Інтерв’ю: Наталія УЛЬЯНОВА: «Бізнес хоче працювати з інструментами, в яких впевнений»

Податкове планування з об’єктивних та всім зрозумілих причин входить до практик, які залишаються затребуваними за будь-яких умов та обставин. Про міжнародну боротьбу із мінімізацією та офшорами, українські податкові реалії та перспективи «УЮ» говорив з директором ЮФ ICF Legal Service Наталією УЛЬЯНОВОЮ

Пані Наталіє, наскільки з огляду на нинішню нестабільність змінився попит на податкове планування?

Практика податкового планування завжди була затребувана. Наша компанія працює вже десять років. За цей час змінилося чимало інструментів, проте саме питання податкового планування завжди було в тренді, тож воно не втратить своєї актуальності й у наступні роки. Зміни, звісно, цілком можливі, однак власне концепція залишиться. Уже сьогодні навіть за умов більш жорсткої політики у питаннях оптимізації та деофшоризації у світі, яку ми вже спостерігаємо у Росії, бізнес обирає нові механізми, але не відмовляється від податкового планування. Бізнес розуміє, що податкове планування — це не погано, це, навпаки, грамотна та гармонійна побудова власної справи. Незважаючи на те, що деякі називають його брудною мінімізацією та відмиванням грошей.

Україна певною мірою це визнає. Свідченням цього, зокрема, є ухвалений 21 травня урядом проект закону України про податковий компроміс, яким передбачається добровільне уточнення несплачених податкових зобов’язань платниками податку на прибуток і податку на додану вартість (ПДВ) та сплату 15 % від уточненої суми зобов’язань до бюджету протягом 60 днів з моменту ухвалення законопроекту і набуття ним чинності.

Фактично держава починає визнавати, що не бізнесмени хочуть ухилятися від сплати податків, а уряд створює такі несприятливі умови, коли бізнес не може працювати на цілком законних підставах.

 

Клієнти вже почали звертатися за роз’ясненнями?

Так, звертаються, але тільки за роз’ясненнями. Бажаючих сплатити цей податок я не бачу, та й пропозиція містить багато мінусів. По-перше, не врегульоване питання, яким чином знімається відповідальність з платника. По-друге, реалії нас звертають до того, що Державна фіскальна служба відповідає на декларування «листами щастя», в яких повідомляє, що податковий орган не згоден із задекларованою сумою, приміром у 10  тис. грн, та вирішує, що підприємець винен 1 млн грн. Відповідно, платнику потрібно відрахувати до Державного бюджету 15 % від цієї суми.

Водночас ми не маємо клієнтів, які ухилялися б від сплати податків. Сьогодні практично неможливо абсолютно не сплачувати податки. Це певний час тому можна було вести весь бізнес лише за допомогою однієї офшорної компанії.

 

Але українському бюджету перепадає далеко не все…

Сьогодні бізнес сплачує податки, декларує доходи та майно, однак нерідко робить це у тих країнах, де до оподаткування ставляться більш відповідально, там, де, очевидним є те, що не буде «зайвого» донарахування або інших сюрпризів. Справді, іноді легше відкрити компанію в Швейцарії чи Нідерландах, сплатити там податки та спати спокійно. Відтак, популярність міжнародного податкового планування в Україні пояснюється ще одним аспектом. Йдеться знову-таки про бізнес — часто-густо підприємці елементарно не хотіли би привертати до себе увагу сплатою великих сум за податковими зобов’язаннями, не бажаючи ризикувати, скажімо, вірогідністю рейдерського захоплення.

Відтак, практика податкового планування справді має широкий попит. Тим більше, що сьогодні вона тісно пов’язана і з іншими практиками. До прикладу, корпоративним правом, оскільки перетинається із глобальною реструктуризацією бізнесу. Тож весь цей механізм потребує ретельного та відповідального підходу.

