Тема: Рік клієнта

Олексій КОТ, керуючий партнер ЮФ «Антіка»

Протягом останнього часу, аналізуючи тенденції року, що минає, і прогнозуючи майбутнє, ми постійно були змушені констатувати зростаючу політичну та економічну нестабільність, значне погіршення інвестиційного клімату, зменшення обсягу юридичного консалтингу.

Передусім 2014 рік позначився критичним загостренням ситуації, пов’язаним з анексією Криму та непроголошеною війною, яка охопила схід України.

Усі ці фактори безпосередньо обумовлюють розвиток ринку юридичних послуг. Юридичний бізнес не може стояти осторонь тих процесів, які відбуваються в державі, причому не тільки з економічної, але й з політичної точок зору. Адже споживачем послуг юридичного бізнесу є або національний, або іноземний інвестор. Жодний інвестор не готовий вкладати у розвиток в умовах нестабільної ситуації. Виходячи з цього, ми зможемо говорити про позитивні зміни на ринку юридичних послуг та його розвиток, вочевидь, після того, як буде збалансована ситуація в Україні. Доволі складно сказати, коли це буде. Найголовніше — має закінчитися війна.

За існуючих умов юридичний ринок демонструє певні тенденції. Насамперед, спостерігається загальне зниження попиту на юридичні пос­луги або ж зміщення акцентів попиту та переорієнтування багатьох юридичних фірм на інші практики. Змінилися підходи до ціноутворення. Необхідно також зважати й на те, що з боку клієнтів спостері­гається зменшення бюджетів на юридичних консультантів. Зреш­тою, можна констатувати, що наступила ера покупців. Саме ­клієнт сьогодні обирає для себе оптимальну форму співпраці і диктує умови. А юридичній фірмі нічого іншого не залишається, як боротися за своє місце під сонцем, показувати свої переваги та доводити власну конкурентоспроможність.

Щоб втриматися на плаву, а тим більше — бути успішною в цей нелегкий час, юридична фірма має бути ефективною, активною, а також надзвичайно чутливою до всіх змін у попиті на юридичні пос­луги. Нинішній клієнт вимагає від свого консультанта максимально глибокого розуміння бізнес-процесів та життєздатних бізнес-рішень. І наше головне завдання сьогодні — не допустити навіть ризику втрати ­клієнта.

Сподіваємося, що зміни в нашій країні, започатковані в 2014 році, матимуть розвиток і в 2015 році та дадуть новий позитивний імпульс ринку юридичних послуг України.

Оксана КРИЖАНІВСЬКА, партнер МЮК «Александров та Партнери»

У 2014 році багато клієнтів призупинили свої проекти, скоротили або почали певні реструктуризації, спрямовані на оптимізацію робочих процесів. Додатковою причиною подумати над подальшою долею бізнесу в Україні стали введені НБУ фінансові обмеження на  виведення валютних коштів за кордон. Клієнти намагаються більше питань вирішувати за рахунок внутрішніх юристів, а не залучених юркомпаній.

Але зазначені процеси є відображенням нестабільної політичної ситуації і абсолютно не свідчать про непотрібність юрис­пруденції. Виходячи з практики нашої компанії, можна помітити значну кількість позитивних змін навіть у цей кризовий 2014 рік:

—?у зв’язку з люстраційними діями державні органи та органи місцевого самоврядування почали значно жвавіше відповідати на адвокатські запити та працювати у рамках закону;

—?активні зміни у законодавстві сприяють подальшій взаємодії між клієнтами та юристами з метою пошуку оптимальних виходів із ситуації;

—?вітчизняні компанії проявили значний інтерес до вимог, стандартів, правил ЄС;

—?деякі іноземні інвестори починають швидко орієнтуватися та знаходити переваги придбання привабливих українських активів на спаді ринку за привабливими цінами;

—?представники влади звертаються до юридичних компаній із запитами щодо того, які труднощі постали перед бізнесом на практиці, щоб поліпшити законодавство.

