорних обставин їх підтверджує.

Якщо невиконання умов договору прямо не пов’язане з подіями у державі, Торгово-промислова палата відмовляє в підтвердженні форс-мажорних обставин.

Загалом ситуація, пов’язана з анексією Криму, тільки розгортається. Неможливість здійснення поставок до Криму і з Криму, труднощі перерахування грошових коштів — це ті підстави для засвідчення форс-мажорних обставин, відповідно до яких ТПП України вже видає висновки.

 

Торгово-промислова палата — єдина організація, яка підтверджує форс-мажорні обставини в Україні. Як формувалася практика в цьому напрямі?

Законом України «Про торгово-промислові палати України» передбачено право Торгово-промислової палати України засвідчувати форс-мажорні обставини відповідно до умов зовнішньоекономічних контрактів та міжнародних договорів України, а також відповідно до договорів за зверненням суб’єктів господарської діяльності. Часто сторони у договорі передбачають, що підтвердити форс-мажор можуть й інші компетентні або уповноважені органи (метеоцентри, ДСНС, МВС). Проте законодавчо це питання не врегульоване. На практиці є випадки, коли вказані у договорі органи відмовляють у наданні подібних довідок, мотивуючи тим, що це не передбачено законом. Судова практика свідчить, що єдиним належним документом, який підтверджує виникнення форс-мажору, є висновок ТПП (постанова Верховного Суду України від 19 січня 2010 року).

Висновок Торгово-промислової палати може стати підставою для повного або часткового звільнення від відповідальності як за зовнішньоекономічними контрактами, так і за договорами, укладеними між резидентами.

Такої позиції дотримується і Вищий господарський суд України в інформаційному листі «Про Закон України «Про торгово-промислові палати України» від 5 березня 1998 року № 01/8/80, в якому зазначено, що судам треба оцінювати акти відповідних експертиз нарівні з іншими доказами у справі.

Доказами того, що на невиконання зобов’язання мог­ли вплинути обставини непереборної сили, можуть бути письмові документи: протоколи, акти, фотографії.

На сьогодні характер форс-мажорних обставин мають події, що відбувалися на Майдані Незалежності, ситуація в Криму, проблеми, що торкнулися банківського сектора.

 

Яка статистика звернень за підтвердженням форс-мажорів за останній місяць? Які бізнеси найбільш постраждали від ситуації, що склалася у країні?

Справді, раніше звернення підприємців у ТПП за підтвердженням форс-мажорних обставин не були багаточисленними. Найчастіше ми підтверджували форс-мажори, пов’язані з погодними умовами, які стосувалися агропромислового сектора.

Проте останнім часом ситуація змінилася. За останній місяць за підтвердженням форс-мажорних обставин до ТПП України звернулося понад 150 підприємств.

Найбільше постраждали імпортери та підприємства, які співпрацюють з підприємствами Криму (експорт через порти Криму, виконання будівельних робіт тощо).

 

Чи змінювалася процедура підтвердження форс-мажору останнім часом? Яка вона тепер?

Процедура підтвердження Торгово-промисловою палатою України настання форс-мажорних обставин останнім часом не змінилася. Для підтвердження форс-мажорних обставин необхідно звернутися до ТПП України із заявою, копією договору та письмовими доказами, що підтверджують настання форс-мажорних обставин (перелік цих доказів у кожному випадку є індивідуальним залежно від обставин). Оформлення документа про наявність форс-мажорних обставин відбувається протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви з необхідними документами та оплати послуг.

 

Підставою для відстрочки яких зобов’язань може бути підтверджений факт форс-мажорних обставин?

Підтверджений Торгово-промисловою палатою України факт настання форс-мажорних обставин є підставою для відстрочки виконання зобов’язань за договором, звільняє сторону договору від штрафних санкцій.

Також підтверджений факт форс-мажорних обставин може стати підставою для відстрочення податкових зобов’язань відповідно до пункту 100.5 статті 100 Податкового кодексу України. Така розстрочка здійснюється у порядку, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України № 574 від 10 жовтня 2013 року «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків». Також можливе призупинення строків зарахування виручки або надходження імпортованої продукції за зов­нішньоекономічними контрактами відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зупинення дії спеціальних санкцій, передбачених Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зупинення перебігу строків позовної давності (пункт 1 частини 1 статті 263 Господарського кодексу України).

Однак сьогодні ситуація, пов’язана з анексією Криму, тільки розгортається, неможливість здійснення поставок до Криму і з Криму, труднощі перерахування грошових коштів — це підстави для засвідчення форс-мажорних обставин, відповідно до яких ТПП України вже видає ­висновки.