Ми пропонуємо реальний та комплексний юридичний консалтинг, можемо проаналізувати діяльність клієнта, вказати на слабкі ланки в його роботі, а відповідно, змоделюємо більш оптимальну модель управління. З-поміж іншого, ми приваблюємо нашого клієнта ще й побудовою законної схеми, яка відповідатиме законодавству всіх країн, задіяних у роботі клієнта. Також можемо залучити партнерів з інших країн, з якими співпрацюємо понад десять років, для максимально якісного аналізу.

 

А які сьогодні найбільш затребувані схеми оптимізації?

Ми говоримо про реструктуризацію бізнесу — це, коли клієнт просто вносить зміни. Універсальної формули немає. Клієнт звертається до нас, розповідає, на чому побудований його бізнес, які він має активи. Коли ми бачимо повну картину, тоді можемо проаналізувати, де він може, цілком законно, зекономити.

Часом задля економії достатньо лише прибрати одну ланку або змінити вектор. Приміром, зручніше та вигідніше для компанії, яка працює із країнами Азії, реструктурувати бізнес через фірму в Гонконзі. Це дасть змогу оптимізувати витрати на персонал, крім того, ті ж китайці в певних умовах відвантажують продукцію гонконгській компанії за нижчими цінами, аніж українські.

 

Згадана вище деофшоризація — це міжнародне явище чи винятково російське?

Сьогодні таке явище справді спостерігається в Росії. Росіяни навіть планують запровадити кримінальну відповідальність за міжнародне податкове планування та за використання нерезидентних компаній. І довести, що це справжні контрагенти і ти не використовуєш нерезидентну компанію для податкової мінімізації, дуже складно.

Західні країни також намагаються боротися з перетіканням коштів до офшорних юрисдикцій, проте їхні дії спрямовані на закриті регістри та інформацію про зміст рахунків. Це створює неоднозначність на фінансових ринках та загрожує фінансовій системі. Так, багато офшорів починає підписувати угоди про обмін податковою та фінансовою інформацією.

Україні деофшоризація поки що не загрожує?

Ні, і навряд чи загрожуватиме найближчим часом. Але ситуація в Росії може вплинути і на українські компанії, які мають там реальний бізнес. Так само багато експертів прогнозують масову орієнтацію російського бізнесу на український ринок саме через суттєві обмеження у Російській Федерації (РФ). У випадку, якщо наша ситуація налагодиться та в Україну почнуть надходити інвестиції, тоді російський бізнес сприйматиме Україну як плацдарм для подальшої роботи.

Утім, можу відзначити в Україні значне посилення контролю за бізнесом, що працює з офшорами. Це збільшує популярність європейських юрисдикцій, які не входять до так званих чорних списків та не мають обмежень з роботи із українськими компаніями.

 

Які світові тенденції останнього часу можете відзначити?

Перш за все, часткове падіння популярності класичних офшорів. З огляду на активність держав та міжнародних організацій із нарощування нормативно-правової бази, спрямованої на боротьбу із податковою оптимізацією, застосування класичних офшорів зменшується, що призводить до міграції клієнтів до нових юрисдикцій. Прогнозується, що набиратимуть популярності юрисдикції, що або отримали певне ухвалення з боку розвинутих країн (Мадейра, ОАЕ), або є відносно новими, приміром Бруней.

Варто зазначити, що і Кіпр потроху втрачає свою «податкову» популярність. Унаслідок економічного колапсу острів позбувся репутації надійної юрисдикції, де можна накопичувати кошти. Стабільне зростання податкових ставок та заморожування рахунків призвели до того, що більшість бізнесменів зацікавилися використанням інших юрисдикцій як більш надійних територій. З-поміж іншого, на початку 2014 року Панама спромоглася дискредитувати себе внаслідок «тижневої» податкової реформи, яка обов’язково враховувалася під час вибору торговельної компанії. Відзначимо, що стабільне зростання кількості зареєстрованих компаній демонструють Нідерланди, Гонконг та Велика Британія.