Вважаю, що у 2015 році, як і в 2014-му, клієнт пильно стежитиме за ситуацією та чітко плануватиме бюджети на юристів, але це не завадить широким можливостям для останніх щодо обслуговування різного роду бізнесу. Впевнена, що відбудеться зближення між юристами та державними органами, і найбільше цій спільній роботі посприяють євроінтеграційні процеси, а фахівці у галузі права будуть залучені до законотворчої діяльності. Перспективними для розвитку можна вважати аграрний сектор, ІТ-технології, альтернативну енергетику, що означає підвищення попиту на юридичну допомогу в цих галузях.

Олексій ДОРОШЕНКО,  керуючий партнер ЮФ PROXIMA

Протягом декількох років спостерігалася тенденція зменшення в Україні європейських компаній та збільшення російських. Тобто бізнес-клімат був сприятливішим для російського бізнесу. Зараз поступово починають виходити і російські компанії. Це пов’язано не тільки з незадовільними умовами ведення бізнесу, а й з тим, що сьогодні ці компанії відчувають проблеми на рідному для себе ринку Росії. Тому вони скорочують свою присутність не лише в Україні. Але процес виходу з ринку є теж цікавим для супроводу. Гірше може бути наступного року, коли частина іноземних компаній піде, а їхнє місце ніхто не займе.

На цьому фоні починає збільшуватися частка українського капіталу. Тому, можливо, місце іноземців займатимуть українські компанії з новим типом мислення їхніх власників та керівників. Можливо, вони почнуть будувати бізнес-моделі європейського зразка. Українські правники звикли обслуговувати переважно іноземний капітал, однак, вірогідно, зараз у наших балансах збільшуватиметься частка українського капіталу.

PROXIMA відчуває зниження частки іноземного бізнесу в Україні, але великий український бізнес ставить завдання не менш цікаві, ніж іноземний, бо в умовах конкуренції наші компанії поступово доростають до міжнародних стандартів. У 2014 році зміна трендів також призвела до заморожування деяких практик та розширення або відокремлення інших.

Всеволод ВОЛКОВ, партнер МЮФ Integrites

Пріоритети і фінансові можливості щодо залучення клієнтів змінилися. Я б сказав, що разючі зміни відбулися ще до подій листопада 2013-го — лютого 2014 років. Якщо зміни в залученні клієнтів раніше були об­ґрунтовані оптимізаційною необхідністю, то в нинішніх умовах вони набули характеру «необхідності вижити без суттєвих втрат». Справді, відбулося певне скорочення бюджетів на зовнішніх радників, бізнес почав економити. Відверто кажучи, по нас це не надто вдарило. Причини цього бачу в тому, що більшість пос­луг, які ми пропонуємо, є унікальними. Ми або монополісти на відповідному ринку, або кількість радників, які надають аналогічні унікальні послуги, є незначною. В умовах збереження попиту ми не відчули необхідності в тому, аби демпінгувати або реструктуризувати структуру наших ­гонорарів.

Ця особливість надає нам можливість не зменшувати бюджети і з тих послуг, які, в принципі, можна назвати «мас-маркетом». Для нас утримання клієнта в цій ніші послуг є важливим у частині послуг для стратегічних клієнтів. Кількість позаробочих годин спілкування з такими клієнтами збільшилася.

Тетяна ІГНАТЕНКО, партнер ПГ «Побережнюк і Партнери»

Левова частка наданих клієнтам нашої компанії послуг у 2014 році припала на представництво їхніх інтересів у судах різних інстанцій. Причому велика кількість судових справ стосувалася не «боротьби» з контрагентами, а відстоюванням своїх інтересів у «боротьбі» з органами державної влади. Зокрема, це були справи як ініційовані суб’єктами господарювання (зокрема, щодо оскарження рішень суб’єкта владних повноважень чи визнання його дій/бездіяльності протиправними, зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити ті чи інші дії), так і справи, ініційовані прокуратурою начебто в інтересах держави в особі того чи іншого органу. Як приклад, це судові справи про оскарження рішення органу місцевого самоврядування про надання суб’єкту господарювання в користування земельної ділянки, визнання недійсними договорів, які укладалися між останнім та органом державної влади на підставі таких рішень.

