Проза життя: Правила життя Володимира Рижого

 

Хтось скаже, що Володимир Рижий зійшов з «юридичної сцени»? Він зійшов зі сцени хіба тому, аби зручно влаштуватись у глядацькому залі, адже публічність для нього не має визначального значення.

Володимир Іванович не став суддею державних судів, але є арбітром декількох арбітражних судів, має досвід успішного медіаторства. «Юридичне бюро Рижого» не фігурує в різноманітних юридичних рейтингах, бо головною відзнакою для них є вдячність клієнтів. Як хлопець, який марив небом, став фахівцем у галузі повітряного права — читайте у «Правилах життя Володимира Рижого»

У дитинстві мені не давали спокою дві мрії: перша — вабило безмежне блакитне небо, бажання стати пілотом і літати до безтями, а інша — опанувати висоти вищого правового пілотажу. Тоді я ще не знав та й навіть не мріяв про можливість поєднання своїх пристрастей — це прийшло згодом, коли я вже літав. Саме тоді я усвідомив не тільки важливість справедливого правового регулювання повсякденного життя людини, а й необхідність удосконалення правового регулювання діяльності людини щодо використання повітряного простору. Та спершу перемогло бажання літати. Його я втілив у життя завдяки навчанню в Кременчуцькому льотному училищі цивільної авіації.

Я пішов у юриспруденцію для того, аби реалізувати свою другу мрію — стати юристом, і не просто юристом, а фахівцем у галузі повітряного права. «Хрещеним батьком» у здійсненні мого бажання став видатний вчений, викладач і вельми знакова особистість — професор факультету міжнародних відносин і міжнародного права КНУ ім. Т. Шевченка Геннадій Матвєєв. Він довідався, що я є професійним пілотом і благословив мене займатися повітряним правом, зазначивши при цьому, що в Україні на той час не було жодного вченого і юриста-практика в галузі повітряного права. З легкої руки метра Матвєєва з другого курсу названого факультету мені вдалося не тільки поєднати мої дві мрії — авіацію і право, а й жити ними вже понад сорок років.

Небо і право — це моє життя, це мій спосіб реалізації себе як людини, закоханої в небо, як вченого і юриста-практика в галузі повітряного права.

Я більше довіряю не рейтингам, а швидше своїм клієнтам, бізнес яких ми супроводжуємо вже 28 років і які «рейтингують» за наше юридичне бюро не лише своїми гаманцями, але й щирою вдячністю, чого бажаю всім своїм колегам.

Перше правило професійного юриста — бути спроможним вчасно надати якісну і необхідну допомогу своєму клієнту. Друге — убезпечити свого клієнта від будь-яких юридичних негараздів. Кредо нашого юридичного бюро: «Клієнт завжди правий, а якщо клієнт не правий, то це не наш клієнт!». Прагніть, щоб ваші клієнти були завжди праві, усвідомлювали це і хотіли цього.

Публічність для мене не має визначального значення, але є в багатьох випадках неминучою і не завжди бажаною.

Своїм колегам радив би поєднувати юридичну практику з іншими своїми забаганками. Не намагайтесь поділяти своє життя на роботу, відпочинок, хобі… Просто живіть, радійте і цінуйте кожну мить свого неповторного життя.

Були часи, коли я міг тільки мріяти, але тепер настав час втілювати їх і допомагати втілювати в життя мрії своїм рідним та близьким.

Світом правлять, на жаль, далеко не завжди інтереси миру, любові, добра та справедливості, але ці цінності завжди були, є і будуть бажаними для всього людства.

Зараз людство стоїть на порозі епохи серйозних політичних, екологічних, соціальних, космічних викликів, але це не повинно нас лякати, а навпаки, об’єднувати задля їх вирішення, задля мирного та щасливого майбутнього всього людства і планети Земля.

Майстерність — це Мистецтво!

Суть музики лише в тому, гарна вона чи ні.

Вище неба лише політ людської уяви та неосяжний і незвіданий простір Всесвіту.

У мене не буває вільного часу. Я завжди зайнятий, якщо не роботою, то спілкуванням з друзями, наукою, рибалкою, прогулянками, спостереженням за людьми, читанням цікавих і розумних книжок, музикою. Особливо до вподоби класика та джазові блюзи.

Найнудніша книга, яку я прочитав, — Податковий кодекс України.

Найкращі ліки — спілкування з небайдужими і цікавими особистостями.

У людях я ціную людяність, відвертість, порядність і щирість.

У людях я зневажаю відсутність людяності, відвертості, порядності і щирості.

Правила гри змінились, але це не має нас лякати. Усе тече, все змінюється і ми теж. Головне встигати за цими змінами — і змінюватися на краще.

Урешті-решт, світ врятує любов і кохання. Як справедливо говорили ще в давнину: «Si vis amari, ama!» — «Бажаєш, щоб тебе любили (кохали), люби (кохай)!». Те, що ти віддаєш, те, що ти бажаєш іншим, обов’язково повертається до тебе. Будьте щирими!

Я не втрачаю бажання цікаво жити і постійно удосконалююсь. Це, мабуть, найбільше моє досягнення.

Найбільша моя невдача — хочу сподіватися, омине мене.

Мені подобається бути частиною Всесвіту і усвідомлювати це.

Усе буде добре тоді, коли всі люди щиро будуть бажати цього.