Не можна не згадати і те, що сьогодні дуже ретельно контролюється банківський сектор. Тож банки намагаються максимально зрозуміти, ким є їхні клієнти. Неможливо просто так принести гроші, потрібно показати, яким чином вони були отримані. Банки побоюються «брудних» грошей, тому допоки не впевняться, що кошти є легальними, справу із компанією не матимуть. Відтак, податкова схема має бути побудована правильно.

 

Новий український уряд, на вашу думку, демонструє нині реальні й адекватні кроки для детінізації економіки?

Податкова намагається вивести мінімізаторів з тіні, аби показати, що держава може працювати чесно. Тенденція на податкові пільги задля того, аби бізнес не використовував ані нерезиденті компанії, ані компанії з «відмивання» грошей. Але я маю сумніви щодо того, що найближчим часом відбудуться суттєві зміни. Швидше за все, на меті нині втримати бізнес та наповнити бюджет, а також показати хоча б мінімальні результати у разі, якщо уряд має план на євроінтеграцію.

Утім, правильним та найактуальнішим буде крок на зближення з бізнесом. До прикладу, впровадити податкові канікули для малого та середнього бізнесу. Компанії готові сплачувати податки — це простіше, аніж перебудовувати бізнес задля оптимізації, тож зробіть канікули! Також можна було б встановити нормальну конкурентну податкову ставку, приміром таку ж, як на Кіпрі (зараз — 12,5 %, раніше — 10 %). Тоді ніхто не використовуватиме кіпрські компанії.

Бізнес хоче працювати і з тими інструментами, в яких він упевнений, які розуміє та які можна використовувати у довгостроковій перспективі. Бізнесмен повинен бачити, що, побудувавши правильну, законну схему, він зможе не думати про те, що його бізнес відберуть або підвищать податкову ставку.

 

Які схеми були прикриті останнім часом?

Низку «сірих» схем ліквідував новий Податковий кодекс України. Приміром, оплату маркетингових чи рек­ламних послуг на офшорні компанії. Купити, як раніше, за тисячу доларів компанію і переводити на неї мільйони не можна. Сьогодні клієнт розуміє, що він працює з європейськими постачальниками, тому відкриває офіс у Нідерландах чи Німеччині з реальним директором, можливістю сплачувати податки та оптимізувати їх.

Проте, звичайно, це вже не прибутковість у 300 %, яка ще у недалекому минулому була стандартом для українських компаній. Сьогодні бізнес розуміє, що такого рівня прибутку вже бути не може. Сьогодні норма для України — це набагато нижчий відсоток прибутковості. І це при тому, що в Європі він зовсім невеликий — 10—20 %.

 

Які практики, окрім податкового планування, сьогодні розвиваєте?

Загалом ми сьогодні для своїх клієнтів можемо виконати будь-яке завдання «під ключ», а саме: повний аналіз діяльності, розробка рішень і реалізація на всіх етапах. Але активно розвиваємо корпоративний напрям, оскільки ми тісно пов’язані із реструктуризацією. Також з’явився окремий департамент аналітики, а до осені ми плануємо долучити ще декілька нових фахівців.

 

Сьогодні затребуваною є також судова практика. Щодо неї планів немає?

У нас є юрист, який надає такі послуги ексклюзивно для наших клієнтів. Ми цю практику широко не анонсуємо, оскільки не маємо наміру масово оскаржувати донарахування від податкової. Є й більш цікаві справи.

В основному ми відстоюємо інтереси наших клієнтів у випадку рейдерських захоплень, корпоративних конфліктів тощо. Загалом податкове планування тісно пов’язане і з судовою, і з корпоративною практикою. Ми намагаємося зрозуміти потреби клієнта та реалізувати ці потреби максимально правильно із залученням усіх необхідних ресурсів, аби не було потреби щось переформатовувати згодом або з кимось судитися.