При обґрунтуванні правової позиції клієнта у зазначеній вище категорії справ майже в кожному випадку ми застосовуємо положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини. Відповідно, достатньо часто консультуємо клієнтів з приводу можливості захисту своїх прав та інтересів шляхом звернення до Європейського суду з прав людини. Проте, на жаль, бізнес не так часто користується такою послугою, як підготовка звернення до Євросуду, з огляду на тривалий час розгляду. Однак у 2014 році надання такої послуги все ж мало місце.

Окрім того, 2014 рік ознаменувався роком проведення виборів, тому юристи, які спеціалізуються на виборчому законодавстві, мали неабиякий попит.

Юлія КУРИЛО, партнер АО «СК ГРУП»

Для нашої компанії найуспішнішою у 2014 році стала практика банківського та фінансового права. Це нові проекти з банками та нові клієнти — лізингові компанії, які мають попит на юридичні послуги, пов’язані зі стягненням дебіторської заборгованості, зверненням стягнення на предмети застави (іпотеки), вилученням майна, що є предметом договору лізингу. Звичайно, передумовою вказаного попиту є економічна ситуація в Україні, внаслідок погіршення якої кількість прострочених боргів збільшується.

Також відповіддю на виклики, що їх має наша країна, стала організація практики, яку ми назвали Business&family relocation. Мета практики — створення найефективніших умов для реструктуризації бізнесу та активів родин, з метою їхнього переміщення до країн зі сприятливішими та безпечнішими умовами. Розраховуємо, що вона розвиватиметься і наступного року.

Не менш цікавою з точки зору навантаження була податкова практика. Не втратив актуальності наш досвід на ниві податкових наслідків укладення договорів начебто з ознаками фіктивності, ці спори були найпоширенішими. Спілкування клієнтів з органами ДФС наразі свідчить про те, що ці спори не втратять актуальності.

Дуже активно останнім часом запитуються послуги корпоративної практики. Пов’язані ці запити із перереєстрацією бізнесу із зони АТО. Новацій у законодавстві з цього приводу багато, практики мало. Отже, працюємо «з колес», підлаштовуючись під наявний ритм законодавчих змін. Також багато замовлень маємо з приводу ліквідації підприємств, які дуже часто мають борги з податків, із заробітної плати, перед приватними кредиторами, та не мають можливості ці борги сплатити. Кількість замовлень з цього приводу збільшилася останнім часом та збільшуватиметься в наступному з огляду на економічну ситуацію в країні. У той же час наявна тенденція до зменшення замовлень, пов’язаних з M&A.

Артем АФЯН, керуючий партнер АО «Юскутум»

Попри кризу, попит на достатньо вузькі ринки, на яких ми зосередилися, тільки підвищився. Перш за все, відзначу практику IT та медіаправа. Другий наш напрям — практика правової безпеки бізнесу — значно трансформувався. Наразі на тлі нерозпочатих реформ судової та правоохоронної систем безпека бізнесу стала навіть більш актуальною.

Ми бачимо посилення анархічних настроїв у суспільстві, що негативно позначаються на захисті інвесторів. Також зазначу, що з кінця 2013 року в рамках цієї практики посилився правозахисний напрям. Ми орієнтуємося не тільки на побудову правозахисних моделей для бізнесу, а й на навчання наших клієнтів певним навичкам, зокрема як поводитися в кризових юридичних ситуаціях. Ці дві сфери практики залишатимуться для нас флагманськими. І на їхньому прикладі я можу прогнозувати подрібнення спеціалізації в юридичних компаніях. Набагато легше буде досягати успіху в окремих сегментах економіки, навіть не галузях. Там юристу легше буде відчувати і знайти проблему, орієнтуватися і володіти ситуацією на ринку, підтримувати контакт з більшістю його гравців.

Наталія ДУБИНА, керівник податкового департаменту АО AVER LEX

Сьогодні у підприємств частіше з’являються проблеми з реєстрацією податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та з подачею податкової звітності в електронному вигляді. Це давня проблема, першопричиною якої є присвоєння підприємству так званих станів: стан 8 «У ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», стан 9 «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Однак нині проблема загострилася, стала масовою, а її розв’язання вимагає значних зусиль. Якщо раніше все вирішувалося дзвінком на електронний сервіс Міндоходів «Пульс», то тепер «Пульс» скаргу приймає неохоче і власне проблему в нормальному робочому режимі розв’язувати не бажає.

Стало важко навіть просто розмовляти з податківцями: не чують, нав’язують свою точку зору, звинувачують, створюють безвихідні ситуації, паралізують роботу підприємства. Тому представництво інтересів клієнта в податкових органах стало неабияк актуальним. Тож податківці створили новий вид юридичної практики: вирішення проблемних питань клієнтів у податкових органах.

До речі, Податковий кодекс України не обмежує географію господарської діяльності підприємства (див. статтю 45). Глава 11 не передбачає санкцій щодо платника податків, який працює поза межами податкової адреси. Отже, санкція у вигляді перекриття підприємству доступу до ЄРНП та популярне нині одностороннє розірвання податковими органом договору про визнання елект­ронних документів є незаконною, а складений самими ж податківцями договір, який підприємство формально, не читаючи, підписало, не може бути розірваним в односторонньому порядку.

Олена ФОМІНА, керівник практики податкового права ЮК «НОБІЛІ» Скорочення обсягів виробництва, криза банківської системи, виведення іноземних інвестицій з України зробили практику реструктуризації та банкрутства однією з найбільш актуальних у сучасних умовах. Процедури банкрутства не лише дають змогу відновити рівновагу на ринку шляхом «видалення» неспроможних суб’єктів, а й перерозподілити активи. Порожній державний бюджет спричинив надмірну активність податкових органів при проведенні позапланових перевірок та, як наслідок, актуальність практики податкового права. Незважаючи на анонсовану боротьбу з корупцією, ситуація при розгляді податкових спорів залишається складною, а практика неоднозначною. Судова практика у поточному році зберігає тенденцію до зменшення кількості судових справ. Альтернативні методи врегулювання спорів дають змогу узгодити інтереси боржника та кредитора, визначити компромісний порядок виконання зобов’язань та заощадити час і ресурси порівняно із судовим розглядом.

Антон ФЕДУН, старший юрист МЮФ «Александров і Партнери»

Мінливість та відсутність стабільності у політичному та соціально-економічному житті України стали домінуючими факторами, які впливали на затребуваність клієнтами ринку юридичних послуг тих чи інших практик у 2014 році. Тому цілком логічно, що за попередніми підсумками цього року лідируючими виявилися судова практика, робота із заборгованістю та проблемними активами, структурування грошових потоків, з урахуванням валютних обмежень, а також M&A та практика конкурентного права.

У наступному році практики у сфері M&A та конкурентного права матимуть значний попит в аграрній індустрії. Це можна пояснити значною увагою інвесторів, у тому числі й іноземних, до аграрного сектора економіки України. Увага таких інвесторів буде зосереджена на придбанні середніх господарств, які мають земельний банк розміром від двох до десяти тисяч гектарів.

Також у 2015 році набуде більш широкого розвитку практика адаптації українського бізнесу під правила гри Європейського Союзу, що пов’язано з підписанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Адже ця угода відкриває нові можливості та ставить нові вик­лики перед юридичними фірмами в Україні, які повинні бути до них готовими. Так, уже тепер з дією Угоди зіштовхнулися українські компанії, які безпосередньо займаються або мають намір займатися експортом та/або імпортом товарів з ЄС. Такі компанії, перш за все, потребують правової допомоги з питань, пов’язаних, зокрема, з отриманням супровідних документів на товар, які є необхідними для ЄС, приведенням у відповідність своєї продукції до стандартів і технічних вимог ЄС тощо. Від оперативності роботи юридичної фірми в цьому напрямі безпосередньо залежить те, чи зможе експортер використати пільгову тарифну квоту, яка передбачена Угодою, чи ця квота буде використана його конкурентом. Варто відзначити, що в цілому український юридичний ринок поки що не зміг довести свої конкурентні переваги перед іноземними юридичними фірмами у питаннях реалізації та застосування положень Угоди. Підтвердженням цих слів є те, що практично всі великі українські експортери обрали для консультування іноземні фірми. А тому українським юридичним компаніям треба зайняти у цьому питанні більш активну позицію у наступному році.

Володимир РАТУШНЯК, керуючий партнер ЮК «Альянс Ратушняк і Партнери»

Рік 2014-й був непростий, мали місце політичні та економічні зміни, почалася війна. Реальний сектор різко скоротився. Клієнтський бізнес почав генерувати збитки замість прибутків. Юридичні консультанти були зобов’язані включитися в роботу та захищати інтереси клієнтів. Найбільш запитуваною виявилася робота з оптимізації процесів клієнтських бізнесів та недопущення подальших втрат. Тут була затребуваною і договірна робота в частині оптимізації ризиків, у тому числі в частині оплат і ризиків щодо товарів, і запровадження додаткових страхових механізмів у частині розширення страхового покриття, вимагалася також робота з підтвердження форс-мажорних обставин, проводилися роботи з виведення бізнесу і активів з непідконтрольних територій, затребуваною була претензійна і судова робота. Окремо можна виділити важливість трудового права і трудових спорів у зв’язку з частковою мобілізацією, виплатами компенсацій, звільненнями та поновленнями. Окремо варто наголосити на актуальності питань виплат пораненим та інвалідам. Багато зусиль було спрямовано на відновлення бізнесу та рятування активів. З більшістю завдань наша команда впоралася. Втрати наших клієнтів у Криму, Донецькій та Луганській областях були мінімізовані. Наші юристи контролюють ситуацію і тепер, а клієнти навчилися нам довіряти, оскільки ризики занадто великі, щоб приймати необдумані рішення. Життя змушує дослухатися та цінувати рекомендації юристів. Не досить приємною була в 2014 році робота у податкових спорах і пов’язаних з цим слідчих діях. Потрібно зауважити, що системи податкового тиску і загроз з боку фіскальних органів ми не позбулися. Але наша судова і податкова практики були до цього готові, і ми процесуально грамотно «відпрацювали» всі етапи «спілкування».

Прогнозуємо, що у 2015 році ситуація буде ідентичною, актуальними будуть трудове право, судова та податкова практики, цінними для клієнтів будуть рекомендації юристів, спрямовані на збереження активів та зменшення ризиків у процесі здійснення господарської діяльності. Актуальною залишається проблема Криму, формально багато питань залишається невирішеними, те саме стосується Донеччини і Луганщини. Тут і податкові аспекти, і корпоративне право, і можливість чи неможливість здійснення діяльності в таких зонах. Ризиків більше, ніж вигод. Одним словом, усі нерозв’язані у поточному році проблеми переходять у наступний рік. Кваліфіковані юристи будуть затребувані.

Ірина КОВАЛЬЧУК, старший юрист ЮК L.I.Group

Рік, що минає, був складним. Політичні та соціально-економічні події 2014 року не найкращим чином вплинули на розвиток бізнесу, зокрема й на ринок юридичних послуг. Проте, незважаючи на таку ситуацію, варто зазначити, що юридичній компанії L.I.Group вдалося не лише зберегти власні позиції, а й досягнути нових результатів.

У банківській сфері особливої актуальності у 2014 році набула послуга з підтримки банків у питанні позасудового стягнення на предмет іпотеки. Така тенденція зрозуміла, адже зумовлена бажанням економити час та кошти. Тим більше, що мінімізація ризиків — основна мета будь-якого проекту. Переконані, що й наступного року цей напрям збереже свою актуальність.

Цілком імовірно, що доведеться активніше працювати над правовим аналізом бізнес-одиниць з метою вирішення питання щодо їхньої подальшої долі.

Андрій ІЛЮК, молодший юрист ЮК «НОБІЛІ»

У 2015 році, беззаперечно, актуальною залишиться практика кримінального права, значною мірою це пов’язано із ситуацією в країні, а також із тим фактом, що розгляд багатьох кримінальних правопорушень 2013—2014 років «відкладений» на наступний рік.

Поширення також набуде практика податкового права, в першу чергу, через активізацію діяльності Державної фіскальної служби України та необхідність наповнення бюджету країни. Проведення нагальних реформ і забезпечення оборони країни неможливе без значного та своєчасного фінансування.

Підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, переорієнтація вітчизняного виробника з ринків Російської Федерації на ринки ЄС актуалізують практику в сфері міжнародної торгівлі.

В умовах складної економічної ситуації, нестабільної національної валюти, відтоку іноземного капіталу та зменшення обсягів інвестування актуалізується практика реструктуризації та банкрутства. Реструктуризація наявної заборгованості є важливим інструментом, мета якого — збереження платоспроможності підприємства з урахуванням інтересів боржника та кредиторів.

Залишиться актуальним IT-право. Попри всі світові та локальні економічні кризи, ринок IT з роками збільшується, у його учасників виникають нові, ще більш цікаві та складні юридичні питання і проблеми.

Сергій РУДЕНКО, юрист ТОВ «Ло Бізнес Консалтинг»

Серед найбільш резонансних відзначу Закони України «Про відновлення дії окремих положень Конституції Укра­їни», яким змінено форму державного правління, усунуто ризик концентрації повноважень у руках однієї особи; «Про очищення влади» щодо усунення від управління державними справами певних осіб як реакція на узурпацію влади, підрив основ національної безпеки, порушення прав і свобод; антикорупційні («Про Національне антикорупційне бюро України, запобігання корупції, Антикорупційну стратегію на 2014—2017 роки, щодо кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб та публічних осіб»); довгоочікуваний Закон України «Про прокуратуру» без загального нагляду, але з докорінними змінами у системі прокуратури.

Економічний блок законодавства має антикризовий, хоча й неврівноважений характер. 2014 рік доповнив перелік загальнообов’язкових платежів військовим збором із заробітних плат, інших виплат і винагород. Негативну реакцію викликала обрана законодавцем потенційно проблематична форма адміністрування ПДВ, Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», деякі новели якого в подальшому було скасовано.

Тетяна ІГНАТЕНКО, партнер ПГ «Побережнюк і Партнери»

Не можу не відзначити прийнятий у жовтні 2014 року Закон України «Про прокуратуру» (Закон), оскільки ним не передбачена така функція прокуратури, як здійснення загального нагляду за дотриманням суб’єктами господарювання законів. Новим Законом також врегульовано питання про представництво прокуратурою інтересів громадян або держави в суді. Не виключається, що навіть з прийняттям нового Закону органи прокуратури і в подальшому відіграватимуть домінуючу роль у системі контролю за підприємницькою діяльністю, проте дати оцінку їхній роботі можна лише з часом після набуття Законом чинності.

Зверну увагу і на законодавчі зміни у сфері податкового права. Зокрема, це стосується введення системи електронного адміністрування податку на додану вартість з 1 січня 2015 року. Такі зміни начебто спрямовані на боротьбу з тіньовою економікою та поповненням бюджету країни, однак це може призвести до колапсу ведення бізнесу в Україні. Запропоновані законодавчі нововведення кардинально змінять основоположні принципи оподаткування в Україні та призведуть до нівелювання, зок­рема, самого поняття «податковий кредит», невиконання ним свого безпосереднього «призначення», а саме: можливості зменшення суб’єктом господарювання суми загального річного оподатковуваного доходу за наслідками звітного року на суму (вартість) витрат, понесених ним у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Варто зазначити, що на виконання Коаліційної угоди, підписаної депутатами Верховної Ради України VIII скликання, 1 грудня 2014 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування електронного адміністрування податку на додану вартість».

Оксана КОБЗАР, партнер ЮФ FELIX

Суттєво на юридичну практику вплинули не зміни у законодавстві, а ті події, реакцією на які стали такі зміни. Новели, які мали справді суттєвий вплив на юридичну практику, на жаль, мають неприємний присмак. Це кризова юриспруденція, практика подолання проблем, а не юрис­пруденція розвитку. Так, наприклад, оголошена указами президента мобілізація породила попит на консультації щодо трудових прав та обов’язків самих мобілізованих та їхніх роботодавців, а також питань соціального забезпечення цих осіб. Безліч питань виникало і щодо вилучення транспорту у підприємств для військових потреб.

Айсберг проблем викликала окупація Криму і наступне прийняття Закону про вільну економічну зону «Крим». Закон охопив лише проблеми вершини айсбергу, а на практиці, занурюючись у реалії, юристи натикалися на його гігантську основу. Вимагали ревізії крізь перспективу нових реалій усі галузі права, повний розріз правовідносин — речове, зобов’язальне, корпоративне, митне, податкове право, процесуальні питання і багато іншого. Нові проблемні території на сході знову принесли нові правові проблеми — як приватних клієнтів, так і бізнесу.

Суттєвий вплив на практику мала нормотворчість НБУ, навколо якої формувалася «гаряча точка» бізнес-активності. В один момент резиденти стали нерезидентами, клієнтам заборонили здійснювати звичайні господарські операції. Але і ці нові норми — реакція на ситуацію на валютному ринку, яка різко змінила життя як імпортерів, експортерів, інвесторів.

«Народжені в муках» закон про відновлення довіри і закон про очищення влади виявилися кволими і перебувають на штучному диханні. Від них ми очікували позитивного впливу на практику — очищення системи, в якій ми працюємо. Але, швидше за все, ці закони вплинуть на практику іншим чином — юристи отримають роботу з судового представництва люстрованих осіб.

Микита НУРАЛІН, юрист VB PARTNERS

Як на мене, найбільше на юридичну практику вплинуло підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Також не можна обійти стороною і прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів». Закон зобов’язує компанії розкривати інформацію про їх кінцевих бенефіціарів. Цей Закон унеможливлює приховування реального власника компанії. При цьому також виключено можливість «сховати» власника за номінальними власниками акцій або з використанням трасту. Реалізація закону на практиці буде пов’язана з низкою труднощів, незважаючи на те, що законодавець запровадив адміністративну відповідальність за відмову надання такої інформації. Однак наявність відкритої інформації про бенефіціарів допоможе юристам у роботі щодо контрагентів клієнта.

Крім того, цим же законом відкрито Реєстр речових прав на нерухоме майно. Тепер будь-хто зможе безперешкодно дізнатися, хто є власником будь-якого об’єкта нерухомості. У комбінації з обов’язком компаній розкривати своїх бенефіціарів це нововведення дозволить, зокрема юристам, встановлювати конкретних фізичних осіб — власників нерухомості, в тому числі недобросовісних контрагентів.

Олена ЛИННИК, керуючий партнер Gryphon Investment Consulting Group

Подолання системної фінансово-економічної кризи в Україні, у першу чергу, потребує відновлення стабільності й стійкості вітчизняної банківської системи. Саме тому у 2015 році необхідно провести активну законотворчу діяльність, спрямовану, зокрема, на: зміцнення національної валюти; стимулювання кредитування різних галузей економіки; відновлення довіри споживачів фінансових послуг до українських банків; імплементацію міжнародних стандартів управління фінансовими ризиками; впровадження та реалізацію ефективних механізмів запобігання відтоку активів із банків тощо.

Варто зазначити, що проекти нормативно-правових актів, спрямованих на підтримання платоспроможності українських банків, захист майнових прав та інтересів вкладників й інших кредиторів неплатоспроможних банків, а також на відновлення довіри до банківської системи України як з боку населення, так і з боку бізнесу, вже розробляються Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за участю профільних асоціацій. Серед них варто відзначити такі.

Законопроект про захист прав кредиторів, яким планується впровадити додаткові гарантії, не тільки вкладникам банків — фізичним особам, але й іншим кредиторам банків.

У свою чергу, законопроект про посилення відповідальності власників, контролерів та керівників банків за доведення банку до стану неплатоспроможності, спрямований на протидію та запобігання випадкам умисного доведення банків до стану неплатоспроможності особами, які мають управлінські повноваження щодо розпорядження активами таких банків.

Також очікуваним є законопроект про спрощення процедури злиття та поглинання банків, яким планується на законодавчому рівні врегулювати порядок здійснення консолідації банківського сектора шляхом здійснення реорганізації неплатоспроможних банків у якнайкоротші строки та на взаємовигідних умовах.

Наталія ТАРАБА, керівник господарсько-правового департаменту АО «Мастерс»

Очікуємо на розв’язання низки правових проблем, які виявляються у ході реалізації інвестиційних проектів у галузі відновлювальної енергетики. Так, з 1 січня 2015 року набуде чинності доповнення статті 17 Закону України «Про електроенергетику», відповідно до якого «для об’єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, встановлена потужність яких перевищує 5 МВт, «зелений» тариф на вироблену ними електричну енергію встановлюється за умови відповідності будівництва таких об’єктів електроенергетики плану розвитку об’єднаної енергетичної системи України на наступні десять років». Набуття чинності зазначеною нормою дасть змогу за допомогою досить розмитого критерію («відповідність планам») контролювати прибуток надто здібних виробників енергії з альтернативних джерел енергії (потужність чиїх об’єктів складає понад 5 МВт) і позбавляти їх права на продаж електроенергії за «зеленим» тарифом. Тож сподіваємося, що ця «новела», яка прийнята ще Законом № 663-VII від 24 жовтня 2013 року та, очевидно, суперечить Національному плану дій з відновлювальної енергетики до 2020-го від 1 жовтня цього року, буде найближчим часом скасована і не набуде чинності.

Ще однією проблемою є неспроможність Мінпаливенерго протягом останніх трьох років затвердити ліцензійні умови діяльності з торгівлі біопаливом та біогазом. Отже, наступного року очікуємо затвердження цих ліцензійних умов або, що було б ще ліпшим виходом із ситуації, — скасування пункту 45 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», якою встановлено вимогу ліцензування торгівлі біопаливом та біогазом.

Олексій ДОРОШЕНКО, керуючий партнер ЮФ PROXIMA

Від Верховної Ради України, у першу чергу, всі очікують законодавчої бази для економічних реформ та прозорості роботи всіх державних інституцій. Це — питання номер один і номер два. Удосконалення законодавства та контроль виконавчих органів з боку депутатів дерегулює всі сфери економіки та бізнесу. Це, у свою чергу, змінить практики юридичних компаній із захисту бізнесу на його розвиток.

Якщо переглянути законопроекти, які були внесені депутатами у перший день роботи парламенту нового скликання, то можна побачити, що переважна більшість цих законопроектів пов’язана саме з економічними питаннями. Це якщо не торкатися великої кількості законопроектів народних депутатів з добровольчих батальйонів. Частина депутатського корпусу націлена на шліфування Податкового кодексу України. Тому співробітники PROXIMA вже почали готувати законопроекти та документи галузевого характеру. Ми також узгоджуємо з деякими державними органами проведення круглих столів для обговорення проблемних питань і пошуку основи для подальших законодавчих ініціатив.

Анастасія ШЕВЧЕНКО, юрист ТОВ «Ло Бізнес Консалтинг»

Викликають цікавість ініціативи нового складу Верховної Ради України, який розпочав роботу 27 листопада, зокрема нові законопроекти: № 1141 щодо скасування електронного адміністрування податку на додану вартість, впровадження якого очікується з 1 січня 2015 року; № 1135 про вогнепальну зброю цивільного призначення, який передбачає вільний продаж гладкоствольної і нарізної зброї, є дискусійним, але в умовах сьогодення може зібрати чимало прихильників; № 1014-2 щодо засад зовнішньої політики та пріоритетів національних інтересів України, яким пропонується скасувати законодавчо закріплений позаблоковий статус України; № 1252 щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, який покликаний перенести важелі з розпорядження землями з центру на місця, проте не розв’язує проблеми повноцінного функціонування ринку та обороту земель в Україні.

Юліана РЕВЮК, менеджер відділу податкового і юридичного консультування КПМГ в Україні

Ключові зміни у законодавстві України на наступний рік насамперед визначені коаліційною угодою та Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Підписана наприкінці листопада коаліційна угода містить досить д